То тільки мені неприємно читати, що у Львові страшно щось купувати в продуктових магазинах для дітей? Про еміграцію - була в роздумах, вагалась довго. Цього року трошки поїздила, поспілкувалась детальніше про умови проживання, подивилась... Не хочу нікуди їхати. Нехай в нас не ідеальні дороги, нехай не ідеально чисто в лікарнях, нехай в нас молоко не таке якісне як в Америці, мені тут так добре, як ніде. Добре молоко мені не замінить морального задоволення від того що я живу на рідній землі.
Ну, я не впевнена, що люди їдуть за кордон тільки через добре молоко чи продукти. Хоча особисто за себе, то для мене має значення і погані дороги, і відношення в лікарнях-магазинах...і якість харчування, та багато чого ще. Там де я зараз живу мені добре, хоча і тут є якісь свої мінуси
Це головне! Я не засуджую нікого, головне щоб було комфортно. Я розумію що морально мені буде дуже важко десь. (Кілька років жила за кордоном).
бо то виглядає як - "кожен кулик своє болото хвалить", і не дуже має відношення до теми еміграції, як на мене. Є різний сегмент на цьому ринку, люди з різним достатком, відповідно, по-різному харчуються, але вибір є, тому основні відмінності між Україної і країнами, які тут згадувались, не в якості майонезу чи молока)
Mansikat, ви одна з небагатьох зрозуміли суть дискусії Але дійсно, хто б емігрував заради продуктів, то смішно. Люди емігрують, бо хочуть нормального життя у всіх сферах життя. З нашою владою всі змучились чекати на якесь покращення. Знаю багато людей, які переїхали на меншу зарплату, ніж яку мали в Україні, але живучи закордоном почувають себе набагато спокійніше і впевненіше в завтрашньому дні.
Теж це хотіла написати. Мудрі люди десятою дорогою обходять ті хімічні польські вироби м"ясні. А добре теж є (як і в нас), і буде воно дорожче, звичайно. --- дописи об"єднано, Nov 22, 2015 --- Сама таких знаю, і знаєте що? Вони просто не мають що інакше сказати (в більшості випадків). Ідеально не має ніде нічого, а що зараз в світі робиться, і які глобальні зміни які там діються, заставляють добряче задуматись і не ідеалізувати еміграцію. То вже не та еміграція що була після розвалу Совка в 90-ті, коли люди магазину нормального не юачили і євроремонту не знали (кстаті: якість тих "євроремонтів" і їх добротність теж викликає багато питань. Про якість стін та перекриття типових американських будиночків навіть писати не буду. Тільки щось - їх одразу вітром зносить , не розумію чому вони не будують з міцних матеріалів, ва все з тих гіпсокартонів. Дорого напевно.). Одним словом "Добре там де нас нема"
Не тому, що дорого. Ви навіть не уявляєте, скільки, наприклад, коштують ті дерев'яні будиночки в Каліфорнії. В Україні на ті гроші можна збудувати декілька цегляних В Непалі, наприклад, теж будинки з цегли. Скільки людей, мабуть, могли б бути врятованими після землетрусу, якби не ті кам'яні завали. Все таки, є різниця, коли на тебе падає стіна з цегли, чи стіна з "гіпсокартону".
Як каже моя мама : "Для того(еміграції) також треба народитись". Є люди, котрі шукають кращого життя, є, котрих просто доля закидує і залишаються, є, котрі цілеспрямовано, свідомо йдуть до цього, а є які будуть гризти землю але рідну. З останніх прикладів емігрантів маю два)). Чоловік їде в Швецію на роботу і з часом заяляє, що повертати не збирається, жінці нічого не залишається, як виробляти доки і з дитям їхати до нього. Важко, нюансів- море але він каже, що якщо й повернеться, то не скоро. в них складні тут умови проживання, всі на купу і не мирились Вона хоче додому дуже але... Манікюрша моя. Чоловік в Чехії після нашого меду практикує і бачить там кращі перспективи. Вона з дорогою душею виробляє документи і збирається звідси з дитиною. вона одна вдома , достатку якого хош. На моє запитання, чи не шкода залишати батьків(всетаки одна в них і все для неї), відповідає з абсолютно спокійним виразом- "Ні".
Ну, я ж якраз і кажу що дорого , а збудувати щось міцніше то взагалі ціна космос буде. До речі, мені подобаються гарні будинки на декілька спалень на берез океану, то там на них такі ціни, що ну. Ще від розміщення багато залежить.
втикнуся) якщо порівнювати Польщу, Америку, Україну та ін по продуктах, то так.. якщо сімя звикла поїхати в супермаркет, закупитись подешевше усім то якраз ті всі нюанси виникають про які тут писали типу в Польщі щось дешевше, щось смачніше і тд. (я напр. до вагітності дуже любила польські манго, були смачні, знааачно дешевші, соковиті.. в нас зелепача втридорога, таких прикладів море... от на польський банан в малого була значно сильніша алергія, але то може і співпадіння а загалом не варто забувати той факт, що в нас основу продуктів стараються брати домашню, десь у фермерів, з закарпаття в сезон, через знайомих... одним важлива ціна, іншим органічність і користь ну дуже рідко хто в Україні круглорічно закуповується тільки в супермаркеті жила я в Польщі і купа друзів там, кажуть що якісного харчування треба шукати, і знати де його придбати, мясо якісне дороге і тд я не знала, тож мій організм дуже відчув вплив польських продуктів щодо риби - і в нас морську радять купляти, ніж ту, що вирощують, але тут також не слід забувати що морська (можливо лиш окремі види) здатна накопичувати важкі метали, а то дуже згубно для організму бо токсини виводяться з організму, а важкі метали ні сказати в якій країні що краще можуть певно лиш попередні покоління, бо памятають смак домашніх продуктів (я даю мамі пробувати, якщо знаходжу якогось нового виробника чи постачальника), ну або хто має все домашнє бо смачне і без ознак хімки ще не найкраще і не завжди екологічніше ясне діло, що можна ще витикати що органік і екологічність то мода зараз така, але так кажуть здорові люди котрі їдять те що смакує і все гуд, я рада що такі люди ще є, бо тенденції погані найкращі продукти, які я коли небудь купляла то у провінційній Франції, туди б і переїхала для зміни продуктового життя, якби прийшлось обирати)) от де дійсно аграрна країна, молодь відкриває власний аграрний бізнес, воно і смачнюще і взагалі, приїжджаєш звідти якимсь здоров так дорого, бо це Каліфорнія) в центрі Києва і гараж розкіш))) і взагалі гарно пристроївшись там, можна мати хату швидше як в Україні це дорого ,а це дешево в кожній країні свої
Не так. Тут ніхто не буде будувати будинки з цегли не тому, що це дорого, а тому, що, перш за все, це небезпечно. Вам Мазераті написала, що якщо якийсь землетрус чи торнадо, то безпечніше, коли на тебе звалиться гіпсокартон, дерев'яні дошки, а не стіна з цеглою. А тут по штатах різних - часто є торнадо, цунамі і землетруси - в кожному штаті своє "щастя". Навіть ті, хто має гроші, не буде будувати чи купувати такі будинки. Бо якщо якась біда, то легше відбудувати дерев'яний будинок за кілька місяців, ніж відновлювати цегляний.
Так, на щастя в нас в країні немає таких природніх небезпек як часті землетруси, торнадо та ін. А там таке часто трапляється, нажаль, і будують значить специфічно.
ну є аля "для прикорму", з 8-9 міс, деякі виробники згідна, таке що згрубша дорослому їсти, а є і норм з загальних молочних продуктів то ясне діло а взагалі страх є більше надуманим, йде загальний стрес "відвідини України після еміграції" щось подібне ніби нам зараз в Індію навідатися))) крім того організм звикає до середовища перебування ой, люди емігрують по різних причинах бо можуть, хочуть, рішучі, бо потребують є люди, що мають таку просто внутрішню потребу змінити все і почати з чистого аркуша, і вони переїжджають з одної країни Зх. Європи в іншу В Україні є багато людей, які можуть емігрувати без особливих напрягів, свідомо обирають залишитися, при чому подорожуючи і добряче ознайомившись з особливостями життя різних країн, видно мають свої резони і потреби ну і приміром знайома поїхала до заможних родичів, на навчання влаштували (мову знала більш менш), фінансово все дали, але дуже було їй важко, бо тут її коріння, батьки, друзі, а там інший менталітет, не змогла вписатися і адаптуватися психологічно (напевно співпало зі складним віковим періодом)
Одне, це коли ти приїздиш сам, інше, коли з дитиною. Реально, за межами села в мене був стрес чим її нагодувати. В Америці я звикла йти в магазин, купляти органічні сертифіковані продукти і не боятись, що дитина може отруїтись. Навіть, якщо опустити молочку, я не могла дати дитині звичайний кавун, бо тиждень перед тим мої родичі лежали з отруєнням від того ж кавуна. І таких продуктів під знаком запитання в супермаркетах є дуже багато, на жаль ну і закінчилось все тим, що в кінці поїздки в дитини все таки була діарея....вперше в житті.
Це точно, українці в тому плані дуже щасливі, бо якби в нас був такий шторм як Сенді в Нью Йорку, то відбудовували б все ще дуже довго і нудно. У Львові випаде перший сніг і для комунальних служб то вже катастрофа.
Сильні снігопади - катастрофа у всіх країнах. Весною, здається, і в Америці був сильний снігопад, родичі з дому не могли вийти, боялись що запаси їжі закінчаться, до магазину не могли добратись. Як то таке допустили в Америці?)
Та я не про сильні снігопади. А про звичайний сніжок, до якого в нас ніколи не готові. Про добирання до магазинів і запаси їжи, то ви мене трохи шокували. Тут у людей зазвичай такі запаси, що на місяць без вибирання з дому вистарчить. Люди купляють дуже багато їжі наперед, баулами, в магазинах типу нашого Метро.
Ну, коли кілька днів не можуть вибратись з будинку, то все-рівно лячно... Могли б і навчитись справлятись і з сильними снігопадами, нє? Риторично)
Ну от і в тому весь сенс, що ви до чогось звикли, а подорожувати у невивчені місця важко будь-де, мені з малим і по Європі було важко, бо не знаю детально де і що, а годувати його супермаркетним теж страшно (бо сильний алергік), останній раз як іздила в Польщу, то вже суттєвіше підготувалася, позаписувала з десяток закладів з дитячим меню, але то у великому місті, а по дорозі то дуже трудно Для кавунів та інших продуктів є нітрат тестер, подруга просто вимірює продукти по ньому, і вже не боіться годувати малу Між іншим бачила вже у Львові декілька екомагазинчиків з органічними продуктами, овочі там теж були, видно ви просто не застали, або не потрапляли на них
