Я так розумію лікар Хавунка приймає і в Параскеви і в Медінституті?Чи я щось не так зрозуміла?Чи то різні?
Хоча раніше я вже писала на цьому форумі позитивний відгук про лікаря Хавунку, але після останнього візиту до нього змінила свою думку. Мабуть, перехвалили його і він вирішив, що він такий собі доктор Хаус. Ставлення байдуже, огляд неуважний і дуже швидкий, у розмові моментами зверхній, постійно підганяв, хоча я завчасно домовилася про прийом. Так що, хто там хоче йти до Хавунки, підіть краще до Вітвицького. Можливо, він ще не споганився.
Зав.відділення проктології. Певно з понеділка знову пошурую, як не пройде. Я ходила і буду ходив до Мацяка. Як на мене, непоганий лікар. І Вітвіцький ним керує.
Трохи страшнувато йти до такого лікаря та й не зручно якось.Хоча розумію,що це його робота...А консультація скільки коштує?
Напевне таки дійсно Хавунка зіпсувся, дуже жаль, оскільки був хороший лікар, гроші таки псують людину і додають зіркової хвороби.
У травні робила операцію. Раджу: Кожемякіна Крістіна. Приймає у Св. Параскеви. Пролікувалася в неї. Поки нарікань не маю. Дуже класна. Мені сподобалась. Така тема дуже інтимна. Тиждень ревла, поки наважилась. Порадила мені її мій гастроентеролог. Особисто я вперше з тим стикнулася в 2011. Спочатку подумала простуда якась. Маленька шишечка страшенно свербіла і створювала дискомфорт при сидінні(а я на той момент диплом писала). З часом пройшла. Десь тиждень-два сиділа в мене. Потім якось час від часу (дуууже рідко) але давала про себе ця хвороба знати. То свербіло, то шишка знов малесенька вилазила і сиділа тиждень, другий. Зазвичай співпадало з жіночим циклом. Це пекло. А от в кінці квітня не знати звідки, теж початок циклу і вилізло. Але цього разу вже така шишка, що при ходьбі вже відчувалася і заважала страшенно. Так щоб боліла, то ні, але дискомфорт страшний. Чекала, думала знов посидить і пройде. Наївна! Боялася, соромно було. Дочекалася поки не почало кровити. Ну і ще звичайно чекала до кінця кретичних, бо куди підеш з тим. Спочатку то від усіх приховувала, а тепер навпаки всім розказую. Це поширене явище, а більшість то ігнорує, а даремно! Можна потім стільки клопоту мати. Ліпше перебороти свій страх і сором, бо нема чого соромитися, це така ж хвороба як і інші. Навіщо з тим мучатися? В мене вже був тромбований вузол. Тільки вирізати. Операція сама по собі не болюча, але дискомфорт відчувається. сама операція проводилася лазером. Злегка пекло, від нагрівання лазеру. Трохи неприємно робити укол обезболювання. Можна і повністю вас вирубити, але навіщо так впливати на організм якщо можна обійтися і місцевим. От вже після висічення було боляче. Самі розумієте, там контроль стільця. В туалет треба ходити і кожного дня. особисто мені не було боляче ходити в туалет ні коли в мене вузол був ні після висічення. А от вже після процесу, коли в тебе там ранка, то пече так, що Сатурн можна побачити На наступний день вже гуляла по місту. Зажило все за тиждень. А може і раніше. Хоча виліз інакший вузол через маленьку тріщину. Останню залікувала свічкою, а вузол був м*який і зійшов за тиждень, два. Пила ліки і мазала мазю звичайно . З того всього скажу: щаслива. Ой дурна була що зразу не йшла. Крістіна(Петрівна, якщо не помилаюсь) з вами сюсюкатися не буде і може здатися трошки грубою. Нічого подібного. Вона хороший і уважний лікар. Просто така: жінка кремінь. Як на мене, хороша якість для лікаря. Моя вам порада, не мучайтеся, йдіть. Спатимете зато спокійно
А чи може таке бути,що ця шишечка появляється через надмірне навантаження?(от я наприклад ходжу в тренажерний і бувало так ,що вона з'являлася,хоча завдяки свічкам знову зникала)Я думала,що це через зал,а може і ще через роботу ,бо вона в мене сидяча..
Я теж ходжу в зал. Може і через те. Але факторів багато. Я через 2 тижні після операції повернулась до тренувань і зараз нічого не маю. Займаюся довго. Якби суто через це, то воно б постійно сиділо. Може бути навіть через стрес. Бо то треба нормально заліковувати, бо те, що воно пройшло, ще не означає що залікувалося. Тому і вилазитиме постійно. Не раджу займатися самолікуванням! Ви ж не можете знати що у вас там?! Я від лікаря таких історій наслухалась. Все це закінчитися може дуже сумно. В людини може відкритися ректальна кровотеча і таке інше. Воно вам треба? У нас дурна звичка тягнути до останнього з надією, що само пройде Нічьо не пройде, потім буде дорого і боляче
Я можу написати багато про те, як мені лікар сподобався, але ж то дуже особисте, і в кожного свої критерії до лікаря. Я їй вдячна за те, що не побачила жодного косого погляду, жодних ухмилок і квадратних очей типу: *о, Господи , що це в неї таке* і тому подібне. Вона мене підтримала, переживала чи зі мною все добре. Особливо після самої операції. Все толково пояснює, по 30 разів. Я, дуже не люблю показувати своє тіло і соромлюсь, тож для мене це було ще те випробовування. Лікар стала моїм спасінням. Ви не уявляєте яке це полегшення.
В мене після операції був рік ремісії - забула про геморой взагалі. Плки не почала ходити в зал.... Хоч тренер мені вправи підібрав такі, що не підвищують внутрішньочеревний тиск. Тому, з залом потрібно обережно - в мене він однозначно спровокував загострення. --- дописи об"єднано, Jul 9, 2015 --- Прикро таке чути, один з найкращих лікарів, що я знаю!
@Olessya значить у вас схильність до того є. найчастіші гості проктолога якраз ці паверліфтери. вони туди як по свячену воду ходять я от маю через анемію погане згортання крові, не так щоб взагалі погану, але не таку як має бути нормальна. тому в мене вузли самі і не розходились... ну і ще, якщо є схилність до варикозного, теж варіант чому таке стається від навантаження. А з залом і правда треба бути дуже обережним, але без нього не можу.
