Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? а може треба, щоб він прояснив часові проміжки того пошуку, типу якщо через якийсь час не знайде те що до вподоби, то піде на те, що допоможе утримувати сім"ю, а поміж то буде шукати те, що хоче. вкінці ж кінців настає такий момент, що реально мус заробити гроші хоть будь-де і нема реально можливості більше байдикувати
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Поки ви будете працювати на двох роботах, утримувати сім'ю і брати все на себе, доти ваш чоловік буде дозволяти собі "шукати себе". Він, сам цього не усвідомлюючи, своїм криком і зневажливим ставленням, намагається утримати позиції голови сім'ї. Відчуває по відношенню до вас агресію, а не вдячність (як би то мало бути), тому що самооцінка його з кожним днем такого " пошуку себе" падає, а компенсовує все за рахунок приниження дружини. Вам раджу працювати рівно стільки, щоб вам особисто вистарчало на прожиття, а за нього менше дбати, хоч це буде важко. Віднесіться до такої ситуації легше, не пиляйте його, не підштовхуйте до пошуку роботи, тоді в нього, як в нормального мужчини, прокинеться бажання працювати, забезпечувати сім'ю і само-собою стане все на свої місця.
Доброго дня. Я сюди із розбитим серцем і нестерпним бажанням повернути час назад. Я зустрічаюсь з хлопцем 3 роки. На вихідних стався дуже неприємний інцидент. Почну з того, що я страшенно ревнива, для мене це велика проблема. Я стараюсь себе стримувати, але всі мої емоції видно по обличчю. В неділю ми сиділи із компанією, все було добре. Одна наша одружена подруга підійшла до мого хлопця і по-дружньому обняла, невинно і просто. Мені це так стало неприємно, я не розумію себе, своїх емоцій. Я прекрасно усвідомлюю, що ніколи ні до чого це би не призвело, що це звичайний дружній жест, без наслідків. Вдома, коли ми залишились наодинці я давай закатувати істерику: чому це він дозволяє себе обіймати, якщо бачить, що мені це неприємно і пішло, поїхало. Він пояснив, що це тривало 2 сек і було по-дружньому і без умислу. Та мене це не заспокоїло. Потім він сказав, що ми не пара і мені потрібно шукати іншого мужчину, щоб я не ображалась. Що я йому подобаються розумні і розважливі жінки і пішов спати. Я пів ночі проплакала. Зранку він встав, як в нічому не бувало і пішов на роботу. Я вчора ходила як в тумані. Що мені робити? Як реагувати?
Оце єдине, що мене турбує у вашій ситуації. Обійми -- то несерйозно, ревнощі -- то діагноз), а от ця фраза??? Вам не в собі копатись треба і не лекції про ревнощі читати. А з"ясувати стосунки із коханим. Як так? Вам боляче -- а він мало того, що образив та ще й спати завалився?.. Я невиношу коли мій чоловік із кимось обіймається чи цілується. Хоча в нас на роботі багато хто при зустрічі-прощанні обіймається, цілується, на коліна всістись (і навіть я))) Але мій чоловік, знаючи як я на то реагую -- ні
Це я зроблю, хоча мені дуже і дуже страшно. Цю фразу я розцінюю як те, що він не дорожить стосунками. Завжди думаю, якщо я виправлюсь, то не потрібно буде з'ясовувати ці стосунки. Хоч розумію, що це не вихід. І який? Занижена самооцінка?
це ВИ не дорожите стосунками, а не він. аж смішно читати такі "проблеми". ви 3 роки зустрічаєтесь і це вперше його хтось обняв, по-дружньому? ну, і кому потрібні ті епічні трагедії? добре зробив просто без коментарів. дівки, ви такі собі шукаєте проблеми, от просто на рівному місці і не дорожите тим, що маєте.
Образив? Чим? Тим що не відбіг від знайомої з адекватним жестом??? Знаєте, в мене був хлопець неадекватно-ревнивий...і я можу поспівчувати вашому хлопцю, з цим неможливо жити. Ми розійшлись коли він закатав мені скандал що я в літаку сиділа біля чоловіка! А знаючи що він ревнивий - мала б знайти собі інше місце (білет був без номеру сидіння). В той момент я зрозуміла що то кінець, бо з такою людиною неможливо мати нормальні відносини. А по вашій логіці я теж мала просити пробачення бо це йому неприємно? @Jusi поміняйте своє ставлення до хлопця, інакше Ви його загубите. Кожна людина хоче спокою і гармонії у відносинах. А з ревнощами цього не буде ніколи. Бажаю Вам мудрості.
Дівчата, я ж розумію, що в мене неадекватна поведінка на це. Але мене дуже тривожать зараз ці його слова "ми не пара і тобі потрібно шукати іншого мужчину". Як їх сприймати і що робити дальше, щоб врятувати стосунки?
Мені здається що кожен має свою межу терпіння.... Вони ще не сімя, і якщо такі скандали регулярні - нічого дивного що хлопець задумується над тим що розірвати відосини. А якщо ще Jusi образиться на те що він її обідив - буде взагалі повний пакет
Я думаю, він просто не витерпів тієї істерики і таке ляпнув. І добре, що пішов спати, бо це все могло б перерости в величезний скандал. І так, йому може набриднути це все, і він може розглядати варіант припинення стосунків. Як часто ви йому докоряєте своїми ревнощами? Може зачасто? Може його чаша терпіння переповнюється? Поставте себе на його місце. Ви його любите, навіть в думках нема зради, а вас постійно в цьому звинувачують...
Я зустрічалась із хлопцем 4 роки -- і якраз після 3 років майже ідеальних стосунків почало вилазити багато чого, що дало нам зрозуміти, що ми не створені один для одного. Після дибільного четвертого року зустрічання ми нащастя розійшлись. Тепер у мене щаслива сім"я і у нього щаслива сім"я. А якби ми керувались тим, що ми три роки зустрічались, значить мусимо бути і далі разом, не забивати собі голову всякими дурницями (знову таки "бо ми три роки разом").... то мучили б один одного і були черговою середньостатистичною нещасливою парою.... Тому якщо через 3 роки зустрічання він бо а то комусь у цих стосунках явно не добре (і ревнощі тут взагалі ні до чого). Той чоловік, який хоче, щоб його жінці біля нього було затишно і комфортно у цій ситуації мав поступити не попацанячи -- розвернутись до стінки і спати. А обійняти, заспокоїти і пояснити. Тут було достатньо кількох слів: "Люблю тебе, тільки тебе і нікого крім тебе, навіть зі всіми твоїми ревнощами і причудами". Все!!! Ми жінки такі примітивні, що нам більшого і не треба! А він пішов спати.... Я дуже категорична. У мене в таких випадках развод
Заспокойтеся, візьміть себе в руки. Приготуйте смачну романтичну вечерю і чекайте коханого з роботи, як нічого не було. Я думаю, це буде хороше вирішення цієї проблемки. А коли все заспокоїться то і можете про це поговорити спокійно.
Копніть глибше. Від чого ці ревнощі? Признайтесь собі. Почуваєтесь не впевненою? Вам треба працювати над тим щоб полюбити себе. Відмовитись від егоїстичності. І прийняти той факт, що він вам не належить. Ви разом бо вам добре. Коханий не річ, і вправі робити те що хоче. А ви можете лише сказати що вам щось не дуже подобається. Дайте і собі і йому повну свободу. Повірте, якщо це любов - ніхто нікуди не втече до іншої. А якщо не любов - то й добре що втече.
або навчіться жити так, щоб ревнощі не заважали. Я жахливо, патологічно ревнива, одного разу від емоцій знепритомніла. Але це було давно, тепер навчилась опановувати себе і трошки помудрішала. мала подібну до Вашої ситуацію. І думаю, що хлопець вже і забув, що конкретно Вам ляпнув і не надав цьому особливого значення.
як на мене, причина очевидна - він дав вам зрозуміти що така, ви йому не підходите, і я його розумію. або ви навчитесь опановувати себе, або ви розлучитесь. тому - не варто
ховаю в тег. Що зробила я я подумала: чи шкодую я про свій спалах ревнощів? І зрозуміла, що шкодую. І що не можу раціонально пояснити, чого я закатала скандал. І що якби була можливість повернути час назад, я б не зробила такого. а якби я не почала чіплятись з претензіями, він би нічого не ляпнув. і я вирішила, що не пригадуватиму його слів йому, якщо він не пригадає мені моїх. і просто жила далі.
