Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Без музчіни- можна))
Проза, чи скоріше жилєтка- прийшла з панахиди і таке кепсько на душІ(( А до того гепнула лобешніком аппол так, що свічечки і зіроньки мерехтіли довго, гуля є, короч все. як книжка пише. Гриву на вочи скинула, жеби люди не приглянулись.

 

Так во можна подумати, що ми тут "голодаючі з по-волжья". От спробуй тут стриматися, якийсь обжорний вірус Заїдаю яблуками.
Прийшла моя курточка, тепер треба знайти час щоб її забрати. Я ж "лоток яєйць знесу"

перед Паскою то тільки в +

поки не вберу її на себе.
Пусік ще живий, а мої нєрви "в коробочці".
Посудомийна миє вже 2 раз. В холодильнику - дупель-пусто. Я, наївна, сподівалася, що мені до суботи до мартена не вставати.

 

Просвітіть ще мене- потрійний мужчина-то як?

 

Раз - по три. Або три - по разу. Головне - результат

 

забігла буквально на хвильку сказати на скільки всьо крутезно і йду далі насолоджуватись щастячком
1. знайомий (той, що Ростик, я просила про молитву в темі про воїнів на Сході) знову у відпустці, повернувся до своїх дівчаток вчора
2. дзвонила лікарка - нормасик усьо, ще трішки і буде видно кінець тунелю в моєму лікуванні
3. може то і не правда, але підіймають настрій чутки на ФБ про одного злого дядька і те, що його нема в ефірі 5 днів
4. і крутезна подія - була нині в політесі, в коліжанки-форумлянки-задерушки, на пару напросилась, навіть щось зрозуміла, кльово так (економіка - то дико не моє, а тут навіть цікаво було, хоча не покидало мене враження, що говорить вона про щось середнє між екстрасенсорикою і філософією)

 

Початок дня був не альо, проснулась я якась зла і недобра. Потім взяла себе в руки і погнала в спортзал. Правда, ще декілька хвилин сиділа в машині і вмовляла себе зайти. Таки вмовила, бо гарно позаймалась в тренажерці, а потім я встановила свій рекорд на біговій доріжці: 10км "трусцой" доказ:

Хоча мій муж сказав, що то я просто підкараулила, як хтось зійшов з бігової і швидко сфоткала .
Обід пересиділа вдома, а потім пошлялась по справах: в ательє, в аптеку для сусідки, завезла старшого до репетитора, в Ашан за продуктами. Потім забрала чоловіка з роботи, дитьо з навчання і додому. А там вже нас чекала вечеря: стейки, салатики, вино. То моя свекруха постаралась. Я тішусь, що вона є, бо в суботу вона їде і ми аж до осені знову саменькі. Але ще поки є ,то все мені помагає.
Тому можна сказати, що день в мене файно пройшов. Зараз одна серія серіалу, чи дві і спати.
Всім солодких снів

 

Хочу, хочу, хочу... Еех, мріяти ж не шкідливо,пра?
І, взагалі, посиденьки- жестяк, то" Спартак", то пиво/вино/глінтвейн/малина/калина/мужик- ходжу потім і облизуюсь, мушу таки приготувати))

 

Приєднуйтесь, разом веселіше і будемо контролювати одна одну

 

Ой, дякую але я таке дикобєшене, що не можу себе вмовити на то діло ніяким чином, наразі.

 

Як завжди ,пильную ДП з 5-ї.Почитала тему ,посміялась від душі. Всім вдалого приємного дня,не дивлячись на те ,що сьогодні "пятница ,13-е".

 

Ранкова кава - перша, "роздупляющая".
Моя врочистість - мій настрій, гарний початок дня і вкотре переконуюсь, що не погода робить мене, а я роблю собі погоду Надворі дощ, але мене то зовсім не засмучує, бо є дощовики.
Маю позичений вазонок. Нас у школі заохотили "пригріти до весни" вазонки з класу.
І я взяла, хоч і знала, що з вазонками і годинниками в мене та ще метафізика. Я не маю ручного годинника, бо в мене на руці годинники зупиняються. З 10 років мені і купляли, і дарували, і навіть серед тих годинників був привезений з Швейцарії... зупинились всі у перші пару тижнів. А вазонки - я їх можу доглядати, поливати, не гірше від будь-якої господині. І все ж - мруть мої вазонки і все. Тож своїх удома я немаю.
і тому шкільному вазонкові теж якось у нас недобре було... і от дивлюсь на нього - і не знаю, чи нести до школи, чи купити інший і не позоритись.
мама вчора була в нас в гостях - і забула парасолю. Хахаха. Тепер мусить нині теж приїхати по парасолю, а я її принагідно попрошу побути з Сергійком, поки ми з Дмитриком сходимо на айкідо.
На наступному тижні маємо два ДН в родині - моїй сестричці 24 і кумовому синусі 5 виповниться в один день. Треба їм шукати подаруночки. Як же я люблю ходити по магазинах, обирати, дивитись-роздивлятись... от цим би і зайнялись з Вірунчиком. А дощ? а що нам дощ. В неї такий гламурний рожевий дощовичок
Сьогодні п'ятниця, 13-те - однозначно, мій щасливий день.
чого і всім бажаю!

 

я щаслива людина, сказали б мені, бо я не в курсі, який сьогодні день і яке число. я взагалі поза межами часу і простору, жив уза малим і годинником на кухня, який показує, коли приходить чоловік. п"ятниця) 13)

 

Так хочу сонечка, нам би погуляти, а йти на дощ так не хочетьсі((( хоч прийдеться. Вчора мацьоп спав на вулиці тільки півгодини, дала розплакався і пішла додому. Порушує той дощик нам весь режим, бо ми о девятій виходимо гуляти, а зараз дощ перечікуємо ((( мале спить на руках. Прозріла я ,дівчата, вчора від цін. За хлібину заплатила 8,45 добре що хоч мала стільки з собою. Ви не дивуйтеся, то я просто з середини грудня ще в жодному магазині не була.Хліб, і той в кіоску купила Тепер муж по магазинах ходить. Бо я у жоден що біля нас є з візочком зайти не можу. Ну то нехай і далі ходить, нащо мені ті стреси, бо я ще не бачила скільки коштує сметана, масло і т.д.

 

Моє дитя впедає в глибоке дитинство- знову мовочкоі кампотик зо 6 разів за ніч. Рятунку! Ще чоловіка на роботу в 5 відправляла.... І тут, неочікуваний поворот сюжету, з 8год. до 9- дитя си бавилось саме, а я два рази по 30хв. поспала(ну бо приходив певевівяти, ци в мами взе дань). Дорослішаєм. Ранкові справи завершені, час іти бавитись машинками. Не люблю я то, але тре дитину винагородити за ранкове спання моє. Він в нас машинковий фанат. А може ще і дощик вийдемо провідаєм, дощовиків в нас нема, але нам, вар*ятам, то не перепона.

 

Отак, встала, випила ранкову каву. А настрій і далі був на нулю. І все через погоду. Аж поки не зайшла на Посиденьки. Прочитала, про збоченські гастрономічні бажання і фантазії. І настрій в мене так піднявся, що аж зашкалює. Класно мені так.
Всім гарного дня.

Пи.си.: І, дівчата підкидуйте ще гастрономічні збочення. Бо ще нічого не планую готувати. Може, щось і я підгляну.

 

Все ще думаю - чи йти в люди і замовляти щось глямурне для сугріву, чи просто - телевізор, пивко, таранька і грілка на увесь зріст. Холодно ж. Зловила себе на тому, що рука вперто набирає "голодно" . А все через ті ваші гастрономічні фантазії Словом, так си почитавши, теж захотілося всього й одразу. Сьогодні чаляпкаю за тканиною на вишиванки малому (будемо перешивати вставки), добре, що недалеко. П"ятниця, 13-те - значить, все буде ок. З вірою у швидке і безболісне настання вихідних пішла працювайт.

 

хто на роботі вже з 7 ранку? Яаааа! Xто засинає на ходу? Яаааа... Йду вип'ю ще одну каву, може легше стане? Паралельно з роботою роздумую що б то подарувати чоловіку на д.н., все таки 30 рочків, то така трохи дата, а ідей нуль.. Під час обідньої перерви піду на спорт, трохи розрухаюся і все буде файно. А взагалі, я вірю, що ця пятниця 13 буде просто супер, от вірю і все.

 

Проза- дощик, поламана парасоля старшого... поки він зашкандибав в садок з моєю, я змокла як гуска. Знову та ацька головна біль, через яку світ стає догори цапки, попльонтані думки, дилема, яку я ніяк не можу вирішити і так мені від того не добре і я не знаю як то краще... і ше купа всього.
І на закінчення маю нині по обіді іти до окуліста на ті болючі процедури. Знову прийду як побита, прибита і потряпана. Во.)
Але не все так погано, я маю пляшку шампано. Угу, добрі люди, мені як пУрєдному алкоголіку принесли, а я ще до нього не добралась. Може сьогодні в вечері буде якраз на то час. Побачим.
А, і врочистість- зникнення пуя. І най так буде, точніше його не буде.

 

місяць тому мій чоловік порівняв якомусь вуйкові машину, теж в п"ятницю, 13 . Сьогодні працює вдома, тіпа ще не зовсім здоровий і погода, і бла-бла-бла

ви вчитайтесь уважно у вчорашні рецепти, там часу на готування взагалі не залишається
А я таки розхворілась, маю червону носяру, кашель і біль в горлі. Добре, що хоч жеровиска цілий холодильник вчора наготувала, можна лежати з компом на пузі і жаліти себе
Прозова врочистість -на наступний тиждень маю на два дні гостей, це тішить, але пасувало би якесь прибирання провести, а я не маю сили. Ніхто не має якогось знайомого безкоштовного містера пропера на деньок?

 

В нас не капусняк, а капуста. Капусняка не люблю, а ота капуста дуже навіть нічо.

--- дописи об"єднано, 13 Березень 2015 ---

Скидаю перед Вами капелюхМені до такого рекорду ще бігти і бігти