Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Дівчат, з Жанниних слів очевидно, що батьків вона виселяти не збирається, не треба шукати підтексту в її словах.

Давайте хоч одну тему не перетворювати на сварки, а намагатись одна одну просто зрозуміти

Я вважаю, що якщо в батків є можливість допомогти, а вони цього не роблять для власних дітей, то це якось не дуже мені зрозуміло. Я не кажу віддати останнє, з"їхати самим на зйомне житло - це крайнощі, я кажу про реальну можливість.
Взяти ту ж трикімнатну квартиру. Чому б не зробити обмін, на двокімнатну, з умовою, що діти допоможуть зробити ремонт і різницю подарувати їм на квартиру. Як на мене це нормально. Це люблячі стосунки в родині, це турбота, допомога.
В мене дуже гарні свекри, але ми з ними теж жили разом 2 рази, поки шукали собі зйомну квартиру, і можу сказати з впевненістю, що 2 господині на 1 кухні - то дуже важко. В принципових питаннях ми завжди знаходимо компроміс, але нервували і накопичивали образи і непорозуміння саме дрібниці.

Ну і про можливості.
Я вірю, що через пару років ми таки купимо собі квартиру і все для того робимо, відкладаємо по-трошки, в міру можливості, віримо, що через рік нам з чоловіком вдасться взяти ссуду безвідсоткову на роботі "для покращення житлових умов". Вірю і знаю, що батьки нам теж допоможуть в цьому, без них нам буде звичайно складніше. Але казати що всі можуть, не варто, бо є такі родини, що батьки не те що не можуть допомогти, а їм самим допомога потрібна, не у всіх є можливість взяти ссуди, кредити, і не всі можуть відкладати з з/п бо розмір останної теж не безмежний, а чітко визначений підприємством.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Моя мама живе в 3-х кімнатній квартирі, але в неї позиція така - коли нам потрібно буде то вона з задоволенням продає квартиру, купує одно або 2-х кімнатну, робить ремонт, а решту $ нам. Мені надзвичайно приємно з такої позиції моєї мами. Тато підтримає її. Зараз ми живемо окремо, оренду не платимо, але завдяки татові.
В батьків чоловіка інша позиція, що те що в них є буде нашим але після того як їх не стане. І така позиція в багатьох.
Мій покійний дідо (по мамі) організував своїм двом дочкам по однокімнатній квартирі.
І вже з часом, мої батьки більш ніж за 10 років обміняли з доплатою на 2-кімнатну, а ще черз деякий час на 3-кімнатну. А сестра мами, через 20 - змогла в більшу переїхати. Але погодьтесь, що це простіше ніж з нуля.
І дідо з Москви, коли у відрядження їздив, уже дорослим своїм дівчатам труси з бюзгалтерами купував і чоботи і решта шмоток і мені завжди щось привозив. І коли у Львів у відрядження приїжав то до нас прибігав ну хоч на 15 хв і в коридорі зі мною в якусь настільну гру бавився, або ляльками І до свата завжди заходив на чарку.
Поки була можливість допомагав завжди обом. І між своїми двома внучками ніколи різниці не робив. Я і моя кузинка це було для нього все. Щось мене уже занесло, але я до того, що допомагати своїм дітям, бавитись з внучками це не був обо'язок це було його бажання.
І дивує мене коли у великій квартирі батьківській живуть їх діти, які мріють про свій простір, ну що хіба не можна розміняти, поділитись і всім би було простіше. Але більше таке роблять ті, кому в свій час допомогли теж батьки.
Бо мені б було нереально знімати квартиру і збирати на власне житло.
Але у нас люди ну так бояться переїздів, купити, продати, обміняти...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Мені якось язик не повертається на таке. Хоч і думалось, якщо чесно... Зараз в 4-х кімнатах живемо ми з чоловіком і малим, мама і баба. Брат неофіційно переїхав до жінки

(їй батьки залишили 2-х кімнатну квартиру, а самі переїхли в рідні края, на село)

Так, простір в 4х кімнатах є, але відчуття геть не ті. Скоріш живем родиною, а не сім'єю. Колись у мами з братом взагалі була ідея продати ці дві квартири і купити будиночок за містом щоб жити "великою дружньою родиною" Я б тоді точно здуріла: 3 хазяйки вдома та ще й за містом

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Та нехай і не повертається, я теж не прошу таке.
Я про ініціативу батьків більше писала. Мені приємно, що мої батьки готові домомогти. Моя мама з сестою теж не просила про квартири, але дідо не чекакв прохання. І мої не чекають поки попросимо. Просто сказали, що при потребі розміняють.
Ну нема такого, що якщо хочете то живіть з нами, а як нє то мастіть собі самі голову.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ну невже зовсім немає віри. що на власну квартиру можна заробити? Невже тільки кредити? Ні, звичайно, якщо працювати на когось і отримувати середньостатистичну з\платню, то так. Але ж є і приватний бізнес, і той же ІТ бізнес. Просто я вже згадувала- мій чоловік на житло заробив сам, відкривши свою справу. Так. на це пішло не один рік дуже важкої праці, без вихідних та відпусток, але реально. І не лише на житло. У моєї коліжанки син-студент .Закінчував фіз-мат ліцей і ще у випускному класі почав співпрацю з однією іноземною компанією у галузі ІТ. Звісно, що спочатку неофіційно. Вже будучи студентом- офіційно. За два роки праці придбав хоч маленьку, однокімнатну, але свою квартиру ( при тому, що батьки там ні копійки не докладалися. бо обоє заробляють менше, ніж він). Для 20-річного хлопця-студента і це непогано, чи не так?

100% погоджуюся.
п.с. від людини залежить дуже багато. Просто одні чекають та те, що батьки допоможуть, бо на їх думку- можуть допомогти: розміняти, продати і купити меншу площу, уступити свою більшу квартиру і т.п. Добре. якщо батьки справді теж такої думки і мають таке щире бажання. Але якщо не хочуть- це їх право. У інших людей підхід інший: "в паляничку розіб юся". але доб юся мети і навіть докажу тим батькам, що я сам здатний. Та і залежати від їх допомоги теж не дуже хочеться ( ну бо рано чи пізно може виникнути таке, що " ми вам допомогли, а ви...". І той і інший підхід має прао на існування. От лиш у першому випадку можна все життя прочекати, коли батьки "дозріють" на уступки з власної волі чи під тиском дітей.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну тут думаю, теж не убалтували в село переїхати. І чого це не офіційно
Я теж, і чоловік статків не маємо, а окремо живемо.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

То класно. Але не всі мають ІТ освіту і "підприємницьку жилку".
І це класно, що ваш чоловік має до цього хист, заробив - молодець.
Мій - цього не зможе зробити, такий склад характеру, не навчили його заробляти, поки тільки працює. Не його це. Я теж така сама. Дуже тяжко нам все вкласти і підбитись на якусь авантюрю з можливими майбутніми прибутками.
Для когось це неприпустимо і незрозуміло - можливо, але такі ми є. І виходимо з наших можливостей і вмінь. Тому узагальнювати не варто, бо не можуть всі бути керівниками і підприємцями, комусь та й треба буде працювати на них. Але і такі мають право на власне житло, тільки потреби і шлях до цього житла у всіх різний.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А ми живемо з моїми батьками... і через рік спільного життя вже на 100 відсотків можу сказати, що треба жити окремо, але фінансово нам було б важко орендувати квартиру. Хоча батьки до нас не пхаються, максимально роблять так, щоб нам було добре... але... я ж бачу що це для них дискомфорт, як і для нас. Причина - банальний побут. Тому мріємо про власну квартиру.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я вже писала-це реально. Коли ми з чоловіком починали спільне життя- ми жили у маленькій не своїй 12 м квартирці на Підзамче, з входом по балкону. У моїх батьків була 3-кімнатна квартира, у чоловікових- 4 кімнатна. Ми жодного дня не жили з ними спільно. Жодної копійки ніхто з них не докладав до теперішнього житла. 8 років чоловік працював на те, щоб заробити на квартиру. Бо не вважав, що має моральне право жінку та майбутніх дітей усе життя перекидувати по зйомних квартирах. Вже коли з явилася перша власна 2-кімнатна квартира- це було за щастя. Потім з явилося ще багато чого. І це- виключно власними зусиллями. Так, розпочинати власну справу- це завжди ризик. Але якби цього свого часу не було зроблено, то на зарплатню рядового офісного працівника це неможливо було би досягнути. Тому звільнився з роботи і почав все з 0.
Напишу ще один приклад: моя дуже хороша знайома- вона узагалі залишилася після розлучення з 2 дітьми ні з чим. Вийшла заміж вдруге за військового. Узяли кредит. Зрозуміли, що не витягнуть його оплачувати у тому становищі, у якому вони зараз. Чоловік звільняється з лав армії і теж починає свій бізнес- по транспортних перевезаннях. Дружина, маючи кваліфікацію масажиста, по вечорах бігає по клієнтах на масажі. За 7 рокі вони повністю погасили кредит на 4 -кімнатну квартиру у новобудові і ще народили дитинку.

трішки перефразую: якщо вирішили. що це неможливо- так воно і буде.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

І ще, не вірю, що в нашій країні на власне житло можна ЧЕСНО заробити... ну не вірю і все, хіба заритись в кредити і зуби на полку покласти.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

100%, те саме хотіла написати. А ще як людині подобається саме така робота, хоч вона і статків зовсім не приносить,, то виходить що доводиться обирати.
Ну але то і не означає, що можна і потрібно надіятися на когось. Просто дуже вже дорогі і багато забирають ті квадратні метри

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

так ніхто не узагальнює і не заперечує такого права. Але і у батьків є право жити так, як це хочеться їм, на своїх власних квадратних метрах ( і неважливо, як вони їх отримали), не переїжджаючи у села; не поступаючись площею; не продаючи і не обмінюючи. БО виходить так, що ми- маємо права, а батьки- обов язки перед нами ( бо їм квартири діставалися легшим (?) шляхом, ніж зараз заробити нам).

---------- Додано в 10:54 ---------- Попередній допис був написаний в 10:53 ----------

але у житті завжди для того, щоб чогось добитися, треба обирати і поступатися. Ну не буває так, щоб все на протязі життя приносило і задоволення і матеріальні статки.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ви читали уважно мій допис?
Я не казала про обов"язок, я казала про можливість і бажання. Якщо нема можливості це одне, якщо нема бажання, а є можливіть - то інше, і коли так є, то я того не розумію. Можливо моя думка хибна. Але в нас в родині так є. Всі один одному допомагають і для нас це норма. Один раз живемо на цьому світі, і з собою ні квадратні метри, ні статки, ще ніхто не забирав А як є можливість полегшити життя своїм дітям, то чому б це не зробити?
Я розумію, що є різні стосунки в родинах, в нас так. Тому просто пишу власні думки з цього приводу.

---------- Додано в 14:01 ---------- Попередній допис був написаний в 13:58 ----------

Моїм далося не "легшим", бо заради квартири вони переїхали з Ташкенту, до Котовська, все життя працюють на залізниці, і звісно, що великих статків не мають, але теж за мене переживають і допомагають зібрати на квартиру, ну так вже в нас є. Я цього від них не вимагаю, але вони самі прекрасно бачать ситуацію.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

та ну? Можна, повірте. Не обов'язково заробляти мільйони. Можна просто поступово відкладати гроші, можна знайти безліч варіантів як купити квартиру (взяти розстрочку від забудовника наприклад).

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

молодчинка, золоті слова.
Бо реально небажання дуже часто заваджає просто нормально жити. Вигідніше смоктати старі образи, бути невдоволеним що не за того пішла чи не на тій одружився, думати ааа як ті свати не помагають то чого я маю помагати....
така двійна мораль, в дитинстві торочуть дітям одне, а в дорослому віці стільки злоби в людей . Якась жадність, або - а во ми троє ходили в одних чоботях то і дітям ніц не буде... фу.
я вважаю нема чим помогти, то нема, ну візьми хоч внуків час від часу до себе. як є чим і бажання то супер.... а як нема ні того ні іншого - та теж не зле, ну тоді не пхайся, не вимагай щоденного звіту про прожитий день, не вчи шо не так внуки виховані і тд.
Моя мама і свекруха завжди казали що живуть ради дітей, жертовність мамина часами лишня але проста людська поміч дуже доречні. Свекруха взагалі не матеріальна людина, для неї не трагедія помальовані стіни чи ще шось таке, що не зварю на кухні все добре, всім довольна. Їй зовсім не потрібно відвойовувати свою господарську територію, вона вдячна що чисто і є що їсти... для чого воювати?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

у нас в родині теж один одному допомагають. Але міра допомоги у кожного різна, погоджуюся. І не у всіх вона вимірюється вартістю житла чи автівки. Якщо потрібна підтримка- батьки підставлять свої плече, допоможуть по мірі можливості з внуками чи навіть якщо справді фінансово важко ( а таке теж буває)- допоможуть інколи парою сотнею гривень. Можливо причина у тому, що нас так виховували: хочеш чогось? добийся сам. Ми підтримаємо, але за тебе не зробимо. Навіть таки банальний зараз приклад: мій молодший брат дуже хотів автівку для своєї сім ї ( у них не було). У нашого батька є автівка, якою вони нечасто, але виїжджають ( на дачу, на рибалку і т.п.). ТО брат не пішов до тата і не сказав: віддай мені автівку у користування, бо ви ж нечасто нею користуєтеся, а мені треба на щодень, , а заробив і купив свою - хай не з салону , але заробив сам на своє.

Я погоджуюся з тим, що якщо батьки мають можливість і хочуть добровільно матеріально допомогти, віддати і т.п.- то чому б цим не скористатися і не подякувати за це. Але якщо батьки не мають такого бажання, навіть якщо і мають можливості ( що зовсім не робить їх через це поганими батьками, які не дбають за своїх дітей)- це їх право. Вони це право заслужили.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ще й як. Багато родин, які я знаю, збирають гроші на квартиру і живуть за схемою: жінка і діти - тут, чоловік роками на заробітках за кордоном. Діти бачать татка по скайпу, всі важливі події відбуваються без нього, бачаться в кращому випадку раз на рік. Я до такого не готова. Одразу сказала чоловіку, що на заробітки не пущу. Хочу засинати поруч з чоловіком, і хочу, щоб наші майбутні діти бачили батька вечорами. Щодо власної справи... Мій чоловік дуже добрий виконавець(інженер комп. систем), але не бізнесмен. Я це зрозуміла і змирилась. не хочу штовхати його на ризик.

обираємо задоволення)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

На власних- нема питань, але і дітей не треба позбавляти права жити на своїх власних так як їм заманеться.
Ну, приватизована квартира, порівну кожен має своїх пару метрів. Чому тоді батьки мають право та й право, а куди право дітей при тому поділося?

І до слова, чоловікова мама зробила з їхньої з братом кімнати кладовку, а взимку цілу кімнату-холодильник?)) Їх хтось питався? Їм хтось дав право жити так, як вони хочуть на власних квадратних метрах? Ні. Ну, але то батьки... і т.д. і т.п.)))

---------- Додано в 14:17 ---------- Попередній допис був написаний в 14:12 ----------

Мій знайомий поступив дуже гостро. Ніяких поступок, ніякої "власної волі". Він просто взяв і відсудив собі свої квадратні метри по закону. Батьки сплатили. Рік не говорили, але зараз вони знову у стосунках.
То вже явно перебор, але людина в той момент думала виключно про свою сім"ю і свої інтереси.
Ніхто там особливо не постраждав. Ніхто батьків на вулицю не виганяв. Батьки купили собі однокімнатну, син купив якусь "кавалерку" з правом добудови. Тепер за ті гроші, що колись сплачував за оренду помаленьку добудовується.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Складати-складити....та можна скаладати
Виплачувати кредит....та можна і кредити виплачувати
Кожен обирає для себе той варіант який йому підходить
З моїх знайомих ще ніхто собі на житло не заробив(напевно вік не той, можливо все в переді)
Напишу ситуацію свого однокласники. В його батьків 2х кімнатна квартира, в його жінки особняк в Олеську. Після весілля живуть окремо:він у Винниках жінка в себе вдома, його мама невістки не хоче категорично. Колись його мама дуже хотіла мене за невістку, тепер тішусь що цього не сталось, бо там людина в якої має бути все по її.
Однокласник кредиту брати не хоче, знімати також, бо вважає що це дарма викинуті гроші.
Його мама їздить постійно в Польщу, але допомогти на квартиру напевно не хоче. Чомусь вважає що все(2х кімнатна квартира і машина) має залишитись молодшому
сину(син не одружений)
Питаюсь недавно як справи. Каже складають на квартиру, маю 3 тис доларів та хочуть за 15 тис продати план, а решту знову треба складати
Сімейні стосунки висять на волоску. Тяжко бачитись раз в 1-2 тиждні. Діти ростуть без дітей, жінка також замучена. Для чого такі жертви?
Через певні погляди та амбіції кожного закінчиться все плачевно, бо вже усі виснажені
особисто я бачу 3 виходити з їхньої ситуації
-жити з його батьками(мучитись) і складати на своє житло
-знімати постійно квартиру і забути про свою на купа років
-скласти до купи усі заощадження+домовитись з мамою щоб допомогла(чому одному сину квартира а другому нічого) і купити щось своє
Тяжко, у кожного свої нюанси, але завжди треба вірити і йти до своєї мрії. А помаліше чи швидше це вже вибирати нам

---------- Додано в 15:25 ---------- Попередній допис був написаний в 15:22 ----------

це як додаток до третього варіанту, якщо мама не хоче сама

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А чого мама має залишити щось комусь? Невже жінка, яка виростила двох синів, максімум на що заслуговує то "доживати" в квартирі, яку віддає одному сину, ну і працювати тяжко, щоб іншому купити?