Казки для дітей чи не для дітей?

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

То ще не найдраматичніші історії. В старих казках (не в теперішніх лібералізованих, а в тих книжках, які видавалися на початку 20 ст., де народна казка передавалася такою якою вона була) можемо прочитати про абсолютну нетолерантність до представників інших народів, релігій, людей з особливими потребами і т.д.
Але моя думка така, що саме такі казки і потрібно читати дітям, бо ці казки перевірені часом, це ті казки які дозволили вижити нашому народу, тому перш ніж їх засуджувати потрібно добре подумати: а може це ми десь схибили, збочили, неправильно розуміємо мораль і т.д.

Ні, мораль не викривлена. Мораль каже, що я, отримуючи матеріальні цінності від когось, не повинен при тому бути слідчим прокуратури і напрягати голову питанням де мій контрагент взяв гроші. Де він взяв гроші - це його справа, справа його сумління, а не мого. Я ж повинен думати за що я беру гроші з нього. І казка про бичка каже дітям - будете чіплятися до чужих бичків доведеться за то заплатити більше ніж ті бички коштують. Мораль казки: Красти не тільки аморально, але і невигідно!!!

А що ж ви думали!? Істрія нашого народу не була і не є безхмарною. Мораль байки: Для того щоб визволити товариша з рабства не треба гребувати насильством проти ворогів і їх дітей! Актуально для сучасної України, чи не так?

Висновок тільки добрий: Якщо тобі, дурню голодранцю, людина дала гроші і ти на тому піднявся, то памятай про це все життя! І коли тобі трапиться на шляху людина, яка просить незначної матеріальної допомоги для свого прожиття, то не жидись, а дай те, що для тебе не принципово, а бідного може врятувати від смерті! А якщо ти таке мурло, яке не розуміє цього елементарного правила, то не дивуйся якщо від твого бізнесу в один прекрасний день залишиться тільки попіл.
Жостоке правило, але таке життя!

Ну, тут є 2 моменти. Ця казка може бути не справжньою народною, а її трансформиацією. Памятаю таку казку ми читали в школі в "Читанці- 2 клас", там ця казка називалася "Ленінська правда". Там піп казав, що треба жити по кривді, а тільки Ленін сказав, що треба по правді.
2-й момент. Казка вчить, що попи також люди, і можуть помилятися, а тому "На Бога надійся, але свою клепку в голові май і вчися сам відрязняти правду від кривди!"

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Якщо вже Ви задалися цим питанням, отже зрозуміли, що дорослим небезпечно давати читати дитячі казки: думки дорослих опоганені.

Чи варто учити дітей алфавіту? Адже вони можуть прочитати на стінах погані слова. Немає поганих казок, але є різні читачі. Казки є дзеркалом душі читача, якщо читач вбачає у казці щось погане, є підстави зазирнути собі у душу.

Чого я не раджу батькам робити, то це критикувати народну мудрість і нав"язувати своє (зіпсоване) бачення й розуміння своєї дитини. Привчайте дітей людинолюбству, творити добро, лагодити справедливість тощо, й вони не побачуть у казці поганого. Висновки робити й непотрібно. Дозвольте дитині попрацювати душею. Не намагайтеся "розшифровувати", довіртеся сприйняттю своїх дітей. Вони правильно все зрозуміють.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Може, вони в кредит взяли?

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Якось я написав своєї учениці кілька десятків листів, серед яких були й казки, які містять мораль. Неважко здогадатися, що головною героїнею моїх казок була моя учениця - людина із душею і з думками героїв Олександра Гріна.

Щоразу, розпочинаючи написання листів, я молився, ніж не нашкодити словом. Листи призначалися для моєї сімнадцятирічної учениці. Може скластися враження, що сімнадцятирічна людина вже сприймає світ по-дорослому. Однак це враження далеке від істини. Є чисті незаплямовані душі. Для цієї душі призначалися мої листи. Після подій, в якіх я також звинувачую соби, батьки змусили доньку розкрити їм зміст моїх листів. Частина була англійською, частина - з перекладом на українську, якщо батьків зацікавить. Я не боявся, що батьки прочитають мої листи, оскільки в них не було нічого поганого. Я навіть не припускав, що мої думки можливе отак інтерпретувати! До сварки їхня донька все правильно розуміла, а потiм батьки "розкрили їй очі" на світ і вона стала бачити все у кривому дзеркалі. Не завжди дітям корисна допомога дорослих. Іноді краще не лізти дорослим у світ дітей із своїм статутом.

Учасники тієї дискусії добре пам"ятають, як можливо перекрутити відносини між вчителем та учнем, спираючись на сенсаційні статті і передачі. Можна перекрутити й казки. Однак у світі більше друзів, ніж ворогів, більше добра, ніж зла. Ось із таким настроєм потрібно й виховати дитину.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Шо! Оп'ять!?
Пане ГРоманюк! дайте спокій.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Такої жорстокості не приходилось зустрічати на протязі наступних 50 років життя про яку про читав в українських казках...але чи не то було виховано в маньяках

Додано через 1 хвилину
Цюк і в лобок....

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

А казки інших народів світу хіба не такі самі?

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Ви хочете сказати що то інструкція

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Я думаю, що казка у деякій мірі відображає реальність...У світі добро не завжди перемагає зло, правда кривду і т.д. Казка - це відзеркалення світу...Головне, щоб був хтось біля дитини, кому вона б могла задати запитання. Тоді, вона буде знати, що самому бути таким не обов'язково, але є і такі погані люди.І це не означає, що вона не буде нікому довіряти, просто буде тестувати реальність...

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Але чому українська казка така жорстока

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Хіба Вам набридли "домашні" що бажають "доброго ранку" щодня? Мій племінник вкотре просить мене прочитати те ж казку. Він вже знає її напам"ять, але просить прочитати знову. Що ж мені робити? Cтукати кулаком на столі кричати "Шо! Оп'ять!?" й доводити, що ми вже двадцять разів читали цю казку? Однак я розумію, що вин намагається докопатися до суті, що йому важливіше якість, а не кількість. Я, наприклад, заздалегідь знаю, що скаже мій сусід під час зустрічі, знаю, що скаже мій викладач на початку лекції, навіть знав, якою буде Ваша реакція на моє повідомлення. Мені відомо репліки акторів у знайомої мені п"єсі, але готовий слухатимуть в сотні разів, мені цікаво й приємно їх суспільства і спілкування. Але це не день бабака, бо щоразу я відкриваю собі щось якісно нове.

Спробуйте, будь ласка подивить на світ очима дитини, Ви відкриєте собі багато нового, зможете побачити незвичне у повсякденному, життя стане яскравіша і насиченіші, а серце добрішим.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Та чому тільки українська?
Он "Дюймовочка", наприклад, чим не жорстока? Маленька, тендітна дівчинка змушена жити зі старим кротом. Чому? Тому що він багатий, має свою нору і їжу.
А "Червона шапочка"??? Це ж трилер, а не казка.

Але, на щастя, діти не сприймають все так буквально, як ми, дорослі.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Дуже гарні слова! Але, як на мене, це здійснити надзвичайно важко.

Пане Левандівка, маєте трохи зле серце ?

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Це якраз не народна казка, а авторська, яка відображає "психопатію автора", о.

Як на мене то не всі казки "адінаково полезни", все таки потрібно відбирати що варто дитині читати, а що ні. Про те що потрібно казку коментувати і пояснювати що є добре а що є погане то само собою мається на увазі.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Це я, звісно ж, знаю. В дитинстві всі казки Андерсена перечитала.
Та все-таки, кожен автор певної мірою відображає народ, у якому живе.

Додано через 1 хвилину
А ще я в дитинстві любила вигадувати казки разом з мамою. Щовечора нові. Це найцікавіше.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Автор відображає своє, а зокрема в Андерсена досить депресивне бачення світу.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

І мені - відомо.
Але історія про настолятку, злостливих батьків і вчителя залишила ТАКу глибоку рану...
Жоден Кіт у чоботях не залатає.
Перечитувати знову - боляче...
Не мучте, пожалійте мій кишківник...

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

А мені в дитинстві тато сам придумував казки про пригоди моїх ляльок, це було цікавіше за будь-яку казку з книжок.

 

Відповідь: Казки для дітей чи не для дітей?

Усі люди від народження добрі.

Я називаю таке явище "фактором среды" (чинником середовища), хоча б сьогодні і четвер. Одного разу підвозив свою ученицю (щоб ні в кого не виникало поганих думок: я підводжу багатьох своїх учнів, знайомих, просто перехожих, які поспішають i кожен і з них залишає щось надзвичайне) й в нас була дискусія на вічну тему добра і зла. Хотів розповісти їй одну китайську казку про невістку і свекруху. Мораль тієї казки в тому, що ми ж самі створюємо то що править нами, й ставлення до нас інших людей залежить від того, як ми ставимся до них. Але на жаль... не встиг я розповісти цю казку. Результатом став визначений ланцюжок подій. Кожна рiч має пору пiд небом.

Дуже добре пам"ятаю її слова: "Немає поганих людей, є нещасні люди". Не знаю, чи зробила вона такий висновок самостійно або запозичила од вчительки літератури, але ця максима зараз є частиною її світогляду. Це, мабуть, найцікавіший висновок, який можна зробити із "Майстра й Маргарити". Я тепер ношу це у своїм серці. Як сказав чеський педагог Коменськи у своїй "Великої дидактиці": "Моє серце так просто, що мені не має значення, чи давати вказівки, або одержувати їх, бути учителем науковців або учнем учнів". Щоб бути добрим, треба бути простим. Діти дуже багато чому можуть навчити дорослих, включаючи розуміння казок.