Донорство крові: міфи та реалії

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Авжеж, жодних. Чи ви думали, що ті аналізи експрес-методом будуть робити. Ту кров перевіряють потім, після здачі. Зараження можливе для реципієнта, бо антитіл до певного вірусу в крові ще може не бути, а сам вірус наявний. Від цього ніхто не застрахований. Що пропонуєте? Бо штучних препаратів крові ще не винайшли, а не всі навколо свідки єгови. Зрештою, тема виникла, бо доводиться читати перли, наче б-то для донора здача крові несе в собі шалений ризик підхопити ВІЛ чи гепатит.

Зайдіть на сайт "Крила надії" чи "Донор", там побачите, кому.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Всі підтипи гепатиту є причиною відводу від донорства, незалежно від давності хвороби та результатів лікування.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Завадою щодо здачі крові є хіба самопочуття донора і його вага, але після отримання крові її перевіряють і дуже багато крові відбраковують. Вони звичайно можуть запитати і про алергії, і про тату, і про перенесені хвороби, але чи буде подана інформація достовірною чи актуальною? Людина часто сама не знає чи в неї все гаразд, як казав Хаус - всі брешуть їм легше просто зробити аналіз зданої крові і якщо щось не альо - відбракувати

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Таки правда . Коли я здавала, то попри те, що трохи боюся вигляду крові, спокійно собі лежала на тому кріслі і думала про щось своє. Час від часу підходила медсестра, питала, чи все добре. В мене справді не було жодної слабкості. Тече собі кровця, та й тече. А от хлопцеві у сусідньому кріслі стало погано, як тільки почали процедуру. Зблід відразу, бідненький.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

пропоную лікарям роздрукувати і вивчити напам'ять протипоказання до здачі крові.

і при чому тут вірусі різні, якщо чітко сказано: після татуювання не можна приймати кров протягом 12-ти місяців? а наявність грибкових захворювань шкіри є абсолютним протипоказанням?

---------- Додано в 13:34 ---------- Попередній допис був написаний в 13:33 ----------

і абсолютні протипоказання до здачі крові, і тимчасові протипоказання. Для чого цідити ту кров і потім її перевіряти? Якщо людина показувала свіженанесене тату і т.д.?

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

ну от не треба мій свекор-алкоголік-перехворівший гепатитом здавав і брали...


давайте не будемо створювати міфи нові

донорство справа безперечно благородна, але є (і багато) випадків з дітьми онкохворими яким часто кров переливають, так в них в багатьох до онко додається гепатит

ну і кров однієї групи зібрану (для прикладу) в один день, зливають докупи і тоді (дай Бог) перевіряють і якщо хоч хтось там напартачив то вся кров викидається ...

коротше кажучи система в нас ще та

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Може, частину аналізів роблять до здачі, а частину - після? Знову ж таки, коли я здавала, мені сказали, що важу замало, і відправили до терапевта. Лікар провела мені міні-допит, і мене відправили здавати аналізи. Там в моїй присутності те все робили, і аж тоді дозволили здати кров. Можливо, потім ще щось з моєю кровцею робили.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

2 тижні тому я здавала кров на Пекарській, бо обидвоє дітей йшли на планову операцію з видалення аденоїдів
Спочатку всіх скеровують до старенької лікарки, яка випитує всі минулі хвороби, дату останньої менструації. Після цього - аналіз крові з пальця (на групу крові і гемоглобін). Потім 10 хв забору крові. Мені при 59 кг ваги і гемоглобін 122 взяли 0.2л крові. Перед забором дали випити солодкий чай з печивом Марія, а після талон на обід в студентській їдальні.
Оскільки мені треба було 2 донора, то ще одну довідку я купувала за 150 грн. Щоб купити довідку треба приходити зранку, бо потім "продавців" може не бути.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Вибачте, але я не створюю міфів, я там була особисто, це не ББС. Міфи - це те, що донор може копитця відкинути, бо кров комусь здав. І для того, щоб такого не сталося, треба якомога ретельніше берегти себе і своїх рідних від донорства, щоб чогось не підчепити.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Не лише.

Є.Ось усі протипокази до донорства, згідно наказу МОЗ
Абсолютні протипоказання (усунення від донорства незалежно від давності захворювання і результатів лікування)

Є ще тимчасові протипоказання з зазначенням часу.
І усі вимоги до донорства тут

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

швидше навпаки - може копитця відкинути той, кому ту кров призначено, бо для наших медиків ніц нема святого, навіть накази МОЗ ігноруються (ola-lyola вище навела повний список кому можна і кому не можна здавати кров)

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Я цю тему із того й починала. Реципієнт ніколи (навіть у країних Західної Європи) не буде застрахований від зараження, але донор тут ні до чого. Вся дискусія розпочалася із подібних "перлів", що з донорством мати справу не слід, бо це кров і можна все що завгодно підчепити, це ж така небезпека! (нагадує перли про ГВ, типу "від вроків молоко пропало") .

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

та, авжеж, всі болячки від повітря
донорство має бути свідомим і обізнаним, як і медики повинні дотримуватись всіх інструкцій

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Маю на увазі, що донорство для донора небезпеки зараження не несе,

невже я так незрозуміло висловлююсь?

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

тут не погоджусь, краже життя жити, мені донорська кров подарувала майбутнє, маю щастя, що обійшлось без "сюрпризів" і мама не відмовилась від маніпуляцій з кров"ю.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

чому, зрозуміло, цілком зрозуміло, не треба заморочуватись, а треба здавати кров, бо це корисно для донора, а реципієнти - ну, ніхто ж не застрахований від зараження, навіть у Европах.
Якже відповідальне донорство, де відповідальність донора за недостовірну інформацію, за незнання чи небажання знати свій стан здоров'я, "погану пам'ять" при перенесеному гепатиті і т.д.?

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

А хто подібне проповідує: "Всі хворі-каліки, махом здавати кров, бо її в країні брак!" Я - ні. Писала раніше, що донорство

Просто вражає неприємно, коли донорство вважають за зло, від якого неодмінно треба рятуватися самому і рідних теж рятувати.

В мене та сама історія, тато після аварії, втратив більш ніж 2 літри крові, 19 днів лежав у лікарні, а операцію не могли робити, бо гемоглобін опустився майже до 45 - все перепробували, нічого не допомагало, безвихідь повна. Переживали, звісно, але перелили і нічого. Хто здавав - не знаємо, але пам"ятаємо завжди.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

І мені - мала внутрішню кровотечу з втратою 1літра крові, що при могу рості/вазі було вагомо. А ще маю "сюрприз" - хронічне захворювання шкіри, яке могло(але не обовязково) бути наслідкои переливання. Але все одно розумію, що в моєму випадку - варіантів не було, тому я за переливання. Особливо в онкології, дитячій. Хто бачив очі мами, яка шукає донора на тромбоконцентрат мене зрозуміє

Підтримую! не можу зрозуміти людей, які знаючи про свої болячки свідомо йдуть здавати кров - "закон бумеранга" ніхто не відміняв - не роби того, чого не бажаєш собі, адже потім ця кров може бути влита їм же або їх родичам.
До того ж кров, яку здали проходить перевірку, і взята кров у хворої людини, не обовязково буде перелита - її зобовязані перевірити

З метою запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування крові, її компонентів та препаратів у медичних цілях, виникненню пов'язаних з цим інших негативних наслідків для здоров'я реципієнтів установи, заклади та суб'єкти підприємницької діяльності, зазначені у статті 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров'я та медичні працівники, які забезпечують введення крові, її компонентів та препаратів реципієнтам, зобов'язані забезпечити контроль за дотриманням відповідних показників безпеки та якості цих продуктів. Перелік таких показників та порядок здійснення зазначеного контролю встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.
Кров, її компоненти і препарати та відповідні консервуючі розчини підлягають обов'язковому контролю Державною інспекцією контролю якості лікарських засобів в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України.
Донорська кров, її компоненти, виготовлені з них препарати та застосовувані при їх обробці і виготовленні консервуючі розчини не можуть використовуватися або передаватися для реалізації до того часу, доки вони не пройдуть зазначеного у частинах першій та другій цієї статті контролю та відповідного маркування.
ЗУ Про донорство крові та її компоненти

Хоча прекрасно розумію що в нашій "Країні чудес" ні від чого не застрахований, але так хочеться вірити в краще!

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Очевидно мушу відповісти, бо то все очевидно про мій допис:

Джаст Мі щось вам не здається, що ви перегинаєте? Я написала наступне

я десь закликала не здавати кров? Я писала що то зло? Вибачте, але написати подібне в мене є причини. І не вам тут казати, що в мене стереотипи чи перли. Те що ви стикнулись з строгістю системи це ДОБРЕ.Але не все так чудово в нашім краї. Як і у всьому треба мати глузд.
Донорство це надблагородна і надпотрібна справа. Але халатність медиків і системи теж має місце бути. Вона є і від того не дінешся. Зараз я не берусь казати, що зараження 100% неможливе чи можливе. все можливе. Тому самому донору треба слідкувати чи медсестра вдягнула стерильні рукавиці, чи при вас відкрила систему і т. д. Це ж нормально, чи я помиляюсь.?

---------- Додано в 16:22 ---------- Попередній допис був написаний в 16:08 ----------

Тепер щодо реципієнтів. Якщо всі донори такі здорові-кольорові, то чому в нас в реципієнтів є шалений шанс отримати гепатит С? Мабуть таки в тій системі далеко не все гаразд. Напевно

...Пекарською Україна не закінчується. Сам донор мусить бути надсвідомим своїх дій, бо часом від нього залежатиме майбутнє його реципієнта. А не сліпо йти на донорство бо то благородно. Ви самі в 200% маєте бути впевнені в своєму здоров"ї, бо система не дуже відлагоджена.

А може навпаки?

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

якщо зі здоров'ям все гаразд, то є один шлях - виправити недолік у вазі і ставати донором крові, діями доводячи що це не є страшно,

бо, на жаль, те, що я знаю з реальних фактів, а не з статистичних даних Росії чи України, показав що не все так гарно і просто, і, головне, безпечно для обох сторін