Color
Фоновий колір
Фонове зображення
Border Color
Font Type
Font Size
  1. Моя знайома має цікавий, пізнавальний, та, головне, україномовний ютуб-канал. І дуже просить про підтримку. Суть полягає в тому, що наразі політика YouTube така, що кожен канал повинен мати не менше 1 тис. підписників. Їй бракує зовсім трішки (буквально 80 до тисячі). Сьогодні останній день, коли можна підписатись.
    Прошу вас від свого імені підписатись, якщо маєте вільну хвильку)) Нічого складного немає, просто зайти за посиланням і натиснути "Підписатись" :) Ось тут посилання Мамунця
    Спасибі кожному :)

    P.S. корисний буде і вагітним, і годуючим, і подорожуючим і мамусям в декреті :)
    Shashynichka, Olyusya, mamvasulka та ще 1-му подобається це.
  2. "Наше життя – то мiнне поле
    Куда не сунься – чужi навколо
    Надiйся на себе – своїх може й не буде
    В нас є тiльки ми – озимi люди..."

    "В мене є Країна, я її любив
    За волошки очі, люди - кораблі.
    Я з нею разом півжиття прожив,
    Притулившись тілом до теплої землі..."

    "Здається, шо то було так давно,
    Коли в руках тримаю цей альбом,
    Нам було абсолютно все одно
    Немаючи нічого мати всьо,
    За гроші не купити тільки час,
    Він всіх нас методично поділив,
    Когось він опустив, когось підняв,
    А є на кого взагалі забив..."

    "А до берега тихо хвилі несуть
    Поранені душі живих кораблів
    А від берега знову в море ідуть
    Ті хто вірив і правду знати хотів..."

    "То є Львів старенький, мудрий сивий дядько
    Кожному залишить кавалочок на згадку
    То є Львів «Бонжорно!», Неаполь і Ліворно
    По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять..."

    "I ти ростеш, старiєш, вмираєш
    А тої правди так i не знаєш
    Боїшся її i вiд неї втiкаєш
    I в стiнах своїх ти одна засинаєш..."


    "Давай виключим світло і будем мовчати..."


    Так боляче відпускати людей Туди. Особливо Таких Людей...
    Setka, Netty, zdorov та 12 іншим подобається це.
  3. Від слів, від музики нестерпний біль, але вимкнути не можу. Не здатна відпустити.
  4. Люби її, вона у тебе гарна.,.
    Цілуй біляві кутики лопаток.
    І в кучері бурштиново-янтарні
    Вплітай фіалки й парасольки м'яти.
    Вона так любить. Знаєш, це прекрасно...
    Не бійся тільки трепету плечей,
    Дивись частіше вчасно і невчасно
    У плетиво її сумних очей.
    Пиши їй вірші-щирі і нещирі,
    А на постскриптум - сонячне "люблю",
    І, зрештою, в її старій квартирі,
    Де стіни бліднуть цвітом мигдалю, -
    Люби її у світлі фоторамки-
    Таку просту і наче одержиму
    Тобою,
    Неминучістю,
    Світанком,
    Гарячою безоднею інтиму.
    Люби її уперше і востаннє
    В розлитому у келихи вині,
    В шаленому, як потяги, мовчанні,
    Лише не зраджуй - зраджував мені...

    Н. Хвесик, безумовно талановита дівчина.
  5. А я тебе щодня люблю
    І твої очі світло волошкові.
    Твої вуста, що ніжні й мовчазні
    Цілую груди, сповнені любові.

    І відчуваю запах твій терпкий, солодкий,
    І твої родимки, розкидані по тілу
    Порахувати ніжними цілунками
    Я б так хотіла...

    Мене дратує те, що неминуче знову прийде ніч,
    І знов додасть мені і туги, і жалю,
    Але чекаю її - дивна річ,
    Бо я вночі тебе сповна люблю...