Той, хто зустрів їх у світі :)

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 819

Згадала, тримаючи Віруню в руках.
Кінець липня, але холодно, мряка і дощ. Він стояв у майстерні, з високо піднятим коміром і в окулярах, і щось там розрізав болгаркою. Я трохи почекала, поки іскри перестали пригорщами летіти в мій бік, і незграбними кроками підійшла до нього. Цьомнула в шорстку щоку з "засмагою" від зварювального апарату. Вже 2 тижні ми зі свекрами робили ремонти на дачі, там і жили, і, засинаючи на підлозі на матрасі, намагаючись зігрітись під ковдрою з нєпунятним запахом, я часом думала, що це - реально найгірший варіант літньої відпустки молодого подружжя. Втім, справа була не у відсутності душу-туалету і не у всюдисущій грязюці і не в дощі. А в тому, що він трохи відокремився від мене. От і тоді, в майстерні його щока була холодна і тверда якась. Зняв окуляри, спитав: "що, обід готовий?". "буде за 5 хвилин" - відповіла я і почала мимовільно переминатись з ноги на ногу, не знаючи, з чого вкотре почати цю розмову. "Юль, ну не треба, будь ласка - він знов одягнув окуляри, а те, що назвав мене Юлею, а не Юльчиком, вже не віщувало нічого доброго, - я вже сказав тобі, що на пологи з тобою я не піду. І, здається, достатньо разів пояснював, що це не тому, що я тебе не люблю. Просто не піду - і все. Не заставляй мене, не треба мене ламати, будь ласка. І не плач, бо це нечесно". Я знала, що справжні чоловіки не переносять жіночих сліз. І тому знала, що плакати - нечесно, - і стрималась попри мряку надворі і порожнечу всередині. Мені було дуже страшно. Відколи ми разом, народження Дмитрусі мало стати першим серйозним кроком, який я мала зробити ОДНА. Не сама, а одна. Без свого найріднішого, єдиного, без своєї половиночки, до якої я всім серцем приросла. Дмитрик зарухався в моєму величезному животі, і я незграбно покотилась на кухню...
... в пологовій залі було холодно і яскраво-світло. Це була перша по-справжньому осіння ніч 29/30 вересня 2008 року, і чомусь опалення в лікарні ще не увімкнули. Я тремтіла навіть в халаті - від холоду і хвилювання. І тут почула його голос - і аж не повірила своїм очам, коли він зайшов у супроводі акушерки, вдягнутий у ті штани, футболку і теплу сорочку, які я поклала до ПБшних пакунків на випадок "якщо диво станеться". І диво - сталось, потім я спитала акушерку: "як Ви його вмовили?" А вона лише знизала плечима: "Та сказала тільки, що якщо Ви ідете з дружиною, - то перевдягніться... ну, він перевдягнувся - і пішов".
і він був зі мною до кінця, і ніколи не забуде того, як лікар-інтерн (яка потім стала нашою кумою) сказала: "давай знімай футболку!" А коханий мій спочатку не зрозумів, навіщо, а потім йому на голі груди поклали нашого крихітного худесенького Дмитрика. Тоді, до речі, він і став Дмитриком - свекруха подзвонила в стопіцотий раз спитати "ну, що там і як?", а наш таточко і відповів, що тримає Дмитрика на руках. Опритомнівши після наркозу, я побачила чоловіка таким, яким він ніколи ще не був. "Який ... він?" - пошепки спитала про синусю. "Він... - сльози забриніли на очах татуся, - він - гарний."

Це було не останнє диво в нашому спільному житті, і за якихось 5 років таточко першим взяв на ручки нашу солодку дівчинку. І тільки повторював: "яка гарна і яка маленька, яка гарна і яка маленька!" 5 років минуло від того дня, коли він казав, що не піде на пологи, до дня, вірніше - ночі, коли прийняв пологи сам. Таткові затишні, великі руки, пригорнули кричущу малюсю, зігріли, заспокоїли. Я щаслива, що маю такого чоловіка, що не помилилась в ньому, і що ніколи не була ОДНА.

По співпадінню, Дмитрик І Віруся дуже подібні на татка. А Їжачок - на мене. Нажаль, на час їжачого народження в ПБ був карантин і татко не зміг зустріти синочка, а тільки сидів в холі, молився за нас і почув його перший крик. Але у нас була чудова неонатолог, яка мені ще непритомній виклала лялюсика на груди і він навіть трошки поцямкав молозиво. Так що і Сергійчик теж не був самотній, тим більше, що через годину після народження я витребувала його собі і вже на ранок нікому його не віддала. Мій особистий, власний Їжак :)

Отаке згадалось. Як завжди - все підряд. Як завжди - про моїх найрідніших:girl_tender:
  • Nastylove
  • Ligymunka
  • Raven
  • сніжна
  • карапуз
  • fantastyka
You need to be logged in to comment