Той, кого не кличуть на ім'я

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 992

Коли я принесла його додому, Дмитрик називав його "ляля", а чоловік, поки не було готове свідоцтво про народження, казав на нього "ну... ось той". А коли видрукували свідоцтво, то він став Сергійчиком, більш відомим як "ось той".
З місяця він однозначно став Їжаком. "Ізяаааак" - пищав йому у вухо Дмитро, щоб розбудити.
Ну і звичайно, малюся, синуся, малюсічний, пушистий, солодкий, синку-слинку...
Потім він так класно став казати "Дизззь! Дизя" - і одразу став ще і Дизя.
Я чимчастіше називаю його Сергійчиком - він знає, що то його ім'я - , але в думках - тих, від яких течуть сльози і молоко, - завжди Дизя, Сюня, Їжачий, Їжачок, Їжакоптер, Ї, моЇ Їжаки...
Вчора ввечері зрозуміла, що донедавна не знала, як сильно його люблю насправді. Не те що люблю, просто моє живе серденько повзає по підлозі. І місце йому - у слінгу, під халатом. Голенький, трусики з машинками... животик, як рожевий зефірчик.
Сидить на підлозі, каже:
- Тааа-та. Тата
я йому:
- Скажи: ма-ма.
- Тата
- Ма-ма
- Бу! Дизя.
Машинками вміє бавитись! Як смішно - можна впасти: возить дрібні ТЗ по підлозі зі слинистим звуком "бзззззззззз". Ніколи не встигаю схопити камеру, щоб то увіковічити, бо щоразу хочу сама побачити і почути то - кожну секунду, кожен солодкий звук. Ах ти, малий їжак... і чим я тільки тебе заслужила. Щоб інші мої хлопці не образились, можу сказати, що Ї - моя найбільша любов на одиницю ваги.


...і ще багатьма шляхами
ми пройдемо крок у крок -
я - твоя їжача мама
й ти - синуся-Їжачок...
  • Markkomp
  • Nastylove
  • fantastyka
  • сяняНЯНЯ
  • Alicia
  • cjomcjomka
  • Orman
  • cjomcjomka
You need to be logged in to comment