Мій чоловік вміє любити !

Господь подарував мені доброго і мудрого чоловіка.
Саме такого за якого я молилася і на якого чекала багато років .
В реальності він набагато крутіший , як в моїх дівочих мріях. Можливо я не завжди про це пам"ятаю ....особливо коли про щось сперечаємося, чи часом сваримося ... Коли в мене ПМС чи мегавтомлена напевно я про то забуваю і не один раз ...
В тому шаленому ритмі щоденного життя часом виєш вовком і просиш Бога сили прожити день, потім ще один і ще один ....
Вербна неділя для нас цього року була непростою. На Літургії в донечки піднялася температура... І такий довгочікуваний єдиний вихідний день перетворився на міряння температури , вмовляння випити чайочок і таблетки , дозволити запшикати горло , обтирання водою з оцтом і так по колу .... аж до вечора ... Потім вночі ...
Зранку я напівсонна на автоматі доповзла до кухні . Поставила телефон в хлібничку зверху на батон .... Телефон вирішив, що моє життя геть пісне .... А понеділок має бути веселим днем і плавно плюхнувся в чашу від мультиварки , яка наполовину була наповнена водою ....
І знаєте якою була моя перша думка ?
Треба бігом розбудити чоловіка !!!! SOS ! SOS ! SOS ! Дякувати Богові , що наполовину дорогу я прийшла до себе . Витягнула телефон і побігла в спальню шалено репетуючи і гордо стискаючи мокрий телефон в руках :
-Сонце , рятуй я втопила телефон !!!
Коханий мовчки встав , взяв з моїх рук телефон , знайшов фен, розклав телефон на запчастини та довго і нудно його сушив .
Потім ми обоє реготали на кухні, уявляючи що було б , якби я з порогу не вернулася і не витягла телефон з води.
А ще я дякувала йому за те, що вміє ЛЮБИТИ .