лікарня

9 січня я потрапила в лікарню з гострим перитонітом... приступ стався раптово, серед ночі, біль була неймовірна, тому після детального обстеження мене в ургентному порядку прооперували... потім були довгі 2 тижні відновлення в лікарні після операції, крапельниці, антибіотики, які забирали сили і кошти... але хвороба не відступила, почався плеврит- в плевральній порожнині збиралась рідина, мені було важко ходити, я задихалась, вночі прокидалась, боліла грудна клітка і спина, чоловік розривався між лікарнею і дітьми, дякувати Богу за друзів, які нас підтримали і забрали до себе діток, відвідували мене в лікарні, молилися за мене- це давало сил справлятися з хворобою. Рідину з плевральної порожнини мені дренували кілька разів, за один раз лікарям не вдалося повністю її забрати, температура щодня піднімалась вище 38,4. Тоді з лікарні швидкої допомоги мене перевели в пульмонологічний центр на Сихові, я була дуже ослаблена, гемоглобін низький і ще 2 тижні в лікарні мені відновлювали сили і слідкували за тим, щоб рідина не набиралась. Сьогодні лікар відпустив мене додому на вихідні, я нарешті можу побути з дітками, поспати в рідних стінах, відчути себе мамою Лікування ще не закінчилося, але сил вже більше, аналізи кращі, дякую Богу і всім, хто молився і підтримував нашу сім"ю.
За час хвороби я мала багато часу, щоб переглянути своє життя, стосунки в сімї, свої відносини з Богом. Я зрозуміла, скільки маю друзів і скільки небайдужих людей, які готові прийти і подати руку підтримки.