чи то про слінги, чи то опять про то же самоє....

http://mama-syana.com.ua/information/news&news_id=11
Ось на таку статтю натрапила випадково, шукаючи собі "годувальний" одяг. Нічого не ріже око? а пункт 5?
Ну, скажете мені Ви, а що? Невже у слінгомами є ОБОВЯЗОК не вдягати памперс на дитину? Чи, боронь Боже, годувати виключно грудьми до півроку? Чи, хай таке оминає, не давати дурачка і пляшки? Звісно, обовязку нема. І ще - бувають різні ситуації стосовно тих же памперсів, бо ж недарма їх придумали люди

інша річ, що в нас усі винаходи для особливих випадків поступово вживляються у повсякденне життя...

Питання не в тому, як Ви носите дитину в слінгу. Скоріше - як Ви дізнались про слінги, де навчились мотати, що дає Вам слінгоносіння. І головне - як, здавалось би, проста побутова річ - слінг - міняє Ваш світогляд і відкриває нові обрії. І Ви вже не МУСИТЕ відмовлятись від дурачка, Ви просто НЕ РОЗУМІЄТЕ, нащо він взагалі потрібен.
Перебудова свідомості, яка може початись з різного - чи то зі слінгів, чи то з відмови від щеплень, чи то з вегетаріанства чи аюрведи чи будь-якого іншого способу покращити своє здоров'я і здоров'я дітей, - поступово проникає у всі сфери життя. Закономірний процес.Так само, як, наприклад, купляєш 3-кімнатну квартиру, а живеш весь час чомусь в 1 кімнаті - неможливо ж, правда?
Так і з тими-таки пологами після кесарського, після 45, після міомектомії чи з міомою, багатоплідними, домашніми, в море... До перебудови свідомості сприймаєш то як бунт. Якщо сама такого хочеш для себе - то прямо бачиш, як, по-бунтарськи розхристана, преш на високу кручу свій стяг революції. Якщо хтось інший таке хоче - тихо поважаєш, вголос кажеш, як то ризиковано.
А коли нарешті зрозумієш, що "після КР" - це ніякий не вирок, що ступінь ризику співмірна з будь-яким іншим ускладненням в ПРИРОДНИХ пологах і значно нижча, ніж така в ризику ускладнення при застосуванні знеболення/стимуляції/амніотомії - от тоді мозок вибухає, і вибачається перед тілом. Бо тіло-то було праве, тіло хоче народити (і навіть мозок хоче В ГЛИБИНІ, де виробляються всі ті такі необхідні для нормальної родової діяльності гормони).
Про слабку родову діяльність писано-переписано. Займіться сексом при вуйкові. "???" "так вуйко ж хороша людина, розуміюча, не втручатиметься" "???" То саме.
Як сказав мені лікар ЖК: "не може родова діяльність припинитись тільки від того, що на жінку накричали. Схватки або є, або їх нема". Отака демонстрація невігластва на публіку.
"Довіряйте лікарям..." та довіряю я. Якби вважала, що гінекологи вааабще не потрібні і нічого корисного від них нема - не ходила б щопівроку на огляди і перевірку. Хай професійно перевіряють моє здоров'я, а якщо раптом захворію - лікують. Але вагітність - не патологія. А стає такою, щойно переступиш поріг консультації. Лікарі - не злочинці. Просто, як каже французька народна мудрість, "людині з молотком у руках все навколо здається цвяхом". Хтось колись задавав собі питання, чому у нас в країні такий жорсткий лікарський контроль за найважливішими сексуальними переживаннями жінки - вагітністю, пологами, грудним вигодовуванням? Що це за церберство, яке його походження, яка мета? Що не так у жінці, зображеній на обкладинці журналу "Крестьянка" 80-х? Чому сучасні 60-річні містянки у масі такі проблемні в спілкуванні/контакті поколінь, такі сірі? Чого їх позбавили?
І не тим краще американське акушерство, що в них на ліжках ковдри нормального розміру чи якесь там супер-пупер обладнання. А чимось іншим. Подивіться кіношку якусь ,як у них пологи проходять. В лікарні. А вони бунтують - навіть і так не хочуть. З жиру бісяться? навряд.
Наш світ ще не здох нафіг лише тому, що в ньому попри все продовжуює поодиноко виживати мудра жіночність.