біль...повторення

"Наше життя – то мiнне поле
Куда не сунься – чужi навколо
Надiйся на себе – своїх може й не буде
В нас є тiльки ми – озимi люди..."

"В мене є Країна, я її любив
За волошки очі, люди - кораблі.
Я з нею разом півжиття прожив,
Притулившись тілом до теплої землі..."

"Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Немаючи нічого мати всьо,
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив..."

"А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті хто вірив і правду знати хотів..."

"То є Львів старенький, мудрий сивий дядько
Кожному залишить кавалочок на згадку
То є Львів «Бонжорно!», Неаполь і Ліворно
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять..."

"I ти ростеш, старiєш, вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш..."


"Давай виключим світло і будем мовчати..."


Так боляче відпускати людей Туди. Особливо Таких Людей...