Аборт чи пологи

Аааа, ні в якому разі не пийте більше тої хімії
Прозвучить банально - але Бог забеспечить і ще одну Вашу дитинку, прийміть правильне рішення з точки вічності, не беріть такий тягар на душу
Молюсь, щоб Господь сказав це Вам особисто, а від мене - віддайтесь в Його руки
Мужності, сили і витримки бажаю

Ми можемо Вас підтримати лише словами. це надзвичайно важливе рішення, і зробити вибір повинні лише Ви. і схожих ситуацій нема,бо всі ми різні люди,з різними характерами,стосунками,долями.
Галка вище добре написала
Чи підтримує батько дитини Ваш вибір? Разом можна подолати будь-які труднощі

Є рішення , наслідки яких тривають роки ....Подумайте про те, чи ви хочете купу років відчувати жахливий біль і тугу за дитиною, яку чекаєте і розгрібати наслідки .... Господь єдиний хто дає жінці дитину і в той час , який є насправді найкращий для родини і це видно через багато років потому. Моя мама мала 39 років, коли завагітніла 3 дитиною ,у неї було купу проблем зі здоров"ям і всі навколо казали робити аборт . Але вона вирішила народжувати , незважаючи на шалений тиск + це був радянський час, коли пологи в 40 років були майже " аморальними "..... Мій молодший брат зберіг батькам молодість, вони ходили на всі випускні вечори в школі і коледжі, робили проводи до армії і їздили на присягу , і мали купу позитиву . В той час , коли народився брат - була жахлива скрута ,все було по талонах, нереально було щось купити, зарплату татові затримували , заощадження всі знецінилися - період 90-х років . Але Господь допомагав батькам день за днем , рік за роком !!!

Наслідки аборту несе вся родина, в старших дітей можуть бути депресії і спроби самогубства, тому що вони живі , а братика чи сестричку вбито.... Багато жінок , які робили аборти потім мають онкологію або інші серйозні проблеми зі здоров"ям, так само чоловіки , які змушували жінок до аборту часто мають онкологію.....
Мою колежанку , яка не є християнкою , від аборту зупинив чіткий аналіз старості жінок і чоловіків , про яких вона точно знала , що в тій родині робили аборти ....

Просто про це мало говорять , мало пишуть і мало аналізують

Кожне збережене життя = величезне Боже благословення на все життя для вас, ваших дітей і вашого чоловіка !!!

Коли я дізналася , що чекаю другу дитину , моїй донечці було 3 місяці . Чоловік на той час не мав роботи і ми жили в малосімейці .
Наш синочок є великим Божим благословенням для мене і для чоловіка . Нам було н важко , але Господь допомагав щодня - і роботою і коштами і силою, щоб прожити день !!!

Навіть якщо чоловік проти народження , важливо зберегти життя і поітм ця дитина є дуже і дуже люблена ТАТОМ - знаю купу таких історій !!!

Нехай Господь дає вам відваги !!!

Я зі всіма вами згідна і дуже дякую за прекрасні слова підтримки.Чоловік ніби й не проти дитини але дуже переживає як ми тих дітей забезпечити.Я вже казала що попрошу щоб мене кисерили і перевязали труби після цієї дитинки тому що я дуже віруюча людина насправді і рзумію що це гріх який я ніколи не зможу пережити. В моєї середньої донечки була вроджена вада і ми перенесли 3 операції після яких у нас всерівно були проблеми і потрібна була ще одна операція. Я дуже молилася і поосила в Бога зцілення для донечки і це Чудо сталося. ОСТАННЄ обстеження показало що вона практично здорова і я дуже дякую за це Богові. І тут така ситуація.....

Фінасово ви справитеся , просто щодня просіть Бога, щоб благословляв вашу родину фінансово і щоб малеча народилася здоровенькою !!!
Чудо зцілення донечки показує, як сильно Господь вас любить і Господь єдиний, хто завжди допомагає !!!

Відважно народжуйте і ця мацьопа подарує вам море радості і спокійну та забезпечену старість !!!

Дуже вам вдячна иені стало легше коли ви мені написали.Я вірю що все буде добре і все тільки в Божих руках.Думаю чоловік мене підтримає.

То є супер !!!

Легкої вагітності і щасливих пологів !!!

Господь є завжди з вами !!!
Ви сильна жінка і з Богом зможете подолати всі труднощі !!!

@Lionela я літом вп'яте побачила дві смужки на тесті ( вже є четверо дітей). Про аборт думок не було, але мій психологічний стан бажав кращого. Я ще годувала четверту дитину, була зла, розчарована тим, що розсипалися всі плани, нервувалася, що продала немовлячий одяг і іграшки, і що з п'ятьма дітьми я не наважуся на закордонну відпустку; + ремонт і зміна житла, + знов пологи, годування і т.д. Потім почався жахливий токсикоз, а від мене постійно хтось щось хоче...
А тепер я думаю, яка я тоді була щаслива і не цінувала цього, бо пізніше в 9 тижнів почалася кровотеча, потім ще дві, а на 21 тижні відійшли води і синочок загинув.

Прийміть це нове життя, тим більше чудо у вашому житті вже було. Як кажуть : " Після аборту не перестаєш бути мамою, а стаєш мамою мертвої дитини".

Моя однокурсниця приймала ОК, про вагітність дізналася коли вже рухи дитинки почула. Дуже переживала про наслідки тих таблеток. Але, дякувати Богу, все гаразд. Дитині вже десь років 15.
Думаю, що ви ніколи не пошкодуєте, що народили цю дитинку. Завжди кажуть, дає Бог дитину, дає і на дитину. І якось воно так завжди є.

Тільки пологи. Без варіантів.

Однозначно родити. Ви зі всім справитесь і ніколи в житті про це не пошкодуєте. Очі бояться - руки роблять))

Дякую за теплі слова підтримки)))

4 дітей -- це так круто! Не карайте себе: через 9 місяців ви будете найщасливішою мамою 4 дітей . І цей стан буде назавжди. Вип"єте абортативну таблетку -- і ви все життя будете нещасною вбивцею дитини і ніколи не зможете собі це пробачити

а скільки вашим дітям років?

Де троє, там і четверо, одягом дитина вже забезпечена, кусок хліба знайдеться, та й любові і обіймів має на всіх вистачити...

Старшій 10 років 4.5роки і 1.7 найменший

я Вас дуже розумію, коли завагітніла найменшою, Марічкою, чоловік був в шоці, але я однозначно була настроєна народжувати, незважаючи ні на чиї думки. Зараз я мама 4 дітей- старшій 10, другій-8, синочку-6, а найменшій- 2,5 рочки. Ні разу не пошкодувала, Марічка наша- то просто чудо, клопотів з нею майже не було і вона дуже самостійна, вихователька в садочку не нахвалиться, яка то добра дитина Так що, вище носа, Вам потрібні позитивні емоції, а Вашому малюку потрібна мама

Я думаю, ви вже знаєте відповідь))
Не просто так та свічка випала, ще одне янголятко вибрало Вас своєю мамою.
Дай Боже Вам сили побороти всі труднощі!

Найбільше я ще боюся того як щоб вони не хворіли бо коли я згадую перший рік життя мого третього синочка це був кошмар вони вмі на купу по колу мені хворіли я не могла дати собі ради я думала що зійду з розуму і коли вже синочок трошки підріс мені стало легше я трошки стала відходити від того кошмару і тут бац як сніг на голову....

Ну так скільки б їх не було - діти всі і завжди хворіють.. І переживати будете однаково - чи за одне, чи за 4. Але правду пишуть, що чим діток більше - тим з ними простіше, бо трохи вже помагають старші, стають швидше самостійними, а потім яка їм і вам підтримка по життю буде! всі хіба заздрити вам будуть

Так ви праві на всі 100 % хоча зараз знаю що будуть засуджувати багато. Мені і з третім говорили як то я навжилася на таке в теперішній час непростий, але мені байдуже. Я вже й чоловікові сказала що нічого робити не збираюся він мене підтримав і погодився. Сказав що любить мене і прийме будь-яке моє рішення.

Та засуджувати - то таке. Наважилася, не наважилася... Значить, так мало бути. Бог захотів подарувати вам ще одне дитятко. Правильно тут вище написали, недарма свічка випала)) Ні на що не зважайте. Головне зараз - гарне протікання вагітності і легкі пологи, чого я вам щиро бажаю!

Дякую Вам велике)))) Дуже приємно коли підтримують наче крила виростають

Про свічки багато людей жаліються що то недадійна контрацепція. А як то випавшу свічку знайшли? Просто не зрозуміло, то ви її не використали чи як? По питанню - краще народжувати, але розуміти що відоповідальність і обов"язків на вас збільшиться, і до цього вже треба вже готуватись.

Я знайшла подовину свічки яка вилізла. Але я зразу зранку випила таблетку ектренної контрацепції але це чомусь не допомогло

Свічки одна з найненадійніших конрацепцій, а таблетки екстренної контрацепції б"ють по організму, того треба уникати.

Я знаю але якщо вже так сталося. А свічками користуюся років 10 то ще ніколи не підводили

Добре що вас чоловік підтримує, це основне. А інші, не зважайте. Правду дівчата кажуть, що потім ще всі заздрити будуть. Велика сім'я це так класно.

Нема такої жінки, яка не жаліє про аборт, яка не відчуває тягаря, яку не мучить совість. Краще жити бідніше, але з чистою совістю. Бажаю Вам приємної вагітності, а великими сім'ями я так захоплююсь, це неймовірно!

у вас свічка, у мене презерватив порвався... але то так симовлічно було: у 6 річницю весілля і 7 річницю пропозиції... ще й то все 30 вересня -- наВіри, Надії, Любові... Зараз Златочці 2 роки 8 місяців. І у вас ще й різниця у віці нормальна. Я коли вчетверте завагітніла то дітям було 1 рік 10 міс, 3,5 роки і старшому всього ще навіть не 5 -- 4 і 10 місяців. І нічо. А щодо пересудів, чи що люди кажуть: то мені нічо, крім захоплення не кажуть

не пригадую, чи перепощувала -- але от таке було


заг.
-------
У тебе четверо дітей?! Як ти наважилась?


підз.
-------
Мене, яка у студенські роки думала лише про кар"єру (дурне якесь
слово -- про улюблену роботу думала!), уявити багатодітною мамою
не міг ніхто
-----------


Я, глибоко у душі, хотіла багато дітей. Але оточуючим за тонами
"штукатурки" на обличчі, короткою спідницею і височенними
каблуками розгледіти у мені материнський інстинкт було не
реально.

Ні, ну перша дитина -- то логічно. Вийшла заміж і треба
вагітніти. Як я хотіла близнят чи двійнят. Але відразу знала, що
таке щастя мені не "влетить" -- немає ген таких ні у моїй, ні в
чоловіковій родині.

Щойно дізналась, що я вагітна -- відразу знала, що то хлопчик. Не
те, щоб я дівчинки не хотіла. Це просто був факт: я знала і все.
Мені навіть на УЗД не цікаво було йти.

...То був День журналіста -- моє професійне свято і я, годуюча
мама, вперше вирішила випити шампанського. А що? Кажуть, воно
лактацію покращує. Як же мене знудило від нього! Я вдруге
вагітна! Передати словами яка я була щаслива -- то є не можливо.
Коліжанки співчутливо на мене дивились: ще з памперсів не
вилізла, і знову у них...

А я не злякалась ні грама. Ну я ж хотіла двійнят. Не вийшло. Зате
будуть у мене дітки із різницею трошки більше року. Свідомо, отак
планово завагітніти я б ніколи не наважилась. Я би боялась, що не
дам ради із двома малюками. Боялась би, що не буде грошей (а то
якраз криза 2008-2009 років). Боялась би за своє здоров"я. Книжка
ж пише, що вагітніти потрібно не швидше, як через два роки після
пологів, щоб організми відновився. Багато б чого я боялась, але
Бог вирішив за мене і я була йому дуже вдячна.

На пологах лікар казав: "Ну все, тепер трошки перерви -- не менше
п"яти років". Втретє я завагітніла через рік. Оце було сташно.
Старший ще не говорить, менша ще не ходить... Старшого --
дворічного, мучать бронхоспазми і ми за зиму вже п"ять разів
лежали у лікарні із пневмоніями та обструктивними бронхітами.
Лікарі лякають астмою. Нам на море треба їхати, у теплі краї
дитину вигрівати, а тут вагітність.

Півдня. Це були найгірші півдня у моєму житті. А до обіду я уже
встигла поскладати усе в своїй голові. Якщо потрібно буде на море
-- влітку буде ще не великий термін і я зможу поїхати. У мене є
мама, бабуся, свекруха, які можуть поїхати із нами, які можуть
допомагати мені вдома. Зрештою, якщо Бог так вирішив, значить він
знає, що робить. Це ж у мене буде троє дітей! Як же це класно!

Третя вагітність була найлегша. Малюк народився по графіку). Це
було 16 грудня, а на дворі падав сильний дощ, гриміло і блискало.
Невже це було 5 років тому?1

Нині все більше людей наважуються на третю дитину. Тих, у кого
четверо не так вже й багато. Принаймні у містах. Я мріяла про
четверту дитину. Народити її хотіла у 39 років (бо це ще не
сорок))). Хотіла, щоб старші, уже дорослі, допомагали мені,
гуляли із малечею...

Ми поїхали на море. Там відсвяткували шосту річницю нашого
одруження і, либонь, у той день і завагітніли. Ні, мені ще не 39,
тільки 32 і найменшому рік і 10 місяців.

Це ще півдня вагань і запитань. Чому мій брат і чоловікова сестра
одружені багато років і у них немає діток (а вони дуже хочуть), а
я, як земля -- щороку народжую. А ще у мене "Блискавка". Я ж її з
першого дня, я ж люблю її, кому я її. Дівчино, стоп!!! Ти
порівнюєш газету і дитину, як тобі у голову могло таке стукнути?
Дадуть раду із газетою, а ти себе і маля бережи!

А знаєте, що найцікавіше? Як там кажуть: "Якщо дуже захотіти
можна в космос полетіти?" Я так організувала свою роботу, свій
робочий графік, що навіть у декрет не ходила. То і "Блискавку"
нікому не віддала, і золотце своє маленьке народила. Четвертий
Номер місяць була без імені, але потім якось зупинились на Златі.
Ну бо справді -- вона золото! Вона такий скарб, який дістається
не кожному: ну бо мало хто має чотирьох дітей. І інколи мені так
шкода тих людей, які "зупиняються" на одній дитині? Вони ж навіть
не здогадуються на що здатні!Як там кажуть:
"Щастя потрібно народити!"


вставка
-------
На пологах лікар казав: "Ну все, тепер трошки перерви -- не менше
п"яти років". Втретє я завагітніла через рік.

Яка гарна розповідь) Молодці! Зараз до речі багато родять по три дитини, і замітила таку річ, що найбільше сумніваються ті у кого одна дитина - чи родити другу і коли, а от на третю всі так спокійно наважуються) А з чотирма то менше все ж є.

Я сиджу і плачу від вашої розповіді вона прекрасна. Я в захваті від таких жінок. Я планувала на роботу виходити трохи між людьми побути а тепер буду нову ляльку бавити. Знаю що буде важко але я знаю що все зможу. Дуже хочеться якоюсь справою зайнятися ще незнаю чим але точно знаю щось обовязково придумаю бо сидіти вже просто без діла неможу. Дякую Вам велике за такі прекрасні слова і здоровячка міцного Вам і Вашим прекрасним діточкам

ой, ще забула написати (тобто писала це сто раз, але не в цій темі) -- у мене талія 62 см)))

Ну нічого собі ви Супер мама))) Але хіба з 4 є коли поправлятися))))

ой, говорила сьогодні із чоловіком на цю тему. кажу, бачс, яка в тебе ідеальна жінка: талія супер, дупа зе бест... там інколи (4 рази) на пару місяців живіт підростав -- але ж нічо, спадав. Подивився чоловік на дупу і талію і сказав: ну да, живіт... але ж із ним і ГРУДИ!)

якщо що, то вони у мене 0 розміру, а під час вагітностті і годування аж 2 розміру були)))

То ви Супер мама))) Але хіба з 4 дуже поправишся часу нема))))

Так так то великий плюс для чоловіків)))) 2 рази одне написало бо в мене шось нет глюканув)))) Мій муж сьогодні каже:"А як ти думаєш буде хлопчик чи дівчинка?" Я кажу:"може двійня?" ( в нас по обох лініях можливі варіанти) він каже : "ти так не жартуй"

я так мріяла про двійню, але в нас ген нема( а коліжанка мала сина. як я вперше завагітніла -- вона за живіт трималась -- хотіла другу дитину. не було. я вдруге завагітніла -- вона знову трималась за мій живіт -- і через 3 місяці завагітніла. Народила двінйю: хлопчика і дівчинку (як мої перші двоє)))

Ой класно мені теж двійня подобається дуже. А як ви з ними раду даєте? Як все встигаєте?

Якщо вагітність настала після прийому ескапелу, значить так мало бут, незважаючи ні на що. Так що тут сама доля за вас все вирішила і підказала вам єдине рішення, яке просто треба прийняти. ( п.с. надалі- свічки- це ду-уже ненадійний метод контрацепці. Індекс Перля-21. Це означає, що фактично кожна п ята жінка, яка їх використовує, вагітніє на протязі року)

І раз зайшла вище мова про фігуру, то щось вам покажу. Ось ця панянка із Казахстану- мама 8 (!) дітей. Їй 32 роки, вона без нянь+ ще і працює. Своїх первістків вона народила ще у 18 [

Ну це взагалі молодець мама. Я завжди по доброму заздрю таким мамам теж хотілося б усюди встигати . Дякую Вам за теплі слова підтримки Ви праві на 100% чомусь ці таблетки тай не подіяли.

Я ніколи не відносила себе дл жінок які дуже легко вагітніють. Завжди користувалась свічками і дітки мої всі зачаті без контрацептивів. Коли ми планували другу донечку (між ними різниця 6,5 років) то я не могла ніяк завагітніти десь рік часу приблизно. Вже думала що маю якісь проблеми аж нарешті збулось. А зараз це яесь чудо для мене. Ця дитинка попри всі перешкоди дійшла до своєї цілі значить я не маю права забирати в неї життя.

Дякую велике за теплі слова)))

Lionela, у вас чоловік з доброю душею. З таким не страшно і "непланово" вагітніти, і вчетверте, і взагалі по життю іти. А як вам Бог дав, довірив ангелика )) - то треба брати. Про аборт навіть не думайте - таке потім не мучає хіба істот без душі, незалежно від кількості дітей до чи після. Та й про те, як в подальшому складаються долі в родинах, де були аборти, можна дійсно писати довго. Хоча це й може прозвучати, як релігійна маячня, але.. виглядає так, що люди власноруч гасять світло в своєму житті.. а потім нарікають на темряву. Ви молодці, а всі ваші теперішні труднощі винагородяться з часом сторицею. Мені здається, що ви від початку і самі це прекрасно розуміли, просто не вистачало підтримки і розуміння навколо.

Налаштовуйтесь що все буде добре) А скільки вам років? І після такого з таблеткою, то особливо відповідально треба підійти до ведення вагітності, щоб все там добре було (удз, обстеження і т.д.).

Так мені дійсно не вистачало підтримки злавалося що все - кінець , але тепер я розумію що це тільки початок. Мені 31 роки і в інструкції до таблетки я читала що навіть якщо вагітність після таблетки і наступила то це ніяк на дитину не впливає. Я вірю що все буде добре з цією малечею .
Доречі я вже передзвонила до лікарки і сказала що таблетку пити не буду але завтра йду на УЗД. Побачу свою крихітку))))

Все добре буде, і вік такий що ще і кар"єру зробити встигнете)

Не буду писати довгий коментар. Просто скажу, що Ви - щаслива. Направду щаслива. Мені теж 31 рік, але поки що, на жаль, діток нема, хоча й дуже хочемо. Легкої Вам вагітності!

Дякую)Вам теж я бажаю пошвидше народити. І бажано зразу двійню)))) І стати щасливою мамочкою.

Ось ще одна успішна мамочка 8-ми дітей!

МАМА 8 ДЕТЕЙ! СЧАСТЛИВАЯ, КРАСИВАЯ, УСПЕШНАЯ. ВДОХНОВЛЯЙТЕСЬ! | Славянский Медиа Центр / Slavic Portland
Ее зовут Алиса Уэлч, ей 36 лет. Она вышла замуж в 19 лет, и уже через год родила своего первенца. За время семейной жизни она подарила мужу 8 детей – 4 девочек и 4 мальчиков.
На первый взгляд в это невозможно поверить! Она превосходно выглядит – стройная, ухоженная, красивая. Она всегда сохраняет хорошее настроение и оптимизм.
Кроме того, Алиса Уэлч – успешная бизнес-вумен. Ее работа – интересная и творческая. Она владеет небольшой компанией «Alyssa Welch Photography», специализирующейся на детской фотосъемке. Конечно же, она много фотографирует свою семью.
А еще она сама занимается образованием и досугом своих детей. Они не посещают традиционные школы и детские сады, а находятся на домашнем обучении.

Так це дійсно подвиг я захоплююсь такими жінками. Це супер жінка і Мама з великої літери. Мені здається що я б ніколи так не змогла. Дуже також хочеться придумати для себе цікаве заняття але ще якось нічого в голову не приходить. Ще й живу в маленькому містечку де й роботи толком нема.

Була в такій же ситуації, як і Ви. Теж підвели ці свічки. На той час і стосунки з чоловіком не дуже, хотілось пошвидше вийти в люди,на роботу.Було надзвичайно страшно і декілька днів ходила як примара, тихенько плачучи від безпорадності і не знання, що буде далі. Зараз малечі Златусі уже три місяці, і я безмежно її люблю , як і старші сестрички,татко, бабусі і дідусі. Не уявляю свою життя без неї . До речі, як тут писала уже Kandya Четвертий
Номер місяць була без імені, але потім якось зупинились на Златі.
Ну бо справді -- вона золото! Вона такий скарб, який дістається
не кожному: ну бо мало хто має чотирьох дітей.
Тільки у нас Номер Чотири була без імені три тижні і ім"я Злата для мене дуже символічне і особливе)))

Дуже гарно Ви написали) І я надіюся що в мене теж все буде добре))) Доречі сьогодні мій чоловік сказав коли я йшла з УЗД "Ти уявляєш яку ми з тобою могли зробити помилку????" Дякую за дуже теплі слова і мені вже набагато легше ато я також ходила і ридала весь час кілька днів сама не своя .Навіть в хаті не хотілося нічого робити. А зараз набагато легше.

Помилку? То ще надто м"яко сказано...
Як результат узд?

Все добре вагітнісь маткова . Термін 4-5 тижнів. Дійсно помилка це надто м"яко сказано ми б собі цього ніколи не пробачили.

Ну слава Богу, що все добре! Щасливої вам вагітності!

Дякую))))

Прийом таблеток екстренної контрацепції може спричинити до позаматкової вагтіності і впливає на закріплення плоду в матці. Але на плід впливу як такого немає. Це гормональна бомба для мами. Маю коліжанку, яку сама відмовила від аборту після прийому постинору. Разом були на морі. Після приїзду вона мені приснилась і я їй казала, що вагітна. І дійсно виявилося, що чекаємо на дашу донечку. Потім були деякі проблеми в них з чоловіком і навіть деякий час жили окремо. Недавно приїзджали. Разом. Показували фото діток. (Бачимося рідко, велика відстань). Щасливі) Діти в нас одного віку.
Колись почула одну фразу, яка мене вразила. Можливо хтось колись її прочитає і прийме правильне рішення. Мама, яка зробила аборт не перестає бути мамоє, а стає мамою вбитої дитини.

Я дізналася про 2 вагітність, коли здавала аналізи для операції. Відкладали її постійно через різні причини. Ніс не дихав. Постійні гайморити. На мороз навіть з хати не виходила. Дихати не могла. Так тішилась, що виріжу той хрящ і вирівняю перегородку... і тут 2 полоски. Був листопад і наближалася зима. А це пора, коли я просто "не просихала" з гнійних гайморитів. В мене аж руки трусилися... Організм акумулював внутрішні резерви. Почувалася я знайчно краще, як завжди. Зараз доці 5,5р. Любимо її страшенно. Недавно писала сама старшому брату, як його любить. Потім знайшла його 2 листи (на укр. і англ. мові), що в нього най, най... сестричка. Він її так оберігає, на руках носить (навіть, якщо прошу, щоб не носив). Як не бачаться день-два, дзвонять один до одного постійно... Навіть не уявляю, ЧОГО я могла його позбавити, якби він так і залишився одинаком. Не факт, що свідомо би наважилась на 2дитину (після першої дууже проблемної вагітності і 5 місяців лежання, з них 3міс по лікарнях і дууже важких пологів, як наслідок) і тим більше не факт, що операція би вирішила мої проблеми. Ніс в мене дихає і без операції, як виявилося)))

Коли я ходила вагітна синок (був з нами на УЗД) не дозволяв мені нахилятися, щоб я сестричку не зламала, давав мені 2 горішки (один я мала з'їсти, а другий ковтнути для сестрички), в свої 3,5р носив пакунки з маркету, щоб я не носила важке)

Як гарно) дуже теплі слова) дякую за підтримку)))

щодо "легше"
цитата ліонели (блін, не вмію цитувати((
Дякую за дуже теплі слова і мені вже набагато легше ато я також ходила і ридала весь час кілька днів сама не своя .Навіть в хаті не хотілося нічого робити. А зараз набагато легше.
-----------------

Я, коли втретє завагітніла, то ттак зле було, сташно за своє здоров"я, за серце, чи витримає третю вагітність за 4 роки..., токсикоз із першого дня затримки... Короче, пішла на кардіограму: здорова, пішла на узд -- все добре (ще й медсестра(але в мене татке враження, що вона власниця того кабінету) там така гарна, доглянута, елегантна жінка -- мама 4 дітей))). Вийшла на вулицю, сіла на зупинці і... нарешті прийняла свою вагітність. І таке щастя мене охопило. Просто на фізичному рівні я відчула, ніби на вулиці щойно було темно, а тут відкрились очі -- і стало світло. я так навіть перелякалась, думаю, може то яка хмара така була... ну бо реально -- враз посвітлішало. І я, як дура, сиділа годину на тій зупинці, пропускала маршрутки, либилась сама собі і перебирала в голові, що є, що потрібно докупити. Вирішила, що всі речу буду нові купувати -- перейшла дорогу, сіла на маршрутку в інший бік -- і відразу пішла на дитячий шопінг. Тому то всім страшно, я спершу себе дуже карала за ці перші кілька годин роздумів, але потім зрозуміла, що це нормальна реакція. Тим паче, я ж не переживала за якісь меркантильні питання: типу грошей не вистачить, чи що люди скажуть. Я боялась, як дам раду із старшими, яким рік і два роки на той момент було, боялась за своє здоров"я -- але приборкала страхи -- і нарешті відчула спокій і щастя

В мене також був такий стан . Я незнала що відбувається як раду сама дам з тими дітьми так як чоловіка майже ніколи нема, мами нема, свекрусі всерівно вона на своїх веслах. Якраз гуртки почалися в середньої донечки водиш бігаєш постійно, син маленький в садочок має літом йти, мене на роботу запрошували. Вот це все навалилося а тут бац і що ж я буду робити??? А ще чоловік зразу так категорично ні!!!! Здоровя теж не вкращому стані, серце барахлить. Чоловік теж має цукровий діабет і завжди на таблетках . Вот це все зліпилося у великий ком!!!! Але з другої сьорони розуміла що не зможу цю дитинку вбити вона ж така сама як і всі інші. А ще запамятались слова свекрухи коли я зайшла до хати з полового з другою донечкою :"ну все більше ніяких дітей". Я в той момент подумала це вже не тобі вирішувати.... так як точно знаю що вона робила аборт. Моя мама завжди мене вчила що аборт це великий гріх і скільки Бог дає потрібно приймати хоч би як важко не було. Але коли я прийняла свою вагітнісь і сказала що нічого не буду робити дійсно як все посвітліло. Коли йшла з УЗД додому зайшла в магазин люди такі добрі і ніби все навкруги посміхається так добре стало. Хотілося всім всіи допомогти. Важила фрукти і багато пенсіонерів ради не могли з вагою дати. Так їм хотілося допомогти і з такою радістю все відбувалося. Ніби дійсно темна завіса з очей зійшла))))

А ще кажуть страшно наступні рази родити, бо вже знаєш як то і що болить. Як ви себе настроювали на сам процес родіння, бо ті що не вперше вже знають "що й як")

Другий раз коли коли я народжувала то боялася так як перші пологи були дуже важкими матка не відкривалася, мене стимулювали і розривали довго і нудно майже добу я не могда ніяк народити, Все закінчилося розривами шийки матки,розрізами і вобше. Потім в придачу десь через тиждень розійшлися шви і місяць я не могла сідати. Але другі пологи пройшли набато легше і швидше. Вже не було розривів якісь 2 маленькі тріщинки. А вже коли були треті пологи я налаштувалася що все пройде швидко і легко так і було. Я мовчки перетерпіла ті пару годин і швиденько і гарно народила без жодних розривів і ускладнень. Встала майже зразу після пологів і на другий день мене вже лікар міг відпускати додому, але ще дитинку мусіли день потримати))))) На ці пологи я планую проситись на кесерський ростин, звичайно страшно але хочу щоб труби зразу перев"язали. Щоб я більше не мала таких "сюрпризів")))) Хоча я читала що зараз можна через 2 місяці після пологів лапароскопічно без розрізів труби перев"язати ,але всерівно ще незнаю точно,буду зі своїм гінекологом ще радитись як краще поступити

Думаєте є потреба спеціально проситись на КР? А для чого? Наступні пологи (четверті) і природньо мають проходити легше. Перевязка труб - то реально важливе рішення, все ж мало що може трапитись, і різне буває, може краще інше щось по контрацепції підібрати. Вибачте, якщо що, розумію це особисте рішення.

Авторе, після КР я почувалася набагато гірше, ніж Ви після третіх пологів (з Вашого опису). Воно Вам точно треба? Все ж, це операція. "Відхідняк" такий, як після операції. Не знаю, чи Вам "пощастило" мати їх у минулому, мені - ні. Я, чесно кажучи, думала, що буде легше. Перші 2 дні - туман: ніц не могла, все напрягало. Дитину по-людськи роздивилася і усвідомлено поцьомала лише на 3 день. Плюс психологічно Цьомцьомка пише, що мама з дитиною спільну мову довше знаходить після КР. І я їй вірю. Може, сама колись порівняю. У будь-якому випадку, удачі Вам! Ви - умнічка. І чоловік он підтримує. Все буде добре!

Та чоловік теж не дуже за КР всеж таки наркоз і операція я це усвідомлюю але просто ще однієї вагітності боюсь ще більше . Звичайно що пологи були б набагато легшими я в цьому впевнена але через страх ще однієї дитини . Незнаю буду ще думати тому що життя непердбачувана річ а труби перев"язати легше всього. Хоча зараз є таке як штучне запліднення)))

та лишіть собі ті труби. трохи з презервативами, трохи ще якось -- а там і клімакс на носі))) ну і якщо немає показів -- то яке КР. І ви, напевно, не зі Львова. Бо у нас тут не відпускають на другий день із пологового. То десь в районі ризикувати з операцією -- ні-ні, не потрібно

Маю страх ужасний)))) Навіть панічний я би сказала))))

чого воно мені рази відправило?

Та порадитесь з хорошим лікарем і приймете собі рішення, бо дійсно, радити можна різне. Удачі вам)

Дякую)

Кандя правильно пише - лишіться тих труб. Ну і іх перевязка - це теж важкий гріх. Не треба пхатись там, де не нам вирішувати.
У моєму житті також були і є нелегкі ситуації. Було 6 вагітностей, 2 родів, 3 викидні. Планова - лише перша вагітність. Кожна наступна - сюрприз. Не завжди приємний) і вчасний. Але жодного разу навіть думок не було відмовитись від такого дарунку. Було дуже важко змиритись з думкою, що таки буде дитинка, а потім іі втрачати... І вік у мене вже не дитячий. І час йде. І зараз я знову при надії, але з великим страхом, і з великою надією на Бога (тільки він вирішить як буде краще для нас усіх). Боюсь страшенно. Але вірю і надіюсь!
Бажаю Вам з радістю проживати кожен день, і не забігати зі своіми переживаннями наперід! Покладіться на Бога!

Дякую вам ) Теплі слова дуже окриляють і відганяють весь негатив. Вам бажаю легкої вагітності та пологів. Нехай Ваша дитинка росте здоровенькою і на радість))))