Рік без алкоголю. Як це насправді ?

Чоловік також відмовився чи лише ви?

Bulavka
Чоловік відмовився на місяць часу, хоча він ще рідше вживає алкоголь, як я . Чоловік ділився , що в той момент спрацював страх, а якщо порушу присягу, а рік це так довго. З 11 подружніх пар , лише 2 чи 3 подружжя відмовилися разом. В усіх інших чоловіків також був страх, що не протримаються

То стосується усіх відмов(якщо людина не є залежна).
Я так одного разу певні продукти виключила з раціону.
І теж в шоці була, що вони аа продаються на кожному кроці)).

І я не любителька алкоголю, спокійно можу без нього обійтися дуже довгий час. І на забавах я часто сама твереза)))Але інколи хочеться якийсь бокал мартіні чи доброго вина, або навіть трішечки коньяку. В алкоголі немає нічого поганого, коли його вживати рідко і трохи. А от коли часто і багато, то є великий ризик залежності. А залежність то біда, і для самої людини і для її близьких...
І до речі дуже люблю компанії в яких мало вживають. Єдині компанії, які не переношу, це ті де напиваються в зюзю та ще й підмовляють або навіть заставляють інших. Зразу хочеться дати в рило, бо інакше такий фейс не назвеш. А де в міру або навіть взагалі не вживають, мені саме то. Можна прекрасно веселитися та розслаблятися і без алкоголю. Просто людям ліньки, легше купити пляшку і нічим не паритись.

В мене був період коли я відмовилась на певний час від кави...Спочатку то був капець...Мені її так хотілося, я всюди чула її запах, тільки й говорила як мені хочеться кави...Ходила сонна...Але пройшло трохи часу і мені полегшало, і навіть тиск так часто не знижувався. І я зрозуміла, що можна без неї обійтися навіть на досить тривалий час. Хоча все-рівно інколи дуже хотілося, але вже не так часто. Тепер привчила себе до рідшого вживання кави, чим дуже задоволена. Бо і здоров'я покращилось і легше прокидаюся)))

Я абсолютно не алкоголезалежна. В компанії легко можу пити одне латте. Від випивки могла б відмовитись і на 10 років, а от кава з молоком, то моя слабість! День у мене не починається без того і не закінчується )

Ну, так жінки, які є мамами мають досвід відмови від алкоголю. Це ж само собою.

Маю подругу яка не вживає алкоголь вже років п'ять чи шість. І не через проблеми якісь, як інколи думають, а просто так.
Мені то взагалі було зручно - не мучила совість що з вечірки вона їде за кермом.))

А я просто не отримую насолоди від алкоголю. Мені не смакує ні пиво (бр-р-р), ні вино, ні тим більше коньяк. Ще б може випила лікер якийсь чи мартіні. Але і їх би проміняла легко на узвар чи латте ).

А мені не складно відмовлятися, коли я маю чітку мотивацію. Як би не любила продукт, чомусь зовсім не складно. От єдине, якби знала, що то на все життя, то може було б інакше.

А мені чомусь складно... Але дуже складно саме з початку, а потім вже легше йде. Але може то всім спочатку важко...Але чітка мотивація - це основа успішного досягнення будь-якої мети. Хоча й мотивація різна буває. Антимотивація - це коли нас більше стимулює те, що станеться, якщо ми цього не досягнемо. Тобто це таке собі наче самозалякування, з чим ми стикнемося якщо не будемо рухатися до мети. Ну і позитивна мотивація якраз більше схиляється до стимулу "Що я отримаю хорошого, якщо цього досягну. Наскільки кращим, здоровішим, наповненішим і т.д. стане моє життя." Що кому більше допомагає, те й застосовують. Головне не перегнути палку і не впадати у крайнощі. Будь-яка мотивація має бути розумною та адекватною меті, бо інакше можна досягти зовсім не того, що насправді хочеш.

...Знаєте, я не люблю солодке. Не їм тортиків, шоколадок, цукерок, у чай-каву по ложечці цукру даю. Аж тут набрала кілька зайвих кг і вирішила трохи обмежити себе у їжі. І що? Я хочу торт! Я хочу шоколадку. Я в житті цього не хотіла. Тож правило "запрєтний плод сладок" ніхто не скасовував. Те ж саме із алкоголем. Коли я кажу: о, стільки бухали під час відпустки і треба трохи паузу зробити, то відразу з"являється і бажання, і компанія, і привід випити. І тут або ти себе обмежуєш, або п"єш і ніби сама себе за те виниш, бо ж збиралась перерву зробити.

Тому я дійшла до висновку -- жодних обмежень просто так. Але коли є мета і мотивація -- то це, либонь, зовсім інше. Бо просто так себе обмежувати -- то не для мене. Успіхів.

До речі, чоловікова сестра теж взяла таку обітницю не пити разом із чоловіком. Якось спершу на 3 місяці, потім ще і ще продовжувала. То десь пару років ні-ні. Навіть не знаю, чи зараз вони вже "у розв"язці". Але, кажуть, що то не важко було.

Я вже теж не вживаю алкоголь десь 2 роки, і чоловік також. Ну в нас не було встановлених часових рамок, а просто вирішили не пити, доки не вдасться завагітніти, тому скіки це ще буде тривати невідомо Хоч не можу сказати, що колись багато пила, але ж на різних святкуваннях, як от дні народження, весілля, чи то й же Новий Рік могла пити вино, шампанське, чи мартіні. Зараз же всі святкування особисто у нас безалкогольні, тобто гостям ми пропонуємо випивку, навіть і наливаємо, але собі нічого міцнішого ніж сочок чи солодку водичку не беремо Можливо спочатку було важко. І навіть не так важко не пити, як пояснювати всім чому ми не п'ємо. От на роботі в мене дуже дивувалися, коли я казала, що не п'ю, і наводила різні причини. Спочатку казала, що приймаю таблетки, тому не можна алкоголю, потім, що просто не хочу. От дивилися на мене як на хвору, і казали, що я їх підводжу, що якщо я не п'ю з ними, то викажу їх шефові (це один такий водій був ну і є, який постійно забігав в офіс і наливав собі 100 грам, поки шеф не бачить), що треба йому (тому водієві) серйозно поговорити з моїм чоловіком. А як я відповідала, що чоловік теж не п'є, то більшого здивування я ще не бачила Деколи жартую, деколи кажу, що болить голова чи ше шось, бо не завжди в нашому суспільстві є нормальним, коли люди не вживають алкоголь. Але більшість моїх знайомих і друзів вже нормально відносяться до цього, і тому буває, що ми єдині, хто п'є "кока-колу". І якось я менше почала звертати увагу на осудливі погляди (і таке бувало, бо як же це не випити на весіллі за здоров'я молодих?), от тільки стоять в нас дома відкриті пляшки з вином, які лишилися з мого дня народження, бо нема кому їх допити Звичайно деколи хочеться махнути рукою на все це, бо ж бокал вина не шкідливий, бо є багато історій, коли ті, хто планують вагітність вагітніли якраз після того як випили чогось міцного Але стримуюся, бо вже так скільки часу не п'ю, то думаю, що ще можу почекати, а вже там дальше буде видно. Але от, що зрозуміла, що спокусу, як от алкоголь, можна уникнути, просто треба справді мати сильну мотивацію, чи внутрішні принципи.

Ми з чоловіком не вживаємо алкоголю вже п'ять років. Коли я завагітніла, то чоловік вирішив кинути палити та не вживати алкоголь, хоч 100 грам у нього було рідко, то я вирішила не пити по причині, що вагітна, а після пологів просто за компанію з чоловіком. Тепер нас навіть не тягне і не приваблює випивка, спокійно обходимось без цього. Зі сторони друзів та родини спочатку було нерозуміння, мовляв, як так - є повід, а ми непитущі. Але з часом звикли, і вже не дивуються.

Гарно)
Я_2_роки_не_вживала_алкоголь_взагалі...
Та_і_не_люблю_його...хіба_дуже_рідко_червоне_вино_могла_посмакувати...і_то_така_річ,що_можна_запросто_прожити_без_нього_і_не_згадувати...)

Мій чоловік не вживає алкоголю вже багато років (11 точно є) і всі друзі і знайомі до того звикли. На забавах цілком обходиться узваром і кока-колою, бо йому так нормально. Тим людям, з якими знайомий недавно, нічого не пояснює, просто говорить "Я алкоголю не вживаю" і все тут.

А чому не вживає?

@Kandya, він каже, що відпив своє в студентські роки та й робота не сприяє.

Підтримую Ваше рішення.
Правда вже й не пам*ятаю момент коли сама відмовилась від таких "святкувань" і "посиділок" за бокалом, певне він не був для мене точкою відліку як у Вас.
Розслабтесь і не старайтесь лише силою волі стримати табу, зрозумійте що то є нормально не вживати алкоголь і є багато людей які його не вживають.
А коли малознайомі будуть "чомукати" стосовно цього то з серйозним лицем кажіть що Ви з пастафаріанської антиалкогольної секти
Тримайтесь і все буде добре.

Дівчатка, а ви знаєте, що ви неймовірні ??? Якщо ні, то я вам кажу - Ви неймовірні. Такої підтримки, як на форумі не знайдеш ніде. Цьомкаю і дякуююююю