Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

червоний. Таки знайшла вчора час на свій вигляд, і нині почуваюсь на мульйон. І, якщо вже про мульйон, то маю трохи фінансової врочистості, яка гріє мене Хай хоч щось гріє, а то в хаті від того вітру дубак страшенний. Працюю сьогодні з дому. І то - треба побільше зробити до обіду, бо після обіду в нас планується двіж страшенний: підготовка до школи Ї, айкідо Ї, танці Ву. Головне, щоб не підвела нас машинка, тільки на неї в тих рухах і розраховую.
Наступного тижня Дми та Ї здають екзамен з айкідо. Пишаюся ними страшенно. Але то буде врочистість наступного тижня.
А на танцях нам оголосили, що перед Новим Роком буде відкритий урок. Треба буде, щоб таточко прийшов подивитись на СвійМурах, бо я так собі думаю, що з мене глядач як завжди ніякий - сльози-соплі-носовички.
Втім, щось я занадто забігаю наперед. На все свій час! Всім гарного четверга

 

Таки так. Я задоволена
Виграла справу, яка здавалася малоперспективною
І ще обміняла чоловікові плавки на більший розмір. У вівторок похапцем купила чоловікові плавки на Миколая. І ще ті з дорожчих взяла, для мужа нічого не шкода

прийшла додому, прирівняла до інших і - малі. Йшла в магазин з великим сумнівом чи обміняють, бо білизна ж. Але тітонька виявилась доброю тим, більше що вони дійсно навіть міряні не були.

Проза - як завжди. Мала соплі витирає рукавами, але потри то ялинка в нас вже прикрашена
Всім гарного дня

 

Спочатку хотіла написати у "Вихвалялках", але привід ніби не такий вже й урочистий. Тому хвалюся тут: я нарешті переїхала на нову квартиру! Хто пам'ятає мої дописи в "жилєтці", той зрозуміє, чому я так тішуся. Нове помешкання стареньке, страшненьке, з купою мінусів, але і з одним величезним плюсом: тут немає дурнуватої бабки-власниці, яка тріпала нерви з будь-якого приводу. Ні, насправді плюсів багато: підходящий район, відносно невисока ціна, нові холодильник і пралка, зручне ліжко... А зі стареньким ремонтом можна змиритися. Гнітить хіба те, що з бабкою з попередньої квартири розійшлися дуже негарно.

Мене досі аж калатає після її прощального скандалу. Я і раніше була не дуже гарної думки про неї, а тепер просто не розумію, звідки в людині може бути стільки ненависті і бруду? Хоча з одного боку її злість зрозуміла: наближаються свята, бабка розраховувала, що я віддам їй за місяць 1700 грн, а сама поїду від Миколая аж до Водохреща "на празники туди, звідки приїхала". А тут такий облом, грошей не буде. До речі 500 грн за непрожиті у неї 9 днів вона мені так і не повернула, бо у неї "такий закон".

Але Бог їй суддя. Мабуть, колись я ще буду згадувати зі сміхом ті жахливі 3 тижні з бабкою. А поки обживаюся на новому місці.

 

це мабуть хвороба всіх бабок.. ми з нашою теж розійшлись сумно.хоча платили справно довгий час. просто жаба душила, що переїжджаєм на свою квартиру і тд..

 

@Brigitta тільки вчора згадувала вас. Вітаю. А на бабку забийте, як розійшлися так розійшлися, добре, що вже позаду. Ніколи не думала, що кімната, просто кімната, може стільки коштувати.

--- дописи об"єднано, 8 Грудень 2017 ---

Сьогодні п'ятниця, ураааааа. І погода обіцяє бути гарною, так що підемо з малюком гуляти, бо за ті два дні сидіння вдома, знудилися страшне. Вчора, впринципі, можна було вийти трохи, але було так сіро, що я не змогла себе заставити. Ще б поприбирати трохи, а то я все тільки підкидають, воно, ніби, візуально і чисто в хаті більш-менш, але було б добре ретельніше трохи до того підійти. А ще б завтра трохи в центр висунутися з самого ранку, поки там людей нема, взагалі б було супер.

 

ой нічого собі не урочистий. Вітаю! і приєднуюсь до поради:

Вчорашній марш-кидок вдався:

я часом почуваюсь таки жонглером.

так, ура. Але в мене вона стане вповні ура після робочого дня. Жонглерство нині мінімальне, тому треба лише сконцентруватись на професійній діяльності і все буде добре. От зараз каву вип'ю - і обов'язково сконцентруюся

 

00:12 почалася субота. Має бути вельми цікавий день. Ну дуже вже багато планів. Я в очікуванні гарних сюрпризів ))))
А вчора пекла торт для доці. Так старалася, а не дуже вийшло. Вся надія тепер на крем. На смак має бути добрий, а от вигляд... Хоча зрештою всі свої, а я не сильний кулінар, тож сподіваюся на розуміння.
Ще би може щось написала, та треба лягати спати)

 

яка знайома ситуація вітаю Вашу доню і бажаю, щоб крем таки покращив вигляд. Але Ви абсолютно праві в тому, що головне - смак.
В мене багато планів перекреслила несподіванка: вчора Мурашка дістала температуру. І не якусь там, а чистих і правдивих 40. Тож від 19:00 і дотепер все крутиться навколо неї, шприца 20ки, мінералки, узвару, малинового компоту На ранок 38. Усього 38, як виявляється в порівнянні.
А я ж як не висплюсь - то взагалі красавіца. Токсикозище, спухлий фейс... Голова розколюється
Зате сьогодні зі мною - моя машинка, на рідкість - в суботу. Тож питання айкідо мене не напрягає, а навпаки - тішить.
Думала, що не працюватиму на вихідних, але зі вчорашніми температурами та іже з ними мусила закінчити робочий день раніше, тож нині треба буде компенсувати. Ну нічого, таке життя. Мрія - поспати цієї ночі.
Ввечері буде врочистість - період "матері одиначки" завершується, з поїздки повертається той, за ким я дуже скучила. Хоч і відсутність недовга, але так воно відчувається. І я рада, що хоч в побуті практично нічого не міняється, коли я сама, - та навіть кожен день без спілкування - це ніч снів про нього. Класно бути закоханою.
Ще з врочистості - задовольнила вагітну забаганку і замовила собі купу мінеральної декоративної косметики. Що то буде, що то буде Але з тими судинними цятками на обличчі, які з'являються від жорсткотоксикозних ранків, мені в кожному разі треба було якогось консилера, хайлайтера тощо. Тож воно усе вже збирається до мене.
А поки що - змила глиняну маску з обличчя, повертаю собі людський вигляд і людський настрій.
Тож всім гарної суботи! ех, трохи би менше боліла голова...

 

На дворі дощ, а моі хлопці поїхали відкривати лижний сезон). Минулої суботи була казкова зима, і їм ну дуже нетерпілось. Ніхто не сподівався на дощ. Але у горах своя зима, справжня, сніжна.
А ще в цей дощ чомусь навіть пес дома не хоче сидіти, пошматував тапок малого (ми йому виділили певне взуття), трохи посумував без дітей, і випросився на двір. І ну ніяк з буди до додому йти не хоче. Сидить там, труситься, а йти не хоче. Свобода таки краще).
Тому дома зараз жіноче царство): я і Єва. А ще мама приїде, і я буду багато їсти))).
В планах на сьогодні обдзвонити всіх подруг), якщо телефон буде не проти. Бо останнім часом, після купання, він в мене живе своїм життям).
А ще хочу сьогодні трохи похендмейдити: наробити з фетру прикрас на ялинку. Якщо буде змога.
Сподівалась сьогодні махнути десь в магазин, на базар, але не буде на кого залишити Єву. В мене з нею не боїться залишатись лише чоловік та свекруха. Чоловіка дома два дні не буде, свекруха теж має свої плани на вихідні. Тому відкладається. І до Миколая я зовсім не готова, навіть ідей жодних нема. Я і раніше ніколи завчасно не купувала, а цього року навіть не уявляю як то все встигнути, продумати, купити. У мене зараз позиція: "робіть без мене"))). Колись намагалась все контролювати, кругом пхала носа, думала, що без мене все завалиться. А тепер мене дуже попустило з того.
Дома трохи брудно), трохи їсти нема), але мене це чомусь не хвилює.
Зараз знайду якийсь цікавий фільм, зроблю чайок, і будемо з малою обійматись на дивані. Ось такі от плани на ці вихідні.
Всім тепла і затишку)!

 

А ми сьогодні ходили перший раз на айкідо. Мацьопу, наче сподобалося. Ну айкідо, то трохи голосно сказано, як воно може бути у 3-4 річних діток але все ж. Будемо робити другу спробу в кінці заняття, малий навіть зліз з мене і пішов до дітей ))) погода нельотна, але ми в гостях і малий зараз спить. Прокинеться, далі підуть з братиком хату перевертати ))) цікаво, завтра знову така погода буде, чи можна буде у центр висунутися раненько. Так давно там не була. А ще тоненькі стрічки купити хочу, маю одну ідею )))

 

Я на тижні підсковзнулась з малою на руках і впала. Малу вронила. Картаю себе страшенно. Після всіх перевірок, в малої просто гуля, але мені то настрою не додало. Як я перетрухала. Зараз маю тиск 160/100 і головний біль. З чоловіком вирішили сім'єю поїхати в ресторан зняти стрес. Ну трохи зняли, файно повечеряли. Якось так. Треба заспокоїтися. Хочу в Єгипет.
Дівчата, будьте обережними, то зима.

 

я вчора у магазині була приємно здивована тим, як багато є різних товарів для новорічної творчості. І як люди активно їх купляють. І молоді, і старші...
Ну а я купила собі сукню. Бо починаються всякі події, де хочеться виглядати бездоганно. І знайшлося те, що я хотіла. І навіть те, в чому буде зручно танцювати.І мій розмір останній, звісно У примірочній перевіряла, чи зручно буде рухатись в тій сукні - і в голові роїлись божевільні думки - а що як, приміром, закинути ногу на вішак, типу вертикального шпагата? а як же камера спостереження? Загалом, обмежилась глибокими випадами. Ввечері зібрала чергову пачку компліментів. Так це цікаво - як вагітна четвертою дитиною мама може збирати стільки уваги і приємностей А може, то все сукня? В мене вже є божевільна ідея, як можна з неї зробити годувальну Але спочатку подивимось, як носиться.

Нажаль, щоб гепнутись з дитиною, насправді не треба зими. Я мала три падіння з дітьми, і всі вони були в неслизьку погоду. Перше - я погано зафіксувала півсидяче положення візочка - і він перевернувся на сходах. Добре, що Дмитрик був прищіпнутий. Дуже страшно виглядало. Друге - десь протягом того ж місяця - колисала його, стоячи на схилі. Зашпорталась, впала назад, і візок перекинувся і впав на мене. Малий впав на мене.
Сергійчик народився в січні, і я дуже переживала за слінг і слизькість. Купила нові чоботи, неслизькі. І спокійно відходила обидві зими в слінгу, зі старшим за руку. А впала навесні, чудового теплого дня. Послизнулась на канті сходинки, і щоб не впасити вперед - сіла з висоти свого зросту на той кант. Думала, не встану. А малюк у слінгу навіть не прокинувся.

Проза - ще одна ніч без сну коло температурної Вірусі. Вони хворіють нечасто, і я зовсім відвикла від тих нічних "пити-пісяти - хочу гуляти (03:00)..."
Врочистість - чоловікова мама передала "гуманітарну допомогу" - млинці з сиром, вареники, пиріжки. Тож я вчора готувала тільки обід, а нині не готую нічого. Правда, дуже хочу солодкого - всяких там зефірок і щоб зараз татко прийшов побавитися з дітками, а я трохи попрацювала. А потім - щоб дітки пішли спати в обід, а мені - кіно, ковдрочка, зефірки... багато хочу? Так, я завжди хочу багато бо ж усі ми варті найкращогочч

 

Починаємо новий тиждень знову із походу у дитячу поліклініку.
Я не можу вже: на роботу хочу, аж пищу; емоційно вигоріла; від людей відвикла

(чит. "здичавіла").

Можу довго і натхненно нити на тему: "чому малеча успадкувала від мене цю унікальну здатність важко і протяжно переносити кожен вірус", але не буду.

У п*ятницю мені пощастило підстригтися, здати кров, побувати в гостях і навіть відвідати психологічний тренінг. Сподіваюся, наступний тиждень мине не менш насичено.
Усім натхнення і здоров*я!

 

маю вдома, 1 шт, але жестякового. ФБ підкинув мені фото минулорічне, де я в гостях і вся така гарна. І я згадала, як одразу після того фото моя Вірушка розхворілась так, що довелося лишати машину і їхати додому на таксі. Отже, минулого разу так вона хворіла рівно рік тому. Тільки б не продовжилась традиція захворіти на НР-Різдво, яка в нас практикується в тій чи іншій мірі вже майже 5 років. Але то вже як буде.
А нині я почуваюсь термінатором, в якого замість котрогось пальця на руці шприц 20ка. Відпоювання діє найефективніше, коли воно постійне, малими порціями. Мінералка, медово-лимонний напій, малиновий компот, і все по колу. Робочий день, роботу взяла додому. І хто мені скаже, що з дому працювати - легко, той дістане.
Врочистість - я навчилась провалюватися в сон попри нічні вставання. в той глибокий, корисний сон. Тож сьогодні тримаюся купи, а роботи до 20:30 ще багато. Так що мені - каву, крем під очі від синців, Мурасі - компоти, мінералка, відпочинок. Всім решта - нормальне життя, наскільки получиться у мене.
трохи тягне

бо вже дуже гарно минулого разу мені зробили. Але з того часу ще місяця не минуло, і боюся, що можу отримати "лучшее - враг хорошего". Тож, напевно, не піду. Колір волосся в мене, до речі, змінився. Став насиченіший якийсь, оливково-русявий чи як його назвати. І волосся хвилясто лягає - звична для моїх вагітностей річ.

Врочистість - попри хворобу Мурах, вихідні минули добре.
Ну і для закоханої жінки зима не буває холодною Тож всім бажаю - кохання

 

Як сказав один чувак, найгірший день в році пережили. В сенсі - мій день народження. А всьо чього? Того, що кожного року за тиждень до ДН мене традиційно накриває по повній, зі скандалами, сльозами, істериками. І передДНний тиждень так і почався: я закрилась в ванній і вже не відкрилась. Пружина, яка відтягує язичок, пукла і всьо. Описувати свій стан не буду. Скажу тільки одне: Рудий почав боятися мене ще більше. Ібо він ще не чув і не зустрічав кобіт, які можуть вивалити двері. А я вивалила. І панєслась...
Зато на ДН я доходжу до кондиції і в той день мені можна всьо-всьо! Чувак то мужньо терпить вже котрий рік і кожного разу зранку прокидається з фразою: "Ура! Я вижив!"
Вчора ДН був у два заходи. Спочатку - дівчачий і пристойний. Приїхала маман, сестра і племінниця. Ми так гарненько натеревенились... А потім я отримала квіти і пішла в загул. Бо довгоочікуваний подарунок я отримала ще місяць тому. Результат загулу: спочатку я розгаратала тарілку

чомусь я подумала, що вона мала бути пластикова і кинула нею в Рудого, а він не зловив

, потім завис котел, а потім я прокинулась о 21.30 від телефонного дзвінка, дуже виспана і з пляшкою вина. Яке я успішно потягувала вночі, бо питоньки хотіла. А зранку нарила ще й склянку горілки з колою, яку я залишила в суботу. Про вираз морди ліца і вибалушені очі коє кого розказувати? Чи самі собі картинку намалюєте?
Сьогодні ще захід з сусідами

маю дуже добрих сусідів

і до праці.
Ваша ДВ

 

Звісно наш ДН незрівняється з ДН Дівчини Весни, бо в нас було дитяче ДН з всіма дитячими прибамбасами: кульками, великими і маленькими іграшками, традиційними тортиками. Але було і дещо нетрадиційне - фуршет замість посиденьок за столом. Що мені загалом дуже сподобалося. Гостей було багато та і місця в нас теж немало. Тож розважились гарно. Доця так хотіла бігати за дітками, що почала ходити . Звичайно ще не впевнено, але то таке . Так, що я тішуся.
Є і проза, і прибирання, і хвилювання. Але вже один мега пункт справ, запланованих в цьому році, виконано.

 

Канєха! То тіко в двайці шість можна таке чудити Хоча я б із задоволенням замутила мобі дєцке ДН і не парилась

Всьо, сусідів відбула. По ходу ще колєги одні нарісовалісь і в мене упять двіж пішов. Шеф у легенькому шокови, бо я і на завтра спізнюсь. Рудий дважди в шокови. А я шо? Я нічьо, посуд помила, витерла ноут липкий і притарабанилась до ліжка з пляшкою вина.Авось, апять питоньки захочу. Ще й на ДП двічі за день відмітилась. Монстр, прям Шрек якийсь.
Якщо чесно я не люблю ДН, а саме приймати подарунки. От чогось моя бунтівна душа противиться тому. Але я тепер розумію, чому Рудий святкує ДН тиждень. Жити на Підзамче - то як в селі, де всі родичі і всьо знають.
Наразі потіштеся мною, бо мене відпустять емоції - і я знову не буду писати.
Ваша ДВ

 

Проза. Вірусняк+токсикоз+потепління=

нічого цензурного

Кашляю, приймаючи "симптоматичну позу", від "симптоматичної пози" йду на "душевні розмови" до туалета, і так - по колу. Зараз температуру доміряю - і піду бензинчику з бака понюхаю, чи що. Останнім часом це єдине, що допомагає. А, не єдине. Запах цигарок в коробці але якщо я притягну додому цигарки, то мене вже точно з дому виженуть. А хоча, стоп. Хто це може мене вигнати? ггг, от і врочистість хоча, думаю, до тютюну не дійде.
Врочистість намбер два - чекаю найближчим часом на посилку. Ще врочистість - на відміну від мого плачевного стану, доня нині вже майже ОК. Вдома страшенний двіж з кольорового паперу, картону і клею, але це краще, ніж вона б весь мій робочий день просиділа в мультиках. Тож почуваюсь хорошою мамою з зас*аною хатою. Борщ вариться... цікаво, хто його поставив? невже я? то я ще і господиня.
І ще врочистість - зняла пасочок зі своєї сукенки, в якій віджигала на дискотеці влітку, - і не те що втиснулась в неї, вільно вбрала. Сальса-вечірка, аргентинське танго, ку-ку! де ви? Бегемоти наступають!

яке вчасне нагадування... моя клавіатура - це ганьба і сором. Надо с етім шото дєлать.
така рада після довгої перерви бачити тут ДВ!

а таке буває?

З.І. 37.2 - для жінки це не температура. Йду їжачити. Надворі сонечко вийшло, добре так. Всім гарного дня!

 

і ми в неділю відбули день народж. малюка. Вперше таке організовувала, тому цілий тиждень носилась по місту як електровіник. Дитячий центр-торт-кульки-меню Схудла з цієї нагоди аж на 3 кг. ну але нічого. Дітлашня бісилась-гонилась і то найголовніше. А в понеділок мама, себто я, приступила до виконання своїх робочих обов'язків)) Стукнула б добряче того, хто вигадав, що на наступний день після 3-річчя дитини мама має(за бажанням) виходити до праці. Ну ні, щоб дати ще тиждень релаксу. Одним словом, я знову на роботі, і то якесь суцільне дежа-вю. Дивні відчуття мене "пасіщають" з цього приводу. Поки що не визначилась які саме - позитивні чи негативні. А гном вдома з бабусею, хворий. І я вперше від нього на іншому кінці міста. То найбільша прикрість. Врочистість - сказали на роботі, що я не змінилась зовсім. Це тішить. Бо часом "декретне" відображення в дзеркалі мене лякало. Але видно не все так зле. Одним словом, дивний зараз у мене стан. Буду думати, що з ним робити далі.

 

мені ще майже рік до виходу з декрету, але я вже того боюся. якраз вчора казала чоловікові, що коли закінчується декрет ще маму мали б відправляти в санаторій на 2 тижні-прийти до тями фізично і морально.
сьогодні встала захрипла. говорю басом, навіть мама з татом мене по телефону не впізнали))
а ще багато мало бути біганини містом-позабирати всі замовлення до Миколая, дещо покупляти, на роботу забігти. я вже морально налаштовувалася на спринт по трамваях з Кві на руках, але коханий муж не пошкодував свого часу і всюди мене завіз . завтра зготую йому пельмешок за то
робота рукодільна кипить. наступного року почну готуватися до Нового року_Різдва_Миколая з вересня

а загалом - хочу спати, їсти

ПМС собака

і сонечка.
тепла усім!