Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

@exmargarytka , ви підозрами себе заженете, а якщо це ще і помилкова тривога-то заженете ще і волосся. Для початку спробували би все-таки спеціальним гребінцем вичесати у саму ванну чи на будь-яку іншу білу поверхню, щоб пересвідчитись в наявності таких.Потім можна використати ефірну олію лаванди або чайного дерева, можна сполоснути миття волосся розчином яблучного оцету - різкий запах відлякує тимчасових квартирантів. Принаймі ретельне вичісування покращить кровообіг, олія та розчин - сам стан волосся. А хімія, яку ви купили? Що? Якщо є комахи-вб'є (не факт, що всіх), їхні відкладення все рівно потрібно вибирати. Так безкінечно можна мити. А, можна ще пофарбувати волосся,якщо фарбуєте (запах знищить) і вирівнювач температурою знищує відкладенення (колись читала в інтернеті поради, мене армія цих комах очолена моєї малявкою мабуть вирішили привітати з одруженням, бо саме напередодні нашого весілля приперлись до нас двох)) Ну і вичісування таки дасть результат наявності.А, ну і запах лаванди заспокоїть, подарує вам міцний сон і волосся перестане шевелитись, якщо вошки фейкові)


Рівно рік тому почався той пам'ятний снігопад. Кажу мамі щойно, а вона :-який такий снігопад? Це ж треба так забути)))

А в мене вже який тиждень поспіль помешкання пахне травами, ну точно як в крамниці східних спецій. А все чому? Бо бонусом до сніданку вихідного дня запікаю багет, з свіжозбитим домашнім маслом. Та-та, дожилась я)Купованого не їм просто. А маслооооо якеееее))Не просте, а з всіма травами, які росли ціле літечко на грядці (майоран,чабер,базилік,меліса), але це ще не все! В мене ще є підвіконня, то звідти тим'ян та розмарин. А в засіку-головки часничку. То зубчик теж туди. Вороні Бог послав кавалок пармезану - ну як без нього) А потім...На ще гарячу скибку...Дофантазовуйте самі, але ті, хто в'ялив помідори - діставайте!

А хто пробував готувати гарбузовий пряний суп по рецепту, що я підкинула? Пра, фантастичний?)Як вам поєднання імбиру, каррі та кумину? А аромат, який лоскоче всі смакові рецептори?))

Ну і сезон сіннабонів урочисто відкрито. Доплюсуйте аромат цинамону,шоколаду та ваніль - і ви майже в мене вдома)

А ще! А ще я є володаркою дисконту мінус 30 відсотків на всю продукцію Чойсу. Туди входить і весь асортимент косметичної продукції "Вайт мандарин". Тому і у ванній кімнаті спеції-спеції-спеції) Без шампуню і маски для волосся не уявляла свій догляд, а тепер вже дегустую і до всіх частин тіла, крім кремів для обличчя.

Якось мій знайомий колега-філософ звернувся до мене: "ей, детка".
-Нічого собі фамільярність,-подумала я...Але завжди маю звичку профільтрувати кимось сказане мовчки і тоді винести вердикт опоненту. Приблизно так через "порахувавши до десяти".

Ейдетика - ціла наука, точніше здатність людини відтворювати події в своїй пам'яті за допомогою запахів і т.д.Причому надзвичайно точно. Тому я в нього "ейдетка")Та, мене легко машина часу переносить в те місце, запах якого я чую в даний момент. Можу згадати тоді подію похвилинно, навіть якщо це відбулось у дитинстві)

Так ось. Запах затишку та дитинства. У кожного він свій. А в мене? Та я вже розказала)

 

А я долЕтіла таки до писання на ДП.
Ні, не забула, читала регулярненько і навіть щось шкробала, але ось щоб маштабненько написати - то часу і зосередженості бракло, а ввечері вже сил життєвих. Останньо мій графік відбою чіткий, навіть в дитинстві такого не мала.
Звикло виключаюсь під мурмотіння синочка , десь близько 22 і прокидаюсь в 1 ночі. Переходжу до себе і знову вже прокидаюсь о 6 ранку. Графік -суперський, лиш часу на писанину нема.
За ці тижні я встигла стільки, що аж дивно... І в гостях в друзів мангалили ( свято професійне святкували), і котел газовий до 2 ночі ремонтувати намагалась самотужки, а потім ще 2 рази з майстром розбирали ту" космічну установку" ( хто бачив нашу котельню, той розуміє про що я..там краників усіляких штук 40 певно).. Зремонтували. Тоді планово відключили світло з 8-19...ляпота ще та. Я вже маю нову професію - "істопщік".
З того всього манікюр я свій безсовісно переносила і добралась до нього аж нині

( п.с. маю червоненькі нігтики, щоб сірість розбавляли)

З приємного- то дитяче ДН відвідали і гарненько позабавлялись.
З не конче файного - то таки дохторам мій організм не нра цієї осені. І то всім. Заговор???
Лиш один файний дядько , зі спецефічним почуттям гумору, пояснив мені чого то так : " ми тебе трошки поріжемо, трошки пошиємо , ну бо не можна ж так гарно виглядати."
Мислю, що при наступній зустрічі я його спитаюсь, чи анестезіолог теж такий ? І , якщо так, то таки тре уточнити, чи не піснею "патаму што нєльзя", вони мене відключати збираються..?
З приємного - малюк розширив ранковий репертуар. Тому "гей , соколи" , "чорна гора" і ще кілька пісень пройшли , і настав час " Бо то є місто Львів".
З того ж таки приємного - записала малого на 2 гуртки і тепер 6 днів на тиждень маю ще додаткову пробіжку. Але дитя - щасливеее..
Вчора , вигулючись в Стрийськім, помітила, що дітлахів на ровериках дуже мало. Надзвичайно. Дивно чомусь, бо ми ще файно погасали до темноти.
Нині , по дорозі з садочку , довелось мені "читати лекцію" на тему - "чим стоматолог відрізняється від гінеколога"... От як ви думаєте - чим , для 5-річного хлопчика. Після короткого вступу, я зробила "ход каньом"

( частенько його використовую

) і запитала про це його. Відповідь була чуудовенька -- "буквами, мама".
Наші діти, то є фантастика !
Тому, фантастичних вам відкриттів і .

 

о люди добрі! То мій грип, який скосив мене і першу дружку на вечір перед самим весіллям, був квіточками. То, до речі, був єдиний раз, коли я прийняла якусь комбіновану гадість "від грипу та застуди"

у мене затишок вдома створює запах хліба. Я спекла і чорний і білий, і вчора, коли поверталася ввечері додому, зацінила запах на весь коридор.
А вранці зацінила інший запах якийсь паразит знову спер лампочку в під'їзді і протягом темної пори доби перший поверх побув громадським туалетом. Фу, жах. А лампочки мій чоловік міняв раніше раз на місяць, потім раз на 2 тижні, а от тепер тиждень минув... чи не минув ще? Зла я, зла
Врочистість - знайшли перезувне Дмитрика, яке він посіяв десь в школі.
Більша врочистість - вчора я побувала на дуже крутому тренінгу, присвяченому мотивації. І зрозуміла, що моя мотивація по життю дуже правильна і високолевельна.

Ну ви мене знаєте, я ж не можу себе не похвалити

Проза - снився мені поганий сон. І я навіть знаю, чому він снився. Просто хтось дуже хоче мене накрутити, щоб я переживала. І вдень це не вдається, а тут, вочевидь, пробило. Плюс діти останнім часом дуже важко вкладаються, і я щодня потроху не висипляюсь.
Тому йду робити другу каву (кількість кави, яку раніше використовувала для 1 філіжанки, ділю тепер на дві). І вмикатись у процес. Бо ж вчора заряд мотивації отримала, треба показати, що воно працює а воно таки працює.

 

За вікном майже зима. +/- 0. Час "перепросити" свої рукавички.
Аня соплива, тому ходить у садочок у режимі розвивалки (там катастрофічно мало дають пити, тому друга половина дня у нас активно-випоювальна).
На роботі таааак холодно! Орендодавець ніяк не складе ціни опалення, співчуваю колегам, які працюють повний день.
В іншому - нічого нового. Дім-робота-садок-гуртки.

 

Про здоров'я малого вже жалілась в жилетці. Тепер черкну про себе. Отже, з волоссям моїм печалька. Таки затемно, видно всі недоліки і особливості волосся, як на долоні. Тому зранку виглядаю, як кобіта після триденного запою, а решту дня — просто зле.. Та це завтра сподіваюсь виправити, просто мушу виправити, поки чоловік з хати не вигнав. А от що зробити з «закоротко і незрозуміло, як вкладати»? Більше ніколи не довірю свою голову перукареві чоловічої статі. Бо ж ті Пігмаліони ліплять щось, ліплять, а ти ходи... Галатея... Єдине спасіння — пінка і творчий хаос на голові (улюблений прийом) — і то досить нещасно виглядає. Тепер думаю, в який же тон можна нормально вийти з того злощасного 6-го.. І ще дуже болить голова..

 

Сестра )))Я постриглась коротко (під хлопчика),спочатку класно було,тішилась....,а тепеееееер....хочу довше,а воно так довго відростає(((.Зараз якраз період «ні туди,ні сюди»...так мучусь....(((І теж маю такі ранки,що сама з себе в шоці,але терплю))))

 

ой, про таке хіба на жіночому форумі розповідати пам'ятаєте чи то з фільму чи звідки оповідка про старшу пані, у якої в церкві трісла резинка на спідній білизні, і все те діло впало на підлогу? Я вчора почулась майже на її місці бо посеред вулиці "загубила" панчохи. Панчохам компресійним, звичайно, величезний антиреспект - це ж треба зробити таку резинку, що не тримається анітрішки. То ще добре, що я ті панчохи ношу під теплі кольорові колготи, і всю ту ганьбу можна було побачити хіба що як дуже придивитись. Та й смеркало вже... Але відчуття, скажу я Вам
Запишемо у врочистість. Як і те, що вчора я була на УЗД і побачила своє малюсіньке. Так, наразі стать ще не визначили, але знаємо, що одне. Перша реакція чоловіка була "а чому тоді ти така товста?" Дякую, коханий Вперше була на УЗД на такому малому терміні.
Сергійко ще не здоровий, тож мені знову треба жонглювати ним, роботою і хатніми справами. Щодо хатніх, до речі, в мене вже сьогодні зупа зварена, друге теж, білизна випрана. Я помита, волосся вкладене і красуня я надзвичайна Ще трохи поприбираю - і можна вмикатись у робочий процес.
Дмитро приніс мені вчора врочистість - найкраще в класі написав контрольну з математики. Тому я захотіла теж зробити йому приємне і купила йому до школи улюблену шоколадку.
Проза - не знаю, хіба бардак, за який мені час братись. Бо надворі сонечко, у філіжанці кава , і все, абсолютно все буде добре!

 

Дівчата, @Patty@Ulianusia та ж вже зима, такий період, що шапка всеодно вирішує яка зачіска у нас буде сьогодні))) так що не заморочується ))) а якраз на свята вже буде добре.

 

Чоловік каже, що я пострижена, як відьма перед спаленням, та ще й колір такий похмурий. Зважаючи на його терплячість до зміни кольору і стрижок, це — дно )) І взагалі-то я з ним погоджуюсь. А шапку деколи доведеться знімати )

 

Сьогодні мою прозу і мою врочистість зробила вага).
Почну з прози: це моя вага. Не важилась певно тижня два, щоб раптом не побачити того, чого я не хочу бачити. Але сьогодні таки наважилась. Отже, плюс 1,5 кг до мінімальної ваги після пологів. А вона була теж ой як далеко до реально бажаноі(((. Моі 55 довагітних (які теж мене не дуже влаштовували) відсунулись від мене ще далі. Моі +15 кг вагітності не так легко буде скинути(. В пологовому залишила 6 кг. І всьо. Далі трішки мінус, а зараз знову +. Ну бо я їм як дурна), щоб молоко було. Хоч і початитувалась, що моя їжа не має зв'язку з кількістю та якістю молока, але от практично бачу, що у дні, коли їм багато, то і проблеми з молоком нема. А у моїй теперішній ситуації таки важливіша вага дитини ніж моя.
Тому наступна вага - то врочистість! Ми таки щось набираємо). Хай не такими темпами як мама))), але хоч мінімальний прогрес є). А сьогодні він мене найбільше потішив +80 грам за останню добу. Значить вчора я недаремно напихалась).
Наступна врочистість - кава повернулась у моє життя). З нею світ став ще кращим))). А ще мамин тортик сметанково-яблучний теж прикрасив мій день).
Недосипи потроху накопичуються і мене то нервує. Ніяк не можу знайти час вдень, щоб поспати. З організацією часу в мене взагалі проблемка ще та, нічого я не встигаю. Минулого тижня приходила свекруха через день, то хоч трохи щось розгрібала. А зараз вона хвора, тому надія на себе, ну і ще на маму час від часу, яка нас тішить чимось смачненьким). Бо моїм ота гречка, буряк, телятина вже добре приїлися)))).
Згадала ще одну прозу - це Личаківська(((. Я в пєчалі, згаючи державу, в якій ми живемо, розумію, що та проза надовго. Але змінити нічого не можу, значить треба просто прийняти.
Сьогодні такий гарний день, в який ще більше хочеться весни). Дуже сподіваюсь, що наш український Рамадан затягне так, що й не зчуємось, як вона прийде).
А ще зараз я працюю над однією рисою свого характеру - терплячістю. От що виховують немовлята в батьках, так це терплячість). Ну або то саме у моєму випадку, бо я таки страшенно нетерпляча. А зараз просто набираю повні груди повітря і чекаю): весни, коли мала засне, коли в душ піду, коли молоко з'явиться, коли в парк піду з малою тощо. А ще дуже чекаю коли подруга приїде влітку на канікули))). І чоловіка з роботи тепер я ще більше чекаю), і навіть коли свекруха прийде чекаю (то взагалі новина для мене).
Врочистість наступна - посмішка малої. От ради цього якраз можна все оте чекати і терпіти всі незручності). То так класно!!! То як віддача за безсонні ночі, за розпач, що нема молока, що груба, що дома... Як добре, коли ось так щось маленьке робить твій день). А ще тішить, що щоразу буде більше, цікавіше.

 

Ага...приходжу на роботу і знімаю шапку(((В шапці виходить я тоді,коли мене ніхто не бачить...))))Ну але вже хай буде...перетерпимо))))

 

я минулого тижня ходила до своєї перукарші, яка вже років 5 завжди могла мені вгодити, а тим разом і колір і зачіска *абнять і плакать*. Чоловік каже *добре, що не рижа*, а мене це насторожує, звучить як в анекдоті *головне, що ми всі живі і здорові*

балувані
Прям як моя доцік, яка недавно видала, що хоче китайської лапші (як колись мівіна продавалась). Чули таке? в холодильнику були борщ, відбивні, плов, салат, щось солодке спечене, а дитині лапшу подавайКажу *хоч сховай до торби ту лапшу, не позор мене перед людьми*
Моя проза - пустий холодильник і гора роботи, а я замість накопати себе, сиджу на дп, типу рецепт булочок шукаю вже третю годину))) Пішла. Всім

 

Не можу втриматися ))), смішно сказав чоловік. Вмене також був період, коли була пострижено коротоко й волосся фактичн чорне, а цей колір й так додає років. То дооовго виходила із короткої, мала різні проміжні "гнізда" на голові. Але й такий досвід мусить бути в житті. Я он страшенно хочу біохімію на волосся, але мені всі так відмовляють, так відмовляють, що я..щ.е більше таки хочу стати на ті граблі сама.
В житті, в сімейний й фінансових стправах повний хаос, так що я наразі просто пливу за течією й дивлюся, чим то все закінчиться...Бо як не можеш щось зміити вже й негайно, тре змінити своє ставлення до ситуації.
Наші яслі в прольоті поки що , бо та дурнувата комісія, що в поліклініці, вліпила нам відмову "через відсутність щеплення від кору, враховуючи епідем.ситуацію у Львів.обл (?!!) відмовлено у відвідуванню ДНЗ".

 

І всі розуміють, вдома була шикарна укладка, але шапка все переробила на свій лад, ну що ж, потерпим, зима як не як )))

 

а от мене 55 невагітних моїх влаштовували і сподіваюсь, ще влаштують
@Rodionochka відновлювальний процес устаканиться і вага потроху піде. Зараз період такий просто.

ооо, кава. Зроблю собі, бо майже не спала, голова розколюється.
Ще повернуся щось написати. Після кави

 

@cjomcjomka, у нас з Вами ріст певно різний))). Бо на моі 1,50 метри росту тих 55 кг таки багацько))). Найкраще мені було 50-52 максимум. А зараз до того додалося майже 10 кг при моєму зрості. Воно мене напрягає, бо не можу нічого з колишньго життя на себе натягнути))). Але сподіваюсь, що то таки тимчасово. От налагоджу ГВ і воно саме))) злетить. В мене, до речі, з хлопцями так було. Десь пів року на то йшло.

Ну і раз я вже зайшла, то хоч пару слів напишу).
Вже другий ранок в нас починається з Гайкового гі**а. Щось йому заходить і робить під дверима купи. Має всі шанси ночувати на вулиці, бо чоловік страшенно злий. Вчора сам то прибирав, сьогодні діти. А я собі тихесенько лежу), і чекаю коли приберуть. То може бути ревність до малої? Хоча до того сприймав іі нормально. Чи то якась хвороба?
А ще в мене сьогодні прийомний день). Має прийти мама, лікарка нас переважити і консультант з ГВ. Ще друзі хотіли прийти на вечерю, але іх перенесли на завтра. Бо всіх в один день не потягну).
Дуже сподіваюсь, що таки сьогодні для себе знайду багато відповідей. І нарешті заспокоюсь.
Ось такі от плани на день. А зараз буде душ і кава. А, і цукерка рафаелло))).

 

Про

теж маю купку історій. Вже 4 міс. минуло, а люди ще й зара здивовано перепитують--"О, ти постриглась???" Кажу -"угу, на Різдво буде половина року як.."
Найбільше хто з того сі тішив, то чоловік, сам стригальник і синочок...Хлопи , одним словом..
Мала в вівторок екстрім в розділі "сільський туризм" з усіма атрибутами - виходком, периною, і парою з рота + дике небажання вилізати з тої берлоги вранці. Лиш швидке маячіння рідного села мене сподвигло на подвиг. Так швидко я вже давно не одягалась....А малюк, ще швидше, бо спав майже нероздяганий. А хто винен? Сама. Потому мовчала і сопіла в тряпочку, чи то перину тобто. Тре мені якогось практикуючого мага , або бабку-шептунку, щоб щось мудре мені нашептала.
Дитя з того всього пропустило садок і надзвичайно цьому тішилось, .....аж 2 годинки. Бо потім прийшло розуміння, що без 25 інших дітисьок не конче весело товктись і развлєкацца. Але вечірній гурток все виправив + якийсь фільм про космос з татом. А я ся положила спати і файнезно виспалась . Як там? - "дом, мілий дом".
Нині шуршалка вже шуршить, тому в хаті схематично прибрано, прання переться , а мене чекає ще візит до лікаря і флюрографія. От якщо вона ще виявиться поганою, то я точно повірю в реальність вселеньської змови. Але нині про то мені ніц відомо не буде, тому просто встали , підняли праву ногу ,зігнуту в коліні, і 10 разів підскокнули на лівій. Нащо? А хто його зна...просто , щоб було !

 

Вітрянка в 5 років , то ж врочистість, правда? Тоді в нас врочистість.. Краще зараз , ніж потім... Почуваємося поки добре, температури немає. Підозрюю, що проза почнеться через кілька днів у вигляді ниття через нудьгу, бо садочок то наше всьо, а тепер стільки часу сидіти дома .

 

Щось мені з самого ранку все не так: муж злить, дитина злить, телефон злить, відсутність порядку теж злить...сама себе теж злю...де б то сьогодні хоч трохи позитиву взяти? Або, принаймі, зробити якось так щоб до кінця дня ні на кого не зірватись...

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Ввечері веду чоловіка у театр
То вони всі так противляться, чи лише мій?
Довелося подати це як запрошення на побачення, щоб умовити.
Буду мати врочистість!