Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Не "девятка", але ше з тамтих. Коли потрібно викрутити кермо до упору стоячи на місці, малий мені вічно кричить з заднього сидіння "мамо, але ти сапиш"....

 

Я так само. Я ще перед складним перехрестям, кільцем, чи виїздом на трасу перепитую в чоловіка, тата, хто там з водіїв біля мене є, як я маю то зробити крок за кроком. Тоді мені морально легше. Інструктор мені дав нуль навиків. Права маю десять років. По молодості страху не було, потім була перерва довга, а зараз я якась мега акуратна. Чоловік каже, що зі мною їздити то як в колисці - дуже скучно і очі закриваються. Але мені так комфортно. Трохи терпну як мене обганяють і близько авто на зустрічній. Весь час здається що буде бабах, а я ззаду вліплюся

 

Ой, а мені не комфортно, коли ззаду мене машина їде. Таке, дурне відчуття, що я їй заважаю, бо помалу їду

хоч, як помалу, та вже справді не повзу

, і хочеться втекти десь. Хоч розумію, що це неправильно. А як позбутись цього комплексу, не знаю.

 

є таке.
по селах я їду ок, а вчора чоловік мене посадив їхати через місто по воду. і от все ніби ок - їду, але в нас в районі є дуже крута гірка і я його питаю "на 3й виїду?"- "їдь на 2й" і все. на самому чубчику гірки глохну. і зрушити під гірку вже не можу, бо 1. страшно 2. чоловік поруч весь на нервах. 3. машини довкола сигналять і матюкаються). тому тепер я ще й боюся рушати під гору. буду відтреновувати рушати з ручником.
в мене немає страху їхати містом, чи взагалі їхати. але от є якісь такі нюанси, які треба довести до автоматизму. те ж рушання загалом. на курсах вчили рушати щепленням, тоді додаючи газ. чоловік вчить з газом рушати і каже, що я мучу машину, бо недодаю газу.
словом, те, що манера їзди у всіх різна це точно. він теж колись любив дуже різко їздити(поки дитина пару раз не обригала його машинку ггг). я більш плавно і повільно їду(що зрозуміло, я ж тільки набуваю досвіду), а чоловік каже, що навпаки треба відразу вчитися швидко міняти передачі, швидкості і бути більш мобільною на дорозі.

 

Мене так агітувала коліжанка-водій зі стажем, мовляв шо я по не поважних причинах палю пальне, а коли посеред дня є дійсно необхідність в авто- на горбі то тягну, чи маршрутками їду... Але мені майже рік часу постійної їзди пішов, шоб впуститися з одного кінця міста в інший в час пік. А то реально не мало.
І дороги ше треба вчити, бо там де знаю, там герой, а де не знаю... починаю петляти- то так бісить!

 

а можна для "особливо розвинених" детальніше?
Бо ми часто маємо полеміки з приводу того, чи шкідливо для машини газувати при частково витиснутому зчепленні.
Хочеться все таки виробити єдину (підкріплену аргументами) точку зору.

 

Якщо зчеплення «зчепилося» вже (чути по звуку) то можна газувати. Так і назад не покотитесь і бензину дурно не палите і зчеплення не зношується.
Хоча я не бачу жодної проблеми поки вчитесь трохи перегазувати. Зате трястись не треба і скільки там тої водійської «молодості». Мені чоловік дозволяв перегазовувати. А тепер ніколи не перегазовую, бо вже не страшно.

 

Мій інструктор трохи розслаблявся, коли я була за кермом, трохи коментував. Але і навчив корисному, що я не знала: як рушати на спуску/підйомі завдяки балансуванню педальками.
Відносно нещодавно, може роки 3 тому чоловік навчив навичці як балансуючи педаллю сцеплення повільно рухатись, вирулюючи в потрібному напрямку.
А, і в 9ці діда спалила педаль сцеплення . Дуже то діло тисла при потребі і без..

Я в Ниві поїздила, там було так: жмеш в підлогу до упору педаль газу, машина реве та стогне, все трясеться і на спідометрі видає... 70км/год . Ми напевно максимально її змогли розкочегарити до 90 км/год на трасі. Після того сідаєш в машину з автоматичною КП, де легееесеееньким доторканням педалі газу машина вже мчить - контраст конкретний .
@Haidee співчуваю на рахунок інструктора-чоловіка.. Мені пощастило. Коли я робила проколи - то могла конструктивну критику вислухати і почути що треба було робити. Але нагнітання обстановки (типу, "чого так повільно?!", "куди спішиш?!", "ти що, не бачиш яму, знак..?!") чи підвищенного тону не було. Тут побажаю терпіння.
А на рахунок досвіду.. Ще згадала, в мене мама (стаж років 15 протягом 25 років) зимою виїзджала з гаражу і влупилась задом в бік нашої машини, що стояла у дворі... Батько вийшов, видно, що злий та недобрий, бо добряча вмятина була на бампері в їх авто... Але вдихнув повітря, зібрався, і десь годину маму тренував вїзджати\виїзджати в гараж (там не зовсім зручно заїзджати, коли ще одне авто у дворі). Тепер мама впевнено то все робить. Ось так на рівному місці можна в халепу заїхати і маса водіїв має певні прогалини в досвіді керування, їзди і т.п.
І уважність - то та. Я абсолютно спокійно реагую на повільних водіїв (жінок, чоловіків, старих чи молодих). То не є гріх і невідомо, може, авто несправне і людина так їздить.

 

Я шось так відчуваю, що після своєї теперішньої взагалі за ніяку машинку не сяду.
Один раз, спробувала на автоматі, людиииии...., та то треба наново інструктора брати. Навіть не можу пояснити що і як, але там зовсім все не так. Я розумію, що легше, але навики треба здобувати наново напевне.

І щодо досвідченого чоловіка з боку- то це ще пів біди. Найгірше, коли чоловік не досвідчений, ще й перестрашений, і сам не їздить, але з тих шо тІпа всьо знають.

Їхали пару днів назад і тут безцінні коментарі та підказки з боку: " ставай, бо світлофор... не жени... важай на того ідіота...легше, бо бруківка, пильнуй за смугою", а як викрикнув "трамваййй!!", таке ніби той трамвай на нас їде, я реально чуть не підскочила. А потім таки стопітсот разів пожаліла що сама заколотила ту спільну поїздку. Бо так по буднях так сказать, чоловік не сідає зі мною, бо типу боїться, бо типу мавпа з гранатою і т.п.. Він собі краще маршруткою, він собі краще пішки, трамвайом...)))
Одного разу я випадково перестріла його біля супермаркету і він навідріз відмовився зі мною сісти. Я повільно дуже їхала, бо дорога в ямах, а він з заді машини йшов. потім трохи біг , потім трохи відстав, але за його словами "зато цілий"...

 

це коли машина вже починає тремтіти і збирається рушати?

В моєму випадку проблема в недогазовуванні, бо мені "шкода" зчеплення.
Чоловік все каже, аби я газонула (на газ натиснула, а не то шо всі зараз подумали , а я люблю акуратненько, потихеньку рушати, через що часом ще досі можу заглохнути, особливо на чужій машині, де не відчуваю оту точку зчеплення.

--- дописи об"єднано, 21 Травень 2018 ---

ггг. А як Вам така ситуація, яка сталася зі мною на самих початках: стою я на чотирисмуговій трасі в крайній лівій смузі. Зупинилась, щоб пропустити зустрічні і виконати поворот ліворуч. Тримаю витиснуте зчеплення з включеною першою передачею, бо ж боюсь до ср.чки готуюсь до маневру. І поки я слідкую за зустрічним транспортом, мій чоловік, який сидить збоку, ставить КП на нейтралку (бо ж зчеплення витиснуте). Я цього не помітила в тому всьому, і коли намагалась рушити, а воно ніяк, чуть в штани не наклала. Думала, зАб"ю.

І кардинально протилежне: везу тата кудись на нашій машині, виконую обгін. Після завершення маневру, коли я вже повернулась в свою смугу і спокійно їду, тато питає, чи я не буду проти, якщо він скаже коментар, яку він побачив помилку (він спитав, для чого я різко гальмую, перелаштовуючись після обгону в свою смугу? Пояснив, що треба навпаки трохи газку піддати, щоб не підрізати авто, яке позаду).
Вірите, я після того спокійного татового коментаря з першого разу засвоїла урок.

 

в нас "інструктори" в автошколах просто бояться, щоб не попалили щеплення. Я так одного спитала: "а яким макаром не натискаючи на газ рушити під гірку? А як без ручника?" "вчитель" -
Мене ще з дитинства вчив тато: газ і щеплення повинні бути як шальки терезів: одне натискаєш а друге відпускаєш.
Гальмувати на нейтралці теж не варто (те для тих, в кого механіка). з 70 до 20 км/год можна на 5й передачі скидати, не витискаючи щеплення. Машині це не шкодить. Людині - тим більше. Бо машина керованіша.

Малий молодець: він дуже правильно вчить і пояснює. Шкода, що в тих загальних автошкола вчать більше теорії, аніж практикують водіння

 

Права маю 7 років. Їздити почала минулого року, коли придбали машину, до того досвіду не було взагалі. Через 3 місяці пішла працювати на убері, майже не знаючи міста ( знала як маршруткою добратися або пішки), користуючись навігатором))

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

Ну як не ловиш момент, то нема взагалі проблеми підгазувати. А як вчили не тиснути зовсім на газ коли рушаєш, то для мене якийсь нонсенс. В 70% машина на самому відпущеному зчепленні нікуди не поїде.
А задом як їду то регулювати зчепленням швидкість - то улюблена справа - це ж так зручно!

--- дописи об"єднано, 21 Травень 2018 ---

Мене теж чоловік вчив «гойдалкою» рушати: зчеплення відпускаєш-газ натискаєш.

 

Ого, а я гальмую. Я останнім часом шось дуже влюбилась в нейтралки, особливо коли помітила як це економить пальне, правда довго боялась тих нейтралок Ну, наприклад, бачу шо світлофор перемикається на червоне, скидую на нейтралку і підкочуюсь, і гальмую. Це не правильно? Досвідчені водії- виправте мене будь-ласка.

 

Ага. І з універсальна порада лише одна - сідати і їхати. Страху не піддаватися. В нас механіка і автомат. Вчилася на механіці, тоді ще автомату не було. Зараз сіла за автомат спочатку. Скільки разів я чула « не починай з автомату, ти потім з механікою не даш ради, то є машина для дурних, і т.д.»
А я на автоматі розїздилась нормально, тепер можу і механіку взяти,як вона на господарці лишається

Я так завжди роблю, чесно кажучи
до @Haidee ніколи не чула що можна інакше.

 

В мене показує миттєвий розхід палива. Гальмування на нейтралці "їсть" мені по 8л/100км. На передачі - 1л/100км.
На старших авто - можливо економить. Тут потрібно питатися автомеханіків.