Дівчата на створення цієї теми мене наштовхнув сьогоднішній трафунок-брали нарешті квитки а купе вже не було, хо прийшли майже день в день. Квитки таки дістали-благо тітка на залізниці працює. Але мене цікавить не тільки це. Їдучи в потязі мене завжди хвилює з ким ми будемо в купе, який провідник нам попаде, чи безпечно там, бррррррр бриджусь тих туалетів і т.д. Може в вас є якісь історії пов"язані з потягами, чи такі ж емоційні переживання як в мене, чи повчальні настанови-пишіть.
Відповідь: Поїзди Ох, є, нажаль, історії Сама не знаю як вберегти себе від поганої компанії чи трафунків в дорозі. І то відлякує Отже, історії: 1) Їхала в купе нічним потягом — зі своїм коханим, старенькою жінкою і хлопчиком-підлітком, який був у складі туристичної групи школярів, які їхали на екскурсію в інше місто. Дітисок було десь 20. Вони сиділи в якомусь купе і добряче там напились (куди дивились вихователі і вчителі мені не відомо). Хлопчик, коли вчителі все-таки схаменулись і нагримали на дітей, *заскочив* на свою верхню полицю і затих... Через к-ка хвилин я почула х-рні, пробачте, ригальні звуки і запах... так, його знудило прямісінько на другій полиці, над головю бідної жіночки. Далі було теж цікаво: ми покликали провідника. Та покликала вихователя. Вихователька сказала *ойойой, що ж зробив?*, дала п'яній в дупель і синій дитині шматку і сказала *прибрати*. Ми обурились, що хай роблять що хочуть, а ми в смердючому купе спати не будемо! Вихователі, звісно ж, не помінялись своїм купе з нашим, а заставили інших дітисок помінтись своїм купе. Переміщення свого багажу вузьким коридором — теж, я вам скажу не надто приємна річ посеред ночі. Так було гидотно! я не могла позбутись враження, що щось і на мене потрапило (беее) а жіночку було шкода найдужче. вона казала — що перше в житті діти їй купили квиток в купе і вона думала, що, врешті, буде їхати трошка з комфортром... 2) Їхала я якось сама потягом цілу ніч. Попалося мені в купе трійко рогулів — чоловік з дружиною і якийсь їхній знайомий. Потяг відправлявся вже доволі пізно — десь по 23-ій. Я часто до того їздила тим нічним потягом, то ж не була *новачком*. зазвичай люди попадались чемні і тактовні, а тут... Витягли ці троє купу їдла, включаючи горезвісну смажену курку і почали їсти.. ну, думаю, гаразд, люди, можливо, з роботи на потяг, не мали коли повечеряти, абощо... Моя полиця була нижня — вони собі порозсаджувались на моєму вже застеленому (!) ліжечку і почали жерти. Їдло затяглося на цілу годину. Я була добряче втомлена але мусила стояти в коридорі і чекати, доки закінчать свою трапезу — сама не хотіла вечеряти, а дивитися комусь в рота не пасувало... Аж після 2-ох разів зауважень вони почали поволі збирати манатки потім, той знайомий почав до мене приставати-розпитувати. Я тактовно відмовчувала, потім сказала прямо — що втомлена і хочу спати і не маю бажання балакати. Він пригрозив, що спати я сьогодні не буду... і виконав свою погрозу. Я не тільки не спала, а ще й хвилювалась що він мені щось зробить лихе... Спершу він просто немов *говорив уві сні* — голосно. Потім розмахував і чіпав мене руками — спав на сусідній полиці. серед ночі розлив спеціально на мене чай, що залишився на столику — але зробив таке, неначе через неспокійний сон. До провідника не звернулась, бо що би йому сазала?.. Що в мене сусід неспокійно спить?.. Той би крутанув біля виска, та й по всьому... В мене був шалений стрес. Розказати про пригоду коханому я змогла лиш 2 дні по тому — такий у мене був відчай і сором перед своєю безпорадністю. З того часу не їжджу нічними потягами. Не можу
Відповідь: Поїзди найкращі спогади про потяги- це дорога в Сімферополь, коли їхали в артек.Ото вже було весело, 30 підлітків, всю ніч реготали, як хтось засинав обмазували його зубною пастою, ну і купа іших приколів. А поганих спогадів набагато більше. Якось з подругою їхали нічним похздом в Київ на вихідні.В купе нам попався молодий хлопчина, ніби нормальний, поздоровались випили чаю, аж тут він влягся , включив плеєр і почав слухати музику, але при тому він так почав дихати , я б навіть сказала стогнати....ми ледь не луснули від сміху. Коли їхали назад до Львова, також нічним, то попався жахливий вагон, весь в тарганах. Ми як то побачили, нас чуть інфаркт не схопив, на щастя сусідній вагон був вагон-ресторан, то ми там усю ніч і просиділи, з кавою і коньяком треба ще щось позгадувати А взагалі сама не люблю подорожувати поїздом
Відповідь: Поїзди О, ми тут понарозказуємо, що всі квитки поздають і машинами поїдуть. Моя історія! І, звичайно, теж негативна. Їхали до батька чоловіка в Кам"янець-Подільський, а пересадку потрібно робити в Хмельницьку вночі. То першу частину проїхали без пригод, а другу...Заходимо в купе, а там вже двоє чоловіків спить (бо ніч) і чомусь в шкарпетках, і чомусь ті шкарпетки...жах! смерділи...це ще м"ягко сказано! В мене сплячий малий на руках, кладу і не можу вийти, бо впаде (чоловік зверху, добре йому, біля вікна). Цих дві години згадувала з відразою ціле літо Але є ще й хороші спогади. Це, коли їхали великою (3 купе) компанією. Оце супер! А їхати з кимось незнайомим в купе, та ще й далеко...Ні! Зараз би не ризикнула!
Відповідь: Поїзди В мене приємні спогади. Їхали ми студенським театром в Харків. Дорога була не близька, але оскільки три сусідніх купе наші друзі, то навіть незчулися як доїхали. Було дуже весело, всю дорогу розважали один одного, ніяких брудних носків і хропіня, ну звісно і нав"язливих попутчиків не було. Друга історія, не знаю, чи з приємних. Дорога в Луганськ, якщо не помиляюся тоді зайняла 48год., супроводжуючою з чужими дітьми, вікеова категорія 15-17років. Діти мені були не знайомі, так склалися обставини, контролювати було важко, тут вище написано, а на що ж ті вихователі дивляться, та звісно на дітей, врятувало, що весь вагон, це були наші діти, і наші ж вихователі. За весь час в дорозі спала 2 години, треба було тих "чортят" пильнувати. Ну і як жартували, інші супроводжуючі, ти дивися, щоб на одного більше не привезла. Хлопці пили горілку, яку мали з дому. Вилила. Ну і далі вже було легше. А назад їхалося супер за 3 тижні діти були дисципліновані, і вже мене слухали, догога пройшла легко!
Відповідь: Поїзди Одного разу ми зібрались з чоловіком (гиги-тоді ще не був чоловік, ще одружені не були) в Київ на вихідні. Купе не було, плацкартом ми б не їхали... словом зробили собі свято і поїхали СВ............... але кльово було... дорого, проте дуже гарно. СВ був зовсім новий і спогади в мене від такої дороги кращі ніж від їзди шкодою супербом... А взагалі і хороші і не дуже є спогади від їзди поїздами, наприклад в дитинстві з батьками, коли вже зовсім в останній момент діставались квитки на море і на літак вже просто не було, то я обожнювала їхати в поїзді, думаю моя мама так не скаже, бо то шо ми з сестрою виправляли їй за добу, то словами не опишеш, але було дуже класно, а погані спогади я витираю з пам'яті, вони користі не приносять, тільки суцільний негатив.........
Відповідь: Поїзди В мене,на диво,поганих асоціацій з поїздами не виникає (єдине-це таргани) Перше,що згадала,побачивши цю тему-років 10 тому їхали ми в табір в Крим.Діти були від 5 до 16 років.І їхала з нами дівчинка (здається їй було навіть менше,ніж 5 рочків)Ми з нею розговорились,і вона розказала,що часто уві сні падає з ліжка.Я з цього посміялась і забула.Аж тут вночі всі сплять і раптом- ГУП-а то малявка впала.Я перелякана кинулась до неї,а вона спокійненько встала,почухалась і знов лягла спати.Так,на протязі ночі ,вона декілька разів падала і знов засинала
Відповідь: Поїзди в мене була така ж ситуація, тільки кльово -- ой, як не було! я їхала з двохрічною дитиною. умови - жахливі. я не знаю, мабуть мені попалося найжахливіше СВ, яке тільки буває - може, старий вагон, чи що (Сімферополь-Львів) - але то не була найкраща подорож (я про умови) зручно було тільки те, що нас було двоє і умивальник в купе але в якому стані це все було - то жах! купе у фірмових поїздах - були набагато кращі тому я вирішила, що якщо з дитиною доведеться ще їхати (особливо маленькою) - то зручніше набагато і навіть дешевше за СВ викупити все купе для себе, щоб не було попутників (4 місця в купе виходять дешевше, ніж два в СВ) - і більше місця дитині бавитися, особливо, якщо далеко і довго їхати, в тому числі протягом дня
Відповідь: Поїзди Пригадую кілька падінь з верхньої полиці. Сама десь в 10-12 років зверху гепнулась на столик. Але все обійшлося. А кілька років тому розбудила переляканим зойком пів вагона, бо думала, що на мене верхня полиця впала. А то з верхньої по діагоналі полиці дяденько на мене звалився. ще й в самих плавках. Зараз смішно , а тоді було боляче.
Відповідь: Поїзди А я колись іхала з бабусею до харькова. Жили тоді не дуже то їздили плацкартом. Ну і того разу взяли плацкарт лишилоса тількі 2 бокових місця під туалетом. А коли ми зайшли до вагона то мало не вмерли. Весь вагон був зайнятий солдатами. Причому і сусідній вагон також. З цивільних були тільки я з бабусею. Ото була поїздочка ... А то ще літо сама спека. Пів дня вони всі вікна відкривали(бо старі і позаклинило все) а потім на ніч немогли закрити і дуло скрізь. Про галас і "стиль" розмов я взагалі мовчу. Бабця потім сказа що більше потягом їздити не буде Правда всеодно їздила ще, де б ділася?
Відповідь: Поїзди у мене з поїздами стільки спогадів пов"язано, загалом їх всіх можна віднести до приємних, бо то були студентські безтурботні роки і без постелі ми їздили,і без крихточки хліба, але завжди було весело!!!! завжди найстрашнішим поїздом України вважався Харків-Ужгород........ бр..... одного разу їхала я з самого Харкова до Стрия - зима, а в вагоні сніг на внутрішній стороні вікон, це було щось тай публіка там зазвичай доволі дивна..... хто був київським студентом,той прекрасно знає, що означає попасти в вагон до закарпатських хлопців,студентів ірпінської податкової академія, в яких сумок 10 вина(потрібно випити в поїзді, бо в кдемію з ним не пустять), баян і тому подібне,і в они обходять всі купе і з усіма п"ють, картина з неприємних, але зараз згадую і посміхаюсь а одного разу мала пригоду в купе. їхала одна,у Львові підсів молодик доволі приємної зовнішності,з чортиками в очах, а я вийшла на перон,і не бачила,хто там в моєму купе. вікна затемнені,але бачу,що з"явилась пляшечка водички на столику,стою тай приглядаюсь у віконечко. а той молодик подумав,що це я на нього дивлюсь і погляд відірвати не можу.... ох і весела нічка була.... багато чого нового дізналась. і провіднику виявляється можна заплатити, щоб нікого в купе не підсадив,і курити там же ж можна. але я така наївна була,навіть подумати не могла,чого ж наспрвді хоче цей легінь далі теж було весело... але все одно згадую з посмішкою... той красень до ранку заспокоїтись не міг,що якесь провінційне дівчисько відмовило йому написала і зрозуміла,що сумую я за цим всім
Відповідь: Поїзди З поїздками в потягах зразу згадується часи коли ше навчалася в ліцеї і ми їздили по обміму студентами до Австрії. Але звичайно з пересадками Львів-Будапешт, Будапешт-Відень. От їдемо ми перший раз всі такі схвильовані і раді, а в купе в нас по три полки з однієї сторони, я з коліжанкою на третій і другій, а скромна наша однокласниця на першій. Хоч ми відправлялися ввечері спати ше ніхто не лягав крім тої дівчини з першої полиці, а ми з Лєною моєю так спати просто не можемо піти і тут до нас поприходили в купе, а де сядуть?, бо 1-ша полка занята, то вони не довго думаючи позалазили на другу полку і тут бабах друга полка з нами вже лежала на першій , точніше на дівчині з першої полки, але їй нічого Після того, як мою повісили полку і вирішили лягати спати і Лєна полізла на свою-третю полку і шо Ви думаєте та тоже загриміла, але тільки з однієї сторони, тому всю ніч я колінами підпирала Лєну з полкою
Відповідь: Поїзди Поїздами їздила давно і доволі часто. Різне було... І таракани величезні, ніби намальовані. Мабуть і в квартирах таких не знайдеш. Вони лазили по низу верхньої полички, відривалися і падали на першу. Був і плацкарт біля туалету боковий на 30 годин, коли безкінця ходять в туалет і закриваєш як швейцар двері. Одного разу навіть мужик якийсь на верхній поличці під простинею без трусів :cesored: Правда був мирний, тільки піднімав ту простиню час від часу, а так як на нього уваги не звертали, то обернувся до стіни і прохропів цілу дорогу. А були і класні компанії, коли цілу дорогу говорили і гарно час проводили час проводили. Загалом спогади приємні. Що треба памятати. То це не залишати без нагляду документів і грошей. Якщо їдете самі, то сумочку забирайте з собою; з кимось, то шепніть на вушко, щоб пропильнували. Діамантів і т.д. краще не брати. Та й взагалі, чим менше прикрас, тим краще. На ніч в купе закривайте не лише на замок, а й на защолку збоку. Замки злодії відкривають легко. Колись зранку в сусідньому купе виявилося, що їх обікрали. Повитягали сумки з-під голів, цепочки позривали. Люди тихо-мирно дрихли (їх там ціле купе знайомих їхало). А в нас замок був відкритий, а до тої защолки недобралися. НАвіть якщо купе не заповнене - провідник буде гримати і розбудить. В туалет, коли їхала сама, то вночі старалася не ходити. Як з кимось, то можуть пропильнувати. Бо також різні їдуть. І в тамбурі курять і т.д. Щодо всяких напоїв, ігор з сусідами - то про це вже в газетах багато писалося. І на перонах всіляких смаколиків (типу пиріжки, рибка...) краще не купувати. Не дуже совісно там це роблять. Хоча яблука, абрикоси по дорозі купували. Часом на невеликих станціях підносять домашні, тільки треба мати кульок для того і дрібні гроші. Бо часу мало, тяжко розійтися з грубшими грошима. Може забагато, але лишня обережність, як на мене, не завадить.
Відповідь: Поїзди Туалети в поїзді то для мене окрема історія-не смійтесь я одягаю гумові рукавички як йду туда, отакий я псіх...А як хтось починає їсти варені яйця то для мене абзац.
Відповідь: Поїзди Ну перший випадок напевно і смішний і страшний.... для мене. Лікували ми дочку в Києві і частенько їздили потягами.Туди завжди їхали в 23.00 і прибували щось біля 7-8.00 год. Одного разу пробудилась я серед ночі,дивлюсь а моєї дитини не має на ліжку.А вона собі виявилось тихо смирно спить на підлозі Але я перелякалась бо не відразу її побачила в темноті. А от інший випадок. Їхали ми 2 роки тому з Сімферополя до Львова.Ну те що при самій посадці мені відразу не сподобалась провідниця це ще були квіточки(була нагла хамовита...).В купе була страшна спека і не було геть чим дихати.Наша провідничка десь в ночі зникла і хоч ми вже далеко були від станцій але тим людям яким вночі"припекло"так як і мені було цікаво чому ж ніхто нам не відкриває туалети.Ну якось ми собі дали раду.Довго чекавши ми просто пішли в сусідні вагони.Зранку коли я встала то була шокована.Якимось чудом Бог направив мене до тамбора.Потяг йшов на повній швидкості а двері в тамборі були навсю відкриті!!!!!І це при тому що весь вагон був забитий дітьми!!!Я сама на цій швидкості закривала двері.Слава тобі Господи що туди не пішла моя чи чиясь дитина Нашої провіднички і далі не було! Мене шлячок трафив і я вже просто вломилась в її купе разом із чоловіком.А вона Ангел небесний тихенько разом із іншим провідником п"яна собі спала.Хоча вже було по 9.00 годині.Не буду розповідати що було з нею далі та я по сей день дякую Богу що все закінчилось з нашими дітьми добре. Про тараканів і бруд в поїздах я вже навідь не говорю. Але якщо поїзд чистий більш-менш і нормальна компанія та провідники я б нізащо не проміняла поїздку в потязі на поїздку в автобусі-все ж таки так їхати легше
Відповідь: Поїзди Серія 2 : Через рік я знову поїхала в Австрію, і шо ви думаєте??? мені, як завжди повезло з полкою вона була поломана, тому коли ми поверталися додому то в своє купе я шла з провідником і з викруткою А ше коли ми поверталися, то в нас була пересадка в Будапешті і на потяг тре було чекати десь 3 години. Тому ми пшли пройтися по вокзалі де куча магазинчиків Але тут я з Мандариною побачили ескалатор, а так як ми дівчєта доїжджєючі і не виділи у Львові метро вирішили покататися. Спустилися вниз і одразу догори, а зверху стояла чудо тьотя з дядьою з червоними повязками на руках і захтіли від нас білетиків,а ми ні бум-бум:shutup: Пройшло хвилин 15 і нас тянули вже в їхню каталажку, але якось чудом ми викрутились:moskali: і швиденько погнали до своїх чемоданів і з нетерпінням чекали нашого поїзда. P.S. Не катайтеся просто на ескалаторах в диво країні Угорщині Вас не зрозуміють
Відповідь: Поїзди Знайома ситуація Колись мені на голову теж мало не впала верхня полка.Слава Богу що я тоді не спала а просто споглядала як пані собі готують ліжко-воно не витримало лихої долі і гарно впало до долу-на мою коєчку. А саме смішніше було те що якби вона впала ......ой ненаю щоб то було...Я помінялась з нею місцями бо пані була габаритна жіночка і залізти навідь не могла на верх
Відповідь: Поїзди В таких випадках краще чекати поки "великі" сусіди вмостяться зверху, а потім вже самим
Відповідь: Поїзди То про мене) Було якось їхала поїздом з мамою і татом, років може 2-3 тому...звечора лягла, зранку встала, дивлюсь а мама сидить і сміється з мене) Питаю "Шо таке?" А вона розказала мені як я вночі падала і вона мене віддирала від підлоги разом з татом))) А я того хоть вбий не пам'ятаю)) А ще недавно я дивилась за наявність квитків в інтернеті, вибрала те, що мені підходить і пішла на другий день купляти білети..Кажу, типу, мені 4 вагон, такі-то місця...вона (тьотька шо продає) на мене так косо глянула...і каже "А в 4ому вагоні нема квитків.." Я здивувалась, перепитала..тоді вона спитала чи я в неті дивилась, і аж після того як взнала шо в неті через пару секунд сказала шо є Мабуть вже притримала комусь з знайомих.. Аяяй, а брехати не гарно) Майже завжди мені попадаються новенькі вагони, що в них підлога аж якимось бльостками переливається, але погано те, що дуууже жарко
