Враження про книги від учасників Читацького флешмобу

Ця тема для відгуків саме від учасників флешмобу, дуже прошу, пишіть враження, але не розкривайте зміст книги, залишість можливість іншим 100% насолодитись читанням.

Сам флешмоб тут Читацький флешмоб

 

Я прийшла подякувати @Wildcat! З рекомендацією "Лілія Долини" від Оноре де Бальзака ви попали в 10-ку! Дуже мені сподобався твір, спершу я була скептично налаштована, але по мірі прочитання зрозуміла, що це саме те, що я люблю. Такі різні характери жінок, така різна любов.
А ще розв'язка для мене була дуже неочікувана. Якщо коротко, то книга про те, як чоловік у листі до своєї нової обраниці розповідає про свою першу любов.
Тут і про жіночу гідність, її тонку маніпуляцію, про пристрасть, яка завжди спопеляє все на своєму шляху і про чисті почуття. Словом раджу!

 

Помилочка вийшла то не я рекомендувала. Це @Wildcat.

 

дякую, зараз виправлю.

 

@Virchuk дуже рада що Вам сподобалось! Цей твір один з моїх улюблених!

 

Завершила Станіслав Лем "Повернення від зірок". Дуже дякую @Akina
як завжди отримала задоволення від робіт цього автора. Окрім досить захоплюючого фантастичного сюжету хочу відзначити і цікаві переживання людини, яка опинилася не у своїй тарілці. Кожен реагує по різному, хтось намагається звикнути, а хтось втікає назад.

 

признаюся чесно ти книги я не осилила. не моє. а мучити себе не хочу. тому недочитаними залишилися(можливо до кращих часів)-Арчибальд Кронін "Замок Броуді" від @Wildcat, Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо "Дієго і Фріда" від @Hexe і Тіна Гальянова "Ходіння туди і назад" від @Alstroemeria.
Кроніна ще думаю колись дочитаю. наразі класика на 500стоінок мені не йде. мабуть перечиталася в часи навчання класичної англійської та французької літератури.
Ле Клезіо-ніяк, ну осто не можу. гублюся в іменах і зовсім не йде. тому точно -пас. сорі @Hexe, я зробила все, що змогла
Гальянова - мою якусь дурацьку електронну версію з пропущеними буквами і врізаними словами. не можу нормально читати. якби хто дав хороший варіант, де стягнути, то думаю прочитала б легко, бо початок інтригує.
усім дякую за флешмоб. @lovikyou за ідею і модерацію. чекаю наступного.

 

@svoybox порадила мені книгу Чарльза Дікенса Великі надії. твір виправдав всі мої сподівання. Читала трохи довго бо не мала часу, але сюжет постійно тримає в напрузі. Така романтична, трохи сумна, а часом жорстока оповідь. Люблю таке. Дуже дякую за рекомендацію. І взагалі є над чим подумати. Помста, яка б вона не була не дає цілковитого заспокоєння.

 

давним давно прочитала Джулія Стюарт "Тауер, зоопарк і черепаха" від @Dominika. вже й забула, що не написала відгук
доволі атмосферна книга-Лондонський Тауер, кожен куточок якого сповнений спогадами про історичні події, легендами та цікавими історіями. усі ці історії знає доглядач Тауера. Він сам досить цікава особистість, зі свою трагічною історію. події життя Бальтазара Джонса та його дружини Геби Джонс тісно переплетені з цим похмурим місцем.
в книзі дивним чином поєднані англійський гумор, численні екскурси в минуле та особиста трагедія головного персонажа, його біль від втрати сина, вина, що роз*їдає його зсередини і з часом руйнує щасливий шлюб. присутні і інші сюжетні лінії-любовні походеньки екстравагантної Валері Дженінгс, потаємні письменницькі пригоди капелана Тауеру, тимчасове заснування зоопарку в Тауері і ін. саме вони трохи "розбавляють" депресивний настрій оповіді і роблять її легшою до прочитання.

 

я взяла заміну на цю книгу і прочитала "Залізний король" Моріса Дрюона.
Було цікаво, але не сильно моє, щоб об'єктивно оцінити, варто дочитати решту книг із циклу "Прокляті королі". Книга про короля Франції, закулісні ігри, влада, жорстокі закони.
Найбільше сподобались роздуми короля над своїм правлінням, чи правильно він все робив, чи є король такою ж людиною як всі інші, і має право на співчуття, чи все що він робив на благо державі дійсно було на благо, чи таки шкодило простим людям?

 

По-перше, хочу подякувати @lovikyou за книгу "Листи з того світу" Сергія Бута З однієї сторони жанр повністю мій, а з іншої трохи незвично було читати про "моторошне" після стількох перечитаних радісно-мамсько-дитячих книжок (далі не буду писати детальніше, щоб не розкривати зміст книги). Мурашки тілом пробігали, ага
Не дуже люблю багато описів в книгах, але тут автор зумів досить цікаво подати матеріал, нестандартно (навіть деякі висловлювання собі в кіндлі зберегла )
Якщо коротко. Захопливо. Атмосферно. Оригінально.
Прочитала б ще пару книг цього автора, але, наскільки гуглила, більше він нічого не друкував.

треба братись до творів Кокотюхи, кажуть стилі їх написання з Бутом схожі. А так, як пропозицій у флешмобі більше не маю, мабуть прийдеться все ж шукати

 

Прочитала Довженко О. Зачарована Десна, запропоновану @Wildcat. Отримала масу позитивних емоцій. Реготала місцями так, що здавалось трісну. Прекрасний твір - взірець співучої української мови. Зараз так не пишуть, на жаль. Написано так смачно і ароматно, що часом мені здавалось, що відчуваю аромати - яблуневого цвіту, медової настоянки, вогкої соломи, бочок, пропахнутих соняшниковою олією, щойно спеченого хліба. Ох, та що то описувати, то треба прочитати. Твір невеликий - 60 сторінок, тому раджу всім вкроїти трошки часу і насолодитись українською класикою. Тим більше, що гумор там такий колоритний, "справжньо" український. Дякую за рекомендацію.

 

Ще один виконаний пункт - Сельма Лагерлеф "Сага про Єсту Берлінга" від @Ассоль. Твір досить об'ємний, тому читала довго, пару сторінок в день, потім робила паузу на декілька тижнів. Скажу так - з власної ініціативи я навряд чи звернула увагу на цю авторку. Але добре, що завдяки флеш-мобу нам випадає шанс відкрити для себе нові імена. Якщо двома словами - я довольний))) Оскільки люблю все скандинаське - кіно, серіали, природу, естетику загалом, то і цей твір знайшов собі місце у моєму серці. Можу сміливо радити цей твір любителям "в'язкої" літератури, коли автор пише "вітієватою" мовою так, що тобі здається, що події і описи з книги огортають тебе довкола, наче створюють 3Д-ефект присутності))) Ну таке у мене враження. Не буду вдаватись до опису змісту, так як у творі переплітаються численні життєво-персонажні лінії. Напишу коротко - головний герой колишній священнослужитель Йоста - справжній "бонвіван і балагур" підписує разом зі своїми друзями угоду з нечистим і через це опиняється у різних суперечливих ситуаціях. Але все ж здоровий глузд і християнська свідомість перемагають і все закінчується добре.

 

Дафна дю Морье Ребека від @Leditanya завершила. Не можу сказати щоб мені дуже сподобалося, хоча моментами було досить цікаво. Сам сюжет непоганий, але трохи розмитий. На 5 з 10.

 

Копняк і на мене трохи подіяв. Я вже прочитала всі рекомендовані книги, але все відкладала відгук, бо хотілось написати щось більше за кілька речень. Однак, судячи зі всього, часу на це можу так і не знайти. Тому вирішила, що краще хоч кілька слів, ніж взагалі нічого Отож:
1. За рекомендацією @svoybox прочитала Моема "Бремя страстей человеческих". З цим автором я вже була знайома, тож приблизно знала, чого можна очікувати. Історія Філіпа мене затягнула з перших же сторінок. Я то співчувала герою, то не розуміла його, іноді злилась. Проживала з ним кожну хвилину його життя. Моем - неперевершений майстер слова. "Бремя" - це один з кращих класичних творів, які я коли-небудь читала. Дуже вдячна за цю рекомендацію! 10 з 10.
2. "Полковнику никто не пишет" від @Wildcat. З Маркесом у мене свого часу відверто не склались стосунки. Пригадую, коли читала ще в школі його невелике оповідання "Старигань із крилами", то була в неймовірному захопленні, здається, навіть плакала над книгою. За кілька років взялась читати його ж "Сто років самотності". І це був повний провал. Абсолютно не мій твір. Я продиралась крізь книгу ледь не силоміць. Через деякий час повторила спробу. "Ну стільком же людям ця книга подобається, такі чудові відгуки, можливо, це я щось не розумію", - десь отак думала. І... Знову провал. Тому вже з перших сторінок "Полковника" я була насторожена, наче йшла по мінному полю. І лише прочитавши до кінця, видихнула. Але не з полегшенням. А з якимось наче страхом. Направду, страшна книга. Тривожна, похмура. Розповідь падає на читача як темне покривало, ускладнюючи дихання і лякаючи своєю... безпросвітністю?.. Я не знаю, яку оцінку поставити. Бо сам твір - прекрасний оцією своєю тугою і пронизуючою самотністю. Але післясмак залишається гіркий. Думаю, що коли б я прочитала "Полковника" в часи моєї любові до Ремарка, то він би став однією з улюблених книг.
3. Альєнде "Дом духов" від @Dominika. Третя у списку, але прочитана була останньою. Бо я вичитала, що Альєнде називають "Маркесом у спідниці". Ну, а ви вже знаєте про мої не найкращі спогади від колумбійського метра пера. Отож цю книгу я теж відкривала з певним острахом. На щастя, даремно. Цікава і захоплююча сага в дусі магічного реалізму. Тут є все, чого забажає душа - любов, інтриги, спіритизм, кров, політика - і якось так все це майстерно поєднано, переплетено, що годі відірватись. 8 з 10.
4. Довлатов "Заповедник" від @Mansikat. Довлатова я майже не читала. Знайома хіба з його "Иностранкой". Знайомство було більш-менш вдалим, тому підстави не чекала. І даремно. Абсолютно і повністю "не моє". Головний герой викликав хіба огиду. Я взагалі не толерую алкоголь, що в житті, що в літературі. І шукати виправдання, звинувачуючи зовнішні обставини - це слабкість. Хоча так, написано легко, можна купу цитат смішних чи іронічних виписати, але... Абсолютно суб'єктивно 4 з 10.
5. Леві "Діти свободи" від @Melian. На жаль, ще один промах. Причому, я це передбачала, бо його ж "Між небом і землею" викликав у мене аналогічні емоції. Але я хотіла дати шанс автору. Що ж, принаймні тепер знаю, що більше не візьмусь за його твори. Це як дивитись таку собі легку голлівудську мелодрамку, коли ти наперед вже здогадуєшся, хто що скаже чи зробить і чим вся справа завершиться. Пафос, купа пафосу. Шаблонні герої. Спекуляції на почуттях. "А ось в цьому місці допишу ще оце, аби читач точно заплакав". Не люблю я такого, тому книгу рекомендувати не можу. Оцінку ставити не буду, бо не дочитала.

 

напишу про книги, які мені "не пішли". на жаль, не змогла осилити книгу, яку порекомендувала мені @Alstroemeria "високий замок". це роман-біографія про дитинство письменника, в ньому багато філософії і спокійного плину сюжету...мабуть, тому мені важко читалось, не вистачило динаміки
також не моїм виявився твір "Левая рука Тьми" Урсула Ле Гуин від @бетменша. чесно, не можу дати нормальну рецензію цьому твору ,бо прочитала трохи більше 10-ти сторінок - це наукова фантастика, а мені вона щось зовсім не йде... тут моя помилка - одразу не глянула що за жанр, треба було просити в @бетменші щось інше порекомендувати...наступного разу випралюсь.
от поки й усе, йду шукати в неті наступні книги зі свого списку і чемно читати.

 

Закінчила читати Майя Іванцова "Живі книги". Я зажди коли дочитую класну книгу відчуваю жаль, хочеться продовження. Так і цього разу. Дякую за рекомендацію @Khrystik. А ви читали ще щось цього автора? Дуже життєвий сюжет, і стиль написання такий якби розмовляєш з подружкою за кавою. Кожна історія ніби й неординарна, але все ж близька. Дуже сподобалась.
В мене залишилась ще одна книжечка і я покладаю на неї великі сподівання (бачила фільм), тому і відклала до кінця.

 

Прийшла я трохи з вігуками. Почну з останнього
1. "Спин" Роберт Чарлз Уилсон від @бетменша
Прочитала запоєм за 2 дні

при тому що в романі більше 500 сторінок, а я ще й на роботу ходила з 9 до 18

- давно так не читала: в обідню перерву, вранці хоч 30 хв і ввечері допізна
Дякую за рекомендацію, книга дуже сподобалася - наукова фантастика, але не "черства", як часто буває, а така дуже "людяна", адже думки, переживання і почуття героїв змальовані дуже гарно. Увесь час в книзі на першому плані людство і окремі люди, а не лише техніка та наука. Не буду переказувати сюжет, бо історія дійсно тримає в напрузі та цікавості до останнього і фінал не розчаровує Чудова книга, вже шукаю де можна прочитати продовження бо Вікі пише що

2. Прочитаний ще влітку Артур Кларк "Кінець дитинства" від @Dominika
Мені чомусь книга сподобалася трошкии менше, ніж описана вище, можливо, через якесь моторошне відчуття від тих дітей приєднаних до суперрозуму і безжальне "висмоктування" ними енергії з планети для "вищого блага", а ще й ця тотальна відсутність потреби людей у творчості і свободі (не рахуючи маленького острівка "ненормальних")

я, певно, занадто свободолюбива і творча тому мені то уявити важко і боляче

. Але в той же час, книга цікава, читається досить легко і спонукає до думок. Мінус для мене - це зневіра автора у можливостях людей, їх покірність чужій волі, ну і відповідно, враховуючи все вищесказане, якийсь трохи сум у "післясмаку" . Хоч книга точно варта того, щоб бути прочитаною
3. Олівер Сакс "Человек, который принял жену за шляпу" від @Ассоль
Дуже незвична і цікава книга в науково-популярному жанрі. Такі надзвичано "живі" і людяні записи лікаря-невролога, легко і цікаво написані, адже О.Сакс завжди пам'ятає про душу і індивідуальність кожної людини, хоче докопатися до суті і першопричин хвороби, хоч якими б вони спершу здавалися неймовірними. Деякі занадто складні для мене описи чи терміни я "перескакувала", хоч їх в книзі досить мало і всі максимально "розжовані" Загалом дуже пізнавально і цікаво було читати про неймовірні штуки на які здатен людський мозок і психіка, такі різні і зовсім незвичні хвороби реальних пацієнітів, за кожною з яких стоїть реальна історія життя. І Сакс дійсно не лише хороший лікар, а й точно чудовий оповідач історій

 

я прочитала у відгуках, що продовження дуже слабеньке і не бралась за нього. не хочу розчаровуватись)

 

А я уже, а я уже
Останньою моєю книжечкою була Прислуга Кетрин Стокетт. Фільм мене захопив, але книга то взагалі бомба. Стільки емоцій, дуже різних, але суперських. Жаль що в житті насправді (навіть і зараз) можна знайти багато схожих відносин, але й гордість проймає що ті жінки все таки змогли за себе постояти, не побоялись. І написано так ніби про когось дуже рідного і близького читаєш.
@бетменша рекомендація пречудова, величезне дякую. 1 місце у моєму флешмобному списку.
Готова до нових звершень. @lovikyou . Сподіваюсь ви і на наступний рік нам зорганізуєте таку забавку.

 

Нарешті і я прийшла звітуватись про про прочитане.
1. "Тысяча сияющих солнц" Халед Хоссейни від @Leditanya. Для мене стала книгою-відкриттям, бо раніше навіть не чула про цього автора, а в процесі прочитання зрозуміла, як мало знаю про культуру сходу. Досить цікаво і пізнавально було спостерігати за несподіваним розвитком сюжету, долею жінок, повністю залежних від суспільних норм і волі чоловіків. Як несподівано суперництво двох жінок перетврюється в дружбу, а потім і в самопожертву. Було емоційно важко читати, бо в цій книзі також описуються події війни: герої з надією чекають на закінчення війни і повернення близьких, війна назавжди руйнує їх звичний ритм життя і відбирає рідних... Однозначно книгу рекомендую для прочитання.
2. Кейт Мортон "Далекі часи" від @Khrystik. Книга також дуже сподобалася, сюжет поєднує сучасне з минулим і переносить нас в в старовинний замок, що приховує багато родинних таємниць. Знову тема війни, евакуаціїй історія маленької дівчинки, що знайшла тимчасовий прихисток в стінах замку. Таємницю замку довелося розгадати вже її донці. Досить похмурою виглядає реальність: три сестри, які доживають віку в старезному замку, божевілля однієї з них, яка все ще живе в минулому і очікує повернення нареченого. Поступово з'ясовується, що в основу відомої книги письменника-господаря замку реальна трагічна історія, що випадковим її свідком стала його маленька донька, яка через це все життя страждала від провалів пам'яті і невиліковної хвороби. Сюжет до останнього моменту тримає в напрузі, тому також дуже рекомендую для прочитання.
3. "Пока я жива" Дженни Даунхэм від @Vitusja. Історія смертельно хворої дівчинки-підлітка, яка склала список бажань і ще так багато хоче встигнути зробити й пережити. Враження від книги неоднозночні: сюжет не надто новий

(мені пригадався фільм "Солодкий листопад", але героїня книги значно молодша).

, мрії і бажання героїні часто надто сміливі (юнацький максималізм дається взнаки), але сподобалося те, що в книзі багато роздумів героїні та емоцій. Книга без хеппі-енду, але фінал спонукає до роздумів. Рекомендую для прочитання, можливо підліткам і молоді книга видасться більш цікава.
4. Кокотюха "Шукачі скарбів" від @lovikyou. Книга пригодницька й захоплива, в сюжеті переплітаються минуле і сучасне, змінюються політичні режими й держави, а інтерес до схованих скарбів не зникає. Навіть замислилася, а що як ці скарби існували насправді і мрія про відродження української держави в далекій тайзі не була вигадкою.Сподобалася, бо якось зовсім мало читала про життя українців-переселенців в далекій тайзі. Водночас трохи розчарувала, бо інші книги Кокотюхи

("Адвокат з Личаківської", "Привид з Валової")

подобалися значно більше.
5. Жанна Слоньовська "Дім з вітражем" від @Patty. Сподобалася найбільше і, власне, є тією книгою про Львів, яку перечитуватиму знову.Чотири поколіня жінок, різні долі, різні політичні режими, для кожної з них Львів був таким різними. Під час прочитання здається, що повністю занурюєшся в атмосферу Львова 80-90 их, разом із автором блукаєш вуличками Львова, його домівками і крамничками, зазираєш за лаштунки оперного театру і, навіть, опускаєшся в його підземні ходи і чуєш Полтву. Авторка описує справжній Львів, те місто, яке ми так непомітно і по краплинці втрачаєм (поряд з новими будовами так непомітно помирають будинки з вітражами, а кожен з політичних режимів вбиває людей). Після прочитання ловила себе на тому, що уявляю будинок з вітражем щоразу, коли проходжу біля пам'ятника Міцкевичу.
6. "Ритуал" Дяченків від @Virchuk. Для мене це було перше і дуже вдале знайомство творчістю Дяченків. Дуже зворушлива, з глибоким підтекстом, емоційна і зовсім не дитяча казка про дракона і принцесу. Сподобалися вірші дракона і фінал з хеппі-ендом. Дуже раджу для прочитання довгими зимовими вечорами.
7. Томас Харіс "мовчання ягнят" від @Melian. Книга трохи не пішла і дочитати її не змогла. Можливо ще колись дочитаю, а може просто не мій жанр (надто моторошно і криваво). Загалом сюжет захопливий та цікавий, і таки хочеться дізнатися фінал, але не змогла себе змусити дочитати.