Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Обовязково виключіть і просушіть, пару днів не включайте, у мене було таке ж з айфоном, впав в унітаз, виглядав нормально, не виключався, я витерла і нікому нічого не сказала, навіть не посушила - за два дні капець повний стався, пришлось міняти монітор, потім антену, потім динамік, потім ще щось, вкінці кінців прийшлось купити інший телефон. Сказав чоловік, якби зразу виключила і просушила, все було б нормально
@lilochok та не факт що той зубний ряд так зразу полізе, то індивідуально. В мене вісімки нема ( знаю, то в багатьох так) але зубний ряд років 10, напевно, сунувся. Я просто по двійці бачу, вона в мене трохи поперек росте, а тільки зараз я помітила, що вона чуть-чуть вирівнялася. Скільки там того ГВ.до трьох, напевно, максимум. Просто контролювати чи не їде зубний ряд, а там вже по ситуації.
Я свій минулого року топила. За кілька годин перестав працювати сенсор. Несла в сервісний центр в зимовій куртці у внутрішній кишені, то він за той час відігрівся і запрацював. Але таки лишила на діагностику. Майстер казав, що якщо вода без миючих засобів, то скорше всього буде все ок. І в таких випадках рекомендував не зволікати з діагностикою, бо спочатку можна розкрутити і посушити, а пізніше вже можуть початися реакції окислення.
Загубила вчора флешку(( скільки там було моїх напрацювань!.. частина є на пошті, але багато пропало( А найголовніше - там були скани наших паспортів, залишається надіятись, що не оформлять ніякі онлайн-кредити... І сама-то винна! Ще думала, що не варто носити флешку в тій кишеньці сумки, бо може випасти(
Може хтось знає, у якій стоматологічній клініці Львова роблять такі знімні протези? Дзвонила в Пародент і Рікоту - казали, що в них такого не роблять.
Відчуваю себе поганою мамлю. Кричу на доню, даю дивитись багато мультиків, бо по іншому не можу всадити зробити інгаляцію, також їсть під мультик. Можу дати здачу коли б'ється, за це найбільше душа болить. Сьогодні спала до 10 години, відповідно в обід не спала, одну інгаляції пропустила. Іншу трохи посиділа, потім сказала, що не хоче більше, встала і пішла. Я кажу, що мама зараз приведе лікарку і вона їй зробить укол. Мусила вийти з квартири. Посиділа. Я їй кажу, що ми були в лікарні, і лікар нас відпустив додому, лише тому, що я лікарю пообіцяла дбати за тебе, згідно її рекомендацій. І що в мої обов'язки входить дбати, годувати, мити, давати чистий одяг. Якщо цього не робити, то можуть її в мене забрати. То трохи, ще посиділа з інгалятором. Решта інгаляції з мультиком. То вже було пізно, близько 21. Кажу ходи митись, доня впала на підлогу не давалась взятись на руки, прийшлось її аби як нести до ванни. Оце все пишу, і себе садисткою відчуваю. В ванні закатала ще більшу істерику, кричала так сильно. Не давала роздягнутись. Я б її вже й не мила, але доня є з бабусею, а бабця забула її зранку підмити. Мене потлумила. По лиці, голові. Відбивалась як могла. То я її раз по попі сильніше руку поклала і раз по щічці., щоб вона перестала бити мене. І знаю, що не правильно. Я дуже стараюсь їй все пояснити і розказати. Але чомусь мені здається, що в мене погано виходить. Чи, то день такий. Перший день, за останніх 5 днів без мене.Чи мультиків забагато.....дуже гірко на душі.
@Basyanya , як на мене шкода мультиків є дуже перебільшена. Ми їмо з мультиками і інгаляції теж робили. І поганою мамою я себе не вважаю. І старші в мене в тому малому віці їли з мультиками. Навіть не пам'ятаю, коли та потреба з мультиками відпала. Зараз здорові дівулі, майже не хворіють. А їдять так, що не сховаєш, то вже не знайдеш. Я не буду танцювати з бубном і літати "літачки". І хай мені хто що каже. Для мене то мука. І так 4 рази в день??? Ні. Я того не витримую. Комусь треба, щоб я мучилась, то то його проблеми. Мовчки вперто робите свою справу: митися, то митися, інгаляція, то інгаляція. Більше впевненості у собі і у тому, що робите те, що треба. А потім можна і в куток чи кімнату, бо бити маму - це неприпустимо. Крапка. Закон. Аксіома. Як і взагалі битися, хіба для захисту, чи якесь ЧП, яке обговорюється. Більше впевненості в собі, Ви - мама, вона Ваша дитина і має слухатися. І є речі, які треба, а є які "обговорюємі" і можна іноді поступитися чи домовитися. Спочатку будуть крики, потім змириться, от побачите. Да, я мама - тиран . Як там кажуть. Говорити з дитиною спокійно і чітко, команди мають відпускатися спокійним і твердим голосом . І взагалі, обожнюю дитячі 4 роки. Можна домовитися з дитиною, якась дитина мудріше і добріше стає, любить слухати різні історії... Ще трохи.
ой, блін і я поплакатись. моя принцеса також з характером, а я мама-тиран в стратегічних питаннях(митись, чисті руки, прийом лікарств, коли хврора) і я дуже різко присікаю, коли вона б'ється-кусається... але є тато, який її безмежно любить, і постійно торочить мені, що я як мачуха, що треба знайти підхід по-доброму домовитись( не маю я нервів 40хв умовляти її піти поиимтись, для прикладу).Бо він у нас добрий , а я злаЗнаю, що дуже непедагогічно, що у нас з ним нема спільної лінії поведінки.І мала це чітко вже "просікає"Навіть не знаю, нащо пишу, жаліти мене ні чого, сама винна, що таке допустила, просто виговоритиь-виписатись
Я теж можу крикнути на сина, бо інколи не хоче мене слухати, їсть також з мультиками (згадую себе - так само їла з мультиками, але переросло). І в кут ставлю, бо інколи виходить за межі. І не вважаю себе поганою мамою. Просто вважаю, якщо показати що мамі можна "сісти на голову" і криком все можна добитися, то мамі ж буде гірше.
@Basyanya, я би порадила розібратись із тим почуттям. Бо відчуття провини покликане спрямовувати нашу поведінку згідно прийнятних для нас норм. І це нормальне загалом відчуття, але у Вас воно поширюється вже не на конкретні вчинки, а на Вас, як на особу ("погана мама" замість "неправильно зробила/роблю), тому, це вже ознака його "нездоровості". Я би розібралась із кожним пунктом окремо - Ви можете або прийняти певну поведінку, як таку, що є ок за підсумком всіх умов і обставин (наприклад, інгаляція під мультик, де користь переважує шкоду, і інших таких же ефективних шляхів немає), і тоді цю ситуацію відпустити, не картатись, вона перестане Вас зачіпати. Або другий варіант - це змінити свою поведінку, якщо таки ваше відчуття провини вказує Вам на щось справді важливе. Так, це може бути не просто, особливо що стосується крику чи фізичної агресії, але насправді реально, якщо собі поставити за мету. Ну тільки не варто винуватитись потім за кожен раз, коли не вдалось, важливим є ваш намір і спрямованість. Добре допомагає пропрацьовування заздалегідь таких ситуацій, які є типово "гарячими", як Ви будете діяти і що говорити (сформулюйте якусь коротку фразу-намір для себе). Шукати підтримки в тому, що хтось вважає, що така поведінка - нормально, це малоефективний шлях, бо так, Ви знайдете людей, які скажуть, що ось це і це ок, але так само Ви будете чути, що хтось вважає, що це не ок. Тому, для того, щоб почуватись "достатньо доброю мамою" важливий насправді тільки ваш внутрішній дозвіл, схвалення чи не схвалення. Все ж додам такі ремарки по суті описаного, може будуть вам корисними: найбільший страх, який тільки може бути - розділення із своєю прив'язаністю. Звісно, ніхто вам точно не скаже, наскільки конкретна дитина собі то візьме близько до серця, але якщо візьме - це справді глибоко вкорінюється і, грубо кажучи, життя формується виростаючи на тому страху втратити найважливіший зв'язок, і щоб цього не сталось, "треба бути чемною дівчинкою і т.п." - це формуватиме згодом поведінку людини у всіх стосунках. Зважте, чи те миття чи їдження вартує того ризику. І друге, власне, стосовно миття - іноді є моменти, коли ми, батьки, як ті, які можуть краще оцінити всю картину загалом, мають скрутити всі наші правила (окрім тих, що, очевидно, стосуються безпеки життя), і поміняти місцями - спершу дитина (яка істерить, бо хоче спати, хвора, голодна, втомилась), а правила - потім. Часто ми настільки боїмось схибити в дотриманні тих звичок, правил, що забуваємо про те, що гнучкість у прийнятті рішень - це не менш важлива риса в нашому житті, ніж дисципліна. І діти вчаться цьому від нас. Найважливіше - правильно оцінити ситуацію. І, думаю, більшість батьків потрапляли в подібну ситуацію, коли занадто (недоречно) наполягали на виконанні правил. Іноді ми теж почуваємось, як ті діти, що істерять, і не маємо сили на те, щоб бути виваженими. Загалом, пробачте собі, і знайте, що те, що болить Вам, Ви можете змінити.
@Mansikat про те, що її можуть забрати, це не просто казочка-страшилка. Я й сама про це думаю. Напр. в садку ми писали заяву, з номером паспорта, хто може забрати дитину. Не забрав дитину до 17.30, то дзвінок в поліцію, і дитина потрапляє в дитячу кімнату. І це реально перевіряють. Також випившим не віддадуть дитину. Дівчата, дякую за ваші історії і підтримку. Я теж не є сильно проти мультиків, моя дитина говорить 3ма мовами і розуміє ще 4ту з мультиків.
От теж нині думала писати в жилетку через ті стосунки з дитиною. І про мультики, і про істерики, і про биття... Щось зовсім не маю зараз сил спокійно реагувати на вибрики малого. І сну в мене якось катастрофічно мало, менше ніж коли він був немовлям. Спить ніби цілу ніч, але встає дуже рано. Нині от встав в 5:20. Виснажена. І щось зовнішній вигляд мене не тішить зовсім. Через той недосип хочу жерти (то не можна назвати їсти) весь час і бажано максимально калорійне. Літом і бігала, і ходила багато, і харчування коригувала, а на вагах плюс. І шкіра мені моя не нра. Якась печаль повна...
Розумію, але дитині цього не треба знати, і це не її відповідальність, чи ви дотримуєтесь тих правил. Дитина має бути впевнена, що ви завжди будете разом, що між вами найміцніший зв'язок на світі. Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
Почала змінювати життя, наче все прекрасно, а чомусь хочеться з..охнути... сил нема, відчуття наче завтра кінець світу. Якийсь стан безвиході.
ой як я вас розумію. Зміни рідко проходять легкого, просто вірте що далі буде світле майбутнє. В моєму випадку цей стан краще переписати "життя почало змінюватись саме". Я не можу сказати що мені це не подабається, але бувають такі моменти що не витримуєш, ні фізично, ні морально. Життя змінилось на всі 180 градусів, повністю все з чистого листка да-да, мрії збуваються. Морально важко що далеко від дому, лише чужі люди. Навчання, для мене це взагалі ноукоментс. Так, будь-яка мова це не моє...А зараз повний інтенсив мови, якої я взагалі не знаю +ще треба знаходити час на роботу. У вечері навіть дихати немає сил Зараз уже починається безсоння +відмова від їжі...це просто катастрофа
