Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Тримайтеся... На собі переконалась, що є темні смуги у житті... Випробування, і ви знаєте, на мою думку, головне їх пройти по своїй совісті, так, щоб потім не шкодувати про зроблене чи не зроблене.. Такий мій досвід... Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
Понию... вчора до 2 ночі робила звіт, записала на флешку... а в обід вирішила, що треба деякі файли з флешки витерти і витерла з ними той звіт.... блін, ну то ж треба... муж пробував відновити.... щось воно не відкривається.... тре робити заново, добре, хоч чернетки маю на папері... Як же я не люблю бухгалтерію... тягну через силу....
Страшно, мені вперше так страшно. В моєму містечку, де я росла, за два тижні померло шість дівчат мого віку, це тих кого я візуально знала, дискотеки, школа... Рак... Сьогодні розказали про ще одну , померла зимою, боліла голова і бац , все.... Це ж залишились діти... Не збулись мрії...
Пішла на веселку моя кицюня. Їй було 12 років.. Моя пухнаста коліжанка.. М'яких тобі хмаринок, я буду тебе пам'ятати завжди!
Я вагітна безголова мантелепа((( забула/згубила вчора гаманець, перед тим, в той же ж день в магазині забула забрати куплений товар. Сьогодні до сумки а гаманця нема. Реву і не можу згадати де я його поділа. Надіслано від мого MI MAX 2, використовуючи Tapatalk
В мене вже відчай((( Просто поплачуся тут. До всіх нещодавніх проблем додалася ще одна - чоловік розбив дверку в душовій кабінці... В мене вже сил нема... Тепер ще й помитися нема де, бо в нас лише та душова((((
А повісити замість дверки звичайну душову шторку, нє? Естетика звичайно не та, але хоч водою не захляпається все П.С. Ми кілька місяців жили без дверей в ванну/туалет (їх вкрала попередня власниця квартири, купляли з дверима, а по факту отак...), а потім з півроку з дверима, які не підходили до проєму, зате хоч трохи прикривали унітаз . А потім купили класні дерев'яні двері, кращі ніж були..
Не те, щоб велика трагедія, та все ж... Замовила на одному з сайтів футболки на подарунок дітям моєї тітки. Діти їх дуже просили, і дуже тішилися, коли дізналися, що незабаром отримають. А футболок не буде. Повідомили, що склад магазину обікрали, і такого товару більше немає, тому замовлення скасовано. Розумію, що то не кінець світу, але я ж пообіцяла, що подарую, і хлопці так на них чекають...
@Brigitta, ну футболки то не є якийсь ексклюзив. Можна навіть вибрати якийсь малюнок/напис і надрукувати.
Там справа не стільки у принті, скільки в тому, щоб мати напам'ять футболки саме того бренду. А зробити інше замовлення вже неможливо. P. S. Таки будуть мої футболки! Буквально щойно мені передзвонили і повідомили, що хтось не забрав з НП своє замовлення, і серед замовленого товару було те, що мені треба. В понеділок отримаю!
Ніяк не можу схуднути. Харчуюсь здорово, пп, кбжв, три місяці зал, три рази на тиждень. І вуаля я схудла на 1300 г. ((((( Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
А Ви об'єми заміряли? Штани/спідниці як? Бо фізичні вправи розвивають м'язи, а м'ясо важче за жир. Часом не на вагу треба дивитись, а на дзеркало... хоча зайва вага таки шкодить на серце, суглоби і т.п., але це коли вона справді досить велика, а не кілька кілограмів. Можливо, треба переглянути дефіцит калорій, режим харчування, питний режим... Сон достатній? Перевірте гормони щитовидки. Не втрачайте надії, як не зменшиться радикально вага, то здоров'я однозначно покращиться - правильна їжа і фізична активність - це дуже добре.
об'єми ніби трохи зменшились 1-2см. Рахую калорії 1350 -1400ккл макс. Думаю, що то норм, при такому тижневому навантаженні. Зі сном проблеми, погано сплю, бо переживаю за все на світі... не скажу, що так аж багато зайвої ваги 68,8 кг при 166 см, але хочеться першу цифру на 5 поміняти. Дуже в ноги поправляюсь. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Прийшла плакатися, бо вже не можу, мушу вилити душу. Два тижні як зробила операцію з видалення зуба мудрості. Шви заважають, гематома на щелепі ще не зійшла, пів бороди і губи нижньої не відчуваю... Вухо почало боліти, найшла на зубі дірку чергову.. сил нема геть, валюся з ніг. Нічого робити не можу, лягаю по 2 рази на день в ліжко.. Таке враження що розкладаюся заживо.
Зле, мені також шви мішали, але більше нічого, шкода Вас, може то організм так погано реагує на втручання.обезболююче може попити?
Я майже весь час п"ю, вчора був перший день що взагалі нічого не приймала. Може реакція на анастезію, хто його зна. Синяки такі мала що жах... Ой, пошвидше б то все минуло. Я завжди така живенька, всюда бігаю, а то ну геть нічого не можу, аж страх зібрав. Лікар казав що до місяця часу реабілітація після операції...
Мені вже давно не було так погано. Особисті проблеми, гроші, здоров'я, пошук роботи - усе перетворилося в одну суцільну чорну-пречорну смугу, і кінця їй не видно. Найпаскудніше те, що допомоги чекати немає звідки, навіть більше: навіть немає кому просто поплакатися, бо і в рідних, і в друзів море своїх клопотів, і замість підтримки можна буде почути звинувачення у безтолковості. А я вже справді на межі зриву, і як наслідок, починаю злитися на оточуючих, при цьому розумію, що вони не винні в тому, що мені погано, і вже злюся сама на себе... Вже четверту ніч не сплю, прокидаюся від жаху через все, що відбувається у житті, і потім годинами не можу заснути через це. Я розумію, що рано чи пізно все це має якимось чином закінчитися, але хоч би вистачило сил і нервів дочекатися того часу...
Пішла з життя заслужена лікарка, завідувач реанімаційним відділенням Ірина Шабанова До мене з великим запізненням дійшло, що це та сама Ірина Іванівна, яка разом з Коржинською у 2015році витягували мене з того світу... Якби не вони обоє, не знаю, що було б і як... За збігом обставин ми були з Дарком в той день на Чернігівській, проходили огляд окуліста і застали величезну похоронну процесію від Меду. Чоловік бачив, я була в лікаря в той час. Каже: "То зав.відділенням реанімації померла, якась Ірина Іванівна, часом не та сама, що тебе тоді рятувала?" Я навіть близько не могла подумати що дійсно, це вона Десь у 2016році я випадково побачила її на вулиці і подякувала, що досі живу Вона скромно відповіла, що робила свою роботу і вона тут ні до чого Я погодилась, але додала, що це була Божа милість і праця її рук Шкода нереально, бо вона була дійсно спеціалістом і фахівцем з великої літери... Хай спочиває з Богом...
