Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Йохохо, я приєдналась до хворих дітей. Історичний момент - п'ятеро хворих, Дмитро як найміцніший доглядає нас всіх
Нема інтернету, третій день, останній місяць постійні перебої. Вже задовбалась чекати, поки мобільний інтернет завантажує сторінки. Можна було б знайти позитив і зробити собі інтернет-детокс, але не в той час, коли одночасно треба вибирати плитку, замовляти шафу в розгар ремонту і ще й вітати закордонних родичів зі святами
Вчора захворів чоловік, сьогодні вже в дитини 38 знову... Тиждень минув відколи вилікувалися і по новому колу... В мене нерви вже на межі...
І я приєднуюсь до флешмобу хворих: дітьо з кашлями-соплями, чоловік з температурою. Найгірше, то прабабуся, 91 рік, злягла і не знаю чи ще довго буде з нами. Розриваюсь між доглядом за нею, сім'єю і готуванням свят, які не знаю чи святкуватимем. До слова, прабабусі на Різдво день народження. Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
А мені сумно дуже-дуже, бо завтра буде перший СвятВечір без дідуся мого. Тяжко я то сприймаю, розумом розумію, що таке життя, але дуже боляче то все сприймаю... В голові часто крутиться з пісні якоїсь:'' І ти спитаєш, хто я? І відповідь прийде, коли мене не стане. ..'' . Якось так... Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
Ввечері свекруха зайшла, теж захворіла. Питання: навіщо тоді заходити???? Просто прийшла проінформувати і рознести ту бацилу. Така сердита, блін.
+ 1 дитина з температурою від учора. Хоч би скоро попустило всіх діток Надіслано від мого SM-A720F, використовуючи Tapatalk
Так болить мені щелепа, що з одного боку не можу зуби зімкнути взагалі Почалося трошки ще в пятницю, думала, що ясна (бо трохи запалені) і полосканнями обійдуся. А воно лише гірше стає. Вже 2 ночі й так не дуже сплю бо в Ясі зуби лізуть, а коли вона таки засинає на 20 хв то в мене щелепа ниє. Чи то зуб мудрості мені все так підпер, чи то якесь запалення вже аж в кістці - хто зна... В сб-нд тут стоматологів зовсім не знайти , жую ібупрофен, п"ю рідкі кашки (бо жувати геть не виходить), надіюся, що в понеділок зранечку не всі святкуватимуть і я хоч до когось зможу потрапити. І так зла й нервова зраня, то ще Влад сьогодні залишки моїх нервів надумав виїсти. Ех, обіцяла, що підемо сьогодні щедрувати з ним і з того всього вже дуже сумніваюся
Не можу заховатися від новин. Їсти готую в кухні, тато в сусідній кімнаті на всю котушку увімкне, або прийде до мене собі включить, або мачуха біля мене дивиться ТСН, бо треба бути в курсі, що в світі робиться. Там лиш кір, вмер, загинув, вбили, онко. Відкриваєш ФБ там онко, онко, онко. Якось так тисне на мене то все . Я не байдужа до чужого горя. То видно страхи доїдають. Пора робити ФБ-піст.
Я кілька днів тому почистила сторінку, друзів,які постійно поширюють хворих- приховала, з груп вийшла. Повірте, дуже багато з тих новин - маніпуляції. І заробляння грошей. Але на психіку впливає.та.
І навіть поширення інформації через фонди - не гарантія. Але не всі звертаються у фонди. І у львові в тому числі. Я просто не можу на це дивитися і думати, такі питання вирішує чоловік, бо як ще бачиш чи знаєш, що зараз дитина у відділенні, а ти лишній раз в палату не заходиш, щоб чого не принести- то важко.
Всьо, потребую віртуальних обіймів. Вже почався другий тиждень, як чоловік зі старшим сином в Інституті пульмонології лікують пневмонію. Але, дивлячись на перебіг лікування - лікарі будуть додатково вишукувати причини хвороби малого (він з тих: алергія, бронхіти..і безсонні ночі з кашлем), бо виздоровлення відтягується. До кінця наступного тижня точно. Відповідно, певний обєм робіт, які робив чоловік - треба виконати мені, і вже ось зараз (я не про господарські справи). І мені треба бути вдома, бо там необхідна база даних, документи і т.п. (в яких ще пришвидчено треба розібратись). А я - у батьків, чекаю на маму з поліклініки. Мама тиждень тому зламала праву руку, а сьогодні виявилось, що кістки розійшлися - завтра операція. Батько хвилин 10 тому як виїхав у відрядження за кордон до понеділка. Чи переживаю за маму - так. В неї діабет, все загоюється довго. Вона іноді неуважна, може зачепитись знову за щось... Професіоналізм місцевих лікарів - такий собі... Ну і батько взяв повно речей - продукти, подарунки родичам там, за кордоном. В нього вразливі диски на спині: десь щось потягне різко - і альо... Трохи набралась позитиву на свій др, але от зараз, враховуючі 2 безсонні ночі з хворим меншенький (я просто ночі, коли сплю 5 -6 годин з перервами, а є безсонні ) - так то все мене засмутило. Скупчилось та інтенсивно мене мордує.
2 тижні канікул - "відпочила". діти хворіли, сиділи вдома, мозок мені виносили чи то їм вдома нудно так, чи то вік такий -все ділять, 5 хв гри, потім лупляться, кричать.... +прийшов ПМС, зла як пес, втомлена, невиспана. в понеділок на роботу. хочу на ручки. читати книжку. лежати на дивані по якому ніхто не скаче. пити чай. і тиші......
От дивлюся, і замислююся. От є у мене Саша.. мабуть у мене пунктик.. Чи є зміст родити/вдочерити/всиновити ще дітей. Маю вже своїх 2. Незнаю. Нервів нехватає. Але ж пунктик, бо є Саша. А ще раптом виявилося що ми в боргах, як в шовках. І що я минулий рік прожила, відмовляючись від багатьох речей, і попереду мабуть ще таких два, а то й три. А ще є "люба" родина, яку хочеться так і Як ви з такими собі даєте раду?
Якщо ви незалежні від родини фінансово, то банально включити ігнор. Родини багато, а Ви в себе одна. Кредити, борги то ярмо ще те, пройшла, знаю..але коли вибору нема, то й жити далі, шукаючи хоч щось позитивне. Я впевнена, що щось таки та й найдеться. Терпіння Вам!!
аналогічно. Нема кому. Зовсім. Але ні, востаннє писала у фемгрупу у ФБ. і знов аналогічно. Старший вчиться. Малій теж треба і їсти, і вдягатися. Про себе не те шо мовчу, задвинулась на самий останній план. І зі здоров"ям, і з речами, зі всім, коротше. І так буде, поки я не вийду на роботу. Такої чорноти фінансової ще не було. Часом думки такі....не зовсім хороші. Потім відступають. Але в голові лишаються. І відчуваю, що я просто на межі, передостанній. Що сили мої вже фактично на нулю.
100 % Я почала з того, що видалила із телефону додаток фб і месенджер. На компі стрічку новин організувала так, щоб на початку світилися цікаві мені люди і групи. Ну і тих, хто часто постить про онко і інші жаги - поставила галочки "не стежити". ТСН - принципово не дивлюсь, через їх маніпулювання негативом. Бо їх новини не для людей з критичним мисленням, а для тих, хто "скраю" і "добре що хоч не гірше"