Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
та нуууу. Завжди є спосіб доїхати або виїхати. Може маршрутка, автобус чи електричка до якогось обл.центру чи великого міста поруч? Той же бла-бла-кар. Автостоп в кінці-кінців. Ще й резервація не викуплених квитків знімається перед виїздом поізда. Або з пересадкою рейси можна стикувати. Україна то не кінець географії. Ідьте на відпочинок, а там, на свіжу голову, рішення прийде. ПиСи. ще ж бувають неймовірні збіги обставин, які собі навіть в найсміливіших планах і мріях уявити важко
Повірте, я перебрала вже, мабуть, всі варіанти і до великих міст, і до райцентрів, з яких до Львова ходять поїзди. Нічого нема. От сподіваюся, що може щось трапиться на бла-бла-карі, або вже на крайняк - їхати 150 км до Києва, а звідти - "інтерсітями".
@Brigitta якщо це не секрет - напишіть тут напрямок, може ми підкажемо. Мій чоловік дуже часто відправляє своїм замовникам передачки, коли не встигають на нову пошту, а людині треба на вчора. Маршрутками, автобусами, як писала @flame зістиковуємо, водій передає десь щось іншому водієві. За ніч доїжджає іноді так далеко, що сама не вірю.
нормальний варіант. Навіть дуже. А якщо порівняти з взагалі супер Можна ще з Київського залізничного вокзалу автобусом до Львова. Кожні 30хв відправляються комфортабельні автобуси.
@Brigitta, за добу до відправки потяга, знімають останню бронь, і реально можуть з"явитись місця. Але треба бути он-лайн і моніторити. Я так чоловіку моніторила, то взагалі цілий вагон додався.
Та не секрет, київський напрямок. Умовно кажучи, треба добратися із Житомира до Львова. В тих автобусах також є бронь, тому не факт, що зараз, в період літніх відпусток вдасться виловити вільне місце. А взагалі, я вже схиляюся до варіанту з "Інтерсіті". Принаймні, там поки ще є квитки, і дорога займе набагато менше часу, ніж автобусом.
Ми недавно з коліжанкою і (на хвилинку) в чотирма дітьми від 2 до 6 років зранку поїхали в Рівне в зоопарк. Нам прямий поїзд не сподобався, плюс його й так не було наступного дня. Взяли квитки на Луцьк на поїзд Москва-Ковель, погуляли ще в Луцьку, ввечері взяли квитки на якийсь вбитий слимак Ковель-Чернівці і приїхали до Львова через 5,5 годин в першій ночі. Було дуже класно, тільки наші чоловіки трохи бурчали я до того, що не може бути такого, щоб прям ніякого варіанту доїзду поїздом. Завжди можна місцевими електричками (їх на сайті УЗ немає, до речі) добратися до великого залізничного вузла (Шепетівка, Новоград Волинський етс) і там вже точно щось їде на Львів, Тернопіль чи Франик.
Залізла в шафу порядки робити і виявилося що всьо, я гола... Не застібається на мені ні одна сорочка і ні одна сукня Заберіть назад ті груди 4-го розміру, верніть мені мій любимий другий з половиною! Бо якщо з талією та ляшками я точно дам якось раду ближчим часом і в спідниці таки втиснуся, то ті цицьки мене, здається, тепер не скоро ще покинуть І шо дєлать, мені так набридли фубтолки і трикотажні сукні за час вагітності, я хочу нормального одягу... А тепер і нового багато купувати не хочеться (а тим більше шити) бо хто зна, що з тою фігурою далі буде - чи вернуся до свого 46-го чи так і лишуся 50-го розміру (та й фінансів на глобальне оновлення гардеробу німаааа ).
Похничу і я, не встигла я приїхати з відпустки, як мене намагаються нагрузити по самі вуха, незважаючи на те, що я дуже втомлена після важкої довгої дороги, мені слабо бо почалися кд і мені треба хоч кілька днів, щоб відійти. Хочу знов десь далеко поїхати подалі від тої дорогої родини.
я би поплакалася про протилежне - завершення ГВ(і то ми в процесі дуже затяжному), а я вже бачу різницю як то файно було 5 років з 3м розміром. що буде зараз - не знаю
Певно, мені сюди. Мала величезні надії на цей цикл. Ще й лікар призначила "вітаміни", на яких, за її словами, багато хто завагітнів (навіть з 10-річним безпліддям - я вже починаю думати, що це в кожного лікаря така оптимістична легенда є для таких, як я). І які я чемно пропила цілий місяць. І що я маю? Замість вагітності збитий вщент цикл, який багато років був ідеальним. Якісь незрозумілі місячні - 3 з половиною дні замість звичних 7. Тест на вагітність спочатку почав видавати бліду другу смужку, але після висихання вона щезла. Як потім виявилось - був реагент (паскудний брехливий тест! в мене аж руки трусились, коли я ту смужку побачила - вперше за 3 роки). Сьогодні аналіз на ХГЛ (про всяк випадок) - звісно що негативний. Все! Жодних аналізів, лікарів, тестів! Вже наобстежувалась. Четверо лікарів причин невагітнення не бачать. Копати глибше не маю ні бажання, ні коштів. І сенсу не бачу. Якби мала б завагітніти - це вже давно сталося б. До 35 не завагітнію - будемо збирати документи на всиновлення.
@Sunichka знаю, що вам зараз складно. Просто хочу вас підтримати, щоб ви не розчаровувались. Моя знайома не могла завагітніти 14 років. В 39 вона завагітніла, не маючи на то надії, і не підозрюючи. Аж на 4 місяці запідозрила, що то вагітність, бо мазня якась була (типу місячних) весь час. Я не знаю, як то так до 4 місяця не помічати, але дива бувають. Буде так, як має бути.
@Sunichka, я вас розумію. Та й ви можливо трохи знаєте мою історію. 3,5 роки не могла завагітніти. А якщо рахувати від часу попередньої завмерлої, то 4. І що цікаво, то при першій вагітності ПДП ставили на 7 липня. Тоді тому не судилося збутися, а зараз народила донечку 9 липня. Як повернули мені те , що мало бути. Теж всі лікарі казала, що все добре. Не бачили жодних причин, але нічого не помагало, ні ліки , ні вітаміни, ні інсемінація. Я тут раніше не писала, але в мене була спроба ЕКЗ. З великої кількості яйцеклітин вижив один ембріон, який не прижився. Тому в мене вже майже опустилися руки, пішла купа грошей, а надія практично втратилася. Бо якщо той хороший ембріон не прижився, то що говорити про самостійне завагітнення. Розпач, депресії, якби не підтримка чоловіка, то не знаю як би було. Теж вже читала про усиновлення. А потім через пів року після того, коли в мене з'явилося багато справ, додаткова робота, коли ми спланували відпочинок на морі, і в тому циклі не сильно то задумувалися над вагітністю ( думали, але не так ціленаправлено), побачили дві полоски на тесті! За пару днів до вильоту! До того жодного разу тест не був полосатий, навіть затримок не було. А там ми вже летіли на відпочинок з доцею в животику. Теж переживали, чи можна на такому терміні літати, і інше. Тому знаю, що просто сказати, що на все свій час, що треба розслабитися - не сильно поможе. Мені не помагало. Але таки треба) Можливо мені ще допомогла гістероскопія, хоч не впевнена. Треба чекати, просити, і вірити. Це непросто, бо бажання стати мамою дуже сильне, і його нічим не загасиш. Але все можливе! Удачі вам! Бажаю поскоріше перейти в вагітні теми)
@Sunichka в дуже багатьох історії схожі. І зазвичай вагітність наступає якраз тоді коли не чекаєш, не сподіваєшся і взагалі купа роботи, закрутилася і забулася. Поставте собі зараз іншу ціль (подорож/якусь довгоочікувану покупку/може проект по роботі) і всю увагу зосередьте на ній. (Я в той місяць, коли завагітніла, купувала машину. То був мій багаторічний проект, який я нарешті втілила. І неочікувано в той самий місяць здійснилася ще одна мрія).
@Thebestnata @Happy Fiancee дякую, дівчата! Так і зроблю Тим більше, що знайти купу роботи для мене - аж ніяк не проблема. Та й задумок всіляких багато є. Займусь реалізацією
у мене коліжанка нещодавно у 40 народила вперше. Заміжня до цього часу (двічі) 16 років- і ніяк. А потым сталося. Але я зараз про інше хочу сказати. Колись в темцы плануючих наші дівчатка не раз писали про Службу та Дев ятницю-Коронку до Святого Антонія, яку вичитують щовівторка у костелі Святого Антонія. Так от нещодавно на одній з таких служб отець Павло ( він настоятель- обожнюю його служби: молодий і прогресивний) якраз на цю тему згадував. Що багато жінок приходять до церкви та Бога з розпачем "мені вже 30, а я ще незаміжня", "мені 35, а у мене нема дітей". А він каже : все стається тоді, коли має статися. Якщо доіритися Богу. І що багато пар у плануванні настільки зациклюються на фізичній стороні планування ( лікарі, обстеження і фанатична одна думка "завагітніти"), що забувають про іншу сторону. Що в процесі оцього довгоочікуваного планування дається час на те, щоб підготуватися психологічно і морально стати найкращими батьками для своєї дитини. А це далеко не те саме, що думка "я буду найкращою мамою, лиш завагітніти б". Тобто час "на планування" інколи дається "зверху" власне для повної моральної готовності кожного з пари стати справжніми батьками. п.с. а Дев ятниці до Святого Антонія у цьому дуже помічні. По вівторкам там дуже багато людей, і вагітних жінок теж.
А ну не втрачати надії! Он чоловікова сестра, я десь писала, вперше в 41 завагітніла, доносила тільки до 18 тижня, за пару років поміняла чоловіка , і завагітніла в 43, родила то вже було 44!!!, і виносила здорову дівчинку! Мацьопі пішов четвертий місяць!
активний репродуктивний вік жінки- до 45 років ( власне мається на увазі "активний", бо після 45 вже у кожної йдуть +_ певні гормонально-передклімактеричні зміни, тому це вже умовно-репродуктивний, хоча і не виключений для народження).Тобто до 45 років взагалі немає застережень щодо планування. Так, це раніше в 45- бабуся в анемнезі і "що люди подумають". Зараз і в статусі бабусі можна мамою стати. Я десь згадувала: моя однокласниця спочатку стала бабусею, а потім майже через рік- ще раз мамою . Тобто у неї внук на рік старший власного сина ( єслі шо- мені вже 40+. І моїм однокласницям теж
Не знаю чи тут писати, мала під ранок штуркнула мені в око, візуально нічого, але око сльозиться і поколює-поболює. Знаю, що минеться. А, що зробити зараз?
Ну от чому так? Знову розрулила всі справи, залишились лише формальності...і тут сюрприз. Відмовили у житлі на яке розраховувала, відрядження з купою своїх нюансів. Щось інше фінансово не потягну Ну от залишалось лише насолоджуватись відпусткою... а тут маєш купа відмов. Розумію що через місяць то вже не буде аж такою проблемою якось то воно вирішиться, хоч в палатці та буду жити..але то нові витрати. + я мала плани на цей місяць, а не знову щось шукати, тратити гроші в пусту і надіятись на диво. Я вже не витримую з тим Вже і новий телефон не тішить, бо могла б обійтись, а гроші зараз ой як знадобляться порахувала що залишилось, сплакнула і сказала прорвемось. Коли вже та чорна смуга закінчиться?