Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Ще були Ірини тоді популярні

 

з трьох класів я пригадую тільки ще одну Галину.. в технікумі на потоці ше дві) зато Наталь.. нумерувати тре було))

 

Я - Галина 80-го року))) Була єдиною в класі і на потоці в Універі. І загалом серед своїх більш-менш ровесниць знаю лиш 3 Галини. Ще є пару панянок в категорії 50+. З молоді не знаю жодної. В школі і в ВУЗі найбільше свого часу було дівчат з іменем Наталя, Таня, Ірина, Ольга. Ще були популярні Оксана і Олена. Галин от не так вже й багато. Хоч це ім'я чомусь вважається традиційно українським. Але я досі не розумію чому. Бо навіть в класичній укр. літ. персонажів з таким іменем не дуже густо. От тре буде якось почитати історію появи цього імені у нас. Колись мені одна жіночка розказувала, що це ім'я в нас поширилось завдяки єврейським родинамА ще в мої шкільні роки дуже модним і бажаним було ім'я Юлія. Було ще тоді рідкісним. І як десь була Юля, то вже така зірка була)))
ПиСи я от досі не знаю, що означає ім'я мого малого і якось геть не прив'язувалась до образу чоловіків з таким іменем.

 

мож через пісню- несе Галя воду? )))
пс. про Юль згідна)

 

Перед декретом я працювала у жіночому колективі з 4 людей - 2 Галини))))

 

от в мене по життю одні Марії - однокласниці (в класі було 3 Марії, в паралельному - 2). На вулиці - що не хата - то там Марія, на роботі те ж саме. Якоїсь вікової залежності не побачила (від 5 до 85), і по місяцях народження також.
Подружка всю вагітність називала доцю одним іменем (всім сподабалось, всі за, без жодних варіантів), а тут з пологового додому приїхала - Марія Сказати що всі були здивовані, то нічого не сказати. Причина чому так назвала - взяла на руки, і тут зрозуміла що це Маруся і жодне інше імя не підходить п.с. всі з тим погодились

 

А в мене все життя дві Мар'яни - я і ще хтось. В одній школі, в другій, в універі. Наталь повно, Оль повно, ну і на Галь мені завжди щастило. Ані, Іринки, Оленка, Оксани- теж достатньо. Мар'яна то видно дуже модно було в другій половині вісімдесятих, бо ми майже всі родом звідти. Все дитинство мучила мене історія - батьки хотіли Вікторією мене назвати, а баба кіпішу наробила і передумали. Я так хотіла бути Вікою. Зараз даже органічно почуваюсь Мар'яною.
Хлопчаче Мар'ян дуже навіть подобається

 

В мене в класі були два Мар'яни. І Тарасів багацько з того року.

 

Ну раз пішла така жара щодо Галин. Я Галина 88 року, яка виросла в Одеській області, і я там була одна на все місто -+ мого віку, та й мабуть взагалі, Ґалінка (так, Галя ніхто ніколи не називав, там все люблять лагідно: Марінка, Альонка, Іріша ітд). А приїхала у Львів, і першими дівчатами в групі, з якими я познайомилася, були дві Галі і Маруся. Словом, тільки в моїй групі було 5! Галь. На потоці, мабуть до 15 точно. І щоб якось вирізняти, мене таки кликали всі 5 років Галинка, Галінка, і ніколи Галя (взагалі так склалося, що мене так у житті ніхто не називає, хіба хтось чужий). А з діток маленьких я знаю лише одну Галю - Галя Дубок з Голос діти, і то така мила Галинка А ще мене вчителі в школі кликали Галочка)

Sent from my Redmi 3 using Tapatalk

 

Я теж. Мої батьки на свята не орієнтувались, а то я, мабуть, була б 100% Марія =) Назвали Юлією (1985 р.). Була 1 така в класі (1990-ті). В університеті вже 2. Але ніхто не дивувався і не захоплювався тим іменем. Що Юля, що Наталя було все одно.

 

Теж знаю тільки двох Юль-ровесниць. Пам'ятаю, свого часу мене приємно вразила дівчина з рідкісним тоді ім'ям Ангеліна — так воно пасувало до її жіночної , світлої зовнішності і характеру.
Повертаючись до Марій. З особистих спостережень, дівчата, які звикли до різних звертань були відповідно: Маруся — м'яка та лагідна; Маша — стильна і трохи зверхня, хоча при потребі дипломатична; Марія — ділова і конкретна, ну а Марічка — енергія через край, і добре, якщо з мирною та розумною метою )

 

А Марійка яка? )))

 

Тільки старших, віку моєї мами знаю )) дуже відповідальні, всім переймаються, діяльні такі.. і балакучі )) Звичайно, то не привід узагальнювати і класифікувати всіх Марій )) В будь-якому разі, всі власниці цього імені — таке враження, що досить сильні особистості, практичні і в житті не пропадуть. Гарне ім'я, таке «земне», повне життя.

 

@ГаЛоЧкА, вам як Галочці, і мені теж, напевно буде цікаво...
Я вже вище писала, що дивуюсь чому ім'я Галина вважають традиційним українським. Хоча в класичній укр. літ. його майже не згадують. Так от, я вичитала на геральдичному форумі допис історика про таке...Найпопулярнішим іменем колись на укр.землях було ім'я Ганна. І було воно настільки поширеним, що ледь не кожна друга була Ганна. Навіть в одній хаті, в одній родині було декілька Ганусь. І щоб не було плутанини, їх відповідно називали по різному. Когось Ганна, когось Гануся, Ганя, Ганька. Ну і скорочень на всіх не вистачало, тому, щоб уникати плутанини додався ще варіант Галя(Галька). Ну бо ім'я дійсно було дуже поширеним. Власне тому ви часто зустрічаємо ім'я Галя в нар.піснях та жартах, а от повного імені Галина годі шукати. Бо це була "усно-побутова" форма імені Ганна. І до імені Галина немає жодного відношення.
Ось така цікава версія.

 

ага) а ще є пісня прив)язали Галю до сосни косами.. Там дійсно не сильно розрізниш Галю чи Ганю

 

В мене прабабцю всі кликали Галя. А по паспорту була Анна.

 

згадала- моя тітка Ганна. а всі кликали Галька..
пс. особисто я не люблю таке звернення- Галька.. або Галчона.. фу..

 

Ми цілу вагітність не могли оприділитись. То буде Єва, то Емілія, то Вікторія то Анна.
В результаті доня сама обрала собі ім‘я, народившись 26 жовтня на іменини Злати

 

пригадую школу, коледж, інститут : Галі, Мирослава, Ірини, Олени, Марусі, багато Лесь, Тані, Емілія, Світлани, Зоряна, Лілі, Соломіі , Алла, Наталя, Люба.