Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Koza-Dereza, 17 Вересень 2010.

  1. natka75

    natka75 Well-Known Member

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

     
  2. Prutylyatko

    Prutylyatko Well-Known Member

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

    І я б про таке помріяла:girl_in_dreams:
     
  3. olerusya

    olerusya sweet candy ;)

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

    ну, для мене робота то в першу чергу якраз - "на люди вийти і себе показати"! тобто саме вихід з хати... то перша причина через яку я повернулась на роботу після року декретної відпустки.

    думає є! в мене робота - два рази в тиждень по 3-4 години! чим я дуже задоволена - і з дитиною проводжу всеодно 90% відсотків часу,нічого не пропускаючи в її суперпізнавальному житті, і на люди показуюсь, спілкуючись на різноманітні теми... Направду почала себе значно краще почувати після виходу на роботу, навіть ще більше усвідомила себе в ролі мами(обожнюю це відчуття коли ти закінчуєш роботу, відчуваючи що за кілька хвилин нарешті побачиш свою мацьопу, з якою попрощалась кілька годин тому і вже встигла страшенно скучити!), коли повертаюсь додому набагато більше сил, натхнення і терпіння зявляється до дитини!
    А так, то відколи Яна почала один раз вдень спати більш-менш по режиму, то нам ставло набагато легше планувати і проводити свій час: коли гарна погода(так як зараз), стараюсь по максимуму проводити час надворі, гуляємо до сну близко 1-1.5 год(більше не виходить бо дуже довго рано збираємось - ми ж дівки-красуні:girl_flirt:), потім приходимо додому - спимо біля 2-3 год,після сну знову надвір приблизно до годинки 7, а вечір вже поводимо всією сімєю - їмо 2 рази, бавимось, купаємось, 9-10 год йдемо спати. А от коли лиють дощі, то зранку переважно маємо купу роботи в хаті - прання загрузити/повішати, зготувати їсти, бажано щось спекти(страраюсь коли дитина спить то хоч половину з того часу приділяти собі, а не хатнім клопотам), якщо то все поробили вчора - запрошуєм додому наших подружок з такими ж дітками - весело, однозначно, хоч і вся хата догори дригом! Після сну в будь-яку погоду йдемо гуляти - якщо дуже лиє, йдемо в магазини/торгові центри, там роздягаємось і бігаємо, вибираємо взуття, одяг, іграшки і т.д. - теж малій дуже весело! Або теж інколи йдемо до когось в гості або хтось до нас! Вечір майже завжди проводимо однаково! Ось так ми і поживаємо!:girl_yes2:
     
  4. natorella

    natorella Well-Known Member

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

    так моє типу заняття/хоббі/робота - є з виходом
     
  5. dieSonne

    dieSonne Well-Known Member

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

     
  6. olevitska

    olevitska New Member

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

    А у мене все від настрою залежить...коли настрій гарний, то і дітки чемніші, і хатня робота швиденько робиться,і все встигається, і сили під вечір залишаються!!! А от коли нема настроююю (від погоди починаючи...), то і борщ недосолений, і діти капризні, і хандрою попахує.....і на роботу хочеться... Тоді я намагаюсь просто вийти з дому...чи на вечірню пробіжку, чи в маркет, чи просто до сусідки.
    Я прекрасно розумію, що дітки це основне в тому житті, але інколи себе шкода..., а з іншого боку вийшовши на роботу...зранку підйом бігаєш по хаті всіх збираєш годуєш розвозиш...працюєш....збираєш до дому готуєш-годуєш..............і ні сил ні бажання вже й книжку дитині почитати ....того навіть не знаю де швидше дах їде....
    ...а мені тааак подобається, що коли дощ можна до обіду в піжамці топати...і носа на вулицю не показувати....
     
  7. kostuk

    kostuk New Member

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

    Для мене це болюча тема. Я з синочком вже півтора року в декреті. І впринципі неважко, все встигаю, малий спокійний, ще й додатково підробляю. Але так вже хочу на роботу, що інколи аж плачу. Так сидиш вдома, і кожен день однаковий: що будний, що вихідний. Мені дуже не вистачає спілкування з людьми, більше розумової роботи. Вже не можу дочекатись літа, коли малий піде в садочок.
    Я вже навіть просила чоловіка піти в декрет...ну він звичайно не погодився.
     
  8. Ascorbinka

    Ascorbinka скептик-романтик

    Відповідь: Вдома з дітьми - І ЩО ТЕПЕР???

    не пройшло і трьох років))) а я вже так скучила за "вдома і з дітьми"... і так багацько дрібного божевільно-побутового забулося
    отакі годинки тепер мають асоціацію з теплом, і хочеться знову в той солодкий -дрімотний - цицяний час, коли ніжка поміщається в руку, коли все пахне молоком, в "системі" крутиться тільки тато, а вдома час зупиняється.
     
    • Подобається Подобається x 1
  9. Supernatural

    Supernatural Well-Known Member

    То схоже на викладацьку роботу:girl_yes2: Ходите на пари не що дня, пари по обіді закінчуються і ви вільні))
    А мене цікавить, дівчата, у кого двоє дітей (школяр і немовля), як ви плануєте день, і що встигаєте? Чи легко справлятись з двома дітьми різних "вікових категорій"? Додам, що з дитиною була в декреті всього 6 місяців, тоді хотіла на роботу, а тепер думаю що треба було довше в декреті побути, згадую ті часи з радістю. Реально важко було перші 3-4- міцяці малюка, потім все налагодилось. А з двома боюсь чи витримаю нові приколи) Он кума каже що ледь в "дурку" не попадла поки з малим в декреті була (він активний був дуже), а інші декрет за декретом мають і все чудово (чи не все просто розказують:haha:. Я вже після декрету 6 років працюю і знов думаю пора щось змінювати :d23:
     
    Останнє редагування: 6 Березень 2016
  10. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    @Supernatural, у нас, як у вашої куми - ну дууже активний Але як перестав прокидатись в ночі на "підсос" (це десь перед його 3 річчям), я почала подумувати про доцю.. Хоч розуміла, що це анріал( по мед. показам), але почала таки діагностика-аналізи-дослідження.. . До чого це я? Та до того, що навіть з таким активним і "своєнравним" малюком , я подумувала про доцю. Тато наш ну дууже хоче ще донечку. Допомоги бабусь-дідусів-тіток-хресних ми не маємо.
    І попри невтішний попередній досвід, я би все ж "нє прочь, очєнь і очєнь".
     
    • Подобається Подобається x 6
    • мімімі мімімі x 1
  11. Марта2

    Марта2 Well-Known Member

    Можна я? ;)
    Живий приклад, доця немовля, старший - школярик. Перші місяці доні припали на літо, постійно на вулиці, старший з друзями гуляє, бувало і на річку на цілий день їздили. Фізично важко, так, бо купа обов"язків, всяких побутових справ, але легко морально, зовсім не напрягало те, що малі діти, памперси, нічні прокидання, плачі, я від того получала задоволення, чи що? Зовсім по-іншому сприймаю я ті всі виховні нюанси. Коли почалася школа, то встигала і встигаю все, ті самі хатні справи + уроки, навіть маю час на своє хоббі, вже тепер можу вийти на год-дві на каву до куми без малявки, бо до того не могла залишити, дуже вже вона моя-моя)))(тобто плакала, коли мене не бачила) Ввечері чоловік завжди підміняє, я можу зварити чи прибрати. Така різниця між дітками має свої переваги, мої так класно бавляться разом, сташий вже й покупає, повитирає, дуже тим гордиться, що може сам.
    Також важливо тут самоорганізація і настрОй. Я абсолютно не відчуваю себе в чомусь обмеженою, а на роботу - я не хочу на роботу, маєм бізнес, то по можливості помагаю чоловіку.:)
     
    • Подобається Подобається x 8
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  12. basia

    basia Well-Known Member

    І я приєднуюсь : школяр і немовля - це було зовсім не важко. Не було ревнощів і бійок за іграшки, зате була відповідальна допомога. Розмови з школяркою розбавляли коло "погодувала-помила-поклала спати", і не давали зануритись в дрімоту немовлячого періоду. Ні секунди не пошкодувала про таку різницю.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1