Вчинок мужчини, який мене приємно вразив

Дуже вдячна чоловікові, який допоміг мені виїхати з снігового замету в районі Окружної. Був жахливий корок, рух по кілька сантиметрів в годину, простояла хвилин 40, не витримала, вивернула на бокову вуличку, і застряглав сніговій каші. Кругом сигналять, маршрутки вилазять на голову, рух в три ряди на вузенькій вуличці, пропускала маршрутку, зупинилась і застрягла. І паніка!!! Не пам"ятаю ні обличчя, ні машини того чоловіка, але дуже вдячна за допомогу. Попхав машину, допоміг вивернути, і я виїхала. Реально врятував, бо після робочого дня, 1,5 годин добирання з центру до Левандівки за малою до школи, я вже була майже в істериці.

 

Може, я сьогодні його ж зустріла? Коли я примірялася, як би то обійти чи перестрибнути через здоровенну калюжу, мужчина, який проходив поруч, переніс мене через цю калюжу на руках.

 

Дівчата, читаю перед сном і посміхаюсь. Все-таки, ми без тих мужчин нікуди!
Деколи, не варто соромитись попросити чоловіка про допомогу, може хтось і хоче допомогти, але соромиться.

 

А я в вівторок послизнулась і летіла до землі і мене вчасно підхопив мужчина, який проходив поручЯкби не він, то я б добряче гепнулась

 

Мені теж "сніговий" вчинок мужчини сьогодні сподобався. Виходжу з під'їзду, двірничка залишки снігу відкидає біля під'їздів. При єдиному в'їзді в двір утворилася кучугура снігу, який відгорнули з головної дороги ще на початку тижня - заїхати майже неможливо машиною, весь час бачу бідачок, які з тим трампліном змагаються. Підійшов сусід до двірнички і попросив ту купу трохи розбити або закинути снігом ямку, на що зразу отримав текст про те, що то не її територія і робити вона того не буде (я трохи сумніваюсь, що це правда, бо то таки купа в дворі, а не на дорозі). Мені дуже сподобалось, що він не став вступати в демагогії, проклинати мера і різні інстанції, а попросив в тої пані лопату і за 5 хвилин зробив так, як має бути.

 

Мій не вміє дарувати потрібні мені подарунки і боїться це робити, бо одного разу купив дорогу річ яка мені не сподобалась

 

Мені вражає, коли бачу чоловіків з гарними манерами. При знайомстві не поспішають тикати. Виходячи з транспорту подадуть руку. Допоможуть вдягнути пальто чи курточку. Відсунуть стілець в ресторані, кафе. Відчинять двері і пропустять вперед. Такі моменти безцінні. Дуже тішусь, коли знайомі мужчини так себе ведуть.

 

Аналогічно. Недавно зустріла дуже хорошого товариша ще зі студентських років і так було приємно бачити у ньому вишукані манери, при яких почуваєш себе просто захищеною дівчинкою по-більше б всім зустрічати саме таких джентельменів

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Пам'ятаю, як при перших зустрічах з моїм тепер чоловіком мене вразило, як він відкривав мені двері, подавав руку при виході з транспорту і (це запам'яталось чомусь найбільше) мав при собі звичайну носову хустинку, не паперову. Для мене тоді в мої 17 років то було як відкриття якесь, що так можна поводитисьНаче елементарні речі, а все ж дуже приємні.

 

згадала ще один приємний вчинок незнайомого хлопця: якось, коли була вагітна, їхала в великим пакунком в маршрутці, всі місця зайняті, ну я й стала біля вікна тихенько. зайшов молодий чоловік, глянув на мене, на мій пакунок, підійшов до якогось дядька й попросив його стати щоб я змогла сісти, бо я при надії. мені так приємно було від його вчинку! вроді нічого особливого, але приємно що є молоде покоління, яке краще виховане ніж старше, радянське

 

Та просто ввічливість, гарне виховання завжди в ціні. Коли бачу таке ставлення не лише на етапі знайомства та залицянь, а загалом впродовж тривалого часу стосунків млію Ще згадався випадок, коли кавалер один проводжав на маршрутку. Водій зупинився біля калюжі, яку важко було переступити. Хлопець не розгубився на руках в салон заніс))

 

Мені останнім часом часто уступають місце в міжміському транспорті .

Надіюсь, це не тому, що я погано виглядаю

 

Jusi мені теж поступаються місцем, але нещастить сидіти. Максимум одну зупинку сидячи проїду

 

@Jusi а може це тому, що ти зараз випромінюєш гарні позитивні емоції. Мені недавно теж мужчина уступив, виглядала супер, але мала в той день хороший настрій. І взагалі помітила, що як я зла і недобра, то ніхто не уступить, а добра й усміхнена, то досить часто.

 

Мужчині років 11, але це мужчина
Знайомий наш з айкідо, вчора зустрілись в квітковому магазині. Купляв квітку мамі. Просто так, бо хотів зробити приємне
І мені теж захотілось розповісти, що я також купляю квіти для своєї мами. Але щось недоречно було..
Загалом, я в захваті від того малого. А такий... звичайний, непафосний.

Старший з 4 дітей - так, між іншим

 

Вчора бачила сусіда старенького, живе з дружиною-пенсіонеркою. Ніч додому пів хлібини і одну квіточку. ПІВ ХЛІБИНИ(!!!) і КВІТКУ...Я не знаю, що тут ще сказати...

 

Минулого тижня в мене схожа ситуація була. Я їхала маршруткою з молодшою мацьопкою. Зараз тримати її на руках в транспорті 3-річну важкувато з верхнім одягом, то, якщо не уступають місце,то або прошуся, або чемно стоїмо. Цього разу не встигли зайти, як хлопчина, який їхав на тренування, підійшов до трохи старшого від себе хлопця і попросив уступити нам місце. Ще й провів нас )) Так приємно було. Гарно подякували йому. Яка хороша людина росте.

 

Коли чоловік приходить з роботи, замучений, а ти дуже погано себе почуваєш, і він гріє тобі їсти, миє після вас посуд, стелить вам ліжечко - це безцінно. Може банально, але в подружжі часто такі маленькі вияви любові дають багато-багато сили.

 

Позавчора виїхала з чоловіком з двору. Сніжить, заметено, ще й машина низька... Біля сусіда таки вскочили боком в ямку, завалену снігом - і ні туди, і ні сюди. Я навіть вийшла типу штовхнути - та глухо. Йду додому за підмогою батька - а сусід йде мені на зустріч з лопатою: він побачив на камерах, що ми застрягли та й вийшов допомогти. В мороз та заметіль.
У нас нормально-нейтральні сусідські відносини, але ось такий вчинок дуууже приємний.

 

Добре, що є такі сусіди. Буває, що живеш в одному під*їзді, іде напроти і не привітається)))