Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
Мені ця книга не подобається.Ілюстраціі цікаві, а самі вірші - ні. Книги цієі авторки важко знайти, бо писала дипломну по них
Дякую за наводку, похреснику дуже підійшла книжка. Та і таких деталей будови авто я не бачила в інших книжках про машини для дітей. А йому саме треба було про будову авта. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Саме в цій книзі не вірші, історії про братика і сестричку. Раніше бачила цю книжку в книгарнях, в інеті була, тепер нема, тому і питаю тут
Хто які порадить українські народні казки? Нам подарували вид-ва Глорія, але вони якісь трохи "переписані" по своєму чи як сказати. А я ті стандартні примовляння ще пам'ятаю з дитинства, і хочеться тих казок як у своєму дитинстві Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Я купляла Глорія на подарунок. Мені сподобались. (Дуже важко було вибрати, бо реально перекручено багато. З російськоі переклади погані бували) Гляньте в неті фото сторінок
Порадьте книжку для дівчинки- підлітка, щось з розряду мотиваційного, але з упором на працю, а не "зробимо з життя мрію"! Бо мені крутитьсч в голові, але точно згадати не можу
А, то букопт на новий сайт переїхав, посилання на картинку пропало Оця книга: "Велика дитяча енциклопедія" в-во Рідна Мова. Вже 3 міс як улюблена книжка у Влада
може "Коко Шанель" Коко та маленька чорна сукня Ван Герінген А. Купити книги за низькими цінами BookOpt!
Українські народні казки видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА в трьох томах. Порівнювала зі своєю дитячою книжкою українських народних казок (о, так, я її зберегла), то там слово в слово «коза-дереза», «колобок», «кривенька качечка» та інші. Хоча в новому виданні набагато більше казок, як на мене нових.
вже якраз теж почала до них придивлятися. Тільки не бачила ще 1го тому, що там всередині. Думаю з якого починати
Зараз вже не сфотографую зміст, тож напишу по пам`яті. Такі пам’ятні з дитинства: курочка ряба, Івасик-телесик, Пан Коцький, Солом’яний бичок, Ріпка, котик та півник, лисичка та журавель тощо. На мою думку, саме в першому томі найбільше таких відомих казок. Третій том мені взагалі не йде, бо там майже все якесь не дуже відоме.
Дівчата, чи знає хтось книгу діток, яка б гарно пояснювала різні фізичні явища природи - дощ, сніг, веселка і т.д. Але так по простому, для 4-річки...
Не пішла чомусь малому "Велика книга кролячих історій"...Я б казала, що ця книга в категорії 5+. Текст трохи складний, хоч ми читаємо дуже багато. Малий починає слухати, а потім відволікається на щось інше. А от "Як потрапити на Місяць" дуже сподобалась. Ілюстрації неймовірні і текст нескладний. Для хлопчиків дуже рекомендую. Як потрапити на Місяць - Видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"
Те саме, ми десь 2 історії зразу прочитали і більше мала навіть не просить, чесно кажучи мені самій нудно стає, вде ніби логічний кінець, а сторінку перевертаєш, а там ще пару абзаців
Я зараз читаю синові "Різдвозавр". Дуже весела і одночасно чутлива історія про динозаврика та 10-ти річного хлопчика на візочку, який мріє про справжнього динозавра. Книга містить багато чудових чорно-білих ілюстрацій. Читається легко і швидко. З перших сторінок син заливався щирим реготом. І не один сюжет змушував співчувати. Автор наголошує на важливості віри на шляху до здійснення своїх мрій. Однозначно раджу усім хлопчикам і дівчаткам цю книгу, і шкодую, що не купила її ще до різдвяних свят.