Ооооо, тоді точно народжуйте - що, що, а від "люблю коли завжди все йде по плану" діти "відучують" на раз-дваСпершу стрес, а потім навпаки - дуже навіть користь, бо такі навички гнучкості думок і планів з"являються що ого
Може, й буде, але це рівно до моменту, коли пригорнете свою малечу і вона буде така ваша-ваша, а ви її-її назавжди
Таки-так. Я вже навчилась.Воно часом дивно виглядає але навіть цікаво))) Це добре, але материнство настільки змінює і так багато чого вчить, відкриває очі)). А діти, які вчителі! Вони віддзеркалення нас,а так корисно глянути на себе іншими своїми очима.
+100 Я теж люблю ось це "по плану" Тільки наразі, маючи 3х дітей, в моменти роздратування, я нагадую собі як мантру "я люблю своїх дітей". Я, як і більшість - не цілодобово усміхнена мамуся з пиріжками. "Чужі" діти не викликають в мене тотального мімімі (хоча є дуже милі дітки ), і новини про чиюсь вагітність чи пологи в мене, після народження трьох дітей, викликають швидше стурбованість за те, яка це відповідальність та праця, ніж "вау, нова дітка! Як я рада, як я рада". Радість є , тілька вже така, предметна. І я думаю, що мені було б менш стресово, якби я була з дитинства навчена, що діти - це нормально, маєш чоловіка - будуть діти і щось таке подібне . І це велике щастя, бо я разом зі своїм чоловіком маємо дітей. Коли я 9 місяців виношую дітку - чоловік ці 9 місяців виношує мене, так само (ну та, не аж ТАК само ) чекаючи і переживаючи (десь там там). І хай впяте за день я обляпана дитячою їжею, на кухню знов занесені іграшки (ну, якого? ), зате ми сьогодні погуляли при сонячній погоді . З таких вікових обмежень, я раніше думала, що класно було б народити першу дитину до 25 років - суто по фізично-медичним показникам. Зараз мені абсолютно однаково, коли саме ПІСЛЯ 18 років жінки народжують . Єдиний теперішній мій пунктик - це небажання бути мамою в ЗА 40, суто з естетично-практичної точки зору. Але і це не принципове. Бо я в цій темі разом з чоловіком
І я маю сумненьку історію з цього приводу: мамина однокласниця народила сама в 40 років. При пологах виникла травма (з її слів, вона не слухала лікарів) малий має епілептичні напади, і такий, агресивний часом.. І перспективи такі собі З іншого боку, вчора було ДН в мого діда, якого прабабуля народила від домовленності з хлопом з сусіднього села (вона була не симпатична, заміж вийти не сподівалась, а дитину хотіла). Потім вона померла, коли везла букварика дідові до першого класу... А зараз дідо має 5 правнуків . Якби не аборти моєї бабулі, мами та дружини рідного дядька - скоріш за все, була би цифра більша. Так от, не морочте собі голову, в якому віці - маєте чоловіка, сімю. Ідеального часу, обставин не буде. Як я колись чула, пожертвуйте своїм тілом, часом, амбіціями заради ось таких карапузиків
Я планувала народження дитини майже 5 років! Але ніяк не думала, що потім все піде не по плану В моїх планах були поїздки з дитиною, вона чемно мала спати в калясці, а я спілкуватися і дружити з іншими мамами) Ага, якраз)) Не завжди все можна спланувати. І не завжди нам все дається тоді, коли ми хочемо. Деколи треба чекати не один рік на дитину, навіть коли готова, є можливість, бажання і інше. Ну такі моменти звісно наперед непередбачиш. Одна моя знайома висловила думку, що молодшим батькам легше справлятися з важкими дітьми. В них більше сили, енергії, вони ще самі недавно були дітьми. Тому і на дітей, і світ дивляться більш просто. Не знаю так це, чи ні. В кожного ж свій досвід. Я стала мамою майже в 32, мене мама теж народила приблизно в такому віці. А от в нас є сусідка, яка молодша за мене на 10 років, то вона на днях має народжувати. Я пам'ятаю її ще маленькою, і як вона попісяла на наш килимок, а от діти в нас майже ровесники будуть. Чи відчуваю я себе старою мамою? Ну не старою, старшою, дорослою. Але ця дорослість і старшість не додає мені впевненості. Я вчуся бути мамою, як буде вчитися і 20-річна дівчина. Все з часом змінюється, приходять нові речі, події, з якими хочеться ділитися і обговорювати. Хоч зараз в декреті важко знаходити час на всі обговорення)
Я не бачу в цьому вислові нічого аж такого поганого. Тому дискусію вважаю не актуальною А щоб не повний офтоп, народжуйте коли кому добре!))
Я от написала за сусідку молодшу на 10 років, що чекає на дитину, а вона вже стала мамою) Якраз сьогодні народила)
Хм.. з тих, що я знаю, а знаю я про більшу частину однокласників/ць та одногрупників/ць - то серед їхніх сімей я єдина з 3 дітьми. У всіх інших сімейних - по одній дітці, в більшості ще без дітей. Буквально 4 одно- розлучені, маючи дітей. (Це за шкільні роки близько 80 людей, бо я міняла школу, хтось приходив/йшов, та близько 80 студентів на потоці).
Дякую за коментарі, дівчатка, за ваші історії. Я хоч і пишу про свої 35 як про щось завелике)) але більш фінансові моменти непокоять, бо по одній дитині у нас уже є від перших шлюбів, а ситуація на даний момент не дуже сприяє, є певні витрати. І..у чоловіка астма, від мами передалась. Це теж непокоїть, хоча може якщо в перший рік максимально уникати контакту з подразниками, то обійшлось би. Просто це перший чоловік в моєму житті, з яким хочеться народити і ростити спільну дитину. Першу дитину я народила фактично для себе, а взагалі-то дві хотілось завжди. І ось тараканчики іноді бігають. Деякі з них зовсім дурні - ревнощі якісь, до першої жінки, що вона йому народила, а я ні не знаю чи зможу. Я з цим намагаюсь дати раду собі і не тримати дурних думок, але іноді находитьсуто жіноче мабуть, бо чоловік не дуже розуміє, з-за чого я сумую. Менш за все хочеться і себе накручувати, і його сердити своїм ниттям на цю тему. Якось так.
То, хай Господь благословить ваше бажання. Я думала, Вам під 50 . Розкати ще історій, як насолоджуються статусом молодої мами жінки "за 35"?
Дякую за підтримку! Історії люблю...та що там, у мене бабця мою маму народила в 35 років, а по міркам того часу це було мабуть зовсім пізно.) Оскільки ця тема в голові у мене кілька днів крутиться, вчора поговорили з чоловіком, порозумілись. Здається, у нас однакові погляди на питання. Для себе вирішила так: протягом найближчих півроку залагодити момент який мене найбільше непокоїть - мій кредит. Бо точно знаю, що почуватись безвідповідально, якщо він буде на мені висіти.
55-РІЧНА ОКСАНА БАЙРАК ЦЬОГОРІЧ ПЛАНУЄ ВПЕРШЕ СТАТИ МАМОЮ Сьогодні, 12:44 Режисерка навіть обрала ім'я для донечки. Відома українська сценаристка та режисерка Оксана Байрак, яка п'ять років тому вже заявляла, що планує народити дитину, наразі не полишає цієї ідеї. За словами знаменитості, якій нещодавно виповнилось 55 років, вона рішуче налаштована на те, щоб вперше стати мамою. "Цьогоріч хочу народити дитину. Я вже рішуче налаштована. У моїй новій квартирі, де зараз закінчується ремонт, є дитяча кімната та дитячий ванна. Молю Господа, щоб в цьому році у мене з'явилася моя Ліза", - повідомила Байрак у інтерв'ю видання "КП" в Україні". instagram.com/ksanabayrak Цікаво, що режисерка зазначила, що імя для майбутньої донечки вибрала ще в своєму дитинстві. "Ім'я я вибрала в 3 роки, коли мені тато з НДР привіз ляльку, яку я назвала Ліза. Це дитяче відчуття материнства залишилося досі", - зізналась знаменитість. Варто зазначити, що сценаристка з 2011 року перебуває у стосунках з молодшим за неї на 23 роки Георгієм, з яким познайомилась під час знімань програми "Давай одружимось". Проте зірка не дуже любить говорити про обранця. "Я не дуже люблю говорити про своє особисте життя. Не тому, що його немає. Воно є. Але щастя любить тишу і може зруйнуватися, як будинок з піску і туману, навіть від незручного дихання", - зауважила Байрак. Однак, як зізналася зірка вона досі офіційно не одружена. "Я не поспішаю до органів реєстрації. Але не тому, що належу до сексуальних меншин", - заявила Байрак, натякаючи на чутки про те, що вона лесбійка. Більше читайте тут: 55-річна Оксана Байрак цьогоріч планує вперше стати мамою