У якому віці народжувати?

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем viltis, 19 Грудень 2007.

  1. Lathorien

    Lathorien Well-Known Member

    та гарний у вас вік. казати, що вже "приперло" не варто. декілька років в запасі точно маєте. (не розглядаємо стан здоров"я, бо то зовсім інше)
    тут питання у вашому бажанні мати дитину. і однозначної відповіді коли це має бути немає. А на 100% ви не будете готові ніколи.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  2. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    Тут можна дуже сильно розкрутити тему. Я лиш зачіплю: не кожна жінка покликана бути матір'ю. З фізіологічних чи інших причин. Є такі що вступають в шлюб щоб народити дитинку чи багато діточок. Є такі які просто хочу дуууже довго жити з коханою людиною. Без дітей. І вони зовсім не егоїсти.
    Це як у кожного є голос, але не кожному дано співати. Якось так.
    Тому якщо один раз різко і чітко дати знати своїм родичам не пхати носа у Вашу сім'ю - образяться разово. І не дуже на довго. А от Ви при кожній зустрічі з ними залишаєтесь ображеною. Чи це чесно?
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Так, звісно є і таке. Я думаю, що не належу до таких, хоча буде видно пізніше. Тут питання в тому, що просто наряшає ситуація, ти одружуєшся і стаєш винна щось комусь після одруження.
    --- дописи об"єднано, 4 Лютий 2019 ---
    Бажання є, але не зараз, тут є інша психологічна причина ( страх).
     
  4. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    А чого ви боїтеся?
     
  5. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Що щось може піти не так, захворіти під час вагітності, післяродова депресія, боюся не дати собі раду з дитиною, не повернутися на роботу після. Для мене діти, це не є самоціль в житті, можливо це не правильно сказано, але поки що мені так здається. Це як бонус для сімї більше.
     
  6. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    Це майже всі цього бояться. Значить ви поки не готові до діток.
    Особисто я вже "піщала" що хочу.
    Тому знайдіть якнайкращий вибір для вас щоб не діставали інші.
    І живіть щасливо :heart:
     
    • мімімі мімімі x 1
  7. Orman

    Orman Модератор-бомба

    люди про це думають, що ніколи не можна 100% бути готовим до народження дітей.
    я народила першу дитину в 30 (четверту в 37). І інколи я ловлю себе на думці, що я хотіла б бути молодою мамою. Але, звісно, не факт, що у вас будуть такі самі думки.

    Поговоріть з собою, чому ви поки не хочете дітей, чого ви чекаєте, і чи всі ці причини є важливими в довгостроковій перспективі.

    а що він мав казати - живіть далі в гріху? Священник каже не те що вам хочеться почути, а правду. Якщо у вас різні правди з вченням Церкви, то який сенс йти до сповіді.
    --- дописи об"єднано, 4 Лютий 2019 ---
    питання в тому, що ви стаєте винною своєму чоловіку (а він вам), а він-то дітей хоче.
    --- дописи об"єднано, 4 Лютий 2019 ---
    Діти це окремі повноцінні люди, точно не бонуси.

    я не пищала, але це ні на що не пошкодило.
    страх поганий радник.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 3
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  8. Havronia

    Havronia Well-Known Member

    Ці таракани з віком зазвичай «ростуть і товстіють», хоча, може, у вас буде не так.
    Ха, я в 21 була в шоці від смужок на тесті, і в 25 отямилася мамою трьох дітей :girl_crazy:, хотіти і боятися не було часу.
     
    Останнє редагування: 4 Лютий 2019
    • Подобається Подобається x 7
    • Смішно Смішно x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  9. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Мені б вашу мужність!
     
  10. Orman

    Orman Модератор-бомба

    це часом дуже навіть варіант
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  11. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Звичайно, що ні. Впораєтесь, якщо будете хотіти впоратись.
    Діти вимагають дуже багато вкладень. Тому краще назвати таки народження і виховання дітей проектом))))
    нууу..я не думаю, що зрілі люди, які в принципі хочуть народжувати дітей не осягнуть щастя батьківства, якщо воно з ними трапиться трохи не по їхньому запланованому графіку. "Нещаслива" - трохи занадто приречене слово тут, ну хіба що зовсім не бачити для себе материнства. Але шлях до "щасливої" може бути складнішим, ніж, якщо дуже хотіти від самого початку, це так.
    Але то я Вас не переконую, просто ремарка. Особисто я рада, що дочекалася саме такого чіткого розуміння, що я вже готова стати мамою (наш первісток народився на четвертому році шлюбу), але, знаю, що якби це сталося раніше, то я б так само "дозріла" до того ж самого материнства, бо все, що для цього треба - вже було в мені, воно не з'являється раптово в 20/25/35 років. Можливо, в певному віці просто врівноважуються соціальні шаблони (не в поганому сенсі, а наші уявлення про те, як ми себе бачимо в сім'ї) з внутрішніми страхами, і це і є момент, коли ми свідомо і сміливо приймаємо такі рішення.
    Очевидно, що це для Вас емоційна тема, тому, можливо, Вам ці розмови родичів і страхи піддатися на їх тиск бачаться в темніших тонах, ніж є насправді. Подумайте, чому саме Вас аж так це зачіпає - такі "розборки" можуть допомогти не ображатись.
     
    • Подобається Подобається x 2
  12. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    бути молодою мамою - це просто :) молода мама - це мама немовляти
    А я весь рік від 19 до 20 провела в тих тестах, і так мріяла про ті смужки, тож коли побачила... я ніколи цього не забуду. А от в 30 була досить в шоці. Хоч дитя і було планованим, але страху було багато.
    воно ніби і так, але так вже заїздили ті фрази про проекти.
    А давайте придумаємо ліпше визначення?

    Мені нещодавно згадалось, як я вперше побачила багато мам одночасно. Це було в лікарні, де ми лежали з немовлятами. І там були дорослі мами, близько 40 років. Для мене ж ті 40 були астрономією. Адже "зрілою" здавалась навіть 26-річна сусідка по палаті, а сама я була "просто дуже доросла", як і всі малявки вважають :)
    І різниця була дуже велика між нами, 20+ і дорослими, 35+. Вони виглядали краще. Прийняття себе, знайдений правильний стиль чи що... не знаю. Вони вранці завжди протирали обличчя всяким молочком, і були такі монолітні.
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  13. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 2
    • Смішно Смішно x 1
  14. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Я зараз напишу страшну річ. Ви злитеся, бо самі десь всередині розумієте, що було б добре мати дитину. Але, по-перше, тиснуть деякі сучасні уявлення про "нормальну" жінку (та які діти в 24? Кар'єра, подорожі, гарно виглядати і т.д. і т.п.), а по-друге, Вам вже так в печінках сидять ті поради від родичів, що трохи хочуться їм насолити і зробити будь-як, але не так, як вони хочуть. Розкажу трошки про себе. Я рівно в 19 вийшла заміж, першу дитину народила без 2 тижнів в 24, за місяць до 5 річниці шлюбу. Я ніколи не хотіла дітей, як то часом хочуть інші жінки. І мене чесно мало хвилювали мої обов'язки перед чоловіком чи з контексті релігії. В мене не було добрих прикладів серед близьких родичів. Мною мама не займалася через різні причини, тому якогось позитивного очікування від материнства в мене не було. За ті 5 років очікування я різні цікаві речі чула в свій бік (від нав'язливих порад піти до лікаря до звинувачення в абортах), аж поки всі не вирішили, що ми певно дітей мати не можемо і дали нам спокій))) ну тут я вже закінчила навчання і намовила чоловіка таки спробувати вагітніти (а він егоїст куди більший за мене, йому взагалі було лінь щось змінювати). Десь пів року в нас нічого не виходило, я паралельно працювала вдома і шукала якусь роботу. Думала, що скоріше настане - робота чи вагітність - так тому і бути. Ну таки першою прийшла вагітність (десь через 7 чи 8 місяців). Ну мені сподобалося:) я теж з тих людей, які дітей вважають бонусом, але в хорошому сенсі. Не додаток до тата і мами, а як подарунок неба і велике поле для розвитку самих батьків. Я не знаю, за що мені таке щастя, але я не мала особливих труднощів з жодною з трьох доньок (ну ок, досі не маю, а далі сподіваюся на Божу допомогу перейти їх школи, перехідні вІки і далі по списку - їм тільки 3, 5 і 7 років). Я дуже адекватна мама, нормально сприймаю тимчасові труднощі з їхніми поведінками, здоров'ям, характерами і всяке таке. Більшість моїх коліжанок, які ретельно до місяця планували дітей, щоб вписати їх в кар'єри, подорожі і підготовки до вагітності, значно більше страждали від зміни життя після появи дитини. Тому ви собі плануйте, як вам зараз каже серце, мозок, але не думайте, що ви до всього будете готові і в 30 дасте раду краще, ніж зараз. Ви і зараз прекрасно з усім справитеся. Навіть без бабусь і дідусів, бо так навіть краще. Не піддавайтеся тиску збоку, але й не нехтуйте бажанням чоловіка через ті всі балачки. Ну і серйозно: з одною дитиною при наявності коштів і підтримки чоловіка теж можна прекрасно подорожувати, ходити на манікюри, займатися бізнесом і що там ще має робити правильна сучасна жінка.
     
    • Подобається Подобається x 11
    • Погоджуюся Погоджуюся x 6
    • Зе бест! Зе бест! x 4
  15. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member


    @Haidee


    Я сиджу і в душііі плачу, бо ви сказали правду-матку, як то кажуть.


    Зсередини так і є. Я маю багато прикладів різних з боку, рідних, друзів, знайомих і бачу їхні помилки і вже точно знаю що так чи інакше буду діяти якщо в мене буде така ситуація. Тобто я з кожним роком, або з віком - стаю бачити якісь нові речі, дещо розуміти набагато краще, додається життєвої мудрості і я знаю внутрішньо, якби тих речей не знала, наприклад, і були б діти, то мені було би важко.


    Мені імпонують зрілі батьки, які мають ту життєву вже мудрість. Я не кажу за молодших, що вони її не мають, бо можна у 18-19 розуміти деякі речі у житті краще за тих кому 30-40, але це рідкість зазвичай.

    На даному етапі я себе почуваю точно краще ніж 2-3 роки тому, і мені від того стає добре, що чим далі, тим більше речей прояснюються у житті. Якось хочеться все робити розумно, маючи знову ж таки стільки прикладів.


    Особисто для мене діти це теж бонус, стосунки з чоловіком завжди були в пріріотеті. І я хочу їх так вибудувати на майбутнє, що як виростуть діти і підуть в своє житті, щоб я в гармонії продовжувала житті з чоловіком, бо він та людина, яка буде зі мною завжди і до кінця. Маю приклад із своєї сім'ї, нас четверо і мама завжди дорожила внуками, вона просто така рада і щаслива як внуки приїжджають, а як їдуть, і коли лишається з татом, то і сварки і всякі конфлікти. Я вважаю, що якби були правильні стосунки, то батьки і мої, і чоловіка, хотіли би час проводити разом, і не треба було б їм тих внуків бавити, подорожували би, їздили всюди і таке інше.


    А так, виходить, діти обєднують наші сім'ї ,це не є погано ніби, це фантастично. Але, діти почнають виростати, батьків йдуть до нас і кажуть, давайте нам ''нових'' дітей, внуків..ви ж бачити діти то сенс життя. Для них так, в мене знову ж таки інше уявлення, чи правильне воно чи ні, не знаю, але воно ''моє''. То чи не егоїстично вони поводяться...в мене таке враження що так.
     
  16. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    всі люди в житті егоїсти... і ви .. і я .. і перехожий. Живіть своїм життям.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 1
  17. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    З дітьми так не вийде швидше за все. Бо скільки б Вам не було - 20\30\40, але з велииикою вірогідністю дитина Вам дістанеться така, до якої Ви не приготувалися: неспляча\шумна\вундеркінд\бунтар\експериментатор\малоїжка... І більшість методів виховання дитини "заготованих заздалегідь" Вам не знадобиться - все одно доведеться вчитися в процесі :girl_wink:. Це до питання "не готова" - часом варто зажмуритися я стрибнути зі скелі (перевіривши перед тим наявність страховочного троса :girl_smile:). Я не пищала, чужих дітей ніколи не любила, не умілялася, не тіскала і виховувати не хотіла, мені було просто цікаво "як там, по той бік?". А ще я трохи псих, обидва рази "стрибала" без детального попереднього плану і з купою "отягчяющіх" сімейних обставин. Поки всі живі :girl_haha:і про рішення бути мамою цих дітей я не шкодую абсолютно, навпаки радію тому, що вони принесли із собою і в моє життя і мої погляди на це життя :)
    А про родичів з запитаннями - всіх "в сад" (кого добродушно, а кого і з детальною картою місцевості) щоб не завжали своїм нудінням Вам розібратися у власній голові. Бо дійсно велика вірогідність того, що Ви матимете спокусу відкласти народження дітей "аби не так як батьки хочуть, бо я сама вирішуватиму" (доречі, можете і їм точно так же пояснити :) )
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Дивіться. Ви звичайно з віком стаєте мудрішою і розважливішою, бо кожна нормальна людина, яка вкладає в свій розвиток, освіту, спостереження за світом і людьми, такою стає. Але дам, з вашого дозволу, одну пораду: не аналізуйте стосунки батьків, не критикуйте їх і не міряйте на себе. Вони прожили вже велику частину свого життя і мабуть мали причини жити його так, як є. Зрозумійте: не діти є причиною проблем у стосунках батьків. Діти не можуть ані зробити стосунки значно кращими в перспективі, ані поламати гарні стосунки в сім'ї. Я коли чую, що чоловік пішов зі сім'ї, бо не пережив, біднятко, народження дитини, мені очі на лоба лізуть. Та він і так би пішов. Або завів собі коханку колись. Двоє або є свідомі своєї відповідальності перед людиною, якій обіцяли любов, вірність і підтримку, або ні. Все. Ви ж не думаєте, що якби у ваших батьків була одна дитина, то вони б зараз гуляли за ручки і більше жили спільними справами. Мій чоловік один в батьків і доволі пізній - все одно свекри гризуться на старості. Нас двоє з сестрою, тато давно помер. Мама дуже підкреслює всім своїм єством, що живе виключно заради дітей і внуків. Ну такоє, в неї не дуже виходить, бо дітей вона любить на відстані і коли вони тихенько поводяться, а стосовно дорослих власних дочок тільки недавно почала проявляти зародки поваги. Тому це питання точно не з теми "коли народжувати", бо "які ваші роки", для народження дітей з точки зору фізіології ще часу і часу, але зробіть щось трошки з тими страхами щодо дітей, які явно йдуть з вашої родини.
    Ну і так щоб не зовсім офтоп. Я знаю кілька дуже авторитарних мам "за 40". З тих випадків, коли жінка народила в настільки свідомому віці і настільки була мудра, що не дає дитині передишки зі своїми "правильно". Звичайно, то ніяке не правило, бо є й 20-літні мами, на яких неприємно дивитися в їх намаганнях ідеально виховати дитину. Це просто мої спостереження. Ідеальна, мудра, відповідальна мама часто є тяжким випробуванням для дитини. А взагалі класно, коли жінка ще має достатньо простору, щоб разом з дитиною щось нове освоювати. Мене он старша вчить грати на фортепіано (я тааак хотіла в школі, а не було можливості), мрію купити нам велике і поставити в новому домі. Середня примушує робити балетні розтяжки, бо то "дивно, що мама не може сісти на шпагат, якщо я можу". Менша дипломатії вчить, в тому числі в стосунках з чоловіком:) і до теми подорожей. Мій чоловік дуже замкнутий і не любить ані подорожей, ані компаній. Ми і до дітей особливо нікуди не вибиралися. Я йому погрожувала, що народжу собі дитину і буду з нею їздити, куди захочу))) народила трьох і якраз цього літа мала з ними дві мандрівки тут в Україні. Цього літа спробуємо кудись далі. Чоловік навряд чи колись полюбить вилазки з дому.
     
    • Подобається Подобається x 11
    • Зе бест! Зе бест! x 4
  19. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    зі мною в післяпологовій палаті лежала дівчина 25 років. Така кров з молоком, повна пазуха цицьок, народила першу дитину. І так вона зі знанням справи до тої дитина взялася - і підгузник на раз=два одягла, і приклала, і щось там ще робила. ну якби не знала, думала б , що третю дитину народила, так вона вправлялась уміло. А я в свої 34 боялась, що аж-аж, до дитини підступитись. ну тобто ні разу не монолітною(класне слово) була. До речі, я от родила в 34, але ніхто ніколи мене не діставав "дітонародженням". Чому так, навіть не знаю.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. Orman

    Orman Модератор-бомба

    А я була досить монолітна, і взагалі не боялась до дитини підступити, шотамще.
    Ну знову ми дійшли до того самого, що вік не має принципового значення.
    --- дописи об"єднано, 5 Лютий 2019 ---
    Мене теж ніхто не діставав.
     
    • Подобається Подобається x 1