Що мене дратує?

@Rodionochka, я би зробила китайське попередження , що від завтра всі шкарпетки, що мають наглість валятися - йдуть в котел, чи вогонь. Так щоб без варіантіва. Ага я - зла. Але ваших шкарпеток це теж стосувалось би ))
Ну і поправка, якщо є варіант - ви самі відповідаєте за свої кімнати , хлопці, то тоді так не піде..., ну би ви ж їм дали право вирішувати. Тому тут - "мане страшенно дратують ваші шкарпетки, а як я дратуюсь, то злюсь, а коли я зла--- тут самі щось своє додасьте. " Має подіяти.
Я , наразі, нагадую малому про прибирання речей і іграшок. Ніби слухає, але він ще малий...ще не бунтує.

 

Ой, я ті попередження пороздаю, а потім тре машинку закласти, і збираю шкарпетки сама))). Старший, правда, вже за стіл почав ховати), витягує, коли вже нема чистих. І то прогрес. Менший просто може впхати у самі несподівані місця.

 

Біда якась з тими шкарпетками...
У мене чоловік - як діти @Rodionochka..
При чому ще може казати: "я так люблю, коли порядок вдома", а я-то знаю, що тільки я останнім часом ті шкарпетосі і прибираю...
Хоча, окрім шкарпеток, я до чоловіка в плані порядку більше претензій не маю.
Нє, дратує ота його фраза про порядок.
Типу я порядок не люблю і не встигаю миттєво прибрати за дітьми чи за собою.
От якось він її проговорює позитивно, а я себе накручую, що я така-сяка грязнуля))))

 

@Rodionochka ,я говорю не лише про попередження, але й про дії. При чому -показові.
Я , десь більше року тому, демонстративно, після попереджень і прохань, зібрала в пакет іграшки, що валялись і спалила. Малий плакав, але я в рішеннях непохитна . На той момент це було принципово і ми домовлялись, що він має прибрати. Нє, в звичайні дні іграшки по хаті валяються, але не купами, а це щось було..можливо перед тим, як мала пилососити, чи що...
Я завжди намагаюсь виконувати свої обіцянки, як добрі , так і погані.

 

Ось тут і собака зарита). Я не виконую(. І вони то знають, і кидають. Я така непослідовна якась. Ну часом, правда, викидаю все на центр кімнати, і вони то все розгрібають. Або з шафи, де все купою лежить. Але отак у вогонь ще не робила).

 

ну шкарпетки - це якраз те , що підходить для показового акту .Я теж не за 200-300-500грн іграшки спалила . Головне встановити чіткий алгоритм . Ну і вогонь , це вам не смітник .

 

+1 за вогонь
Восени показово спалили в каміні машинку - всьо, наші сотня інших машинок прибираються. Та, бувають не сильно прибираються, а в купу, різне. Але дитина переживає, старається, слідкує. Ну і я зайвий раз не погрожую.
Хоча, тут мова про старших дітей... ті можуть *можливо* спровокувати і "на, пали всі" та гонорово тиждень походити без шкарпеток, поки мама не здасться
Тут стійкість мами треба, і тата .
Я от в таборі в 8 років на морі сама все прала своє - може шкарпетки окремо хай перуть?) Доросли, щоб кидати - то значить доросли, щоб прибирати.

 

Колись давним-давно, ще як жили на квартирі, я один раз викинула якусь іграшку за вікно. Все, подіяло на якийсь час. Але тут проблема в тому, що їх оті ультиматуми вже не «беруть». І найгірше те, що я не можу дотриматись сама того, чим їм погрожую. Відносно самим прати - як на мене це нереально). Мої діти ходять тільки босі, без тапок. Якщо старший вже має переважно темні шкарпетки, то в меншого вони світлі, а відповідно дуже брудні). Він їх пополокати зможе, або навіть просто намочити, і все. Ех, ладно, понила і хватить. Сьогодні воно мене вже менше дратує, поки що. Дякую, дівчата, за поради!

 

До речі, це теж вирішення . Якщо не можете змінити ситуацію, змініть відношення до неї

 

Порядок в іграшках, порядок на робочому столі, порядок з речами "на стільчику"( то мається на увазі ті, що раз одягнуті, і ще не брудні в пральку, але вже не кладуться в шафу)... хник... шкарпетки хоч не розкидає, але часом лишає на стільчику, часом відправляє в кошик. Хоч прошу весь час власне шкарпетки ввечері заносити в кошик. Довбу за те як дятел... сьогодні послухав, зробив, а завтра...забув. І я бачу, що не те що злісно не хоче робити, дійсно ЗАБУВАЄ, мабуть то для нього дріб'язок, що не вартує зациклення, є ж багато важливіших справ, думок, ігор і т.д. З серії - "що той бардак в порівнянні з світовою революцією ". Десь читала, що буває така особливість психіки в певному віці. Молодша, 6 років - буває, повторюю 2 рази максимум - все, вже запам'ятала і робить на автоматі за невеликими винятками. Сину і по 10 разу доходить через раз. Але вода камінь точить, наприклад, вже після їжі навчилися прибирати за собою посуд в посудомийку, чашку з чаю помити, стола витрати, як треба. Вже майже без "проколів".
Ну і я маю несиловий метод впливу, який до того ж не псує ніяке майно - ні шкарпетки, ні іграшки - я забороняю гру на планшеті, на день, кілька днів, тиждень і т.д., залежно від "тяжкості проступка". Це покарання розповсюджується і на бардак. Звичайно, це обумовлено вже давно (хіба ще письмовий договір не підписаний ггг.) А так як комп'ютерний час в нас і так обмежений ( 1 година син і 30 хв.менша), то стараються не "залетіти". Звичайно, буває по-різному, і як я в доброму гуморі, то просто нагадаю зробити, і все, а як вже мама зла - то вибачайте, "договор дороже денег".

 

Мене дуже дратує, коли дзвонять незнайомі люди, називають мене Валєнтіною Івановною і розмовляють зі мною, як із давньою знайомою . А я ніяка не Івановна, тим більше не Валєнтіна

 

Привалюють вгості. Без попередження. А потім звинувачують мене ж, що мої діти хворі і їх теж можуть захворіти.

в мого тата вчора ДН. Щоб не тягати хворого малого, запропонувала щоб мої батьки до нас приїхали. Ну і нема такої душогубки як в панельному. Мав бути ще брат.
Стіл на 6х накрила. Такий маленький і вузенький як журнальний.
А загостили ще його екс і діти з внучкою. Ото б весело було, якби я погодилася на татів варіант про півкілограмовий тортик і чай. Гггг, а тепер сама шкодую що не погодилася.

наша колишня невість, як кликала до себе вгості казала: "що принесете - те і будете їсти. Я не маю коли готувати"

Ну ви зрозуміли усю глибину мого дратування

хоч пиши оголошення на двері що неочікуваних гостей до хати не пускаю

 

Мабуть батько їм запропонував прийти, якщо вони знали де і коли святкування?

 

ні. Тато якраз казав, що не запрошував нікого. Ну і адреси незнали окрім мого брата. Але ж набратися наглості треба, щоб зайти в мій дім, коли 5 років тому кричала мені в обличчя що я їй ніхто
Пи.си. Не виставила за двері, тільки через те що тато попросив не робити цього, не псувати ДН. Інакше б з порогу мала 180 градусів.

 

Капець якийсь. Люди якісь такі речі роблять, на голову не налазить. І головне, в чому сенс.

 

Страшенно, просто мега страшенно, дратують люди, що на будь-яку твою скаргу мають лиш одну пораду-"тобі треба бахнути 50 грам". З тієї ж опери-бабу би тобі, мужика тобі треба, роди дитину-як рукою зміне...

 

Не змогла підібрати відповідної теми: поясніть мені хід думки батьків, котрі водять своїх дітей до школи,( коли в нашому класі половина дітей хворих), даючи їм АБ при цім. Мені це на мозг не налазить.

 

Сором зізнатись, але тільки вчора мала трохи суперечку з братовою, бо вона подзвонила мене спитати, чи вести малу в садок? Дитина 4 день приймає антибіотик. І, взагалі, ще доволі не є здорова (кашлі(інгалюють, бо проблеми з бронхами давні), соплі зеленющі). На питання "Тебе щось в с*ку клюнуло вже?". Відповідь "Вона вдома нудиться".
Занавєс

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Проблема не тільки в такому буває - в мене дитина лиш почала ходити в садок, зараз ситуація зі здоров'ям приблизно така сама як і у вашої братової, лиш, Слава Богу, без АБ,а на мене насідають мої родичі - " веди в садок,чого вдома дитину тримати, це ВСЬОГО ЛИШ кашлі і соплі, подумаєш, всього лиш хрипи в бронхах. І взагалі, раз дитина вже два тижні ходить в садок і АЖ 1 РАЗ залишалась спати в обід, то тобі терміново треба залишати її на цілий день і шукати роботу з повною зайнятістю". І пофіг, що після того сну в садку дитина з істерикою зривалась цілу ніч, пофіг, що в разі хвороби не буде кому за дитиною приглянути,бо ми з чоловіком живемо самі, а вся родина доволі далеко, пофіг, навіть, що я офіційно в декреті до кінця листопада і зараз роботу шукати якось не варіант..ні, родичам треба капати мені на мозги при кожній нагоді...фух, виговориласт....

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Ситуація дурнувата до абсурду...
В класі 22дитини. 8 з них не захворвла за цих 2 тижні. Тобто , сподіваюсь, виробила імунітет
4-5 встигли вже по 2-3 кругу підхворвти...і тут одна мама ,шкодуючи мене, видає фразу...." та мій теж на АБ але до школи зодить.."
В мене був ступор. От реально - я почула, що саме вона сказала, але мій мозок відмовився обробляти цю інформацію....
Сопливі дітки завжди були є і будуть.
Хай це не є приємно, але безтемпературні соплі - це норма..
Ну але це ж не якийсь виступ ,чи концерт , де твоя дитина має важливу роль...це перший клас під час епідемії, ну бо 55:% захворюваності це реально....перевищений епідемпоріг...