Ну так, нам 9 місців. то якби ще основна їжа мала би бути ГВ (а так то суміш). Але я то все геть "на око" роблю. Не важу ніц...взагалі толком не знаю, скільки ті діти мають їсти)))). Вони і суміш можуть по-різному їсти (ну не доїдає одна), і страви. Різне я їм навтіь не пропоную. Ну як....зробила овочевий мікс з кашкою і їмо. Я і так постійно думаю, як те меню їхнє урізноманітнити, бо все те саме деньу день . --- дописи об"єднано, 22 Серпень 2016 --- Та от якраз не виходить))). Ми ще й 2-й місяць якось ту вагу не дуже набираємо..хоча я це якраз легше сприймаю, бо ж рухатись почали. прикорм...важко це прогнозувати.
Я завжди робила на око: добре поїли, то десь 150мл, погано - то 200. А вони вже їли скільки хотіли. Ну і моя думка така, що ліпше трошки менше зай з'їдять, ніж пакувати їх під зав'язку. В нас бабусі як були, то такі танцями із черпаками влаштовували під час годування, щоб хоч ще ложечку з'їли. Але вони так рідко до нас приїжають і так мало бувають, що я поступилася. Все одно не набагато більше втиснули в дітей Я в таке не бавлюсь. Їсть - добре. Не їсть - нічого страшного. А щодо ваги, то ми щомісяця ніколи не важились. Десь перших два-три тільки. То я і не знаю скільки набирали: росли і добре) Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
Ого...то я тоді "тіграм м"яса не докладиваю" ))), бо вважаю, що 200- це повна порція на одне годування, ну і ., відповідно, якщо поїли овочів чи фруктів (якщо без каш-м"яса, ну чогось суттєвішого), то я можу домішати вже 90 (як добре поїли) чи там 150, якщо геть мало. Але вроді ніхто не казав ще, що ми худі. навпаки називають пампулями . Так що наразі стратегію таку буду тримати . От тільки розвиваю в собі ту стійкість до недоїдань, як Ви пишете . Дуже корисна штука . Ну і оте моє "щоб однаково" - теж боремось.
У нас знов питання . Хто з двійнятами ходив в басейн? Як то виглядає на практиці? Я так собі думаю, що одному дорослому це нема як реалізувати, правда?
Ми ходили лиш літом. І нас двох часом не вистачало.)) А на заняття одному дорослому із двома дітками, як на мене, нереально. Бо що робити із тією дитиною, з якою не займаєшся? Не відпусти бігати чи повзати, бо кругом вода. Хіба брати когось з собою: чоловіка, бабусю, хресну, подругу чи меншу сестру або ж брата. Або ж поговорити із інструкторами. Можливо в них якраз є вільні руки) Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
Привіт, подвійні мамусі. Хтось поділиться зі мною лайфхаками того, як гуляти з дітками надворі, коли вони вже починають ходити? Наразі не дуже уявляю того з ними двома. Думаю про варіант віжок.
я поділитись не можу))) бо не наважувалась сама з ними гуляти до більше ніж двох років))) можу лише порадити вибирати майданчик, який огороджений з усіх боків і не великий
Ой, то не варіант))), бо інакше взагалі вдома будемо сидіти ). В ерго і візку вже сидіти не хочуть дуже )))). Щодо майданчику - це 100%, вже подумки перебираю, які є поблизу. Так виглядає, що ніяких :D, тому повертаюсь до первинного питання ))).
Я не подвійна матуся, але біля нас на майданчику гуляють дві сестрички. Мама дає собі з ними раду, правда дівчатка досить спокійні, не розбігаються в різні боки, переважно бігають одна за одною, а навіть як розбігаються, то швиденько реагують, як мама кличе. Тому певно мусите дивитись по своїх дівчатах
ще як варіант -пісочниця. В мене сарша могла по 3 години там колупатись, меншим нажаль, не подоб я коли перший раз спробувала вийняти менших з візка і пустити погуляти (а була ще старша з нами), вони всі троє як порозбігались в різні сторони: і всюди їм цікаво, і у візок назад нізащо Я ще довго не наважувалась це повторити. В нас ще й зі всіх сторін майданчика дорога((
То дійсно дуже від дітей залежить. Мої відривались вдома, але на вулиці завжди ішли тільки за руку, на дорогу не вибігали, на майданчику завжди реагували на мене і не лізли де не треба. Якщо сумніваєтесь почніть з маленьких майданчиків, наприклад біля нашого будинку є майданчик лише з пісочницею і одною гайдалкою. А ще знайомтесь з іншими мамочками, вони можуть допомогти і підстрахувати, поки ви з одним на гірці інша мама може погойдати на качельці разом із своєю дитинкою. Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
То навіть не так пр характер зараз, як про те, що надворі ще не вміємо ходити. Вдома добре вже, а от де нерівно, де камінчики-бордюри-нахили, то ще не вміємо. То вони виходить не так розбігаються зараз, як падають в різні боки :D --- дописи об"єднано, 6 Березень 2017 --- Розумію. Я зараз їх виймаю на гойдалку - то назад сідати не хочуть. І я кожен раз то роблю зі страхом, що може з того вийти потім . Але наразі якось не критично - задурюю. І так само ото після першої прогулянки ніжками я якось настрашилась і вже сама не наважуюсь їх ніжками вигулювати....наразі далі сидимо ще. --- дописи об"єднано, 6 Березень 2017 --- Я так розумію, о більшість відповідей стосуються віку, коли діти вміють добре ходити і вже слухаються? Чи то не у віці справа? Мої лише зараз почали прислухатись до мене, але коли щось дуже їм цікаво, то взагалі не реагують.
Мої прогулянки з хлопцями до двох років, це були поїхати на базар, і назад додому. По часу, то виходило нормально, бо поки на базар, а там скупитись, і додому (а це було вдвічі довше, ніж на базар, бо я з пустим кошиком їхати не вміла, і як завжди мені треба було все і одразу, то додому ледве доповзали). Але, правда, вони в калясці їздити любили. Якщо їхали на майданчик (таке було рідко), то тільки на той, який зі всіх сторін загороджений будинками, і до дороги далеко. Бо мої хлопці, з тих двійнят, які розлітаються в протилежні сторони, і ніколи разом не бавились. Я навіть на так званих "закритих" майданчиках губилась, бо не знала, за ким першим бігти. Після двох років, ситуація стала веселіша, бо ми були вже без візка. Я з своїми навіть, на той час, не 50 кіля, вже везти під гірку на візку, не мала сили. Прогулянковий візок не купляла, бо наша вулиця (не асфальтована) жодного візка б не витримала. Але в тому є свої плюси: мені різко перестало треба було скуповувати пів базару, ібо мусила тримати хлопців за дві руки. Тож ми мали лише малесенький кульочок завжди. А хлопці мої, і далі бігали в різні сторони. Зараз вже, після трьох, нам ще веселіше. В нас можливо з запізненням (не знаю), а може й ні, почався період "я сам". За руку йти нам не цікаво. По дорозі в садок, я бавлюсь в доганялки. Ну ви поняли, періодично когось доганяю. Правда, стало трошки легше, бо вже хоть через раз, чують маму. Ну, і бавляться вже частіше разом, то і бігати ніби стала трошки менше, принаймі бігаю все частіше, лише в одну сторону. Далі буде...
Знов підніму тему . Готуюся потроху до зими - подумалось про сани. На яких возились ваші двійко-дітки? Треба спеціальні, чи можна обійтись звичайними? Дякую. Ги, може підкаже хтось, де купити? --- дописи об"єднано, 4 Жовтень 2017 --- Може, обійтись підпопниками?
Санки з рулем. Але тут ньюанс, бо руль один, а дітей -двоє. Погодки в мене вічно за той руль дерлись.
