Робота в держустановах: і сміх, і гріх

Я просто розписалв, що я мала на увазі. А кандитат то ж не посада, він не має певноі зарплати.

 

Таке питання з"явилось, дівчата. Робота подобається з\п середня, плюсів у роботі багато, мінус один - колеги (більшість жінки), плітки, відчувається певний ігнор. Недавно одна сказала що про мене пліткує інша позаочі (я розумію що всі про всіх говорять, але не думала що обговорюють все, було неприємно). Там ще між 2 конфлікт і постійно одні на іншу зуб має. Нюансів не знаю, бо тільки перший рік там, але по доброті душевній хотіла з усіма мати добрі стосунки, а бачу так не буває. Знаю, що роботу шукати складно і не відомо, що за новий колектив буде. Так ось, як вчинити? Звільнятися і шукати нове місце, де спокійно буде або забити і працювати тут де є? До того ж дуже прикро йти через отаке, здавалось несуттєве (але як то бачиш то добра не додає). Хто з вас звільнявся з причини колективу на роботі? Чи не пошкодували ви?

--- дописи об"єднано, 22 Лютий 2017 ---

І ще - одна каже щось мені і тут же "Тіки нікому не розказуй і я не скажу також", інша теж, і потім буквально на наступний день я взнаю що що одна, що інша все порозказувала і ще невідомо що доплела, мабуть ще й так, щоб виставити мене в негативному світлі. А наговорює то одна на одну по суті. Ті колеги що там давніше якось до того звикли, я ж новіша, то попала в таку ситуацію. Плюс з місцями напряг, постійне скороченні, декретчиці мають виходити, ставок мало, ще й оці інтриги. Ті що там давніше в своє коло нікого не допускають.

 

Звільнялась. Пошкодувала і не раз. Добрий варіант тут один: спочатку знайти щось краще, а вже потім звільнятись.

 

@Inalav ,не приймайте участі у таких розмовах. Якщо уникнути нереально, то просто мовчіть і кивайте головою. Ні слова не кажіть,бо то обернуть проти вас.А звільнятися із-за того- немудро,бо таке у більшості колективів є,де працює більше 2 людей))

 

@Louth а пошкодували бо на новій роботі колектив ще гірший був, чи просто за минулими напрацюваннями, комфортом шкода було? Я розумію, що то всюди є, яле якщо знаєш що нікому нічого поганого не зробив а до тебе такий ігнор то це просто псує настрій. А що там хто думає то в голову не залізеш нікому.
@exmargarytka так тепер і роблю, проте постійно відмовчуватись теж не варіант. Але повторю, там виглядає що і говорити нема з ким. Замітила, що в очі кажуть одне, а поза очі про ту ж людину обмовляють. Приклад - сьогодні одна співробітниця заглянула в кабінет і пропонує іншій йти з ними попити щось тепле, мене бачить, але наче не бачить. Коли я біля них то ніколи не пригощають навіть чисто з чемності. Яж і "прописку" виставляла, і все як годиться, як щось маю то пригощаю, а все одно отаке ставлення. Якось напрягає. Чи працювати і пофіг що там таке, і їх так само тупо ігнорити? В іншому ж в мене все наче добре. Але робота багато часу займає, тому теж на настрій впливає.

 

Омг, я Вам співчуваю. Колись працювала с держустанові...для мене це було пекло. Щовечора вони пили, постійні виставляння, чаювання, пригощання. Я звільнилась через півроку, хоча не можу сказати що конкретно через людей, з тим можна було змиритись. А от ту систему радянську я не витримала.
Пішла в сучасну фірму, де ніхто не приписується, дн святкували тортиком і цукерками. Там теж були різні плітки, але де ж цього нема? Загалом колектив був більш молодий, з сучасними поглядами, і дуже веселий.
Але погоджуюсь, йти варто тільки тоді, коли знайдете достойну заміну

 

Якби Ви не старались, все одно комусь Ви не сподобаєтесь. Не надто тим переймайтесь. Робіть так як добре Вам і не чекайте чогось особливого від інших

 

Працюю в держустанові, та виставляння за день народження та інше якось відійшли самі собою (по причині фінансової неспроможності) , і я тому дуже рада)))). Йшла в декрет, то були і виставляння і святкування, а вийшла - все потроху затихло.

--- дописи об"єднано, 23 Лютий 2017 ---

Я також раніше була в схожій ситуації , а потім плюнула. Я ж працювати прийшла, заробляти гроші.

 

Спробуйте на наступний раз коротко і доброзичливо сказати, що ви вже це знаєте

хтось інший сказав

Це допоможе не продовжувати таку розмову.
Намагайтеся, щоб Вас не втягували в свої інтриги, тому м'яко-плавно переводьте розмови на нейтральні теми.

Я би і кивати не радилаХто його знає, як сприйняти можуть.

Поки що, певно, таки варіант. Їм просто набридне розказувати вам дурниці про інших, ну і повірте, потім оцінять, що ви особисто не пліткували.
А взагалі не переймайтесь і старайтесь не звертати увагу на ігнор з боку колег. Якось налаштуйте себе на те, що друзі у вас поки поза межами роботи, а нові колеги - чужі вам люди.
Роботи не кидайте. Все налагодиться

 

В більшості жіночих колективах таке процвітає. Тому вчіться поменше говорити на пліткарські теми, щоб не передавали далі і не перекручували, і просто не звертайте на то уваги) Не кличуть - значить не треба, я б не напрошувалась спеціально, не вашого кола це люди, головне щоб по роботі ніхто не заважав))

 

Стараюсь ні до кого в відділі не лізти, підтримую добрі робочі стосунки, не пліткую ні з ким взагалі там (це небезпечно як зрозуміла). І от вчора ситуація, одна колега (завжди така любязна вроді) каже "А ви знаєте, я думала що Ірина

інша співробітниця

якась краща". І вона мені розказує "Недавно ми сиділи, і почали говорити що грядуть тяжкі часи, може буде якесь скорочення, а ви до нас з іншого відділу прийшли, вам дали "наш" участок роботи, хоча такого не мало бути, а говорила про вас Ірина".Казали мені що та мила співробітниця може спеціально налаштовувати колег один проти одного. Чи варто щось починати виясняти? Чи це взагалі нормальні явища в жіночому колективі, бо я таке вперше бачу. Не звертати увагу на таке передавання, чи що?

 

Саме так і робіть.....доречі я вже другий місяць без роботи - скоротили( хоч і не мали б саме мене....) Теж був жіночий колектив, робота нормальна, а морально дуже важко було.... 3 роки там пропрацювала....

 

Я вже всякого передумала, навіть якщо то така "подвійна гра" щоб мене спровокувати на виясняння, чи навіть якщо просто так сказали, та й взагалі про всіх завжди говорять, то вирішила не розтрушувати ту ситуацію, напевно так буде найкраще. незалежно що то було. Бо уявіть, що почну виясняти, отт що скажу "А ви знаєте, мені тут передали що ви на мене говорили, а хто не скажу і т.д."? То вже базарний рівень, і та інша почне або злитись, або віднєкуватись, або теж почне щось виясняти. А та що мені розказала може виявитись взагалі "ні причому". Не вірила що в жіночих колективах таке є. а переконуюсь що так. Хоч раніше такого не бачила (а може тоді просто ніхто мені не "доповідав" ).

 

Я бачу, що це Вас дуже турбує то для чого це тримати в собі? В мене колись давно була схожа ситуація але я все таки наважилась почати цей процес виясняння. Кожній все твердо роз"яснила. Було страшно але відразу стало відчутно, що мене поважають і зі мною рахуються. Зазвичай колектив так перевіряє і треба себе поставити.

 

@intelite та якось не хочеться на чиїсь провокації вестись, ось в чому справа, думаєте після вияснення щось зміниться? Далі будуть говорити всяке про всіх, як і завжди. Не розумію навіщо мені це колега переповіла навіть) Думаєте варто?

 

Правильно, не ведіться, бо опуститесь до їхнього рівня. Колега переповіла, бо мабуть роботою не завантажена, забагато вільного часу має
Це просто плітки. Знаєте, та колега, яка начебто на Вас наговорює, могла сказати по-одноми, а переповідають наче й ті самі слова, але з іншою інтонацією, і вже виходить інший зміст.
Просто не звертайте увагу, в одне вухо влетіло, в інше вилетіло.

 

@Siania саме так після всього обдумування і вирішила Починати ту фігню виясняти то точно себе не поважати, най самі в тому і варяться

 

Виясняти щось можна з людиною, яка Вам прямо в очі сказала щось.
Я на роботі дружила з дівчатами, то ми собі могли щось поговорити, але то були не плітки, чисто поділитись тим що наболіло, і я знала що далі це не розповсюджувалось. Але це були в приватній компанії)))
А от на державній роботі не було близьких для мене колег, кому я б могла розказати щось особисте і бути впевненою, що це не будуть переповідати. Тому, на привеликий жаль, мушу сказати, що буває так, що в колективі нема з ким дружити, і доводиться оминати ті пліткарства. Але це краще ніж брати в тому участь.