Різні погляди на виховання

Відповідь: Різні погляди на виховання

наш жук знайшов інший метод
татко на нього за щось сварився, той підійшов обняв і дає цьом. чоловік як був присівши біля малого, так і сів на підлогу. я за тим спостерігала (і вже знала що малий так робить коли на нього свариш) кажу: Шо, папік? Нєчєм крить?

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

і моя дитина як шкоду зробить, то тулиться куди дістане чи до ноги чи щокою до щоки - до мами, баби чи тата
і все - всі обеззброєні :xaxa:

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Так я про що і питаю: дався, бо його приголубили 15 хв лагідно бесідували, нє? А чи говорили про користь від ліків чи розказали якусь іншу історію в той момент - чи мало це значення тоді?

Якщо дитина пішла на контакт, то зовсім не означає, що вона вникла в суть справи. Вона скоріше повелася на мамину поведінку, тобто відповіла добром на добро, якщо можна так примітивно виразитися.

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Я вчора читала статтi про "жахливi два" (terrible twos) тобто в дитини на другому роцi життя починаються всякi iстерики, прояви характеру iтд. (Лiнки маю але на англiйськiй тiльки) Лiкар Сiрс каже що по-перше це має пройти до 3-4х рокiв (заспокоїв), по друге, треба застерiгати цi прояви в спосiб передбачення. Тобто, знати що дитина може бути голодна, чи замучена, тому дотримуватись якогось розкладу їжi та спання. Ще казав iгнорувати особливо коли дитина робить щось на зло. Нiколи не пiдвищувати голос, i залишатись при контролю ситуацiї, i не йти у дитини на поводу, бо це найгiрше. I якщо дитина почне битись, кидати речима i вдаватись до фiзичних маневрiв то просто притримати нiжно, але стримати дитину i спокiйно пояснювати що ти її потримаєш трошки, бо ти її любиш i це їй на користь, а вона заспокоїться i все буде гарно.
Ось лiнк з рештою. Але вибачайте, перекладати довгу статтю не можу.
http://www.askdrsears.com/html/6/t063300.asp
I ще ця стаття i цi рекомендацiї направленi стосовно зовсiм малих дiтей - 18м до 3-4 рокiв.

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

У нас зараз період "а чому?" Я була налаштована відповідати на усі запитання малої, але в мене до вечора вже дим з вух іде від тих нескінчених запитань. При тому, що питання такі, на які логічної відповіді не існує, доводиться добре думати, перш ніж щось сказати, але на кожну мою репліку знаходиться ще сотня "а чому", здається, що їй цікаво просто чомукати...
Мамусі, в яких дітки вже дійшли до того періоду, як ви поводитесь?

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

"А чому люди в австобусі їдуть? А чому вже вечір? А чому той дяд курить? А чому Злата обкакалась? А чому ....... " :8::8::8: Тихо дурію :xaxa: і відповідаю, питання які часто повторюються вже деколи ігнорую.

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Згадалась Таня із своїми "Чому?"
"А чому ялинку не можна ставити на Паску?"
"А чому бабця має не наше прізвище? Вона що, приблудна?"
"А чому ти робиш на своїй роботі і не йдеш на татову, де більше платять?"
"А чому мами мусять варити їсти, а не тати? Де таке написано?"
" А чому не можна покришити пряника в борщ? А борщем полити пряника можна?"
"А чому в бабусиної кицьки є котенята, а в нашої нема?" -
це тільки частинка блокнота. Ще б треба було записувати, що я відповідала тоді...

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

я під столом! :D:D:D

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

так, ви цілком праві - маленька дитина більше орієнтується на інтонацію, жести, міміку, ніж на слова
але прості частовживані слова і речення дитина в рік вже розуміє
от мій малий знає "принесі мамі мячик", "ходи дам мандаринку", "давай прочитаємо книжку", "хочеш цицю?" тощо
бачу що знає бо як так кажу, то йде шукати мячик або свою нещасну порвану улюблену книжку, або йде до мене по мандаринку чи починає шукати цицю
і ще розуміє "ходи дам борщику, супчику" бо відразу йде геть з кухні :xaxa:

а от "принеси машинку" або щось типу того не розуміє ще
з того і роблю висновки що частину слів і речень добре розуміє, а частину не розуміє
рідковживані чи абрстракті слова не розуміє звісно, але до дітей і радять говорити коротко і ясно, щоб вони швидше розуміли і не плуталися
пасивний запас слів в дитини більший, ніж активний, тобто розуміє більше, ніж може сказати
він говорить кілька слів: мама, баба, тятя, дай, ни (два останні не знаю чи свідомо чи ні) і ще "слів" які я розібрати не можу :confused:

а про "чомукання" - ох, комусь надоїло вже, а я дочекатися не можу коли мій буде "чомукати" цілий день :xaxa:

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Дівчата мій малий Станіслав, чомусь (я не можу зрозуміти причину) б"ється причому всіх, і маму, тата і бабцю, і свої іграшки, як з цим боротися вже не знаю, і говорили і показували що не можна бити, що буде боліти, а всерівно бах-бах і бах. може то вік такий, ніхто його не б"є, я боюся що дітей буде на вулиці чіпати, коли він то переросте?
Дублюю сюди може хто що підкаже

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

а скільки йому?

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

1 рік і 4 місяці, але то вже десь з рочку так, хоча іграшки в дітей не відбирав, просто я боюся щоб як народиться ляля він і її не бив

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

спробуйте не реагувати взагалі
в такому віці дитина не розуміє що так робити не можна і тим більше чому не можна
це для дитини просто гра, спосіб пізнання світу
мій теж часом лупить по баняках або стукає двома речами докупи щоб поголосніше дзвеніло
діти люблять все що голосно торохкоче і самі всім торохкочуть
а коли б’є людей то тому що цікава реація і наявність реакції тільки стимулює активність
імхо, це такий період і скоро минеться
зробіть вигляд, що вам всеодно що він б’є вас і йому це стане нецікаво
принаймі сподіваюся що так буде

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

і наша не "чомукає"
Говорить...запитує...але питання "чому" в неї небуває:confused:
Цікаво це добре чи погано:confused:

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Це ще просто рано , потім надоїсть. В моєї до сих пір не пройшло, деколи мозги киплять від її питань, особливо коли вдома цілий день :8: Садік конкретно спасає!:y:

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Недавно почула від знайомої цікаві тези, думаю в них щось є. Хочу поділитись.

Виховуючи дитину памятайте:
-якщо вона росте у ворожнечі, то вчиться бути агресивною;
-якщо вона росте в насмішках, то робиться замкнутою;
-якщо вона росте в попріканнях, то привикає жити з почуттям вини;
-якщо вона росте в чесноті, то вчиться бути справедливою;
-якщо вона росте в любові, то вчиться вірити в людей;
- якщо її підбадьорювати, вона навчиться вірити в себе;
- якщо її хвалити, вона навчиться бути вдячною.

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Немного по теме…
Как только я родила и начала выходить с ребенком на улицу, ко мне начали подходить мамочки с вопросом: «Кормите?», и получив утвердительный ответ, говорили: «Молодец, а то вот моя, или мой…» и дальше шел рассказ об очередном отказе от груди.

Я не считала нужным давать советы, т.к. сама только начала проходить этот путь, да и неблагодарное это дело – советы давать.

И мне кажется, что дело не в осуждении со стороны успешно кормящих, а в том, что у женщины, у которой не получилось с гв, остается какая-то «заноза» внутри. Это как будто сломал ногу, она срослась, ходишь нормально, но только ноет на плохую погоду и дает о себе знать.

Думаю, что мамы у которых не получилось с гв, должны задать себе вопрос: «А хочу ли я успешно кормить своего второго ребенка? А хочу ли я, чтоб успешно кормила моя дочь?

Если ответ – нет, мне это не важно. То нужно вообще забыть об этой теме, задвинуть эту занозу подальше внутрь себя. И жить дальше, благо ребенок растет и появляются каждый день новые проблемы, которые нужно решать. И вы все равно лучшая мама для своего ребенка, и с этим никто не может поспорить – потому что это истина.

Если ответ – да, мне это важно, я хочу кормить до природного угасания, то есть до того момента, когда мой ребенок уже не будет в этом нуждаться. То нужно понять, что отказ ребенка от груди – это результат целой цепочки неправильных действий матери. Нужно, открыть «дверь» в себя и начать «копать», искать причины в отношениях между матерью и ребенком, между мужем и женой и т.д.. Найти именно свои причины, а в каждой ситуации и у каждой матери они индивидуальны! И найдя причины их осознать, и исправить.

Это решит личностную проблему, но есть еще и другая. Комить грудью нужно учиться. И самый лучший учитель – это успешно кормящая мама рядом с вами. Её успешный пример и её рассказы об успешном кормлении завершат начатое дело. Любая успешно кормящая мама протянет вам руку помощи, а брать её или нет, решать вам…

P.s. Мы все желаем счастья нашим детям, только каждый его видит по своему…

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

В мене та сама ситуація. Останні запитання: що таке драйвер, що таке мегабайт, як роблять хліб, як роблять олівці, чому ти мене так любиш

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

моя майже не чомукала, завжди казала я все знаю...тююю..то я сама чомукала до неї...шоб випитати її думку ))
ну а тепер вже ганяю до роботи, правда така капарна як шось робе то не може шоб чисто..та якось вже знає шо праця її не мине ))

 

Відповідь: Різні погляди на виховання

Можливо, трошки повторю вже сказане, але в одній книжці знайшла про годування грудьми : "одлучають од грудей дитину в рік, деколи - раніше. Тих дітей, що їх пізніше відлучають, мазунцями звуть."
а ще там написано, що "до шести неділь, звісно, воно (дитя) ще не їстиме ні вареного, ні печеного, ото тільки і спасіння йому, що кукла та мозючок (хліб або каша у шматинці)..."
Це з книги Марка Грушевського Дитина у звичаях і віруваннях українського народу, 1906 рік !!!!!!!!!!!
А ви годували дитину аж до 7(?)! місяців, тобто, вона спокійно перейшла на дорослу їжу! І процесу "відлучення" не було, все сталося плавним переходом.
Щодо інших, які хизуються тривалим грудним годуванням - хизуватися будь-чим негарно. Знаю і такі випадки, коли рано починали давати "прикорм", дорослу їжу, а на публіку, в громадських місцях демонстрували, як вони годують дитину грудьми.