Проблеми у стосунках мiж сестричками/братиками

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Koza-Dereza, 23 Лютий 2010.

  1. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Згадала як в нас з верху двоповерхового ліжечка летів дерев’яний брусок якраз біля малого. Міліметри. Від голови. Та, таки було страшно. Але, якщо чесно, то малий у мене падав з підвіконника, і з ліжка). Брат йому в такому юному віці менше шкоди завдав.
     
    • Смішно Смішно x 1
  2. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Поговоріть зі мною про другу дитину в сім'ї , точніше про першу при появі другої .
    Загалом мала добре сприймає братика, ніяк йому не шкодить, розкладає все що треба для зміни памперса, миє йому нозі при купанні. Але вона стала якась нервова чи шо.. Я то розумію, що їй бракує мами, хоч зараз вона має багато тата і вони наче непогано розважаються. Вона вже давно вміє гарно чітко говорити , але тепер так розлялякалася, що я вже немаю сили то слухати.
    А вечір - то взагалі труба! Моральних сил на вечір вже нема, хочеться просто відмастити її по дупі, хоч я того і не роблю, але вже добряче підгаркую на вечір. Ще Їй треба мами щоб почитала і потім полежати з нею , малюк паралельно ще може плакати. Іноді цицяю малого і паралельно читаю їй , от лиш лягти разом тоді не виходить.
    Я розумію, що з часом то має "якось влягтися", але скільки треба часу і як то правильно той час прожити? Бо таки переживаю за малу, мене ті її нерви шось лякають.


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  3. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    По-різному. В мене старша на народження середньої реагувала бурхливо, але недовго. Теж лялякала, кричала, мама була погана. Але минуло швидко, десь в перші місяці. Середня реагувала тихо, але досі виявляє ту таку приховану ревність: полежи тільки зі мною, бери мене на ручки, ходи гуляти тільки зі мною. Але вона така по характеру дуже емоційна і ніжна, я боюся її зачепити фізично і морально. То вже їй 4,9, а молодшій 2 р. і 8 міс. При тому вони між собою - нерозлий вода, менша каже: "Телєзька моя подвузька"))). Коли не б'ються, звісно, гг. Ну я не знаю, як там правильно радять поводитися, але я ніколи не любила штучної уваги, навряд чи змогла б віддати перевагу істеричній старшій перед немовлям, яке плаче. Мені здається, що чим більше старшій дитині давати приводів думати, що криком чи вимогами можна відтягнути маму від молодшого, то тим більше вона тим буде користати. В старшої дитини свої переваги, в молодшої свої. Деградацію мовлення майже всі діти проходять, це мусите просто пережити. З істериками самі дивіться - може дитина їх пережити просто збоку чи таки треба скручувати в калачик і заспокоювати.
     
    • Подобається Подобається x 1
  4. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Ті істерики зазвичай вилазять в інших темах, це ніби як емоційна розрядка чи що - от лягає спати, і ніби все в порядку і тут починає кидатись подушкою, скидає її на землю, несе до кухні, тягне собі мою, вмощуючись майже сидячи, не лежачи.
    Або десь серед дня починає так репетувати-гарчати. Питаю чи вона сердиться на когось, то зазвичай каже що ні, або шось таке верзе, явно не якісь реальні події чи ситуації .


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  5. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    На мою думку, в питанні "бракує мами" варто зберігати баланс між намаганням дитині ту увагу дати, і тим, щоб просто підтримати її, дати освоїтись з новими обставинами, з тим, що вже не буде так, як раніше, тобто, одночасно дати відчути, що мама поруч, любить тебе незмінно, але, деякі речі змінились. Всім треба час, щоб це прийняти. Намагатись створити ілюзію, що для старшої дитини нічого не змінилось, як на мене, хибний шлях. Зрештою, надмірні намагання розважити і "компенсувати", якщо при тому батьки ще й почуваються винними, що не додають, можуть справді дати відчуття дитині, що щось те немовля дуже важливе забрало/зайняло, якщо її тепер так жаліють і намагаються догодити.
    В мене був підхід, краще менше розваги, але з мамою, бо бабуся, скажімо, намагалася "бідній" дитині додати того, чого я тепер не могла, в результаті, син то там гарно міг провести час, а вдома я б отримувала весь спектр негативних емоцій. Чоловік теж старався цілоденно малого розважати, а йому все одно дах зривало, щойно тато від нього відривався. Дуже покращало, коли всі наші помічники розійшлись по роботах, і ми собі вже втрясли наш типовий будній день по-новому на трьох.

    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
  6. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    @Mansikat і я бачу, що всі хочуть втішити бідну дитину. Але днями мала стала повторювати - хай баба більше не приходить, бо баба все хоче її ввечері на прогулянку взяти. То ми якось просто малюка лишили бабі і погуляли вдвох.
    А ще якось ми пів дня були без нікого і мені справді здалося, що дитина якась інша без всіх помагальників.
    А ще дратують поради віддати малу в садок, і навіть не розуміють чому то я проти того, на стільки то для дідів-бабів виглядає дико, що дитина не в садку і я чогось її вдома тримаю.
    Пам'ятаю психолог радила після народження нової дитини 6-8 міс садок точно навіть не починати.


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  7. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    Ми перші 1.5 тижні були в моїх батьків, то ніби і допомоги купа, і бабця улюблена бавила старшого, але нервів і істерик було багацько. Хоч, чесно кажучи, він завжди собі там більше "дозволяє"..
    То як ми переїхали до себе і пройшов перший день втрьох, я отримала ввечері весь результат "на ліцо". Бо, як заснув молодший, я не одразу побігла бавитися з старшим, а (як завжди впринципі і робила з ним до народження меншого) до обіду займалася розкладанням сумок, пранням, готуванням, складанням, паралельно ми говорили, я пояснювала що і для чого роблю і коли зможу зробити робота, що він хотів. Я таки згодом його зробила і півдня пробавилися, бо менший гарно сам спав. А перед сном отримала істерику, що "мама мене не любить", "ти не склала робота", "ти зі мною не бавилася", "я піду геть, бо ти мене не любиш" і т.п.
    Я зррбила висновки. Такого більше не було. Але час від часу йому "зриває дах", вже майже не було таких істерик, а тепер знову повернулися. Ще й відсутність денного сну впливає добряче. Теж все має мама робити, навіть стояти треба, поки він сам пісяє, зуби чистити лише мама, зазвичай з татом ввечері миються, вдягаються, а буває, що треба з меншим на руках стояти у ванній, бо має бути мама.
    Надіюся, за деякий час внормується і звикнеться. В наразі головне спокійна атмосфера, поячнення і без нервів. Бо то як снігова куля. Хтось починає нервувати і він ще більше тоді заводиться.
    Ну і без помічників таки легше. Бо от позавчора приходила бабця бавитись з старшим, то був театр одного актора - всі були в шоці. Бабця поїхала під істерику, виплакався, викричався, проговорили, дитина стала звичною і все повернулося в своє русло.


    Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
     
  8. Almariel

    Almariel Well-Known Member

  9. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    В нас більше ранок труба, бо малий знає що я вдома і не хоче в садок. Уваги хоче більше. І постійно питає чи я його люблю і каже що він мене .любить.
     
  10. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Дякую , хороша стаття, бо досі в неті натрапляю лиш на стандартні "попсові" статейки

    @Miss Sixty а денний сон в старшого цільово забрали чи з появою меншого не виходить вкладатися?


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  11. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    А Ви з нею про це говорили?
    Вона просто вимагає уваги і боїться, що її вже не так люблять
     
  12. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama



    Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
     
  13. Virchuk

    Virchuk Well-Known Member

    ми ще чекаємо маля, а Толя точно так само себе веде. Йому ввечері треба мама і все, хоч весь день провели разом. Піди з татом почисть зуби, нє з мамою. Пісяти - з мамою, митися - з мамою. Гратися - з мамою. Може він вже готується?)
     
  14. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    От самих фраз про те, що її менше люблять нема, але загалом поведінка часто якась дика, якщо можна так сказати. Вона зараз має багато тата, може поки що в тому є компенсація. Але раніше на сон її мала вкладати мама, дуже рідко тато, тому і зараз вимагає мами. Але є такі справи часом, шо впирається і мусить бути тільки мама.
    Ще бачу, що вона падає в якісь такі нерви, коли малий довго і голосно плаче , починає сама просто несамовито кричати. Найважче то вкладання до сну, бо малий ніби і наївся , заснув, а хв за 10 вже плаче. Я вже кілька разів паралельно читаю казку і цицяю малого, але потім доня хоче полежати разом , вона так засинає коло мене. Тоді чоловік носиться з малим, але всеодно малюк може дуже розкричатися і мала тоді ніяк не спить, далі нервується .


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  15. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Дайте дитині часу, не варто оцінювати зараз ту поведінку як ознаку страшних проблем - просто поживіть-почекайте, підтримуючи дитину наскільки можете, ну але і немовля плаче і їсти хоче, і так, так тепер буде, вона звикне, що мама буде в трохи іншому форматі.
    Я вас розумію, що і дитину шкода, і паралельно дуже дратує та поведінка, але це такий період, коли треба просто глибоко подихати, просто перечекати, робити для дитини, звісно, що можете, проте, і вище голови не стрибнеш, ну і не брати цю поведінку за ознаку, що всепропало чи що-я-роблю-не-так - це якраз про формочку для печива з тої статті, що вище Almariel давала посилання.


    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  16. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    В нас все аналогічно. І про дикий, і про плач і крик за компанію з молодшим, і про "хочу з мамою", і про засинання меншого на ніч. Важко в такі моменти втримати себе в руках. Але то такий період, частина адаптації до змін, все так не буде.
    Єдине, що я зрозуміла, що і як не робили б, треба старатися завжди залишатися в адекваті та спокійною. Бо тон провокує тон, агресія - агресію, нерви - ще більші дитячі нерви. І виходить замкнуте коло.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  17. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Та діти в такому віці не можуть говорити з мамою, як 30-річна тьотя на прийомі в психотерапевта. Вона собі відчуває якісь негативні емоції, але ні назвати їх не може, ні справитися з ними. Та й більшість дітей і без молодших братів/сестер переживають період "дикості". То такий собі "перехідний" період, але не підлітковий, а немовлячо-дитячий. Ну привертає увагу, ви ж не роздеретеся між двома дітьми і все одно не будете вдавати, що поява братика нічого не змінила - просто собі якась там штука плаче на ліжку, а мама далі вся для першої дитини. @Mansikat дуже гарно все пише, я підтримую. Стосовно конкретної "дикості", то в тій ситуації з подушками я не бачу ніякого неадеквату, мої всі так роблять час від часу. На крик братика реагувати криком теж логічно: старша дитина насправді майже завжди ставиться до молодшої з дуже трепетною любов'ю (ну хіба би якась зовсім нездорова атмосфера в сім'ї була), і кричить, бо відчуває, що з меншою щось не так, але не може нічого зробити. Негатив зазвичай на маму спрямовується. Тому я б тут більше акцентувала, що з братиком все добре, просто він ще не може сказати, чи голодний, чи йому животик бурчить, а вона вже вміє говорити, тому хай старається говорити мамі, що їй не так. І все одно то більше на перспективу, вона не зможе відразу почати все спокійно пояснювати. Ще варто не доводити до сильної втоми. Ще слідкувати за "асоціаціями". Діти інакше собі уявляють все навколо, і часом, коли вони кажуть дурниці, на перший погляд, в тих беззмістовних розмовах можна вловити, що насправді дитині заважає.
    Я пригадую, як в нас був випадок минулого року. Старшій було вже майже 6, середній майже 4, а меншій відповідно півтора. Чоловік зі старшими поїхав за місто, ми з молодшою залишилися вдома. Через годину дзвонить, що завал: середня закрилася зсередини на замок, ключі теж всередині, до вікна на першому поверсі дотягнутися не може. Я перелякана викликаю таксі, але то далеко, приїхала з ключами аж через годину. І хто б ви думали найбільше бився в істериці? Старша, яка перед тим всім доказувала, що їй сестра заважає. Середня сиділа собі всередині і трошки хнюпала, а старша кричала, що вона не зможе без Терезки, що вона її страшенно любила, що тепер завжди буде пильнувати, щоб та до замків не лізла - тільки поверніть їй сестру. Словом, випустила я середню, та трошки пообнімалася і пішла бавитися, а старша ще хнюпала цілий вечір.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • мімімі мімімі x 1
  18. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Я вже зараз можу трохи включати спокій і терпіння, і та стаття мені теж багато прояснила. В перші дні то було якось нереально, але знову ж таки авторка тої статті пише, що природа тягне більше до немовлятка, і я собі хоч можу дати спокій, що зі мною все Ок , бо я того не могла зрозуміти в перші дні.
    Хоча мені цього разу все інакше , може тому що пологи таки були природні і ті всі гормони встигли добре запуститися, і я потім після пб добре відчула їх "влягання". Після перших майже не пам'ятаю в себе нічого подібного, навіть ставлення до дитини було не таке трепетне.


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  19. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    І не тільки в перші дні, в мене таке враження, що до років 7-8, дитина потребує тільки маму. В мене різниця у віці з старшими дітьми більше 11 років, і то, все, що дитина хоче, вимагається виключно у мами, деколи таке враження, що тільки я присутня, а всі решта ні. Так, що, все закономірно.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  20. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    А вона вам словами отак прямо і не скаже. Вона може сама не розуміти ще своїх відчуттів, що з нею відбувається. ВИ поговоріть з нею
    --- дописи об"єднано, 10 Вересень 2018 ---
    В мене і перші і другі були природні, але ставлення було все, як ото Ви пишете. Мені здається це тому, що з появою першої дитини наше життя кардинально міняється. Готуйся-не готуйся, читай-не читай, а коли з'являється дитинка - то як відро холодної води на голову. Вже коли з'являється друга - вже по іншому. Знаєш, що тебе чекає
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1