про душі померлих

Відповідь: про душі померлих

чому ж так негативно? Усі ми люди, не важливо якої віри і кольору і Бог один у нас на небі і всі ми його діти і віримо в нашого Отця Небесного. Я хрещена християнкою і батьки християни, але багато для мене було і є несприятливого і незрозумілого в християнстві. і я шукала відповіді на ті питання і останнім часом почала їх знаходити (особливо коли прочитала про те, якими "людяними" методами то християнство в нас впроваджувалося).Я не хочу з вами сперечатися щодо віри. Шкода, що вона (віра) розпалює такі суперечки і спонукає вороже ставлення до інших. Такого бути не має.

напишу інакше- оплакувати душу, яка пішла не варто. А от себе жаліти і плакати , виговорюватися- скільки хочеш, поки не стане легше.
Знаю , що говрою, сама таке пережила. І плакала і плакала, бо шкода себе, бо як то тепер я буду без дитинки і як тепер усім пояснити і як то будуть жаліти...ну отаке всяке((

 

Відповідь: про душі померлих

так, молитва має силу. я вірю в силу молитви і сама молюся

всіх багато, я ж не можу враховувати всіх почуттів.Таке саме можу сказати і навпаки.

проти яких саме? Мені справді цікаво.

---------- Додано в 16:16 ---------- Попередній допис був написаний в 16:03 ----------

Прошу вибачення, якщо образила чиїсь переконання чи погляди)
Нікого не мала на меті образити

 

Відповідь: про душі померлих

Дівчатка, не сваріться. Насправді форум є не для того, щоб образити одна одну, чи "кров з носа" довести свою правоту. Ми тут спілкуємося продуховне.
Пропоную використати "золоте правило" (Матвія 7:12) Ми ж християнки.
Та й я в Біблії не зустрічала словосполучення "безсмертна душа". Хтось підкаже, звідки з'явилося це поняття?

 

Відповідь: про душі померлих

Якось дивно я себе зараз почуваю. Коли померла моя бабця по татові і раніше дідусь по татові, мені було настільки важко, бо це було несподівано. Мене зі середини все душило, не хотілося вірити, хотілося почути голос, відчути дотик руки.. Сьогодні мені сумно, так, але я відчуваю спокій. Я дякую Богові , що забрав мою бабцю до себе, бо я впевнена, що там їй зараз краще. Те, що вона пережила останні кілька років, а особливо останні кілька місяців.. Мені від того було важче. Бо я навіть собі уявити не можу. як було їй боляче. Вчора їй було дуже погано, а сьогодні зранку вона спокійно відійшла до Бога. І я розумію, що я втратила близьку людину, що ніколи більше не почую її голосу, не побачу, не буде мені до кого поїхати і то важко.. Але отой спокій, я вже не знаю, чому так? Чи правильно так?

 

Відповідь: про душі померлих

Від усього серця співчуваю, Віто. Пригадую, як померли по черзі дідусь і бабуся (мамині батьки), то я, будучи малою, так заливалася слізьми, що здавалося виплачу очі, а серце розірветься на частини. Коли хоронили бабцю, то я, пам"ятаючи про дідусевий похорон, відмовилася йти на цвинтар, бо думала, що там помру від болю.
7 років тому помер дідусь (татовий тато). Я підняла слухавку, коли повідомили сумну звістку. Я його до нестями любила і люблю, він мені був найкращим чоловіком у цілому світі. Але я бачила, як важко він страждав від раку, але як мужньо це переносив. В часі підготовки до похоронів мене переслідувало відчуття чогось легкого і світлого, я практично не плакала, хоча усвідомлювала, що він ніколи мені вже нічого цікавого не розкаже, нічому не навчить, не пожартує, не скаже "моє внучатко", "моя малюшко"...
Я була студенткою, жила своїм життям, але він навіть тоді до мене так звертався. Проте якесь усвідомлення того, що його душа відійшла у світ, "де немає болесті, ні печалі, ні зітхання" давало мені радість і надію. Пригадую, коли ми повернулися із похорону, то увесь вечір в родинному колі згадували дідусеві історії і сміялися так, що стіни ходором ходили. Думаю, він би так хотів. Думаю, всі би так хотіли. Тож нічого дивного в тому, що ти сприймаєш все з легкістю і спокоєм, саме так має супроводжуватися відхід людей, які виплекали собі добрих дітей та онуків, і покинули цей світ в колі люблячої родини...

 

Відповідь: про душі померлих

я потребую поради. вчора минув рік як не стало мого тата(( дуже важко ми то переживаємо, досі не прийшло усвідомлення того що він вже ніколи не зайде до хати, не розкаже якусь байку...не не не...багато чого не встигли ми з ним зробити. мені дуже важко, братові теж, а про маму я навіть сказати не можу. перші часи я просто боялась лишати її саму вдома. для неї то був важкий удар. от недавно ми були на цвинтарі, згадували той рік без тата і мама повторила вже не раз чуті від неї слова: от рік минув, а тато мені навіть не приснився, не поговорив зі мною. вона чомусь переконана що тато на неї ображений, тому і не сниться. я пояснюю що то нічого не значить, що душа знайшла упокоєння і їй там добре. а мама все чекає коли ж тато їй присниться. порадьте, як допомогти мамі?

 

Відповідь: про душі померлих

нехай молиться за душу покійного. По можливості відвідує могилу. А те що не сниться, нічого страшного. Якраз людину нічого на цьому світі не мучить! Хто сказав що мерці снитись мають? В нас сусідка сама в хаті боїться спати, бо їй чоловік сниться і в сні свариться з нею, то що так краще? вони так собі жили, завжди були якісь не порозуміння. А мені бабця сниться, ніби попереджаючи, що щось статись має, а дідусь ні мамі ні мені ще ніколи не снились

уже 2 роки як немає

 

Відповідь: про душі померлих

Свекрусі чоловік теж ні разу не снився, хоч минуло вже 3 роки. А от сусідці разів з 10, але ці сни якісь добрі, вона часто їх розказує і свекруха так само реагує, все хоче, щоб чоловік наснився. Бажання природне, хочеться зустрічі хоча б уві сні.

 

Відповідь: про душі померлих

от і я то розумію, дуже хочеться. тим більше що мамина сестра якось казала що її чоловік їй постійно сниться. дуже мені шкода маму, але допомогти не знаю як.

 

Відповідь: про душі померлих

Мені тато часто снився (трагічно загинув коли мені було 9), постійно ніби він живий, але переховується від мене. Тоді я зрозуміла що мабуть підсвідомо тримаю на нього образу за те що його так рано не стало, а на мені було тавро "сирота". По тому я його вибачила і відпустила.. Вже 5 років як не сниться...

 

Відповідь: про душі померлих

Мені мама снилась декілька разів, але помітила, що саме тоді коли я про неї найбільше думаю. А таткові часто, але не погано, просто Він постійно думає про те як їй там, постійно говорить. Йому страшно її відпустити. Хоча порівняно з тим, що було декілька місяців назад і зараз, то йому і мені вже легше.. Просто треба відпустити людину. В мене мама завжди говорила, що ми плачемо не за покійником, а за тим як нам буде без нього тут, на землі. Жаліємо себе. А їм там краще, вони з Богом.

 

Відповідь: про душі померлих

Після смерті мама снилась мені часто. Найбільше запам"яталося,що мама будить мене до школи і те що вона померла це був просто страшний сон.
А тато взагалі не сниться. Мабуть тому,що останній раз я бачила його більше ніж рік тому...

 

Відповідь: про душі померлих

Мені моя мама, яка дуже давно померла, ніколи не снилась, а тут приснилась, що вона повернулась звідти... До чого б це?

 

Відповідь: про душі померлих

Мені після смерті тато , приснився перший раз , що він над прірвою висить , там дуже страшно і темно ... Після того я собі подумала , що йому погано , і потрібно за нього молитися , просити Бога , щоб простив йому його гріхи , помилував і взяв до себе .. Через деякий час тато приснився мені веселий , як живий , і тепер теж деколи сниться....

 

Відповідь: про душі померлих

Вибачте, якщо вже тут про це йшлося, хочу запитати про жалобу.
Чи допомагає якось душі те, що її рідні тримають жалобу? Чи не достатньо молитви і пам`яті про померлу людину?
Питаю, бо в нашій родині по татовій лінії буде весілля, мої батьки будуть запрошені, але мама категорично відмовляється туди йти, бо недавно похоронила племінника, який був їй дуже близьким. Вона важко те все переживає, хоч і не показує, а ще не так давно вона залишилась без роботи і не має можливості взагалі кудись нормально вийти, бо вдома ще є баба з хворобою альцгеймера, яка потребує постійного догляду. Тому в такій ситуації можна помалу і з розуму зійти і я би дуже хотіла щоб вона кудись вийшла трохи в люди, але не знаю як її переконати і чи варто?

 

Відповідь: про душі померлих

весілля це ж не тільки гулянка, п'янка і танцювання. Це момент коли двоє людей єднаються в одне ціле і хочуть аби рідні розділили з ними ту радість і той момент. Минулого літа весілля мого двоюрідного брата вийшло кілька тижнів по смерті нашої бабці. Але вона при житті ще сама просила, що якщо щось станеться, не відміняти ні в якому разі.

 

Відповідь: про душі померлих

Я мамі теж так кажу, що треба не лише мертвих, а і живих шанувати, як вони просять розділити з ними їхню подію. Але от не знаю може я не до кінця розумію важливості жалоби і може якраз наше утримання від чогось допоможе душі упокоїтись?