Привчаємо до горщика: досвід, питання, поради...

після того як погуляли, що вже не пісяла?

 

Що за мультикт ану ділись

 

І мені, бо Северинчик, ще поки ніяк не каже. Я помтійно питаю, то каже нє, ну а за п'ять хв вже мокрий. На горщик не сідає взагалі, відразу встає. Хіба біля унітазу, і то чомусь у чоловіка пісяє, а мені в основному на підлогу.

 

Напишіть який це мультик)

 

В нас то саме. Останні дні хіба як вже пісяє , то каже -ой, каку

 

На ютубі ввела в пошуку "мультик про горщик", мала любить з ведмедиком, правда, він російською, але я звук скручую

 

Їй сподобалось, напевно, на травичці, бо вона ще 2 рази "пісссь" казала, я штанці знімала, але нічого не було))) Вчора гуляли допізна, то потім пісяла аж в ванну, коли купалась.
Сьогодні зранку попісяла в штанці, поки я малого годувала(((( тому далі чекаємо

 

А я трохи похвалюсь і додам Вам гарного настрою, що скоро у Вас з малюками всe получиться :）
Ми вжe на дeнь бeз пампeрса. На нічку одягаємо для підстраховки, алe встаємо із сухим, то пeвно вжe тeж зніматимeмо.
Синочок проситься сам, як хочe, іноді я питаю, то він відповідає. Навчились ми пісяти і над чужими туалeтами, і на травичку. Вдома на горщик вжe давно просився. Поза домом часто він ішов зі мною в туалeт, то я йому казала, що мама пісяє і питалась чи хочe він як мама. Згодом він захотів :）Нe одразу мeні вдалось підібрати, як його тримати, щоб було зручно, алe з часом і мама, і синок навчились. Коли ми відшліфували пісяння над унітазом, то малюк почав пісяти і на травичку. Вночі став прокидатись і тeж проситись. Правда часом буває, що прокинувшись, вибивається зі сну і тоді можe щe годину крутитись і нe засинати. Ну, алe мама можe при тому дрімати, то нe всe так страшно :）
Отак, ми в 1.7 прощаємось із пампeрсами :）
Щe додам, що, я, звісно, старалась допомогти дитині навчитись, старалась побачити його сигнали, алe, думаю, в пeршу чeргу синочок сам дозрів до того, а я вжe була в ролі помічника.

Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk

 

Для мене горшок, то болюча тема зараз.. Дівчата працюючі, розкажіть, як вам вдалось поєднати відсутність на роботу і навчання ходити в туалет? Бо в мене наразі не виходить, тільки візьмусь, свекруха приіхала з хворлю спиною, сказала, щоб я одягнула памперс... Потім знову мала два тижні перерви, але що, дитина просто після в штанці, а потім до нас прийшла няня і якось знову повернулись до памперса, бо так всім простіше . маю надію, що як устаканиться наша буденність, то вдасться то діло таки налагодити,але на разі мені сумно

 

може якщо у вас не буде памперсів, то і всі будуть це так сприймати?

 

У вас є досвід привчання до туалету окрім мами ще іншими особами? Я боюсь стресувати дитину, ітак зараз період не з легких, зовсім нова особа з'явилась у нашому житті , хочеться , щоб звикання було плавне і обережне.

 

Чесно, ви платите няні, вона сидить з однією дитиною - хай піднапряжеться в зніме памперс.
У мене досвід такий: спочатку навчились ходити на унітаз вдома, а тоді няня почала в себе приучати. Але то її будинок, її підлога буде мокра. А у вас ваша підлога. Не бачу проблеми в тому, що няня теж триматиме дитину без памперса.


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

ну от власне, дуже добре сказано. Я наприклад бачу, що мій малюк ще не готовий. Хоч нам вже рік і 9. І ніби пора вже давно. Але йому не до того. А я і не наполягаю. Мені шкода своїх нервів, його. Останні кілька тижнів просто періодично показую на горщик, пояснюю на словах, саджу песика пісяти-какати. Без наполягань і його участі, так ніби "мєжду дєлом". І от пару днів вже малий іноді сам підходить сідає(одягнутий), сидить хвилину, каже "пісь-пісь" і встає. Ну і я маю надію отак поступово ми прийдемо до якогось результату.

 

І я похвалюсь. Доні 1,4 р. Почала проситися на горщик. Або приносить горщик або просто проходить чи до мене, чи до сина-чоловіка, так смішно розставляє ноги і показово шкрябає-мацає себе між ніжками. Чекає поки знімемо трусики, садимо і тоді пісяє чи какає, але не говорить, а показує. А коли садить качечку, то каже ій пісь-пісь, чи коли я йду в туалет, то мені таке каже. Кілька разів пісяла на унітаз, я садила іі і тримала. Деколи просто просилася на унітаз з цікавістю, посиділа, встала, без попісу. Переважно з ночі памперс сухий, пробувала на ніч не вдягати, але після 2 проколів, повернулася знову. Один раз відчула, що вона вночі теж себе так ромацала, а плтім попісяла, але то так крізь сон. Думаю, що вона ще не готова вночі проситися.
Вона в багаторазових підгузках вдень з 2 міс. Без памперсів вдень взагалі з 1 року. Килим попісяний, добре, що є миючий пилесос. Говорила ій пісь-пісь коли вона пісяла з народження, ще коди вона голопопила на пеленці і пісяла. Може це і було причиною швидкого переходу до горщика.
Важко тепер з вулицею. Раніше я не вдягала памперса надвір, просто брала запасні трусики-шортики-шкарпетки і перевдягала. Буу ще період, коли надворі вона чуть-чуть підпісяла, зупинялась, плказувала мені, що хоче пісяти, мокра трошки. Але коли садила над травичкою, то викручувалась, не хотіла. Далі або терпіла до хати, або пізніше люрала в шорти.
А тепер мушу вдягати памперс для підстрахівки, хоча переважно вона приходить додому, я відразу саджу на горщик прямо в курточці і вона відразу пісяє.

 

У нас така історія: зараз синочку 2,3. Почали знайомство з горщиком аж у 1,11, тобто з початку літа. Раніше були спроби, але марні, він страшенно протестував, чи то горщик йому не подобався чи що, але я його не мордувала і вирішила дати собі з тим спокій до літа. З початком спеки просто змінила памперси на звичайні трусики, на сон, звісно, памперс лишався. Горщик теж змінили. Спочатку звичайно було нелегко, багато промахів, але потрохи-потрохи прогрес пішов, особливо пісдя того як його друг (на півтора роки старший) продемонстрував на вулиці як сам "своі справи робить"))) Малий чітко то усвідомив і гарно просився як вдома, так і на вулиці під час ігор. Навіть коли ми йшли в гості і я для підстраховки вдягала йому памперс, всеодно прлсився і без проблем йшов у туалет) Все було чудово, і я нарадуватися тому не могла))) Але останній місяць-півтора то в нас якась халепа...Перестав проситися і дзюрить в штанці((( спочатку на вулиці десь інколи, потім і вдома інколи...А тепер все частіше і частіше! В мене вже нервів і терпіння на то нема!...Може стояти біля горщика і спокійно попісятися. І питаю чи хоче - ні, а потім бац...І питаю, куди треба пісяти, каже на горшок, а далі свое...В мене руки опускаються...Що це за бойкот? В кого так було? Процес пісяння "як тато" явно йому подобався, він аж гордий був як вдавалося на вулиці під дерево зробити фонтан "ого-го"))) Я от себе картаю...Бо під кінець літа він дуже захопився іграми у футбол, багато бігав і відповідно багато пив, і я, не чекаючи, що він попросиьбся, сама ставила його пісяти. От думаю, може то йому якось збило той рефлекс-навичку, не знаю як назвати, проситися? Типу мама сама і так покладе чи що?... Підкажіть, порадьте, бо я вже на вулицю знову памперс хочу вдягати, бо все-таки холодно, і роздягати дитину догола в такий дубак, то вже точно якось недобре...Боюсь, що ми повертаемось на самий початок...(((

 

Мій син (2,4 р.) може навмисно попісяти не в горщик чи унітаз - це привертання уваги, бувають такі дні "капосні", коли таке пісяння входить в "програму" перевороту в домі))) але також може і ненавмисне - особливо як десь в гостях, і часто це є, як і Ви кажете, питаю, чи хоче кілька разів, відмовляється, а потім, раз - і готово) Поза домом я не можу на 100% розраховувати, що він сам попроситься. Не бачу в цьому ніякої проблеми, бувають кризи, протести, відкати в розвитку, і це все нормально, головне Вам розуміти, що відбувається і спокійно ставитись до цього.

Отправлено с моего X9180 через Tapatalk

 

В нас те саме...я вже всім розтринділа, як малий легко привчився проситися, а тут на тобі - почав знову люрити в трусики. І бачу, що спеціально. Каже пісь-пісь нє, втікає, а тоді приходить, що вже попісявся. Знаю, що то не педагогічно, але вже насварила його, бо бачу, що то в нього вже гра така. Я кажу ну нічого, але ти ж знаєш куди треба пісяти, а він : так, в горшочок, ньо-ньо піся пісяти в трусики! Після того як я кілька разів насварила, зрозумів, що така гра то не альо то трохи легше стало, хоч промахи ще бувають. Але на вулиці з настанням холодів не опісявся жодного разу

Надіслано від мого SM-J200H, використовуючи Tapatalk

 

Доня вже приблизно місяць без підгузників, проситься на горшик. На прогулянку вона недавала одіти підгузник, то почали гуляти без нього, недалеко від дому. Цікавлять наприклад вилазки на закупи в тц, якщо там захоче пісяти, бігти в туалет (можемо не встигнути), чи потрібні тренувальні трусики на такі випадки?

Надіслано від мого LG-H734, використовуючи Tapatalk

 

А чого боїшся, що не встигнете? Мій досить довго чекає. А на випадок, якщо не встигнемо, беру одяг переодягтися з собою. З тренувальними не мала справу, не знаю, а от на днях мала необережність на довгу дорогу і гості одягти підгузок одноразовий, то весь наступний день були "проколи" і не просився...

 

Встигнете)
Але змінний носіть про всяк випадок