Нема ще такої теми? Хотіла назвати "Чоловічи перлини", але щось передумала В неділю, сидимо всі троє на розкладеному дивані, дивимось тєлєк. Малій стало нудно і вона попросила тата дістати їй свистульку, яка лежала зкраю під диваном. Замість того щоб рукою пошукати де вона є, він починає складати диван, щось йому то не йде, він і так і так пробує - ніяк. Я щоб не заважати вийшла в іншу кімнату до комп"ютера. Через якийсь час вертаюсь а там... Все розібрано по деталях, він щось крутить, сверлить... Мені так смішно стало. А треба було всього-навсього дістати ту свистульку... До речі його улюблена фраза "Мы не ищем лёгких путей"
Відповідь: Ох, вже ці чоловіки.. О, як мені це знайомо. Наприклад, на парковці він ніколи зразу не поставить машину, а буде їздити серед машин шукаючи саме те місце - хоч потім часто таки повертається на початок. Недавно побачила як чоловічок перекидує файли з папки в папку - нє, щоб просто перетягнути - перше там скопіює, потім вставить в потрібну папку, а тоді стре з попередньої. І ще було багато таких прикладів ускладнення життя, пригадаю напишу!
Відповідь: Ох, вже ці чоловіки.. а мій любить на дивані робити шафу)))) приходить до дому і склада на диван всі речі, і так акуратно головне...., чому зразу в шафу не складати?. а ще мене дратує 3-разовий душ по 30-40 хв. не знаю шо там можна вимивати стільки....і коли щось рівно під носом лежить, він того ніколи не побачить, а буде мене кумарити шоб я шукала! або ходить по хаті ходить шось робить і тіки заходить в іншу кімнату, чи в ванну, зразу мене починає кликати.., я прихожу а він поччинає питати такі тупєйші питання, типу давай сходим в кіно, чи шось такого, чому не можна то питати стоя, чи сидя коло мене...., аааа ще любить підійти до мене кои я мию посуд, чи готую їсти, головне шоб руки були мокрі або заняті і зняти з мене штани до самих кісточок...., і стояти і лахати... а в нас перший поверх і якраз все так гарно видно!!!!
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Якщо таких дописів буде більше, тема опиниться в "забилам би". Любимо ми, жінки, ускладнювати собі життя. А подумати, що завтра тої особи не стане і ти більше не зможеш сказати, як любиш, то всі ті "дратування" одразу стануть мізерними... Може, він уже давно планував полагодити той диван, але все нагоди не було.
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Купила величезну рожеву орхідею та разом з нею прихопила коробку печива,бо без солодкого чоловіки не можуть. Поставила це все в кімнаті. Квітка в центрі кімнати на підставці,солодощі десь за комп'ютером, під різними папками похована заживо.Приходить коханий і я одразу повідомляю,що дещо купила нехай пошукає(квітку мала на увазі!!!)і виходжу на кухню. Влітає суджений , в очах щеняча радість та посмішка на усе обличчя.Питаю чи знайшов: "Угу,звісно!супер,чудово!" Мабуть так квітка сподобалась:confused: та де там,він її навіть не побачив,(тільки солодке угледів)ходив удруге...та сама історія.Доки з ним разом не пішла і пальцем не показала на орхідею ВЕЛИЧЕЗНУ у ЦЕНТРІ КІМНАТИ так би і не побачив
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Я б тоді не дивувалася. Йому всього місяць - в"їхали в нову квартру та купили Хіба чогось тому дивану бракувало Існує стереотип про "жіночу логіку", а інколи так смішно з "чоловічої логики" стає
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. То всього лише розбіжність у світосприйнятті та способі вирішувати проблеми. Коли жінка розповідає чоловікові про проблеми, вона хоче, аби її вислухали. Чоловік розповідає про проблему тоді, коли шукає виходу й поради, як бути. Відповідно, коли чоловік жінці (замість того, аби просто вислухати) починає давати поради (при тому для неї цілковито дурнуваті), виникає сварка й непорозуміння. Так само й чоловік буде обурений, якщо жінка просто вислухає й не висловить своєї думки. У нових речей теж буває ґандж. Якось Роман витискав сік із грейпфрутів, але розрізав їх не впоперек, а вздовж. Очевидно, що ніц не спрацювало. Довелося показати. Я тоді сказала: "то ж так просто!" А він логічно спитав: "а відки я мав то знати?"
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Згадала розповідь знайомої:вона кардинально змінила колір волосся.Приходить чоловіе додому,вже повечеряв,переговорили вони про події дня,дітей,т.д.Вона все чекає,коли ж він висловить думку про її новий імідж.Вже,ажколи лягають спати,питає,чи ніяких змін у ній він не зауважив,а він відповідає:"Ти,що брови вищипала?" слів в неї забракло
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Кажуть, якщо спитати чоловіка про свій вигляд прямо, то почуєте пряму відповідь. Не завжди приємну до того ж. Якщо хочете просто почути гарні слова, то так і треба казати: похвали мій вигляд будь ласка. :xaxa: Те саме із натяками, що вас треба пожаліти. Зітхань та слів "мені так зле" чоловік зазвичай не зрозуміє. Просто скажіть йому: "обніми мене" або "пожалій мене". З власного досвіду скажу, що діє безвідмовно! А на наш тюнінґ вони уваги не звертають, бо того ніколи не зрозуміють. Для нас обломно почути "ти мені попередня теж подобалася", але то є спосіб вираження простої любові. Прямої і без прибамбасів. Більше не писатиму в цій темі, бо тільки на філософію тягне. :confused:
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Може він все помітив, але нічого не говорив - чекав, коли в жінки терпіння мовчати не вистачить, щоб тоді їй і відповісти як в анекдоті. Раніше я теж не могла дочекатися оцінки вигляду, і завжди чула у відповідь про брови. Пізніше зрозуміла, що то "стьоб" Аналогічно. В таких випадках відповідав, щоб я собі прилягла, чи відпочила, чи не брала дурниць в голову. А якщо прямо попросити - тоді отримую і обнімання, і жаління
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. вчора видав: витирав пилюку на карнізі, потім вирішив попрати шматку прав у ванній у в мене вдома речі сушаться над ванною - там натянута (при чому все життя в тій квартирі) лєска поправ і видає отаке питання "а де вішати?" я йому"ну та там, де завжди речі сохнуть" він "а де вони завжди сохнуть?" (ну в мене шок) я кажу "любий, оглянися будь ласка" він оглянувся і каже "що тут? і звідки я мав це знати?" (при тому, що завжди як йде митися, і там щось сохне, я чую обурення, що там гірлянди понавішені) я логіки не бачу...
На всі сто логічна відповідь. :xaxa: Власне теж таке враження. А ще може бути, що не сподобалося. У таких випадках чоловіки воліють промовчати, ніж сказати гірку правду. Він іде цілеспрямовано - митися, чи в інших справах. Але ціль однозначна й розпорошення на сторонні речі не передбачає. То так, як шукати класичне масло в холодильнику. "Лазерне" в них бачення. Вони інакше "сканують" територію, ніж ми. Тому не помітити шнурка, на якому висять речі, дуже логічно, так само, як логічно помітити речі, в які туцьнувся головою.
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. ага відкриваємо холодильник і питаємось А що їсти? чи як мій тато (та і чоловік тим теж грішить) - відкриває шафу і каже А де мої....? Ось зараз на поклик із шафи вискочать )))))))))))))))))))))
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. О, мій муж теж має свої схеми, за якими живе. Вже згадували дівчата про паркування - у нас те саме. Днями накрутили машиною в центрі три кола - в результаті стали на те місце, яке відразу було вільним, а він шукав ліпшого Вчора сидить за компом. Перша ночі, кажу йому - я йду спати. А він - посиди ще зі мною. Кажу, що змучилася - він почав просити, потім шантажувати, дурити (он кіно класне подивися по тєліку), я посиділа трохи та й пішла спатки А як десь їдемо авто і йому треба зайти в якийсь магазин, то конче мене тягне за собою. Як впираюся - витягує за руки Маю третю дитину, хоче, щоб я ще його, крім двох малявок, няньчила
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. ну те ж саме можу сказати! правда не третю, а єдину, але ВЕЛИКУ! в магазин - мене зі собою, одяг вибирати - ене зі собою (при тому його зі мною витягти - то каторга!), їсти - візьми в холодильнику - нє, ну кохана, принеси ти... так смачніше... або теж я топаю спатки - ну посиди - ну що я робитиму?стомлена вже - нє, ну поседи, ну хочу, щоб ти була поряд - та яка тобі різниця, як і так бачу твій затилок, бо ти в моніторі - ну а в мене на затилку є очі, щоб бачити тебе... і що тут скажеш? а коли зла-презла, думаю, ну як прийде, ну я вискажу!!! а він приходить, так гляне солодко, мордочку таку сумну зробить і всьо, як же ж я на дитину сваритиму??
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. ще згадала! то було правда давніше вже, роки 2-3 тому, та все ж... йдем кудись.. по вулиці.... і тут раптом Він починає мене гладити (на вулиці) по попі....:confused:я в шоці, адже Він не має звички такого робити ... от і питаю "Що Ти робиш?" а Він мені ".... Джина викликаю..." :eek:
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Роддом, день виписки. На вулиці похолодало, а я не мала нічого теплішого поверх сукні. Дзвоню чоловікові і під враженнями від попередньої розмови по телефону сусідки по палаті із її чоловіком дуже детально і з поясненнями прошу свого привезти мені піджак. Але знаючи і з досвіду сусідки розумію що він так просто його не знайде, тому шлях чоловіка до мого піджака супроводжувався детальними коментарями. Шафу з одягом він, дякувати Богу, знайшов. Довго розбирався де висить його одяг, а де мій (на мої вказівки, що мій одяг висить на нижніх вішаках він не реагував і вперто шукав на верхніх). Пошук піджака довів мене до передістеричного стану. Піджаки в мене тільки два: чорний і БЕЖЕВИЙ. На фразу "Привези мені БЕЖЕВИЙ", чоловік спитав "То який, такий ЧОРНИЙ?" Коли я уточнила що він все-таки БЕЖЕВИЙ з шнуруванням на стрічечки по боках і з гудзиками, чоловік після десятихвилинного перекидання кількох вішаків сказав що він знайшов! Я вже було втішилась, але дещо мене насторожило, чоловік сказав що він БІЛИЙ. Я про всяк випадок попросила його описати. Після опису в мене склалося враження що або чоловік шукає не в моїй шафі, або він повністю оновив мені гардероб чи купив новий піджак, бо за його словами там є якась шнурівка, але з одної сторони і гудзиків він на тому піджаку не бачить. Я з горем пополам здогадалась, що чоловік описує мою парадну білу блузку на запах з величезним бантом збоку, яка піджак нагадує хіба тим, що вдягається не на ноги Хоча мушу віддати йому належне - піджак він потім все-таки знайшов! І то при тому що в мене на вішачках висить не так багато одягу, і з того що висить, то половина сукні і все на окремих вішачках. Я так бачу, проблема в тому, що нас може й слухають, але дуууже вибірково. Я ж чомусь можу знайти якусь його деталь яку ніколи в очі не бачила з першого разу за не зовсім зрозумілими вказівками по асьці і без зайвих нервів
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Мені мого навіь просити про то не треба, він сам нераз мені як скаже то хоч стій хоч падай. Він просто у мене такий прямий як двері і не розуміє а чого це він має мені такого не говорити? Пояснюю, що воно мені неприємно і боляче, а він ну а хто тобі правду скаже як не чоловік. Для прикладу, он я сиджу і поїдаю пиріг з яблуками який спекла а чоловік, як ти і надалі будеш продовжувати своє пожирання солодкого то ти не схуднеш! Я свого про свій зовнішній вигляд навіть не питаюсь. Він сам приходить і каже мені що порахував дуже багато моїх волосків які мені випали з голови і як щось не буду робити, то скоро буду лиса. Во! з таким не маю жодних проблем. Коли він ішов мене забирати з лікарні то все мені приніс без моїх вказівок. Послала якось чоловіка в магазин і попросила купити мені гель для душу. Подзвонив і запитав чи може бути не гель а щось інше, я сказала що так. Ну то він мені купив добрий і натуральний, кращий ніж я сподівалась. Доречі я йому ніколи не купую пінку чи гель до гоління. Він мені так. Мо я вредна?
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Аналогічно. Сам собі вибирає. Мені ж купує прокладки... Чомусь взяв собі за правило, тому я навіть незнаю скільки вони коштують зараз. Завжди бере мою улюблену фірму. Одного разу аж смішно було. Прийшов додому ввечері нетверезий з кумом... Кум дістає мені пачку прокладок з питанням "Такі ?" Та дає якісь товстезні, яки я б ніколи не взяла. Мені чомусь страшенно соромно стало.. На наступний день питаюся в чоловіка - хто купляв? Він каже - кум, бо я запізно згадав, попросив щоб він купив... Але приємно що не забув, хоч і не до того було Отаке