Обговорюємо пологи (2)

і яким воно було?

 

Мені на Мечникова в липні казали, що в коридорах не кладуть. Доставляють ліжка в палати. Трохи тісно, але не в коридорі

 

Я не питала, лікар нічого не озвучувала, але одразу попросила чоловіка вийти на хвилину, щоб вона мене передивилася, а він щоб покликав педіатра .

 

Я думаю, лікарі того затишшя дужее бояться, і такими окситоциновими укольчиками себе перестраховують, а подають це наче вони життя матері і дитини рятують. Звідси і так багато фраз чую "лікар від Бога", бо всіх вони рятують. А вже як копнути глибше, то виходить, що лікарям головне аби все швидко пройшло. Які будуть наслідки - це вже не їхня "парафія".

 

Я не зрозуміла показів до стимуляції, які озвучила лікар. Чи то було лише ваше бажання?

 

Вертикально , спершись на чоловіка , раптово все попливло ....
Вдома від 16 год до 20 год я всі перейми передихувала легенько погойдуючись на м"ячі поки інтервал не зменшився до 4-5 хвилин. В родзалі передихувала частину часу в позі " рачки " так мені було найзручніше, а коли перейми стали болючішими , то на стоячи спершись на чоловіка . Весь той час на мене ніхто не тиснув і не напрягав , а навпаки лікарка казала що лишає нас самих , щоб я могла максимально природньо чутися ... Лікар сиділа через коридор і казала одразу кликати якщо щось міняється . Якщо все Ок, то тільки акушерка заходитиме і перевірятиме серцебиття дитини... А лікар оглядала при поступленні і вже після того як мені стало зле....

 

Я так зрозуміла, що Лігумінка стояла. З правил надання першої допомоги людині яка вмліває, це покласти її в горизонтальне стійке (на боку) положення. Але судячи з опису і що форумлянка була здатна відпустити чоловіка і вести переговори з лікаркою (принаймі її слухати), то це не було класичне втрачання свідомості.

Що їх там вчать ніхто не знає. В книзі Сірзів є про затишшя.

В мене було воно з Михайликом і Ядвігою. З Варварою не було.

 

Читаючи вас дівчата, я зрозуміла, що така перерва була і у мене в перших пологах. Перед потугами пропала біль вже аж до кінця (і на потугах не було), тільки відчуття (вибачте) що хочу в туалет. І тривав такий безболісний період десь хвилин 20, аж поки мене не взялись чистити(((

 

Лікар пояснила ,що мала би бути динаміка за 3 години активних перейм, а відкриття як було 4см при поступленні так і є .... Але на моє рішення давати дозвіл на стимуляцію це не вплинуло. Я слухала свої відчуття і своє тіло і тому це неможливо пояснити логічно ... В попередніх пологах я не вміла передихувати перейми, втратила дуже багато сили, але відчувала, що я справлюся ... а тут були кардинально протилежні відчуття ....

 

Може пришвидшити народження, щоб не було кисневого голодування в дитинки?

 

Власне , що я ніколи не розуміла чого жінка погоджується на стимуляцію, мене це дивувало завжди .... До речі оформлення в пологовий зайняло 5 хвилин ,тільки записали мої дані і паспорт я показала , ніяких папірців я не підписувала .... Лікар була зі мною ще годину після пологів ,приклала малого до грудей , розказала про післяпологовий догляд, потім ще двічі заходила в палату при тому що могла спокійно їхати додому , а не бути в лікарні до 4 год ранку, бо це була не її зміна ... Тому те, що лікаря підпирав час я відкидаю ...

 

Дівчата, а що вас дивує? Лікарка і справді в медичних колах має репутацію "меганатуральної". Як для українського лікаря. Їх так вчать, вони в такому середовищі все своє професійне життя. В них є протоколи. Вона зробила все щоб

До іншого підгрунтя в медицині нам ще пиляти і пиляти.
Моя добра знайома, сама гінеколог, працює в ЖК, молода, медінститутська відмінниця і обожнювачка своєї професії, сама призначила собі пологи. Чітко в день ПДП. Подзвонила до Лотоцької, вони собі годинку призначили, щоб всім зручно було, поїхали і вродилися. При тому,що з показів до пологів було хіба ПДП) Я ненормальна, зарозуміла, безвідповідальна, бо двічі ПДП переходила конкретно. В очі мені таке не кажуть, просто високо підіймають брови, коли заходить розмова про мої пологи, але є в нас ще одна знайома, яка переходила ПДП "аж на два тижні" і з дитинкою були трохи проблеми. Звісно, що проблеми були бо переносила, води зелені були, а могла би народити коли написали і проблем би не було)
Там непробивний моноліт лікарської правоти

 

Дівчата я від вас в шоці , чесно...Чоловік поклав мене на ліжко, почав мити холодною водою лице , а коли я прийшла до себе ( бо перше що відчула що холодно і мокро ... ) , то відкрив двері і покликав лікарку .... Не уявляю як можна чути лікаря лежачи без свідомості .... чи як чоловік міг би тримати мене і мити мені лице холодною водою, чи кликати лікаря лишаючи мене без свідомості .....Для того, щоб покликати лікарку достатньо було відкрити двері , так як вона сиділа в кімнаті через коридор..... Лікар найперше міряла серцебиття дитини, потім оглядала мене , а тоді вже говорила яка ситуація....

 

медицина знає і робить краще ніж природа. Взагалі, за лікарською логікою вони не поєднуються - медицина і природа. Існують паралельно.

 

чого ви в шоці? Ми читаємо, те що ви пишете. А потім ви по краплинці доносите подробиці, і виявляється, що ми монстри.

--- дописи об"єднано, 11 Жовтень 2017 ---

в той день коли я народила Ядвігу, я ходила радитися до лікаря-гінеколога в лікарню (це не ПБ), а вона покликала дядька з ПБ порадитись. Бачили б ви його очі - він не міг повірити, сто раз перевіряв терміни, що жінка може стояти жива в повні 43 тижні. При цьому висновок УЗД (ідеальний), який я зробила за 20хв до цього він навіть не глянув, його не цікавило, що дитина в порядку, води теж, серцебиття чудове. Його цікавила тільки оця цифра - 43 тижні.
При цьому коли він пішов (не забувши пострахати), то та лікарка мала набагато м'якшу риторику і казала, звісно, не затягувати, але оскільки все в порядку з дитиною, не поспішати переверти.

 

вибачте, але оце

Ви додумали