Відповідь: Мистецтво володіти собою cкоріше довготривала. мені допомагає читання всілякої літератури по темі.
Відповідь: Мистецтво володіти собою На рахунок чоловікового нерозуміння можна писати цілу дисертацію! Спочатку я злилась на нього, навіть кричала інколи, бо виводило його постійне "нечуття", а потім просто почала включати ігнор, повний і абсолютний! Не знаю, чи правильно, але так мені спокійніше і нерви цілі і діти не чують криків. Якщо накипає, то дуже допомагають різні мелодраматичні фільми:дивлюсь і ридаю!!!! А потім стає легше...
Відповідь: Мистецтво володіти собою А в мене, навпаки, інша ситуація. Я не вмію вибухати, сваритись, кричати і т. п. Не вмію і не люблю це. Завжди вирішую все мирно і спокійно. Дуже часто мені це шкодить, бо люди, відчуваючи це, користаються і в результаті я сама ще можу отримати більше. Хоча інколи так хочеться стукнути, гримнути, щось в стіну запустити, та бодай би просто покричати. Навіть коли розходилась з хлопцем він казав, що якби влаштувала скандал, то він би повірив, а тут якось так спокійно....(хоча в цій ситуації точно скандалу не потрібно було влаштовувати....)
Відповідь: Мистецтво володіти собою ))))в мене в дома-пообіцяв......кров з носа, але помиєш посуду!!!!!! В мене такий прийом: прошу щось зробити, два раза прошу, ну три раза, потім розвертаюсь кажу дякую і включаю ігнор. Не пройде п"яти хвилин, як він прибіжить і сам мене попросить і посуд мити і в хаті поприбирати і їсти зготувати і буде запевняти, що він дуже хоче це зробити (звідки ж таке сильне бажання????). Правда це тому, що в мого коханого ще совість є. Це мене дуже тішить. А щодо мистецтва володіти собою, я ним не володію!!! І вважаю, що це часом навіть добре. Адже якщо ми в собі стримуємо якісь емоції, то вони накопичуюються і в якийсь недоречний момент затоплять нашого коханого. а так викричалась і легко так і знов сильно-сильно його любиш)) А якщо тримати в собі, то мимоволі тримаєш в собі негатив до того, хто прокидається з тобою що ранку, а так не має бути. я живу за правилом -"не лягати спати ввечері поки не вирішите проблем і не пробачите один одному". Поки що допомагає!!!(правда не виспана!!!!!)
Відповідь: Мистецтво володіти собою Думаю, що володіти собою не означає стримувати свої емоції, а навчитися до всього ставитися з розумом, а не сприймати крізь призму емоцій; бути врівноваженим.
Відповідь: Мистецтво володіти собою Як на мене стримувати свої емоції це важлива складова мистецтва володіти собою!
Відповідь: Мистецтво володіти собою Не думаю. Стримавати емоції - це сковувати себе. Навіщо ж до всьго ставитися ЕМОЦІЙНО? Просто треба трішки подумати, чи варто виявляти в тому чи іншому випадку якісь перш за все негативні емоції. Бо може то того не варте. Оце й означає володіти собою, а не бурхливо реагувати, а потім думати.
Відповідь: Мистецтво володіти собою Я досить емоційна, вразлива людина, і я знаю, що якщо зразу почну виявляти своє невдоволення, то такий "кіпіш" нічого недасть. Тому, перш ніж я щось скажу, я подумаю, що я скажу, щоб до людини дійшло, думаю які б то слова вжити, щоб мене правильно зрозуміли... І поки я ото думаю, мая емоційність гасне. Тому в мене замість конфлікту получається просто ДУЖЕ серйозна розмова, яка закінчується миром
Відповідь: Мистецтво володіти собою Повністю погоджуюсь, але є така думка, що часом емоції треба проявляти, бо інакше та негативна енергія іде всередину і людина стає слабою від того негативу. Стає вічно ображеною та злою. Тобто володіти собою треба до такого ступеня глибоко, щоб паралельно з оволодінням негативним емоціями пробачити кривдника, тобто переробити всередині себе той негатив на позитив.
Відповідь: Мистецтво володіти собою Стільки всього хочу і можу сказати по цій темі, що аж не знаю, з чого почати... Мабуть з мудрих слів на кшталт "Не можеш змінити ситуацію - зміни своє відношення до неї" або "Хочеш змінити світ на краще - почни з себе"... Філософію я любила завжди, але то мені ніц не допомагає в реальних ситуаціях. Нервова, прискіплива, гонорова... список можна продовжувати довго. Терпіти я можу, якийсь час, і пробувати порозумітись, але якщо мені не йдуть назустріч, то надовго терпіння не вистачає, та й чи потрібно терпіти, адже як тут правильно писали, то все накопичується і виходить людині боком (навіть реальними хворобами: психічними і фізичними, особливо хронікою), і тоді ви перетворюєтесь на жертву стосунків. Це звичайно не про мене, бо я, поступово набираючи образи, в результаті перетворююсь на 9 вал - і тоді вже нема порятунку... Злість заливає все, навіть образу, ніхто не спасеться! Отакі страсті... Хочу ще додати, що про то знають лише близькі люди, а решта вважає мене спокійною врівноваженою особою, й дуже дивується, випадково помітивши лише відблиск мого вогню... Що робити - не знаю, тобто знаю, але одна справа - знати, а інша - могти. Напевне є такі люди, самітні вовки, які не можуть жити в зграї, хоча й пробують.
Відповідь: Мистецтво володіти собою А я сьогодні покіпішувала. Потім думаю, а нащо? Але то помогло, бо давно вже я так не реагувала. Взагалі, я запальна...
Відповідь: Мистецтво володіти собою Володіти собою штука непроста, але реальна :xaxa:, я себе напевно до спокійної натури не віднесла би,занадто вже емоційна:rolleyes:, але після народження дитини прийшлось взяти себе в шори, бо маенькому потрібна спокійна атмосфера в домі, і почуваюсь набагато краще коли нерви на місці. А коли вже трапляється якась ситуація, то стараюсь знайти компроміс або якось домовитись.
Відповідь: Мистецтво володіти собою Володіти собою і стримувати емоції для мене різні речі. Все залежить від того, чим займаєшся. Прояв зайвих емоцій на роботі - це признак непрофесійності, ну звичайно якщо ти не драматична актриса А от стримувати емоції, особливо позитивні, вдома, коли хочеться обняти і зацілувати свою малявку після робочого дня - то святе!!! Або "випустити пару", то також треба, бо якщо не випустити, то "пара" може дах зняти З віком я стала набагато стриманіша, як тільки познайомились з чоловіком то трохи були "італійською парочкою" щось постійно виясняли. Зараз моя установка "моїх нервів варта лише моя дитина", тому лишній раз їх намагаюсь не витрачати.
Відповідь: Мистецтво володіти собою UnLikE, я теж у потрібний момент не знаю Як правильно вчинити, що сказати. Як то кажуть "нужная мисля приходит опосля".. Як це навчитись швидко реагувати на ситуацію?
Відповідь: Мистецтво володіти собою все прийде з досвідом,з віком,але тоді може виникнути інша крайність - цинізм.
Відповідь: Мистецтво володіти собою погоджуюсь з вами. + ще постійна робота над собою(тобто бажання змінюватись) в юності була як сірник,а зараз навчилась конролювати свої емоції,вислови,реакцію.
