А мені здається, що дорогі машини нічим не відрізняються від шуб. І дуже часто (не завжди!!!) і поїздки для відпочинку теж з цієї ж опери Дехто їздить на відпочинок для галочки для друзів і знайомих, для фото в інста і ще хз чого ) І машини дуже часто купляються для понтів. А якщо, наприклад, мені дуже подобається шуба і дуже люблю її носити, то це діагноз? )) В чому? Вона, наприклад, в мене не для сусідів, а для мене, бо я собі в ній подобаюся, бо мені в ній комфортно і затишно. То я не повинна носити шубу, бо хтось вважає це діагнозом?) Я б так категоричною не була в тому питанні. Я ношу те, що мені комфортне. Якщо комусь комфортне інше, це його справа
І далі про те, що не треба бути категоричною і т.д, і т.п. (Щось не можу процитувати). Якось мені виглядає не логічно). Просто хтось кохається в шубах, хтось в авто). Для мене особисто важливо, щоб авто було НАДІЙНЕ, і переважно так стається, що надійні саме хороші марки і відносно нові авто. То понти чи ще ні? Шубу маю старезну каракульову, яка виглядає як нова вже років 20. Іншої не треба. А от авто хочу декількарічне, і щоб японське). Бо то авто буде возити МОЇХ дітей та їх маму. Для мене тут надійність на першому місці. Ну і додам, що я відношусь до тих нещасних жіночок, яким ніц не подарували за дітей). Ні брюліків, ні шуб, ні авто, НІЦ). Але так ся стало, що просто маю своє авто, маю свою шубу (ціхо, що вона геть стара), маю свій дім, де живе лише моя сім‘я (оце от щастя))). То я так, поговорити трішечки.
То для Вас )) А мій свекор вже 3 машини поміняв заради понтів. Ще й кредити бере на кожну ) ЩЕ й вимагає аби мій чолові кза нього сплачував )) Правда, він половину справ в своєму житті робить для сусідів, знайомих і взагалі аби всі ахнули ) Я ж написала: часто, але не всі. Для мене теж якість на першому місці А шубі моїй теж вже 20 років, до речі ) Спеціально тільки що порахувала Але я її не ношу, віддала мамі. Вона мені некомфортна )) Я ношу дублянку, бо мені в ній дуже комфортно і приємно, і так, мені її купив чоловік )))) Не за дітей чи ще щось, а просто так))) Кілька років тому. Просто тому, що мені дуже та дублянка сподобалась, коли я її побачила. І, мабуть, на мене теж дивляться так, ніби то діагноз, бо ношу дублянку ) Хто зна. Але, чесно кажучи, мене не надто то цікавить. Мені в ній добре і мені того досить. Я писала не про себе, а про те, що у кожного свої погляди, свої цінності і свої цілі. І не завжди, якщо я так вважаю, то і інші так само ) Так редагувала пост, що аж сама себе процитувала
Я суть написаного @Kandya зрозуміла. І навіть погоджуюсь і підтримую. Але, вибачте мене це перебір. І ставити людям діагнози за наявності/відсутності шуби (чи інших благ, будь-то авто чи квартира), то вже занадто.
Про надійність авто згадала. Недавно Форд відкликали енну кількість своїх авто певної моделі через брак. Зараз Тойоа відкликала велику кількість авто (забула модель), оскільки виявилася небезпечною (само собою і ненадійною) через подушку безпеки, що в багаттьох випадках призвела до поганих наслідків. Не завжди ціна=якість. Погодьтеся, Тойота - одні з найкращих, чи не так? Щоб не подумали, що я маю щось проти Тойоти )) Мені дуже подобаються їхні авто, особливо Прадо... Ех.. )) Але отака от річ, що, вроді, надійний виробник, а виявилось буває брак і ніц не зробиш.
Божечки, ото якби не посиденьки, то й не знала б, за що б то мужа попиляти. Тепер знаю, халявщик ніц мені за сина не подарував. Начувайся тепер)))) ну але в нас поки лиш одна дитина. Ще не вечір. Але мені вже 39 буде. Тобто вже вечоріє. Шанс залишитись без презенту суттєвий. А як подарує, але не те... Зря старалася, виходить. Роздоріжжя ще те...
І не кажіть. Мій, мені, за двох зразу, ніц не подарував. Ага, а я ще різатись дала. І як тепер з тим жити.
І не кажіть ))) Аналогічно ) Мені за дітей ніц чоловік не дарував ) Ні за двох зразу, ні за 4 по черзі )) Я навіть не знала, що "мав би" дарувати ))
можу додати пару слів до допису @Kandya шуба при +10 це діагноз була я також на одному крутому прийомі, на вулиці було +5, всі прийшли в пальтах, куртках (але без хутра), одна росіянка оділа норкову шубу по п'ятки. І це так вульгарно виглядало...Я навіть передати не можу. Через три тижні схожа зустріч в Мюнхені, на вулиці -10, та ж пані в в тій же шубі виглядала значно краще, при - 20 для мене це необхідність. Просто треба правильно і коректно одіватись. Чомусь в нашому суспільстві шуба це ознака заможності, величі. Особисто для мене шуба на великі морози бо я змерзлюх, навіть при -5 мені шуба не комфортна, при - 20 я шубу одіваю навіть на базар. А щодо подарунків, один мій знайомий сказав, щоб отримувати подарунки, потрібно їх заслуговувати. +багато хто не бачить тих подарунків, які їм дарують: увага, любов. Невже краще купити колечко з діамантами, а потім місяцями їсти пісну картоплю і віддавати кредит!? Я не мама, тому мені важко щось коментувати, але мені запала в душу одна фраза подружки: найкращий подарунок, який мені подарував мій чоловік - це мої дітки якраз піднімалось питання подарунків на Миколая, чоловік вже не знав що купити, от сиділи вибирали. І вона сказала я радію що в мене є мої дітки, що ми забезпечені, маємо де жити...А все інше, воно якось другорядне. Ну купить він мені ті сережки, а вони мені душу не гріють, подивлюсь на дітей - душа радіє. вибрали подарунок - всією сім'єю поїхали відпочивати в Карпати
І мені не дарував. Але я би не відмовилася від якоїсь сентиментальної дрібнички. Типу браслети з манюнім хлопчиком, або ніжкою з блакитним камінцем, а потім з манюнюнькою чи ніжкою з рожевим цирконієм. Натякати не хотіла, не допетрав сам ну і всьо. Йому пофіг, а я без браслета) Шуба абсолютно адекватний атрибут гардеробу, якщо нею користуються. А не до церкви на Різдво. Знаю людей які мерзнуть у всьому, крім шуби. Дороге авто теж не робить нікого випєндрьожніком ( ох яку битву з редактором в телефоні я вистояла щоб написати це слово ), якщо нею не випендрюватися і використовувати цей ТЗ як ТЗ і хоча би 10 років. Бо часто зустрічаю такі приклади, коли мішок бульби в багажник машини не покладуть, сусідів в дощовий день не підвезуть, на дітей власних верещать, бо ті ззаду ногами махають, аватарки на фоні машини і т.д. Оце рагулізм, в моєму розумінні. На жаль хороші авто завжди дорогі. Якщо є можливість їздити на хорошому авто, то важко знайти аргументи щоб вмовити себе на дешеве.
Згадалося як я цього року прийшла на дитяче свято на Миколая в школу (!), моросив дощ і було +5. Я вдягла куртку з капюшоном, приходжу, а пів класу мам в шубах, з сумочками від Валентіно, в дорогих платтях з пайєтками... Чесно, не знаю: невже не шкода тієї шуби в таку погоду? Ну але то ж треба її показати, як інакше ) --- дописи об"єднано, 16 Січень 2019 --- Ви описали мого свекра ))) Машини міняє що пару років (в кредит!!! а з нас потім тягне гроші, бо йому треба, всі мають йому бідному дати, бензин щоразу йому заправити, продукти закупити (на тисячу-півтори в тиждень), бо він бідний, в нього кредит), на дітей (своїх внуків) верещить аби не дай Бог не вимазали салон, бульбу в ній возити не можна, лише в старій, їде то матюкається кругом, але з форсом їде зате ) Думаєте він за якість їх бере кожні пару років? Тому не всі за якість обирають. Хто для якості, а хто для понтів. З останнім речення цілком згідна.
Я зараз обридаюсь. Ніколи не бачили зірок кіно середини минулого століття в Каліфорнії(!) в шубах і туфлях. Вульгарщина - пхе! І я ця страшна жінка якій чоловік дарував дорогі подарунки після народження кожної дитини. Хай мені буде соромно. *плюю лушпайку від сємкі* вапше не соромно Люди ви що? До чого тут обговорення шуб? І як на те вже пішло, подарунків «за дітей»? Це була ілюстрація, що не треба чужим пхатися в особисті справи чоловіка і дружини. Вони розберуться самі. --- дописи об"єднано, 16 Січень 2019 --- ОМГ і я ще та жінка яка вранці приводить дитину в школу в кашеміровому пальті з сумкою Майкл Корс. Бо мені так зручно! І тепло. І мені не шкода пальта в +5 і в дощик. Мені мій комфорт дорожчий. І так, майже всі решта батьків, яких я бачу в куртках і спортивних штанах. І мені якось не приходило в голову робити з цього якісь інші висновки крім тих, що їм так зручно. --- дописи об"єднано, 16 Січень 2019 --- Я захоплююсь людьми, які вміють жити кількома поколіннями. Це талант і щастя.
Так пальто а не шуба ) Шуба в дощ зношується. Дивіться мої пости вище ) Я за комфорт, але не той, що для когось чи хтось вважає "нормальним", а за те, що комфортне особисто мені. Я взагалі про те, що кожному своє. Мої сумки теж брендові. Я мала на увазі, що мами прийшли похвалитися в той день ) Я ж то їх щодня бачу
Та яка різниця - шуба, пальто. Я теж в курточці ж можу ходити. Ви самі собі заперечуєте. Отим мамочкам комфортно прийти похвалитись. Емоційно комфортно - в них свято. В театр вони не ходять, бо діти малі рано вкладаються спати. От і вигуляли клатчі. І плаття з паєтками. От якби вони в офіс ходили в платтях з паєтками, чи замість уніформи носили на роботу, це булою недоречно. А так свято - святковий одяг. Все нормально.
А вони в офіс не ходять, бо половина з них непрацюючі Та не те, щоб сама себе заперечую )) Невдало приклад навела. І таки згідна, влізла в їх справи, хоч сама кажу, що кожному своє.
"А шотакоє? Самі не можете заробити? Чому це чоловік повинен купляти? Шо, діти? Ліниві-непутящі-потрібнийваріант матері завжди прикривають свою лінь дітьми. І не треба було народжувати, якщо не модеш собі ради дати" - ні, це не мені говорилось, але подібні вибрики існують від свекрух. І підтримую цю істину, що чоловік має захищати дружину. Ми певний час жили у свекрів - конфлікти були на перших порах, але між чоловіком і його мамою. Через років 5 виявилось, що певні зауваження свекруха висловлювала чоловікові щодо мене - я про це не здогадувалась вза га лі. Бо чоловік до мене то не передавав, а свекруха не подавала ознак невдоволення. Слава Богу, все вже давно минулося. І так, конфлікти закінчились з моменту нашого виїзду на орендне житло. Окремо Пізніше, майже рік (до переїзду в свій будинок, коробку, з єдиною розеткою в гаражі і 2х місячною третьою дитиною) ми жили з моїми батьками. Конфлікти назрівали - але ми виговорювались, домовлялись і домовленності виконували (вибачались, якщо не виконували - таке теж було). Часто говорили. І на момент виїзду, при всій цій дипломатичності - чоловікові вде припікало спільне проживання: різні характери, звички і т.п. І будуватись ми почали, маючи приблизно 1/8 від всієї необхідної суми на будинок. Пройшло 1.5 року з моменту закладення фундаменту - залишилось доробити ремонтів приблизно на 1/4. Це непросте випробовування, але у нас спільна мета. Ми сімя. Сімя. @REdRose, зверніть увагу на це, вирощуйте це, моліться за свою сімю.
Я вже давно зрозуміла, що моєму чоловіку підходить лиш такий варіант, як от говорити напряму що хочу/бажаю і навіть не один чи два рази, а багато разів і не за день до свята чи події, а так за тиждень хоча б Натяків не сильно розуміє і ще частіше забуває про що ми мали бесіду. Провірений 100% варіант для нас - всі хотілки записую в Google Keep (можна інший нотатник) і розшарюю на його пошту. А дрібні побажання, зазвичай гастрономічні, типу "хочу сьогодні оливок" просто пишу в месенджері. І то лиш недавно до нього дійшло, що такі, здавалось, маленькі потішки (як оливки чи улюблений сир чи щось інше) мені приємно отримувати саме від нього. Бо раніше було: "та купи собі", "ти ж гуляєш з малим, зайди в магазин". Тепер знаю: все, що хочу треба озвучувати і писати. І не раз
Чесно, чесно, не для того щоб хвалитися, але я таки отримала перстеник "за сина". Насправді я зазвичай байдужа до прикрас, але завжди мені хотілося перстеника солітер. От і при нагоді купили його. А загалом не люблю зобов’язувань щодо подарунків, незалежно від нагоди. Мені набагато приємніше отримати дрібницю просто так, ніж зобов’язати купити мені конкретну річ, на конкретну подію. Справа в тому, що такі гіганти яk Форд і Тойота відкликають в випадках, коли мало прецедентів, тобто реакція часто миттєва. Не до порівняння звичайно, але наприклад, одна фірма відкликала переносні акумулятори для телефонів з 10 країн, через один випадок загоряння, знаю точно, так як відкликала особисто. Тобто, для того, щоб зберегти імідж і уникнути проблеми, йдуть на таке. Брак буває всюди і в супер спеціалістів і в поганих виробників, різниця в тому, яким чином їх усувають і чи усувають взагалі
