Нещодавно я зіткнулась з великю(як на мене) проблемою. 2 роки тому я одружилась з чоловіком 28 років,розлученим, в якого була донечка від першого шлюбу. Коли ми познайомились я зрозуміла, що дитина має дуже важкий характер і ще й ревнує мене до батька, мого чоловіка. Але пройшов час, я знайшла спільну мову з нею, стосунки у нас кращі, ніж з її рідною мамою, зараз вона живе з нами, виховую її фактично я. Це все добре, але я хочу свою дитину, як кожна нормальна жінка. Раніше, коли я піднімала цю тему, чоловік відхилявся від розмови а я і не наполягала, але тепер, на мою думку, самий найкращий час щоб народити дитину(бо мені позволяє здоров*я, та й чоловікові вже 30). Але коли я вже серйозно підняла цю тему, то спочатку він сказав що нехоче дітей, бо у нього вже є, а потім сказав що йому потрібно багато часу на роздуми. Як жінка я відчуваю, що він не хоче, а я неуявляю собі життя без дітей, адже мріяла про це ще будучи малою. Я незнаю що мені робити, чесно кажучи, думала навіть про розлучення...
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Чисто теоретично Ваше бажання цілком зрозуміле і законне - аргумент для розлучення. Але на жаль, Вам тут не порадять нічого розумнішого ніж якби Ви самі визначилися. Бо у кожного свої приорітети, Ви ж розумієте. В тому числі і в чоловіків. Одного можна на службі в церкві спам"ятати, іншого - до психолога затягнути, ще когось - прилякати ультиматумом чи приводом для ревнощів, а когось - просто вмовити в т.ч. якщо долучити авторитетів для нього. Деяким чоловікам просто треба більше часу - і все налагодиться. Але це мали б Ви відчувати - що надалі з ним світить.
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Це прекрасно, що Ви хочете дитину, і не слід опускати руки (тим більше розлучатися). Потрібно вибрати вдалий момент і поговорити з чоловіком, потім ще раз, і ще раз, і ще раз... Думаю що він би мав Вас зрозуміти - це ж нормальне бажання для закоханих. А причину, чому він зараз відмовляється, раджу Вам все-таки пошукати. Можливо він боїться повторення: що ще одна дитина залишиться без повноцінної сім'ї? І ще маленьке зауваження: не варто робити різниці між дітьми ("свою дитину" замініть на "ще одну дитину") - діти до цього гіперчутливі. Ви ж знали, що одружуєтесь з чоловіком, в якого є дитина, тим більше, що живе вона разом із Вами. Я розумію, що це дуже важко, але спробуйте хоча б ззовні не робити різниці.
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Я думаю що проблема якраз в тому що ви хочете "свою" дитину і підсвідомо відокремлюєте дитину чоловіка, а він боїться що при появі вашої спільної дитинки ви перестанете любити його дитину. Вам треба проводити таку політику по відношенню до його дитини - "наша" дитина вміє те і те, "наша" дитина розумниця і красуня, найлагідніша і т.п, найкращий варіант якщо сама дитинка захоче братика чи сестричку, водіть її на дитячі майданчики, туди де багато дітей в колективі.
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Шось мені здається шо якшо ходити за ним і розмовляти, розмовляти, розмовляти..... то він оскаженіє.
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! А мені здається що навпаки: таке вважливе рішення -про народження дитинки- має бути взаємно обдуманим і прийнятим обома. І ще - оте (ніби-то) небажання мати дітей у вашого чоловіка є банальним почуттям страху (напевно від пережитого досвіду і вашої реакції , але про це краще знаєте самі) і лікувати його треба лише любов'ю, ласкою і щирими переконаннями
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Це зрозуміло. Але ця порада: може викликати зворотню реакцію. І чоловік вже буде проти дитини лише тому, що на нього тиснуть. І погодитися на народження дитини він вже принципово не зможе, бо це буде означати, що він піддався тиску. Це треба бути дуже мудрою жінкою щоб зробити все правильно, щоб він сам цього схотів і щоб він думав, що це його рішення.
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Я дуже добре розумію вашу ситуацію. Мій чоловік теж був одружений і має дитину. І також коли я підняла питання про нашу спільну дитину, він спершу відшучувався, мол він свою програму-мінімум вже виконав і в нього є дитина. Але шутки шутками але його дитина це ж не моя...... тим більше що живе вона зі своєю мамою. Трохи пізніше якось ми знов повернулись до цієї розмови...але головне коли розмова сама до цього питання підійшла, тобто я його не довбала цим день в день. І не знаю чи то суттєво - але в той час ми не не були одружені але жили разом вже 2-й рік. І в цій розмові вияснилось що він в цілому не проти другої дитини, але є певні причини через які він з цим не поспішає. Але ті всі причини були преодолимі. Головна з них була в тому що він хвилювався як він зможе одночасно приділити увагу другій дитині так аби не постраждала без його уваги перша дитина. А ще хвилювався що матеріально це буде складно. В мене тоді пам*ятаю бута серія сліз гірких..... бо як же це так... не мати дитини......, також були думки - що ми робимо поруч як в нас зовсім різні цілі і мрії. Але... якось я його впевнила що це дуже для мене особисто важливо, мати нашу з ним дитину, дитину від коханого чоловіка яку виносиш в себе під серцем, і що він не залишить без уваги старшу дитину,а то нормально що меньшій дитині треба буде більше уваги, і що я буду допомагати..... а те що фінансово складно..... то це він теж сильно перебільшив, та і не один же він працює. Ми також вже в той час планували одружитися і житлове питання вже вирішувалось. Тож ми домовились що найближчих пів року ми одружуємось, робимо ремонт в квартирі, переізжаємо, обживаємось, купуємо нову машину... ну в общем робимо все що треба аби потім вже на побутові речі не відволікатись, і через пів року працюємо над дитиною. Ну так і вийшло. І зараз дивлячись як чоловік розмовляє з моїм животиком.. я бачу як він вже любить того хто всередині.... а чекає появи на світ..... і може для мене в душі і є розділення на його дитину і нашу дитину, але для нього це дві його кохані дитинки які він любить над усе. Хоча попре те все я знаю якби я тоді не настояла... хто зна чи ми б спланували нашу ляльку. Тим більше що вік бере своє.... і хочеться народити ще тоді коли ти молода і здорова і маєш сили і можливість дати дитині найкраще. Бажаю вам ще якось при нагоді просто поговорити з чоловіком як то кажуть " по душам" щоб він зрозумів наскільки як для жінки вам важливо народити дитинку, дитинку саме від нього, і що це зробить вас найщасливішою жінкою на світі. Може і він розкриється що його стримує на другу дитину. Тоді буде вже легше зрозуміти його і так подати йому свої думки аби він зрозумів вас.
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Анет два роки це не так і багато, може почекати ще рік-два (якщо, звичайно, зможете)? До батьківства чоловіки повинні "созрєть", не дуже приваблива переспектива, коли сварки в сім"ї будуть через дитячі клопоти (а їх не уникнути). Переспектива тягнути віз на собі (бо, ти хотіла дитину - маєш, бався) не дуже приваблива. Страх вашого чоловіка можна зрозуміти, він боїться втратити звичний спокій, налагоджений стиль, любов до його єдиної дочки, страх взагалі ЩОСЬ змінювати у своєму житті, може навіть егоїзм брати верх (бо тоді не він буде центром вашої уваги, а дитина)... Почекати ще трохи, поспостерігати, може з близьких у когось буде друга дитина - подивитесь на його реакцію, ламать не строить, розлучитись встигнете. в такій ситуації не була, тому раджу тільки теоретично. Ще можна провокативно запитати...ніби ваш гінеколог радив вам зараз вагітніти, бо яїчники в не дуже хорошому стані (або ерозія велика або....)і потім може бути проблемно завагітніти... що він на це скаже? З.І. я проти навіть дрібної брехні, але тут подумалось....
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Ну а чого вже одразу брехні. Я рік тому робила УЗІ молочних залоз - ну для свого спокою, то лікар в мене побачила якісь натяки на мастопатію, але радила родити дитину, годувати грудьми і все пройде само, бо це вже гормони які не реалізовуються в шось, так впливають. Ну і ясно що я чоловікові сказала що все ОК але лікар каже "рожать пора"..... бо вже час і організм подає певні сигнали до того. Чесне слово, знаю багато випадків коли людина наговорювала на себе про якісь проблеми зі здоровьям а потім ті проблеми невдовзі виникали. Я б не радила так робити...
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Дитині мого чоловіка 7,5 років.Я ніколи не казала"хочу СВОЮ" дитину, а "Ще одну" тим більше, що донька також хоче сестричку, але і це все рівно для нього. В мене дійсно проблема зі здоров*ям, бо 1 рік тому я дізналася, що в мене в нирці розвивається пухлина, лікар порадив якнайшвидше завагітніти, інакше пізніше-або я незможу завагітніти, або може хтось може померти при родах. Коли я це розповіла чоловікові- він не відреагував ніяк. Я залишила цю тему на деякий час, підлікувалась по гінекології(бо, думала, ніяких питань більше небуде), і коли знову піднімала це питання, то виникала сварка і ні до чого ми недоговорювались. Як казала Мар"яночка, я теж вважаю, що питання народжувати чи ні, в закоханих не виникає, але тут я задумуюсь чи дійсно він мене любить і хоче нормальної сім*ї, чи йому просто потрібна няня для доньки і домогосподарка... Я нехочу тиснути на нього, але і нехочу зіпсувати собі життя, бо зараз я бачу тільки такі перспективи сімейного життя- виховувати його дитину(яка невідомо як буде до мене ставитись пізніше), вести домашнє господарство, працювати в його бізнесі(тобто завжди бути залежною від нього) і ніколи не піднімати питання своєї мрії. І ще, колись мій стан здоров*я значно погіршиться(мене про це попереджали лікарі), я невпевнена, що тоді я буду йому НЕпотрібна.
Відповідь: СКілики і чого чекати? Тримайтеся. Сумна ситуація. В мене колись була схожа зі здоров"ям. Мала загострення по хворобі і обмовилася про то хлопцю. Краще б того не робила. Він ніби пошкодував, а потім як ми якось посварилися сказав мені - що "ти мене хтіла як донора використати". Я довго була просто в шоковому стані. От тобі й любов... Сподіваюсь у Вас ситуація буде іншою.. Але як є проблеми - треба їх вирішувати. Не хочу нагнітати - але не подбаємо самі про себе - ніхто не подбає....Не кожен чоловік вміє підтримати, особливо коли жінка хвора. Якщо він дійсно не зважає на Ваші проблеми, то чи треба Вам така "опора"?..
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Бачите, Ніколь, ви поговорили і дійшли якогось висновку, хоч це дійсно було для вас проблемою, а у нас навпвки: Живем в своєму будинку, є Власний бізнес, який приносить хороші гроші, є машина, навіть є моя мама, яка вже говорить, що з нанею у нас проблем небуде! Залишається великий знак "?" !
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Отак читаю про всі проблеми людей і мені волосся дибки стає. :agree: я так рада шо в мене такої проблеми нема :radist: Шось наші чоловіки псуються чи то виховуємо ми їх еправильно з дитинства, чи вже в зрілому віці ми їм так попускаємо :umbrage: сумно....
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Дякую Дана! Так, ви думаєте так, як я.Але попри всі мої старання щодо його доньки і турботи щодо нього, дому і т.п. я неотримую нічого взамін!
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! ну а ставиться він до вас як? всі умови для ляльок створені :connie:
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Слуайте я отут подумала, а шо б було як би ви завагітніли? невже б він сказав вам робити аборт :umbrage:
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Анет, а які взагалі ваші стосунки з чоловіком? І яке ваше ставлення до нього?
Відповідь: Мій чоловік нехоче дітей! Ставиться від до мене по-різному: Має настрій-все супер, немає- тікай з хати. А взагальному- я себе почуваю не коханою жінкою, а нянею, домогосподаркою, а інколи взагалі ніким.
