Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    Дякую вам за розуміння та підтримку.
     
    • мімімі мімімі x 1
  2. Darynnna

    Darynnna New Member

    Як би не було, але мами це святе!
     
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  3. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Я тут трохи понию.
    Маю суперову маму, і я її дуже люблю. Але я вже не витримую... На час карантину забираємо її до себе на 5 днів з 7. За тих 5 днів вона встигає мою хату перетворити на свинарник. Ненавмисне, але вона інакше не може. Дітей - нагодує всім можливим шкідливим). Насмажить різних пиріжків, пирогів, тортів напече. Якщо на початок карантину мені вдалось в домашніх умовах якось скинути 2 кг, то з її меню мені вже не вдається боротись. І вони, ті кг, повернулись. Про дисципліну з дітьми теж можна забути. Їсти у вітальні, їсти у ліжку, дивитись телевізор, дивитись якісь дебільні передачі... Я її намагаюсь присікати, але то не діє. Грубо не можу, бо образиться, поїде додому, а вона в мене активна, ще десь посуне. Мушу тримати її біля себе. І ніби намагаюсь абстрагуватись, і розумію, що карантин колись закінчиться, але оте відношення до всього тяп-ляпське... І ще мене постійно вчить. Добре, що я легка людина, і намагаюсь переключатись. Але й в мене вже резерви на підході. Ото завезли її вчора додому, і починаю все відмивати. До понеділка. Бо в понеділок, та-дам, знову все в буряку, цибулі, сметані, олії.
    Діти її дуже люблять, і мені з ними ніби легше, коли вона є. Але потім їх ввести у їхні рамки все важче. Як знайти ту золоту середину.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  4. HappyViki

    HappyViki Well-Known Member

    @Rodionochka, а не можна якось так легко домовитися, типу, щоб якщо мама на вашій території, то дотримується ваших правил, а коли ви у мами вдома, ну то вже, так як їй звиклося. Я, наприклад, стараюся так робити. Поясню мамі, що ми звикли так і так, чи не могла б вона також цих правил дотриматися. Відповідно, коли я приїжджаю додому, а не живу там вже коло 15 років, то по їх уставу намагаюся, рівно як і у свекрухи. А, може, це мені пощастило, що мама йде на зустріч.
     
  5. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Ех. Тіштеся:)
    Щодо чистоти, ну от є такі люди, в яких вічний творчий безлад. І їм ті плями від буряка взагалі життя не псують. На практиці, можна спробувати через дітей натиснути. Діти ж ваші, так що якісь важелі впливу на них точно є (ігри, мультики, футболка з написом «bad boy” :) А ще є така фішка (тільки нікому не кажіть, розказую, як власниця «хаотичного» типу особистості): як тільки безлад зачіпає щось важливе для МЕНЕ особисто, я готова всіх повбивати, але перед тим всі ходять з відрами і шматами і все миють-складають. Не факт, що з мамою так само, але можна спробувати порушити порядок десь в зоні її комфорту, гг.
    А глобально Вам пощастило. Мама активна, в носі мала всі ті порядки, якими вічно задовбують своїх дочок порядку галицькі матрони. Моя колись приїхала після 2 років відсутності, цьомнула тричі в щоки (треба обов‘язково тричі, хоч я взагалі ненавиджу ото), зайшла на кухню і взялася драяти мийку зі словами «позагаджувала тут всьо» :girl_crazy:
     
    • Подобається Подобається x 8
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  6. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    @Rodionochka як раз хотіла написати:
    Гірше б було, коли вишуковувала де у вас не прибрано. А так розслабдесь, подихайте глибоко, закрийте очі і відверніться.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
  7. Havronia

    Havronia Well-Known Member

    @Rodionochka я - як ваша мама :girl_crazy:
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Смішно Смішно x 4
    • мімімі мімімі x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  8. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    @HappyViki, в мене така мама, що з нею ніби можна домовитись про все), але виконувати вона того не буде. І це по всім фронтам). Це не зі злоби, чи назло. Просто вона така є. І я це розумію. І змирилась. І я неймовірно щаслива, що вона моя мама, і що ми живемо окремо))). Але оцей карантин... Він все усугубляє. Її також у нас напрягає, і вона з великою радістю тікає додому. Але їй легше, бо вона взагалі нічим не заморочується).
    @Haidee, ну нема в неї такої зони). Їй якось все по барабану))).
    Я взагалі з раннього дитинства відчувала себе її мамою)
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Корисно Корисно x 1
  9. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Ой дівчата, в мене є мама, живе в іншому кінці міста, з понеділка має приїхати сестра з чоловіком з Польщі. Як то все буде, я не знаю. Ясно, що ми туди 14 днів мінімум, навіть не тикнемся, але то всьо дуже напряжно.
     
  10. Gala

    Gala Well-Known Member

    Я думаю моя старша теж так про мене думає Тільки це відноситься не побутових речей, прибирання....
     
  11. Online

    Online Well-Known Member

    А яка причина? Щоб допомагала вам з дітьми, поки чоловік на роботі чи навпаки, це їй потрібна допомога? Чого питаю, бо поки батьки і дідусь з бабусею допомагали нам з малим, теж було багато різних нюансів. Їх не зміниш і тут тільки два варіанти: залучати їх і сприймати ці всі нюанси філософськи, як своєрідну плату за допомогу або не залучати і мати фізичні труднощі, але душевний спокій) Тут вже, що для вас в приорітеті. Якщо допомога потрібна їй, то може теж є варіанти, як це зробити інакше. Та й думаю, мама теж підсвідомо не дуже комфортно почувається "в приймах" і тими пиріжками, і тортами намагається бути корисною.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  12. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Забираємо її з квартири до приватного будинку, де є подвір’я. Бо висидіти зараз весь час у квартирі одній - то є надзвичайно важко. І щоб маму не тягнуло на пригоди), ми їй трохи урізноманітнюємо життя: трохи з нами, трохи без нас. Та й мені так легше), бо час таки ділиться хоч якось))). Ну і в нас таки свіже повітря, якийсь фізичні вправи), спілкування (граємо щовечора у різні ігри).
    А готувати вона любить і це для неї ну зовсім не в напряг). Ну от зараз доідаємо спартак на 15 коржів))). Діти що замовлять - все готує без проблем. Для неї це як можливість вбити час з користю).
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Корисно Корисно x 1
  13. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Родіоночка, придумайте їй завдання за межами кухні. Хай в дворі позамітає, прання розвісить, попрасує.
    Ну і ви таки вдома є: навіть якщо бабуся дозволила дивитись дебільні передачі, то приходить мама і каже, що такого дивитись не можна та й все. Каже це дітям, а не бабусі. Бо ще день-два можна потерпіти, але якщо надовго, то таки треба стояти на своєму.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  14. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    @Almariel, вона в мене ну просто не може без кухні). Приготувати щось - це її. Все решта допомогти може, але я така вредна), мені все не так))). Залишила її колись на пару годин. Приходжу, мама поприбирала): по складала все, що валялось по хаті. Але поскладала рівно там, де то валялось. Зате все гарно складане))). Я розумію, що вона хотіла допомогти, і це її метод підтримки чистоти))), а я то все, така невдячна, перекладаю кудись знову.
    Викинути взагалі нічого не можна. Все треба). Мені вже маму шкода, вона тут такого надивитись). Ми в її очах взагалі нічого не економимо і марнотратники страшні).
    Найбільше мене звісно дратує ота вседозволеність з дітьми. Вчора мала мені закатала таку істерику, бо хотіла на руки. Я не брала, бо мала справи, та й спина мене болить. Пропонувала їй стілець і стояти поруч. Але вона така вперта. І якщо б була баба, то вже б була на руках. Я вчора перемогла), але нервів трохи пішло. Раніше вона собі такого не дозволяла. Випробовує мої межі. Бабу вона вже піджала.
    З тим телевізором взагалі журбинка. Ми вирішили на час посту не дивитись, але приїхала мама, а то важлива частина її життя), і ми їй дозволили))). Тільки прошу її не вмикати повністю дурне щось. Але вона така добре, а як я не бачу, то вмикає. Я трохи сварюсь. Вона робить з мене дурну. Але я вже аж надто не тисну, щоб не образити. Вона в мене вміє то затягнути на довго. Я так не люблю, тому й закриваю очі. Просто хочеться виговоритися тут трохи).
     
    • Подобається Подобається x 2
  15. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    @Rodionochka співчуваю вам і дуже розумію. В мене схожа ситуація, але трохи перекрученіший варіант. Суть така. Приїзджає мама: «який у вас тут срач! Все загадили.» І все в такому дусі. Потім починає готувати їсти, бо я «гамно готую і дитина в мене голодна». В той час на кухню краще не заходити, бо там такий армагедон, що я потім кілька днів її відмиваю на пару з чоловіком. А знаєте, що найгірше в нашій ситуації?Хата батьків. І я навіть сказати нічого не маю права. І забратися кудись теж не маю куди.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 6
  16. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Ось це дуже сумно. Але ж в @Rodionochka не так. Мені з допису взагалі виглядає на таку життєрадісну пані, яка собі любить з’їсти смачного (а не правильного), подивитися якусь дурню (а не страшне і розумне), накидати обгорток від цукерок під ліжко і мати все в носі))) та злить воно, ясно що злить. Але ж мама не каже «на готувала якоїсь трави, що чоловік голодний і діти худі», «поскладала тут все, що страшно зайти до тебе, аби чого не зачепити». Чи каже?
    Я би свою маму не запросила на 5 днів з квартири в будинок дихати свіжим повітрям. Вона б мене морально задушила в перші години. Я не знаю, що робити з прибиранням. Можна розглядати, як тимчасову незручність. Можна дати дітям шмати в руки. Можна заховати всі небезпечні продукти, які дуже забруднюють поверхню :)
     
    • Подобається Подобається x 3
  17. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    От я вдячна Богу за свою маму і за те, яке в нас зараз спілкування та взаємодія. При тому, що в неї є так би мовити недолік - слаба хазяйновитість (це коли три дні треба, щоб наважитись почати прибирати :girl_crazy:), починає робити справу - паралельно береться за інші і під кінець дня буває нічого до кінця не доведе... Та це такий дріб’язок (і скорше це - проблєми мого батька :girl_haha:)! Я ж теж маю своїх тараканів у спілкуванні з нею - іноді категоричність у висловлюваннях, незгода (не як правило, але коли ми жили разом, то пару раз на місяць мені було соромно за свою реакцію).

    Просто зараз це все не подразнює, бо я слідкую за собою та стараюсь змиритись там, де можна уникнути конфлікту (як зовнішнього, так і внутрішнього; хоча, конфлікту можна уникнути завжди, коли емоції можу контролювати :)), а мамі разчи два на місяць допомагають прибиральниці з порядком :).

    І тут основним моментом гармонії є відстань :) і частота зустрічей. Та я згадую, коли ми жили разом приблизно рік - всі ситуації ми обговорювали та налаштовували: і чергування з прибиранням, приготуванням їжі, і догляд за дітьми (а це вже більше чоловіки нас наставляли, бо мама хотіла весь час дітьми займатись, не звертаючи увагу на свої сімейні справи, а я тим користувалась :)). Зараз же, якщо я іду до батьків на день-два - то залюбки і допоможу прибрати, якщо треба, і змотивую лагідно на те, щоб мама певні справи робила більш цілеспрямовано; а мама в свою чергу і пісні повчить з віршами, дасть певні завдання по двору дітям, і вкладе після обіду дітей спати (заодно і себе, бо часто вночі спить дуже мало - то окрема історія). Телевізора в нас хоч і нема - та якщо діти просять відейку з телефона - в нас з мамою спільна мова: можна/не можна і яку. Це ж з любов’ю один до одного.

    А мовчати, накопичувати в собі незадоволення про маму, не мати душевних розмов... З роками це стане бомбою у відносинах і одне ненавмисне слово чи погляд чи необачно покладена чашка «не на місце» цю бомбу взірве.

    Тим паче такі свята зараз - Христоцентричні: любов, прощення, повага, чесність, милосердя, мир, віра etc. Люди часто освячують вербові гілки - тільки ж святого там де шукати, коли злагоди нема в сім`і :)..

     
    • Подобається Подобається x 3
  18. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    В нас в кожного свої мухи). От вчора смажили мяско. Все готове, сідаємо до столу і тут мама така: нагрій малій рису! Я кажу, що нема потреби. Вона у нас м’ясоїдка), на гарнір теж було що. Але ж ні, треба рис. Бо вона так сказала). Ну і в неї тємка кутати в одяг). На вулицю не хоче йти, бо там вітер, дує тощо. Їй лінь, і раптом хтось замерзне))).
     
  19. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    і мені потрібна порада.
    Після мого переїзду, моя мама закрилась в хаті. Не те що вона обідилась що я поїхала, а їй просто нічого більше не треба. Спочатку почались проблеми із здоров'ям, але вона вперто не хотіла іти до лікаря . На свята зі скандалами вона все ж таки приїхала до нас в гості на 2 тижні. І за ці 2 тижні вона почала себе краще почувати. Коли вона була в мене, мені більш-менш вдалось її переконати що треба виходити на вулицю, спілкуватись з людьми і всі її болячки від того що вона нікуди не виходить і ні з ким не спілкується . 2 місяці після поїздки все було відносно добре. Зараз вона знову закрилась і звісно що знову їй погано. Ну і недолік її характеру - вона завжди права, а всі навколо нічого в житті не розуміють. Мала пару сусідок, з якими дружила, але кому треба її вислуховувати. Пробувала з нею на ту тему поговорити (молв простіше стався до людей, ну розказує тобі сусідка якісь плітки, покивай головою і все), але то я не права, їй самій краще, вона ні в кого допомоги просити не буде. Я вже з нею говорила, що так не можна, що всі її болячки тільки від того що вона сидить в хаті, а мама мені твердить що то старість і тому в неї немає сил і їй краще вдома. Я вже не знаю як бути...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 2
  20. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    @Hermi, я думаю, якщо ще те, що стосується просто способу життя (прогулянки, хобі), ще можна м'яко підкидати, кудись запрошувати, і то треба дуже постаратись, щоб це не було директивно і нав'язливо, щоб на автоматі не викликало спротиву, та щодо способу мислення - оці образливість, горделивість...на жаль, не в ваших силах це змінити. Як відчайдушний крок можна поділитись рекомендацією відповідної літератури, яка на вас справила враження, але по суті це те ж саме "проповідництво", яке нікому не треба, поки самі не питають. Ну а так, максимально позитивне і здорове ваше спілкування з мамою, без докорів,напевно найкраще, що можна зробити, діліться своїми радощами і активностями.
     
    Останнє редагування: 13 Квітень 2020
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2