ціхутко ! я теж з того покоління. Компутер - то ліс для мене, пра з просіками. Це я про те, що критичне мислення- притаманне всім поколінням. Або , як казала колись моя мама - наша Іринка народилась уже зі сумнівами.
Мої батьки глибше вкорінилися, в них дата випуску добре раніша за Вашу Ну і я ж не писала про те, що всі довірливі на однакову кількість %%. Я написала, чим пояснюється оте "вестися на те, що пишуть в інтернеті" глобально.
@Kroshka Enot , то я собі жартую.. і настрій пробую підняти. Не ображайтесь . Але я й трохи заздрю - мати батьків у дорослому віці - це таки Великий +....не дивлячись на усі "-"
Я коли своїй розказую, що можна зареєструватися в такому ФБ , то вона зара дуже віднєкується і каже, шо то всі люди глупі, бо на яку холєру то всьо знимкувати і виставляти би ся всі дивили. Я часом кажу, що от ця і ця цьотка вже навіть зареєструвалися, але мама наразі на то не ведеться )) Хоча працює на компі в спецпрограмі для своєї роботи, вміє глянути погоду, пошукати рецепт. Тато по роботі компа не потребує взагалі, але колись сам просив нас з братом шось його навчити. То теж тепер погоду дивиться, читає якісь новини , газету День особливо. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Моїй бабусі так на "мінуточку" в травні буде 83 (!), а у неї вже другий ноут. Які там новини! Вона шукає все, що їй прийде в голову ). Рецепти, фільми, передачі на ютубі, які вчора пропустила, "що би таке зїсти, щоб похудати", скайп освоїла ). Правда, вона до 78 років працювала, може тому така світла голова.
То ще треба бажання мати. Моїй мамі всього 59, рік тому купили їй смартфон. Так вона досі на ньому нічого не вміє крім подзвонити/взяти трубку і щось в ФБ почитати з встановленого додатка.
То точно. Моя мама в 52 вперше сіла за руль машини, а інернетом впевнено користується років 3 .... Їй зараз 62
Сиділа я недавно в черзі по довідку в пенсійному і там одна бабуся до другої говорить:"Марійка, дивилась я в копутері таку передачу, ютуб називається і там про пенсію говорили")))) технології до бабусь дібрались)) Надіслано від мого meizu M8, використовуючи Tapatalk
Скажіть щось збоку. Правда тут про тата, а не про маму. Бекграунд: мої батьки жахливо сваряться все життя. Тато обзиває і б’є маму і це робив, навіть коли я була дитиною при мені. Мама класична жертва і їй так подобається, судячи з її поведінки. Але я не про це. Отже, мама гостює в нас. Вечір суботи, старші діти дивляться мультик, молодша спить, ми вирішили попити чаю в тиші (!). Подзвонив тато по вотсапу. Ок, почали говорити на гучному. Тут мама щось таке каже, що татові не сподобалося. Тато починає її принижувати. Я мовчу. Потім обізвав - я сказала, що такого слухати не буду і вимкнула зв’язок. Пройшло вже кілька тижнів. Тато не дзвонить мені, типу образився, чи що. Я теж не маю бажання дзвонити, бо кожнісінький дзвінок завершується сваркою. Скажіть, я занадто зреагувала? Так набридло бути помийною ямою і слухати ці всі розборки. Я вирішила, що більш не хочу. Мама і чоловік наполягають на тому, що я маю попросити пробачення і «його теж треба зрозуміти».
Ні, це ви ще м‘яко зреагували. Це ваші тато і мама мають вибачитись за цю ситуацію. За дитинство теж би не пошкодило. Позиція вашого чоловіка мене м‘яко кажучи дивує.
Те ж саме, тільки (при мені?) не бив. Клонують їх, чи що... Ви зробили абсолютно правильно. Це нісенітниця. Не ведіться. Вам у даному випадку нема за що просити пробачення.
Погоджуюсь з форумлянками. Мій чоловік теж колись вважав, що я погано ставлюсь до батьків. Але взнавши їх краще, вважає, що я за надто добре до них ставлюсь. Не ведіться. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
От і мені здається так само. Чоловік просто не знає ще, що буде далі, якщо не припинити розмови, - які ще слова можна почути. Дякую, дівчата, за відповіді і підтримку.
А, ну це буває. Ви його берегли і всього букету не розказували. От він і думає, що ви нераціонально поводитеся. Пора його бульбашку луснути. Мій чоловік і чоловік сестри теж не розуміли наших стосунків з батьком, бо візуально і при поверховому знайомстві він зовсім інакше показувався. --- дописи об"єднано, 20 Травень 2019 --- Співчуваю, розумію, обіймаю.
Я тут трохи пожаліюся, щоб стало легше. Закінчився навчальний рік, а разом з ним робочі будні мами. Тепер в посиленому режимі претензії, невдоволення, вміння підмічати лише негатив, і щонайгірше своєрідне відношення до малої. Вже тижнів два моя дитина просилася на горщик і не було прольотів (навіть на весіллі). Тепер в неї знову регрес. Чомусь одразу подумалося про стрес від бабусіних бзіків.... Я дуже терпляча людина. Але відчуваю, що мої нерви не вічні. А вчора ми робили пікнік вдома, то мама навіть не вийшла. Так цілий день і просиділа в своїй кімнаті. А ввечері пофиркала мені і з гонором поїхала.
Я маю. В мене золота мама, може не надто розумна і простувата, але вона мені подруга, помічниця і опора. Завжди!!! можу розраховувати на її допомогу. Деколи мені хочеться її тріснути за дурниці у словах чи вчинках, але така проста і наївна, що то недовго). Дзвоню, і вона в мене з мискою вареників, чи лишається з дітьми на ніч, чи забирає до себе на тиждень.
