Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    ні, це не так. Насправді я багато нейтральних речей розповідаю. Як там робота, кого бачила...Просто є теми, які я обережно обходжу стороною або просто як щось тривіальне і не варто обговорення підношу.
     
  2. arushka

    arushka завжди досягаю мети

    факт, у мене така мама. Колись доцік отримала "2" з математики, ляпнула бабці, то моя мама потім до кінця навчального року питала за ту математику, вчителя, а які оцінки були за тиждень, а чому такі, а не кращі, а коли контрольна. Реально кожен день:facepalm:
    З того часу було кілька двійок, ніхто нікому про це не казав, оцінки успішно виправлені, доцік відмінниця, мама спить спокійно. А можна було роздути щоразу ого-го. Це я навела банальний приклад, а ситуацій, коли мама думає по іншому, ніж я -море. Як я почну про все розказувати, то буде не розмова, а суперечка і повчання.

    так я вам не раджу перестати дзвонити до мами чи брехати, просто привчіть її, що дзвоните не щодня, тоді дійсно накопичуються цікаві теми для розмови, і не треба розказувати різні дрібниці, такі як до котрої ви гуляли, і на якій мові ви спілкуєтесь
    Ну і завжди можна вибрати декілька нейтральних тем, де ви маєте з мамою спільний погляд, і триматись їх
    Але це діє тільки якщо ви самі виросли, не по віку, психологічно. Бо якщо самі відчуваєте потребу дзвонити мамі і відчитуватись за день, то ситуація не зміниться ніколи
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
  3. orange girl

    orange girl Well-Known Member

    ооо, як мені це знайомо. І це ж просто абсурдно, з огляду на те, що й мені вже давно не 18, і все одно отакі "прикольчики" з тим коли я додому маю прийти. Зазначу, що вже давним давно живу окремо, і все одно отакі перевірки: "ти вдома?", "а коли будеш?","а де/з ким гуляєш?", "а нащо то ходити по ночах..." і т.д. у тому руслі. То так "заколупує", що я реально тепер завжди про то брешу, точно так, як каже @Hermi. Як знаю, що десь затримаюся, дзвоню й кажу "іду в душ і лягаю спати". Отако банально брешу, щоб мені не видзвонювали і не тріпали нерви і щоб самі спали спокійно...:girl_blush2::girl_cray::girl_mad:. Ну але то ненормально ота от постійна брехня, і вона мене тоже реально напрягає, але виходу я щось тоже з тої ситуації для себе поки не знайшла...
    І що дивно, в мене і мама , і тато тим "грішать". В інщому, маю спокій, а от з цим ніяк...:girl_cray:
    П.С. При чому коли мала серйозні стосунки з хлопцем, і мої батьки його добре знали звичайно ж, то все одно були дзвінки "А ви вдома?", а як казала що не вдома, то "а коли будете"... і т.д. А як сказала, допустим, що будем о 23, то потім ще дзвінок "І що ви? вже вдома?":girl_crazy: То якийсь повний дурдом. Ну ладно якби сама, а то з хлопцем своїм, і все одно... Тому тепер на ту тему тупо брешу:girl_impossible::girl_sad::girl_cray:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  4. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    на жаль в мене ситуація навпаки - це більше мама дзвонить ніж я. Інколи в мене навіть часу немає говорити. Тоді починається, що я її не потребую і блабла. Але з цим ми трішки вирішили, я їй пояснила що в мене робота і що якщо вона хоче зятя, то я маю виходити в люди, а не летіти в скайп поговорити з мамою. І так вона заспокоюється, що я за день можу написати - в мене все ок і запитати що вона робить .
     
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    @Hermi в мене є сестра - Ваша однолітка, і по типу життєвої ситуації - її подібна до Вашої.
    Мушу сказати, що мені наочно видно, як довгі щоденні розмови з мамою шкодять малій :sad:
    Але вона вже звикла, і оце постійне життя в телефоні забагато забирає від реальності.
    Не кажу, що Ви винні в тому, що стільки часу спілкуєтесь з мамою. Але якось бажано вплинути на це
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
  6. arushka

    arushka завжди досягаю мети

    я вже вам писала, познімати всюди, де можна автовідтворювання паролів. І емоційно відділити себе від мами, повірте, вона це відчує
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  7. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    ну і як це донести?
    --- дописи об"єднано, 24 Вересень 2018 ---
    Ви або мене не розумієте, або я вас.
    Повністю відмовитись від мами я не планую. Просто її забагато, і забагато не тому що мені так зручно, атому що вона так вирішила. І проблема якраз в тому, що я не знаю як їй це пояснити. Жодна аргументація на неї не діє, і це просто обіда на мене, що в мене немає на маму часу. Було таке, що вона зі мною місяць не розмовляла, через те що я їй сказала що мені в той момент важливіше було зустрітись з друзями (ну там багато всього було, але це було ключовим момментом). І дзвінок раз в тиждень закінчувався прокльонами, що я маю друзів і дзвони до своїх друзів, а не до неї, і що вона нікому не потрібна і понеслось. Коли приїхала на вихідні, то вона далі демонстративно пішла кудись і сказала - ти була зайнята, ну то і будь далі зайнята. Усьо. Це або забагато або взагалі не спілкуємось. Ні перший ні другий варіант для мене не є комфортним.
     
    Останнє редагування: 24 Вересень 2018
    • Співчуваю Співчуваю x 5
  8. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    О моя мама мене так сильно не напрягає в плані коли будеш, єдине, що завжди просила, щоб як десь затримувалась, то хоч написала чи подзвонила їй. Це я нормально сприймаю, бо розумію, що переживає. Але от щодо того, що треба менше мамі розказувати, то згідна на 100 %. Бо як тільки щось розкажу, то вічно отримую мільйон цінних вказівок і деколи навіть тиск, щоб я зробила так як вона вважає правильнішим. Вже відівчаю себе від того, щоб їй щось розказувати, реально маю таку вже задавнену звичку, бо потім 200 разів пошкодую. І було таки одне важливе рішення, яке я дуже вагалась чи прийняти чи ні, то мама якось тим пресингом змусила мене схилитися до іншого рішення, яке може й було комфортнішим для всіх, але явно не кращим для мене. Коротше кажучи, треба вчасно прикусити язик або краще навіть збрехати чи недоговорити, але поступити по-своєму. Бо той ніби ненав'язливий контроль дуже псує життя вже дорослим дітям.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. marianast

    marianast Well-Known Member

    Емоційно відділитися то означає, що Марічка виросла, і Марічка сама відповідає за свої вчинки, і не боїться відкрито так чинити як вона вважає за потрібне. Її мамі то може не подобатися, її мама бачить життя Марічки інакше. Але вони найближчі родичі і сприймають одна одну, деколи дозволяють собі незобов’язуючі зауваження.
    Ота емоційна сепарація має йти від вас. І вона не означає відмовитися від мами, вона означає відмовитися від довгих пояснень, виправдовувань і брехні. Ваша мама вмикає емоційний шантаж, але тільки через ие, що ви на таке ведетесь.
     
    • Подобається Подобається x 9
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 4
  10. arushka

    arushka завжди досягаю мети

     
    • Подобається Подобається x 3
  11. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    ви це бачите по одному, але в мене житі є ультиматум - або ти слухаєш що я кажу, або в тебе немає мами. Так, розумію що це шантаж, але я не знаю як його уникнути. Взагалі відмовитись від мами є важко і невпевнена чи це правильно . Іншого варіанту у моєму випалку немає (домовлятись - не помагає взагалі). Як вже писали, це такий психотип, якого просто не можливо змінити. Або буде так, або ніяк. І попробуй вибрати, коли ні перше ні друге не є добрим саме для тебе.
    По-життю я схвально киваю головою і кажу добре, але всеодно залишаюсь при своїй думці і роблю так як вважаю за потрібне (ні я не йду на принцип, можу прислухатись і як бачу раціональність - тоді роблю як правильніше). Але вислуховувати оті поради мене інколи доводить до сказу, при тому що я їх не прошу. Але коли від них відмовляюсь на відріз - тоді обіда на довгий час.
    Я навчилась відмежовуватись від тих порад, поговорили, її поради інколи сприймаю як просто розповідь про щось, але бувають моменти коли просто вкурвлює і накриває емоційно.
     
    Останнє редагування: 24 Вересень 2018
  12. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Тобто ви для своєї мами настільки порожеє місце, що вона вибере не мати вас взагалі? Це в принципі може бути, але я б тоді ставила питання, яке ж місце такої мами в моєму житті. В мене був випадок, коли моя маман серед ночі поперла з хати, бо 20-річна дитина сперечається. Досі не знаю, де вона ночувала. Чи я переживала? Та капець, я думала, що посивію. Але ну його в баню таке життя, коли ти боїшся щось криво сказати, бо тебе шантажують тим, що "я же мааааама, ти то поймеш, коли і піду і ти мене більше не побачиш". Це просто низько, підло, це не по-людськи. І я вірю, що ваша мама може таке вчудити, бо моя, наприклад, таким чином пересварилася з усіма родичами. Вона не спілкується з мамою, сестрою, тьотками, двоюрідними сестрами і братами. Зате вишукує по фейсбуку далеких родичів і капає їм, як всі її ображають. А цього літа зустрілася з далекою родичкою, з якою дуже гарно спілкувалася в фб пару років і та сама історія: та щось і та Наталя не така, як вона думала. Бо як то можна вималюватися, їздити на машині, не жалітися на дорослого сина і мати в носі чужі зауваження. Тепер так тільки формально спілкуються. Бо ніхто реально не може витримати того пресингу. А з моєю сестрою взагалі цілі драми були з виставлянням за двері. Але сестра як камінь. Хочеш - йди. Я так не можу, я шукаю хоч якийсь компроміс. З ким в мами сспокійніші стосунки, як думаєте? Правильно, з сестрою. Бо її легко загубити зовсім.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 8
    • Подобається Подобається x 3
    • Співчуваю Співчуваю x 2
  13. marianast

    marianast Well-Known Member

    @Hermi ви мало уваги приділяєте своїй реакції, вона є ключовою. Мама підлаштується, коли ви будете впевнені в тому, що робите.
    -Я ці вихідні проведу з друзями?
    - В тебе друзі на першому місці, а як же я? Саму мене лишила...
    - Мама, ти для мене дуже важлива і я тебе люблю, але ці вихідні я проведу з друзями. Побачимось на тижні.
    З внутрішнім спокоєм, без страхів і переживань. Мамі потім дзвонити, навіть якщо вона надулася.
    Не ображайтеся, будь ласка, але ви в даній ситуації не вбачаєте своєї заслуги, а вона є. Ви дозволяєте, мама маніпулює. Звичайно, що спочатку вона буде ображатися, може і скандалити. Але все так не буде. Головне, щоб ви не ображалися.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
  14. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    на жаль практика показала що саме так і є. Бо я не розумію що вона хоче як краще і я вперта ( тут ще питання хто з нас більше впертий). І скоріше вона ставить на те що я не витримаю.
    на жаль мама не поступиться. Перевірено ен-ну кількість разів. Після ще одного скандалу, який завершувався не спілкуванням (ну посуті я їхала, але не показово збираючи речі, а тому що я живу окремо). Те що то мучило мене то таке, але я розуміла що по-іншому ситуацію не зміниш. Потім мирились (і в більшій мірі ініціатором виступала я зі словами, щоб більше така сиутація не повторилась, з детальним розбиранням чому мене такі речі ображають і що в мене є своя голова на плечах і мої рішення є кращими, ніж те що пропонувала мама, але через 2-3 тижні ситуація повторюється знову. Інколи я то пропускаю, інколи знову скандал і понеслось. І так вже напевно 10 років. Раніше я напевно не могла захищати себе. А зараз або втручання в життя (ну це вона так вважає, я всеодно роблю так як я хочу, бо на відстанні контролювати не так то просто) або не спілкування. І я вже не знаю яким чином їй доносити, що не треба лізти так в моє життя. При тому що вона потім сама визнає, що мої рішення є правильнішими, ніж те що вона пропонувала. Рвати повністю стосунки не хочеться, мама як не як, але постійно жити в стресі і у вислуховувані також не варіант. Я вже все частіше то все пропускаю повз вуха. А інколи це мене дійсно дуже ранить. І оці її постійні "мусиш" мене добивають. Та нічого я не мушу, маю сили - роблю, немаю- кінець світу не настане! Але мозок ложечкою винести вона зобов'язана.

    Ну і ще одне. Мене доколупує, що в кожному моєму досягнені вона знайде щось негативне. Ти молодець, а далі іде кілометрове але. Я вже навчилась незважати на то. Але інколи хочеться просто похвали без отого але. Бо воно повністю знищує досягнення, і вже замість радості залишається лише розчарування :sad:
     
    Останнє редагування: 24 Вересень 2018
  15. Siania

    Siania Love Life

    Та це дешеві прийомчики. А Ви раз вдарте кулаком по столі, буду робити як вважаю за потрібне і крапка. Ну не буде мама говорити два дні, заспокоїться, і зрозуміє, що дитина виросла.
    В мене мама така ж маніпулятор, яка ВСЕ хоче контролювати! Я висилаю їй фотку малої, а вона зразу мільйон питань (а їй так не холодно, а вона там не впаде, а те а се). Я вже просто на то не реагую, кажу "їй так добре" :) Просто зніміть з себе цей обов'язок ВИПРАВДОВУВАТИСЬ. Просто самі собі повірте, що ви все робите правильно. І тоді, хто б вам що не казав, чи мама, чи перехожі, чи друзі - вас це не зачіпатиме, бо ви знаєте що робите, несете самі відповідальність за своє життя. Тоді й потреба зникне кожен крок переповідати мамі, та й вона тоді буде більш впевнена, що ви вже доросла, і самі справитесь :)
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 2
  16. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

     
    • Смішно Смішно x 1
  17. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Ага, мені донька вже закидає, чи буду я така, як моя мама))
     
    • Смішно Смішно x 3
  18. Руда Лисиця

    Руда Лисиця Шопоголік :-)

    створіть мамі новий гугл акаунт і на нього підв'яжіть планшет.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. Gudzyk

    Gudzyk Well-Known Member

    @Hermi вам просто терміново потрібно переїхати жити на окрему квартиру і спілкуватися з мамою виключно в телефонному режимі протягом якогось часу для адаптації і то бажано щоб телефонні розмови не були довгими. Зрозумійте люди не змінюються! Якщо ви і надалі будете жити в такому режимі, вас надовго не вистарчить. Потрібно змінювати умови спілкування. Уявіть собі , що у вас зявилася своя сім’я , що тоді - будете давати звіти за усю родину? А так очі не бачать -серце не болить. Так буде важко, але треба рухатись вперед. Мама це сама дорога людина, але і вона і ви маєте мати особистий простір і життя. Все налагодиться -вірте в це!
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. Hermi

    Hermi Well-Known Member