Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. Хомуся

    Хомуся Well-Known Member

    Ну ось сталося: Ви стали мамою. Але і Вас є мама. Як би не складалися ваші відносини раніше тепер вони зміняться. "Ми починаємо розуміти наших батьків лише тоді, коли самі стаємо батьками",- говорив класик.
    Цікаво як змінилися Ваші стосунки з батьками.
     
    • Подобається Подобається x 8
  2. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Як в мене змінились стосунки після того як стала мамою?
    Оце цікаво :) Навіть після того як у мене є вже 4-ро дітей я всеодно маленька Маруся яка нічого не знає, ніч не розуміє і взагалі.

    Єдине що я зрозуміла, що не повторю помилок своєї мами.
     
    • Подобається Подобається x 44
  3. Ірена

    Ірена Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    мої стосунки з мамою стали рівноправними не тоді, як в мене народився малий, а тоді як стала жити в своєму помешканні. вона стала до мене ставитися як до дорослої.
     
    • Подобається Подобається x 17
  4. Lysenyatko

    Lysenyatko Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    А в мене з мамою стосунки були рівноправними скільки себе пам'ятаю...:)
    це стосується і як побутового плану (прибирання, готування, прання і т.п.) - хто має можливість, час і бажання, той і робить.
    так і в дещо іншому плані... душевному, емоційному...
    ми як коліжанки могли і можемо порозмовляти на будь які теми.
    і ніхто з нас не нав'язує свою думку іншій, бо "я старша" чи "я сучасніша, а ти відстаєш від світового розвитку":p
    а те, що я теж стала мамою - і в моє життя, і в її життя лише додало радості, тепла і усмішок, а на наші стосунки ну ніяк не повпливало.
     
    • Подобається Подобається x 19
  5. Ольга

    Ольга Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Дуже змінилися, просто моментально після народження я відчула значно більшу любов і повагу до мами, яка і далі старається віддати всю себе для дітей своїх, а також і для моїх.
    Я по-іншому розумію багато речей...
    Хоча і до того як я стала мамою то у мене були дуже добрі коліжанські стосунки з мамою...
     
    • Подобається Подобається x 12
  6. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Наглядно нашi стосунки не змiнились, але в душi, я на маму дивлюсь iнакше. Тепер що б я не робила з Катериною, я думаю що десь 26 рокiв назад моя мама теж була молоденька жiночка, навiть молодша на рiк нiж я, i те саме робила зi мною, чи для мене. Я тепер бiльше нiж завжди вiдчуваюсь що я дитина. Що мама це моя мама, яка мене виносила, народила i виростила. Що мама це не якась тiтка, що менi зав'язала свiт i не дає жити, повчає на кожному кроцi чим не лiнь, сварить, надоїдає iтд. Тим бiльше я з нею не живу, але часто бачусь, бо саме тепер, коли в мене немає нянь, мама менi допомагає з дитиною раз в недiлю, i деколи заходить просто так. Я не думаю що у нас колись будуть такi дуже колiжанськi стосунки, там говорити про секс, iтд... Поплiткувати про знайомих i пожалiтись на коханих так, але це напевно не є щось таке надзвичайне. Я думаю що я стала терплячiша теж. Я вже не вiдгавкую на кожне зауваження десятьма реплiками, i стараюсь не закочувати очi. Бо думаю, оце рокiв через 25 Катерина перебере мiй характерець i буде менi гавкати i закочувати очi, напевно менi буде дуже "приємно".
    Ось такi безалабернi думки... хто зна можливо ще стосунки змiняться в подальшому часi, коли я стану ще старша, стану двократна чи трикратна мама. Тодi й побачим :)
     
    • Подобається Подобається x 29
  7. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    а я дивлюся на свою дитину і думаю що все готова для неї зробити
    а моя мама для мене судячи з усього не була на все готова, та й взагалі не була готова поставити дітей на перше місце...
    так що ззовні стосунки не змінилися, але всередині я якось стала прохолодніше до неї ставитися
     
    • Подобається Подобається x 12
  8. Zlju4ka

    Zlju4ka Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    У мене з мамою класні стосункі,ми весь час були найкращими подружками.І після народження сина я її люблю ще сильніше.Тепер не дозволяю собі речей типу:та мама шо ти там знаеш,чи розумієш.Як уявляю як їй прийшлось,я тут з одним невисипаюсь,а нас у неї двоє і 1,5рочку різниці.Я взагалі на всіх мам і молодих і старших почала дивитись по іншому-бо що не кажіть а виносити і народити,а ще гарно виховати -це адська робота і купа недоспаних ночей.Шалено вдячна батькам за те що виростили мене такою яка я є!
     
    • Подобається Подобається x 14
  9. tslezinska

    tslezinska Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Ой, зачепили за живе...У мене з мамою ніколи не було дуже теплих стосунків. Я ще змалку бачила, що у вихованні мене та мого брата було допущено багато серйозних помилок, і вже тоді я для себе постановила, що до своїх дітей буду зовсім по-іншому підходити. В 20 років я пішла з батьківської хати, переїхала до Львова і намагалася всіляко обмежувати втручання в моє особисте життя. З народженням дитини кардинально нічого не змінилося, оскільки мама за 600км від мене, бачимося рідко (мені того цілком достатньо), ніяких порад чи допомоги мені не потрібно. Комусь може здатися, що я погана невдячна донька, але для мене більше підходить модель стосунків з батьками, коли діти виростають і з"їжджають, коли в дітей та батьків своє окреме приватне життя, коли про зустріч наперед домовляються і нема такого, що хтось комусь щось винен.
     
    • Подобається Подобається x 19
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  10. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    ви як мої думки прочитали...
     
    • Подобається Подобається x 1
  11. Panadolka

    Panadolka Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    аналогічно :)
     
  12. kati

    kati Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    дійсно після того як сама стаєш мамою переглядаеш ставлення до своєї мами!

    Я свою мамульку стала цінувати ну напевно раз в 100 більше! Тепер я собі не позволяю до неї якись там фиркання=гиркання...хочеться якось завжди її приділити увагу!Ми живемо окремо, але синочок часто гостює у бабусі...то ми як ідем до неї в гості завжди купляемо букет квітів....така вже традиція....Деколи мама дзвонить що після роботи забіжить, а ми кудись намилились....кажу їй що нас не буде, а потім хожу і картаю себе.....мамусік хотіла прийти до внука...скучила...а я її відшила.......Неможна так! Треба любити і поважати своїх рідних, навіть якшо здаеться що вони допускали певні помилки при нашому вихованні.
     
    • Подобається Подобається x 17
  13. Горобчик

    Горобчик Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    У нас з мамою завжди були хороші стосунки, але в період мого дорослішання її не було поруч, і от коли я одружилася ми стали жити разом і вона почала мене повчати як то треба робити правильно. Мене це страшенно дратує, бо змогла ж я успішно жити сама і їсти і прибрати могла, а тепер виявляється я все роблю не правильно. Кожен день чую, що я не правильно виховую дитину, бо як це так, що вона до сих пір смокче цицю, і чому це я дитину від соски відівчила, а як ми мордуємо дитину, коли їздимо з нею відпочивати - ого-го .... Дратує коли на вихідних ми з чоловіком збираємося погуляти разом, моя мама починає пхатися, що "зараз не йдіть, бо дитина за 2 год має їсти зупку, а цицька не їжа" і все в такому роді. Мої батьки, як були молоді, теж жили з батьками маєї мами, то моя баба не любила коли до них приходили гості, все стогнала, що та коліжанка не добра, а та заздрить, а той колєга люить погуляти і т.д. Тепер моя мама стогне так само, хоча колись казала, що зі своїми дітьми буде інакше. От і я боюся, щоб не повторювати потім цих же помилок, я вже кажу чоловіку збирати гроші Софії на окрему квартиру, щоб в майбутньому до неї не пхатися зі своїми порадами
     
    • Подобається Подобається x 24
  14. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    БАТЬКІВ ТРЕ ЛЮБИТИ НА ВІДСТАНІ, це аксіома, перевірена на багатьох життєвих історіях, :)
    Я неодружена і живу з батьками, в них завжди є до чого вчепитись, чи до моєї зовнішності, чи до стилю одягу, чи до мого часопроведення, до любої дрібнички, Я їх дуже люблю, але деколи це нестерпно зовсім, хоч додому не приходь. Квартиру знімати, буду ворог номер один, що плачу гроші чужій сімї, а не рідній:8:
    Будуть в мене діти, буду їх готовити до того, щоб після повноліття жити окремо
     
    • Подобається Подобається x 9
  15. Megan

    Megan Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Це ви зараз так думаєте, а коли діти виростають, то з"являються ті самі погляди, що й у наших батьків. Я вже тепер починаю говорити, що коли ми вчилися в школі, то нам не позволяли того, що роблять теперішні діти. Ось і вічна проблема "Отци и дети". Хоч жити окремо - це набагато краще. В нас було стільки проблем, що аж до сліз доходило, а коли розділились, то трохи "гострі кути" згладились.
     
    • Подобається Подобається x 1
  16. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Я постараюсь того дотриматись, десь напишу собі замітку, і збережу обовязково, ЦЕ найкращий варіант, при якому відразу зникають проблеми БАТЬКИ_ ДІТИ
     
    • Подобається Подобається x 2
  17. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Особливо мене прикалує те, що мені сказали батьки:".. поки ти не вийдеш заміж, тебе ніхто поважати не буде....":8:ОФІГЕТЬ
     
    • Подобається Подобається x 7
  18. Katrin

    Katrin Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    Є багато варіантів відносин між батьками і дітьми, але повірте, що почуваєте Ви себе дітьми тільки тоді, коли батькі живі, навіть якщо Вам дуже багато років.
    Цінуйте те, що маєте, бо потім буде пізно і починаєш себе картати, що не потрібно було так різко відповісти чи зайвий раз передзвонити поцікавитись як справи.
    Ставши мамою, я набагато краще розумію тепер свою маму, чому вона так казала, а не інакше, чому часом з простої моєї затримки десь по дорозі додому, мама вже вся спереживалась. Мене це ображало, хотілось пошвидше жити самостійно і т.д., а зараз я би багато чого віддала аби лише хоч 1 день прожити разом, просто притулитись, поцілувати, розказати як прожила цей день.
    Можливо Вас бісить багато що в поведінці Ваших мам, їх поради, втручання у Ваше життя. Звичайно самий ідеальний варіант- це жити окремо і зустрічатись час від часу, але просто бережіть стосунки, бо нажаль наступає такий момент в житті, коли бракує навіть маминих повчань...
     
    • Подобається Подобається x 19
  19. Малесенька

    Малесенька Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    я мамою ніколи не була, не змогла... але можу сказати твердо і впевнено, що дуже люблю свою маму і багато за шо їй вдячна. ми ніколи не були близькі. коли союз розпався і не було грошей щоб дитині купити булочку, вона подалась на заробітки. памятаю як часто докоряла їй за це. але коли подорослішала повністю її зрозуміла. і зараз ми сваримось... частенько злюсь коли вона звонить по 15 разів на день і питає шо в мене нового...дуже сильно її люблю і скчаю за нею, за батьком, аот сказати про це їй не можу. коли вони приїздили і вудпустку, памятаю як чекала того дня коли вони поїдуть назад. і от вони поїхали, при них навіть сльози не проронила, але як тільки сіла в машину почала ридати як мала дитина, яка загубилась у центрі величезного мегаполісу. навіть зараз сижу і плачу, я так за ними сумую, але сказати це їм не можу... от така я погана дитина... цінуйте батьків, вони дали вам життя, вони піклувались про вас поки вам це було потрібно, до поки ви не вступили в самостійне життя і відкинули їх на задній план. знаю точно шо батькам не хватає своїх вже дорослих дітей, можливо саме тому вони і втручаються, а нас це злить.
     
    • Подобається Подобається x 12
  20. Ірена

    Ірена Well-Known Member

    Відповідь: Ми і наші мами.

    мен іна даному етапі життя дуже бракує мами як порадниці. вона вже звикла, що я сама приймаю рішення і вже чекає від мене рішень навіть щодо її господарства. а я не в силах. так ще хочеться побути маленькою...
    "якою маленькою?" - каже мій чоловік. в якого є внук. "ти вже бабуся"!...
    і як з ними можна?:8:
     
    • Подобається Подобається x 4