Мамо, але я дурна (с) сестричка Віка. Або лямур-тужур-бонжур...

Золоті слова!

 

Не було байдужості

 

А як Марік розумію хлопця, а Джусі, таки не зрозуміла Вас. Ну, що хлопець зустрів симпатичну дівчину, вирішив спробувати побудувати стосунки з потеційним розвитком у сім'ю, про серйозність його намірів говорить мені його поведінка і як він для Вас старався... Доклавши первний ліміт зусиль, енергії, грошей, часу, і не отримавши нічого(я собі то припускаю), хлопець зробив висновок що варіант не його, тут не буде взаємності....Джусі, повірте, кожна людина хоче бути коханою, хоче любові, і він того хотів саме від Вас, особи високо симпатичної для себе, от і все.....
Стосовно Вас, я таки не зрозуміла, що Ви хотіли далі від нього?

 

в мене до речі якось був прихильник, досить красивий зовнішньо, але потягу ніякого
що поробиш, феромонам не підкажеш,
іноді навпаки, нічого примітного, але так і тягне магнітом, при тому ще до доторків, іі навіть до спілкування))

але я таки притримуюсь попередньої думки, за таких умов неварто продовжувати стосунки, і очікувати від них чогось серйозного
тобто потягу до людини нема, коли вона дає задню, жодних кроків не хочеться робити, АЛЕ, якби він продовжував стосунки то і вам норм, в хазяйстві пригодиться))))
а знаэте що ще помітно? ваша поведінка перегукується з поведінкою вашого колишнього, сорі за згадки, мені просто в очі кидається
1. думання про себе в першу чергу
2. друга сторона суттєво старається і очевидно зацікавлена
3. вкінці кінців неІніціатор припинення стосунків здивований, і був готовий приймати всі ті блага і надалі
може в даному випадку я і помиляюся ,але таке теж характерно після розриву

напевно спілкування, поступового пізнання, просто темпи у всіх різні, я думаю він вже для себе проаналізував, бо знає чого хоче

мені до речі часто хлопці казали, що от якби я зустріла їх раніше чи якби ми тоді не посварилися чи не розійшлися здуру, то були б разом
до певного моменту я сама так думала, але приходить якась зрілість чи що (можливо коли знайдеш когось, хто тобі дійсно пара, то все стає на свої місця),
і вже бачиш, що ну не підходите ви один одному, хоч трісни, і не були б ми разом, або максимум зробили велику помилку

 

а я все таки думаю, що то замало часу пройшло (3 тижні), щоб вимагати до себе кохання. можна думати про створення сім'ї, але симпатії чи навіть захоплення для цього замало. мають зародитися і інші почуття чи відчуття - вірність, довіра, повага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, тільки любові недостатньо деколи все може починатися із дружби, а потім перерости у щось більше

 

в кожного свої мірки. Я якось на першому курсі зустрічалась з одним

дуже розумна і старша(в розумних межах) від мене людина, він вже тоді викладав, правда не в мене і познайомились через соцмережі

, то він на другому побачені (до того ми десь місяць переписувались в інтернеті) задав питання чи я його кохаю, я тоді зробила круглі очі

ну сорі, я тоді була ще зовсім зелена і для мене це було мега дико, може б зараз я щось жартома відповіла б

і прочитала лекцію на тему "яке кохання, я тебе другий раз в житті бачу", на тому наші "стосунки закінчились". Ще декілька разів він в соцмережі задавав питання чи я не змінила своєї думки, але я навіть і не думала міняти. Все було б нічого і забула б я про то, якби я його не зустріла не давно, поговорили як життя. виявляється що в нього дружина, багато подорожують разом і на прощання він мені сказав фразу, яка мене просто вбила - "а ти б не думала, що якби ти 7 років тому дала б іншу відповідь, все могло б бути по-іншому?"...Можливо це було просто питання, але воно мене збило з пантелику. Ще більше поразило те, що він памятає точно коли ми з ним "зустрічались", я спеціально перевірила це, і дійсно то було 7 років тому.

 

))

 

Я таке не вперше чую і навіть якусь статтю читала на ту тему. Якщо колишні стосунки цілком завершені, то навіщо то все взнавати, кому потрібні ті деталі. А ще буває, що чоловік слухає киває, а як потім почне згадувати і витикати тим чи навпаки жінка чоловіку?Та й якось навіть неприємно слухати про колишніх. Сухих фактів цілком достатньо, без детальних подробиць.

От це 100 %. Як є бажання бути поруч, то ніщо не зупинить, ні колишні, ні діти, ні якісь інші питання. А як мужчина сам не знає чого хоче, то навіть через дрібницю може припинити стосунки. Те саме в принципі і з жінками.
А взагалі я вже переконалась, що поспішні висновки не варто робити. Треба приглядатись стільки - скільки потрібно, як будуть покращуватись, міцнішати відносини, то можна продовжувати може й до хеппі енду дійде. Але над стосунками треба працювати, ніхто того не зробить крім власне тої пари.

 

але просто цікаво, чому він очікував, що Ви зміните свою думку? то ж ваші стосунки закінчилися, а для того щоб змінити думку, то має бути подальше спілкування, зустрічі і так далі. не може бути, що просто так шось там переключиться в думках і прийде кохання
звісно в кожного свій час, але підганяти один одного не треба. і полюбити когось на вимогу іншого не вийде, та й не треба. полюбити треба по власному бажанню, а не під погрозою розтавання.

 

Щоб все йшло так, як йде. А його дивувало, що я три місяці до нашої зустрічі була сама і при цьому була щасливою, що я в свої 30 років не переймалась тим, що в мене немає сім'ї. Може, він це розцінював, як те, що мені це непотрібно? Мабуть, ми зустрілись на дуже різних етапах життя. Я просто насолоджувалась тим, що мала, а він шукав серйозних стосунків і часу мені не хотів давати, бо вважав, що і так багато часу витратив на пошуки.

 

А скільки йому років?

 

знаєте, мене це також цікавило, найбільше здивувало його питання, яке він задав мені недавно. Пройшло купа часу (років 6 ми взагалі не спілкувались, видалився з друзів і в реальному світі не перетинались), в нього сім'я (про що він мені сам і сказав), в мене також своє життя(правда він запитав чи заміжня, але я відповіла жартома, суть була одна: я зараз насолоджуюсь життям і свободою, але є людина, яка про мене турбується).
Можливо він на щось надіявся...Можливо це моя фантазія. Але якщо чесно, інколи шкодую що тоді дала саме таку відповідь. Десь глибоко в душі непокоїть те, що можливо я йому розбила серце. Пройшов вже час, в нас обох життя склалось порізному, так що все сталось так, як і мало

 

Словом, все що Ви йому пропонували невизначені стосунки без конкретного напрямку руху...Для визначеної людини то неваріант....

--- дописи об"єднано, 25 Лютий 2016 ---

Джусі, коли на даному етапі сім'я не є у Вас в планах, не тратьте часу того хлопця, хай він знайде собі однодумця....

 

то загалом дуже індивідуально, хтось за той період стііільки встигає,
але хлопець не вимагав кохання, цитую

тобто збоку виглядає, що хотів такої зацікавленості в їх майбутньому ,яка може бути за 3 тижні в дівчини, нічим не "обтяженої", ну тобто на його погляд вона ще в минулих стосунках і не готова рухатись в нових

ну та можна порозказувати, напр. коли вже одружені, внуки є)))

ну тут виглядає на таке троха занудство, але не буду заочно ображати когось, ну мало що було в нього в голові і на серці)) віртуальне спілкування для багатьох щось таке значить, іноді люди довго спілкуються, як от на ДП і потім в житті вже якось майже зразу друзі))
в мене напр. було можна так сказати дитяче захоплення, ще в садочковому віці (при чому теж бачились всього декілкьа разів),і вже підлітками нам достатньо було 2 побачень, щоб втратити голову наповну, воно напевно якось крізь роки пройшло,
потім пройшло ще років 5 точно і він вже одружений, мені теж щось там "пригадав" при зустрічі, напевно так і в голові сиділо

 

Щасливий, одружений...
..навіщо ті розмови?

 

А чому Ви не хочете повірите в те, що він просто зрозумів що ,на жаль, Ви це не те що потрібно йому в житті?Так, це буває і досить часто! Я не розумію в чому проблема. Людина шукає щось інше, ніж те що ви йому дали.

Я маю дуже багато друзів хлопців, з якими мені мега комфортно, ми можемо протриндіти півдня ні про що, нам весело, з 2 пробувала зустрічатись. Так, нібито і нічого не змінилось, але ніякої іскри немає...З одним навіть була дуже кумедна ситуація, ми дружимо вже 8 років, всі нас бачили тільки як пару, казали що ми і по характеру підходимо, і зовні схожі і виглядаєм як ідеальна пара, і розумієм один одного і ще купа всього. Всі були на 100% впевнені що ми поженимось і що ми перед людьми ламаєм комедію, що ми друзі. Так, ми один одному подобались, але зустрічатись..зустрічались аж місяць, все закінчилось що ми сиділи пили каву і вирішили що в цих стосунках чогось не вистачає, друзі - так, стосунки - це не для нас, нам не хватає іскри. І ми далі хороші друзі, в нього вже скоро весілля.

 

Прикольненько)))
Тобто, ви були друзями, потім на місяць стали парою, потім, після стосунків у парі, ви сіли в кафешці і спокійно, по-дружньому, вирішили, що ви далі друзі, бо немає іскри?)

 

Я взагалі в шоці, що на стільки сторінок можна розмусолювати стосунки, які тривали ТРИ тижні! Забити, забути і йти далі

 

Знаєте, я не можу нічого сказати, особисто я про нього забула, ну була така людина, і зникла з мого життя. Якби він мене сам тоді не зачепив, я б і пройшла мимо. просто мене мучить, а що він хотів тим сказати, що все могло б бути по-іншому. + там обстановка була не дуже доречна для такого

ми стикнулись біля дверей директора, в той момент начальство виходило і сказали мені почекати хвилинку, за той час перекинулись словами, заходить директор і каже до мене "давай швиденько документи бо я спішу", я через плече прощаюсь з своїм знайомим, а у відповідь - "а що б було, якби...", я б то навіть пропустила б повз вуха, бо то було мега не в тему, але начальство усміхнулось і сказала "що, кохання? Гарний хлопчина, але в нього сімя вже "

 

А може не треба?Бо буде як в тому анекдоті "Дід стукнув бабку ложкою. Бабуля до нього "Ти чого?" Дід "Як згадаю, аж нервує..."