Коментарі форумних філологів та просто небайдужих

Тема у розділі 'Мовні посиденьки', створена користувачем Liliyah Romanova, 17 Червень 2009.

  1. Materynka

    Materynka Well-Known Member

    Розстрочка і кредит то наче б то різні поняття
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  2. Імель

    Імель Модератор в декреті Команда форуму

    в словнику є обидва слова
     
  3. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Я так для себе розрізняю, що футляр твердий, а чохол м'який.

    Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  4. zdorov

    zdorov Well-Known Member

    Поясніть, будь ласка, у чому відмінність між дорученням і довіреністю?
     
  5. Clementina

    Clementina Well-Known Member

    Ось тут пишуть детальніше http://zib.com.ua/ua/13361-dovirenist_chi_doruchennya_scho_neobhidno_mati_povirenomu_dl.html
     
    • Інформативно Інформативно x 1
  6. zdorov

    zdorov Well-Known Member


    дякую
     
  7. YeWa

    YeWa Well-Known Member

    З наближенням Великодніх свят часто чуємо запитання „Чи ти вже спекла паску?” Цікавить таке: чи ми печемо паску чи все таки бабку? У давніші часи це були різні випічки, а вже останнім часом все звелося в одне. Якось не хочеться підмінювати поняття, варто знати наші традиції, примножувати їх, збагачувати і не забувати.
    Чи вам щось про таке відомо від ваших бабусь, прабабусь?
    П.С. (для модераторів - можливо це винести як окрему темку?)
     
  8. Colombina1982

    Colombina1982 Well-Known Member

    Мабуть, воно все звелося в книзі Дарії Цвек до бабки святкової (чи якось так), щоб цензура пропустила. Як на мене, то це різні випічки. В мене в родині всі кажуть і казали паска.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. Імель

    Імель Модератор в декреті Команда форуму

    в нашій батьківській родині за святковий стіл завжди відповідала бабця (татова мама), вона родом з Полтавщини, і на Паску в нас завжди пеклася і паска, і бабка. Паска-традиційний дріждьовий виріб, те, що ми і зараз називаємо паскою, клали до кошика, освячували, а бабка пеклася з сиру, як солодкий десерт, але не схожа на сирник))), до кошика не клали, і відповідно не освячували. перепис бабки десь я викладала тут на дп.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  10. YeWa

    YeWa Well-Known Member

    Коріння мого роду з Івано-Франківщини, точніше Городенківщина. За словами паска і бабка у нас окремі поняття. Бабця завжди пекла паску в середу (перед Великоднем). Це дріжджовий виріб із білої (не сірої) муки, на молоці (або і на воді), частіше без яєць (або зовсім-зовсім трішки). Коли викладала у форму (зазвичай круглу), то зверху виробляла прикраси із тіста. Вони були у вигляді пшеничного колоска, косички, квадратного хреста, кривульки, листочків. Звичайно змащувала то все яйцем і в піч. Бабку зазвичай пекла у четвер. Це вже солодкий дріжджовий виріб, з великою кількістю яєць, жовтків, запахів. Зверху також могла зробити якісь делікатні узори у вигляді листочків, колосочків, але найчастіше просто змащувала жовтком. До кошика клали половинки (а то й менше) обидвох хлібин.
     
    • Подобається Подобається x 1
  11. bora

    bora Well-Known Member

    Філологи, порадьте, будь ласка, як правильно - "ковбаса" вона "НАрізана", "різана" чи "ПОрізана". Схиляюсь до першого варіанту, але не знаходжу підтверджень.
     
  12. strochka

    strochka Member

  13. Kvitneva

    Kvitneva Well-Known Member

    Дівчата, я не зовсім філолог, я з тих небайдужих)) Часто тут, на форумі, бачу слово сперИчатися - як же воно мені ріже око! Правильно буде сперЕчатися. Якщо не вірите, то порівняйте зі словом суперЕчка. :girl_wink:
     
  14. Kotenya

    Kotenya Well-Known Member

    Я також не філолог, але я за те, щоб спілкуватися чистою українською мовою.
    Дуже часто тут, на ДП, та й у повсякденних розмовах люди вживають слова "пюрешка", "кафешка", "віруска" і т.п. Нема в українській мові таких слів, це типові русизми. Правильно - "пюре" чи "кафе" без всяких видуманих закінчень.
     
    • Подобається Подобається x 1
  15. Kohaju

    Kohaju Well-Known Member

    Думаю, ви трохи прискіпливо ставитесь. То ж не казати "вірусне захворювання" або "кафетерій", інколи хочеться швидко висловитись. До речі, в українській мові інколи бракує тих пестливих суфіксів. Як філолог кажу.

    Sent from my SM-T230NU using Tapatalk
     
  16. Kotenya

    Kotenya Well-Known Member

    Ця тема про те, як говорити правильно. Ви ж не кажете, що люди прискіпуються, якщо вони виправляють граматичні помилки у словах.
    Вже написала
    і вимовляти ці слова швидше, ніж "пюрешка" чи "кафешка".
    Все одно українська мова набагато милозвучніша за багато інших мов.
     
  17. Kerzenlicht

    Kerzenlicht Well-Known Member

    Підкажіть, будь ласка. бо щось заплуталася.
    У перекладі, який виконую, є ДСТУ (також і інші скорочення, але це найяскравіший приклад).
    При перекладі - транслітерувати латинкою? тоді треба в дужках повністю словосполучення транслітерувати+перекласти, бодай вперше, щоб читачу було зрозуміло? Чи перекласти і вже з перекладу зробити іномовну абревіатуру
    для даного прикладу:
    1)DSTU (derzhawnyj standart Ukrainy=staatlicher Standard der Ukraine) чи
    2) SSTU (staatlicher Standard der Ukraine)
    наперед вдячна
     
  18. iriwa

    iriwa Особлива мама

    Дівчата, вчу малого кольорів і стикнулася з тим що незнаю як правельно назвати, оранжевий чи помаранчевий колір? Підкажіть хто знає!
     
  19. panikvarts

    panikvarts Well-Known Member

    Загалом, з того, що мені відомо, це два різні кольори: оранжевий - це жовтий колір з червоним відтінком, а помаранчевий - це колір помаранча, апельсини, трошки світліший. Але, якщо без цих деталей, то це синоніми, просто етимоголія в них різна. Помаранчевий - з італійської мови, а оранжевий - з французької.
    А українською - жовтогарячий колір.
    Для мене приємніше говорити помаранчевий, ніж оранжевий, але лише тому, що останній прийшов до нас з Росії.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    І ми помаранчевий вчили.