Кесарю кесареве..? Чи є шанс на пологи?

13 жовтня 2017 Рібун прийняла пологи після КР, це Джамбула.
Про Лехновську в цьому контексті чую уперше.
Але раджу знайомитись не з одним лікарем. Тим більше, що часу ще маєте. Запишіть собі всі питання, які Вас цікавлять ,і ставте їх

 

Хоча мені носити лялю ще довго, але не виходить із голови тема пологів після першого екстренного КР. Потім у мене був ускладнений анамнез - 2 ЗВ, недавно виявили вовчаковий. У заключенні Прокопчук пише планове родорозрішення і моя гінеколог з ЖК теж категорична: "тільки КР, навіть не думай про природні". А я знаючи, що таке кесарів і як його тяжко перенесла (була велика крововтрата, погано скорочувалася матка, важкий і довгий адаптаційний період, антибіотики), не можу просто так відразу погодитися на другий КР. Хочу, щоб мені нормально пояснили, чому тільки КР, чому я не маю шансу навіть на спробу ПП. Читала, що із вовчаковим навпаки краще ПП, бо існує можливість кровотечі при КР (власне, що в мене і сталося першого разу). Одним словом, буду вдячна за досвід, хто народжував із вовчаковим і яким способом. Власне, звідси витікає питання і з вибором лікаря - чи йти до тих кількох спеціалістів, які приймають пологи із вовчаковим, чи шукати спеціаліста, який прийме ПП після КР, чи просто фахівця по КР. Отако-то дилема(

 

Вибачте, що питатиму про болюче, але ці деталі важливі для пологів.
ЗВ - з вишкрябанням ендометрію та антибіотикотерапією? Чи були ускладнення від вишкрябання? Скільки часу минуло від КР до першої ЗВ?

якраз скоріше протипоказ до КР...

 

Перша ЗВ із вишкрібанням (9 тиждень пішов, плід завмер ще на 6-7) та АБ. Ускладнень з боку гінекології не було, проте потім пригадую був збій, але пропила Аевіт і ще якісь ліки (вже не пригадаю), то місячні внормувалися. Друга (через 2 роки після першої) - без вишкрібання, бо дуже малий термін. Від КР до першої ЗВ минуло 3,3 роки. Від останньої ЗВ до цієї вагітності минуло 4 місяці.

 

оце головне. Що рубець повністю сформувався, і вишкрябання йому вже не принесе такої шкоди, як в перші 3-12 міс після операції
Тому Ви для себе маєте розуміти, що ЗВ - це проблема, але окрема від питання КР.

 

Так, я скоріше ЗВ пов'язую із вовчаковим. І зараз надіюся проконтролювати цей показник та успішно виносити. А от з пологами після КР, певне, буду консультуватися із кількома лікарями і тоді малювати картину. Маю надію, що таки натраплю на лікаря, який зуміє правильно оцінити ситуацію, а не тільки страшилки розповідати.

 

так, це головне.

нажаль, страшилки - це від необізнаності. Значно легше здорову вагітну простимулювати і врятувати, ніж розрулити справді непросту ситуацію.
Втім, знову ж. Вовчаковий - це більше до питання про виношування, ніж про пологи.

 

Я теж з вовчаковим і мала КР, але я сама просила цього (хоча дитина була у сідничному, що теж є показ), але я боялась ще якихось непередбачених речей в пологах... кр в тому плані більш прогнозоване.
Планово за дві доби зняла Клексан, перед тим Аспірин, все минуло чудово.
Після кр знову Клексан ще був два тижні, скороченння чи крововтрати в межах норми були.
Відійшла я значно легше і швидше як перед тим при екстренному кр (5 р. до того), з дитиною все було цього разу добре, що було стимулом до швидкої віднови, за два дні малюк виключно залишався біля мене.
Улашин Олександр з Джамбула мене вів в кінці, все грамотно відміняв та кр.
Мусите самі відчути інтуїтивно теж на що ви налаштовані і звичайно під супроводом узд та лікаря приймати рішення.
Все буде добре!!!

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Дякую, за ваш відгук, мені дуже важливо почути людину, яка була в подібній ситуації.
Я, власне, зараз тільки на Аспірині, то Прокопчук казала, що після 36 тижня відмінить. Але далі буде видно, от в понеділок знову здаю аналіз, щоб бачити динаміку вовчакового.
Якщо можна, ще кілька запитань: 1. на якому тижні вам робили плановий КР? цей момент теж мене напружує, бо малий у мене народився на 40
+3, а КР вже на 38 назначають, а я би так хотіла по максимуму доносити.
2. чим ви керувалися при виборі лікаря? ваш лікар вам підійшов?

і якщо можна, чисто шкурне питання, напишіть в ПП, скільки вам обійшлося КР (від попереднього 6 років пройшло, тож зовсім у цінах, а тим більше львівських, не орієнтуюсь.

 

Пішов 32 тиждень, все частіше задумуюся про пологи, читаю протоколи і шукаю інформацію про лікарів. Визначилася лише з пологовим: оскільки на Батальну важко розраховувати, а Мечнікова мені зовсім не до шмиги, зупинилася на Джамбула. Отже, розглядаю лікаря із цього пологового. Були в мене великі надії на Рібун Тетяну Миколаївну. Вчора мала з нею розмову, вона детально розпитала про всі нюанси попереднього КР, теперішній стан речей і попередньо оцінила, що мене б вона попробувала пустити у ПП. Проте надія була недовгою, бо з'ясувалося, що на мою ПДП вона буде у відпустці. На запитання, чи вона когось би порадила з цього питання, чесно відповіла: "Таких лікарів майже немає. Лікарю легше за 40 хвилин зробити кесереве, ніж бавитися з породіллею весь день". І насправді я розумію, що такі є львівські реалії. В кінці лиш додала, що можете попитати ще в Островського. Тобто моя віра ще не до кінця вмерла, але серйозно похитнулася Проте все-таки склала список лікарів із Джамбула, з якими б ще хотіла поговорити: 1. Середа Марія Миронівна 2. Данков Олег Веніамінович 3. Островський Любомир Збігнєвич 4. Лисий Михайло Павлович. Насправді на останніх двох сильно не покладаю надії, бо Островський по відгуках дещо специфічна людина, та й за природність пологів там треба дуже з ним боротися (а я не впевнена, чи мені вистачить на це сили у пологах), а попри хороші відгуки про Лисого зовсім не бачила його участі у складних ситуаціях чи можливості ПП після КР. Буду рада за будь-яку інформацію по цих лікарях і взагалі думки з приводу цієї моєї "божевільної" затії (як багато хто оцінює моє бажання природних пологів).

 

Данков після останніх подій вже ризикувати мабуть не буде

 

Оце я думала-гадала, як я хочу спробу вагінальних пологів після КР. Більше заглибилася в протоколи і тут сильно засмутилася((( Ніколи не думала, що в мене якийсь гірший розріз на матці. А виявляється для ВПКР треба горизонтального, а у мене вертикальний (чому такий зробили під час першого екстреного КР не знаю, нібито, бо голівка була низько). Крім того, у протипоказаннях для ВПКР також є розташування плаценти у ділянці рубця на матці, а Прокопчук на УЗД мені казала, що у мене плацента прикріплена в районі рубця, проте зрощування, тьху-тьху, не було. І що тепер, дівчата, мені варто взагалі забути про ідею природніх пологів? Важко тепер переключитися, бо почала активно шукати інформацію, спілкуватися із жінками, які змогли вдруге народити природньо після КР, складати план пологів і набувати впевненості, що в мене все вийде. А тут розумію, що прийдеться зі всіма своїми сподіваннями розпрощатися, бо тепер тим більше ніякий лікар за мене не візьметься. Дуже прикро, аж сльози навертаються(((

 

Ви впевнені, що саме на матці? Часто при ЕКС роблять вертикальний на шкірі щоб прискорити доступ до матки а розріз на матці може бути при цьому горизонтальний і скоріше за все так і є. Але як би там не було хай ці похмурі думки пошвидше вас покидають, все буде ок!

 

Тепер уже не знаю, але суджу по розрізі на пузі і по відчуттям після пологів (власне, больові відчуття були саме в районі цього шва, а не по низу). І сказали, що так розрізали, бо головка була низько, боялися, видно, зачепити. У виписці з пологового взагалі мінімум інформації, а тепер 6 років по тому спробуй щось дізнайся в районному пологовому.

Власне, мабуть, маю комплекс після перших пологів, що не змогла народити сама. Тому зараз дуже важко в собі це подавити і перебудувати план на інший перебіг. Теж боюся загострення власне психологічних відчуттів (тієї ж післяпологової депресії) після другого КР, бо після першого було багато негативу у голові. Не знаю, можливо, хтось порадить як із цим справитися.

 

У шкірі і м"язах багато нервових закінчень, а розміри матки після пологів стрімко зменшуються і навіть якщо розріз був вертикальний то він дуже швидко опустився разом з маткою, тому не думаю, що можна дуже покладатись власне на свої відчуття після операції.Мені коли робили друге кр при спробі пп, то дитина вже було досить низько також, повне відкриття. В результаті маю "рубець на матці після двох кр" перший висікли.

Універсальної поради, напевно, нема, я теж через це пройшла, і знадобилось багато часу, щоб пропрацювати ці переживання. Єдине, що можу сказати, що мені допомогло пропрацьовування інших сфер життя, бо незадоволеність і розчарування тим, як пройшли пологи, часто пов"язане з загальним неприйняттям себе і надвисокими вимогами до себе (як до жінки, матері, господині і всього-всього). Настройтесь, що як би не було ви вже крута, і нікому не дозволяйте (в першу чергу собі!) применшувати і знецінювати те, через що вам довелось пройти.

 

Ви ні в чому НЕ ВИННІ і якщо ніяким чином не можете вплинути на перебіг подій, то не варто себе мучити і накручувати. Якщо немає іншого безпечного виходу - буде операція, і напевно, краще планова ніж екстрена? Головне - щоб все пройшло добре для Вас і для дитини. Діти, народжені шляхом КР нічим не гірші від тих, що народились природньо, приносять таке ж щастя, і люблять їх так само. Гнати від себе комплекс відмінниці; якщо маєте лікаря, якому довіряєте - домовляйтесь про хід пологів, якщо вже щось буде визначено, можливо, стане легше і на душі. Довіртеся Богу, покладіться на Його ласку, і ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!

 

А що у вас пішло не так, що не вдалася спроба ПП? Просто хочу для себе розуміти, які можуть бути нюанси. Ну і, власне, хто був ваш лікар, що пустив вас у ПП?

А друге КР по першому шву робили? Бо я собі думаю, ото буду мати живіт в рубцях, якщо вдруге надумають поперечний внизу живота робити. Чи то мене вже не будуть так розписувати))

Ну так, оце сидить у мені. Треба якось то викорінювати. І міняти вектор, концентруватися на іншому. Адже шлях до цієї вагітності був довгий й непростий і я дуже бажаю, щоб в мене народилося здорове дитя. Дякую вам за підтримку.

 

І в мене був такий комплекс, хоча, напевно, в деякій мірі він і залишився. Перший КР був через сідничне передлежання, я не ризикнула народжувати сама. Другого разу в мене було дуже велике бажання народити самій, але я не мала підтримки рідних. Шукала лікаря, який би міг мені допомогти народити природньо, тут колись форумлянка(не пам'ятаю, хто саме) писала, що вона народила природньо після КР в Середи Марії Миронівни. Я покладала на неї дуже велику надію, але, як виявилося, вона на той час була у відпустці і перенаправила мене до Місюри Анджели Григорівни. Ми поїхали до неї в Медінститут на консультацію, вона нічого толком тоді не сказала, помацала живіт і сказала, що вже буде видно по ситуації. Ну тобто, довіри в мене не викликала. Чоловік був категорично проти моєї затії, казав, що я дуже ризикую. Тому я здалася. Мене прокесарили вдруге. Хоча, думаю, що мені й так не дали б народити природньо. Казали, що допустима вага може бути 3500-3700, а син народився 3900. Я ще досі інколи прокручую ту всю ситуацію в голові, напевно, все так і мало статися. Дякую Богу за здорових дітей, а те, що не могла сама народити - не є найважливіше в житті. Все у Вас буде добре!

 

Тактика ведення пологів була зовсім не та, що сприяла. На розкритті 4-5 коли приїхав лікар, то зробив амнотомію. (При тому що води відійшли). Амніотомія болісна така що очі на лоба вилазили, чоловіка попросили вийти. Як виявилось потім амніотомом поцарапав дитині голову. Після амніотомії звісно ж пропали перейми - їх підсилили окситоцином. Я стала прикута до цієї палки з капельницею. Потім (на розкритті 7-8) якийсь опіат вкололи щоб розслабити шийку. А коли було розкриття майже повне - ручне розкриття до повного без попередження про це мене. Це просто було якесь катування. Знову пропали від болю перейми. "Ти не родиш, тобі треба проблеми з дитиною?" короче в результаті тиск психологічний на мене. Та короче що казати, з лікарем помилилась. Діло було в Києві. Лікаря пару років як нема вже серед нас.

--- дописи об"єднано, 1 Липень 2018 ---

Довіряйте своїм відчуттям поруч з лікарем. Будь-який негатив, дискомфорт, привід задуматись. У мене були знаки і дзвіночки але я ними знехтувала - переконувала себе що то у нього такий характер. Ну і бажано обговорити тактику пологів і задавати усі питання які цікавлять. Якщо вони для нього невдобні, то це його чи її проблеми. Я так вважаю - якщо лікар нормально ставиться до питань щодо тактики ведення пологів, його ставлення до стимуляції і тому подібне, то більше ймовірність, що він хоч буде попереджати про свої дії чи питати дозволу.

 

Так, на жаль, такий сценарій, зазвичай, погано позначається на родовій діяльності. У мене при першому екстреному дуже подібно все було: амніотомія - окситоцин - слабка родова діяльність - примусове лежання - ще окситоцин - екстрене КР на повному розкриття зі словами: "вона сама не родить".
Ви маєте рацію, буду ловити всі тривожні дзвіночки, знайомлячись з лікарем. І думаю, таки віднайду певний спокій, коли лікар вселятиме довіру. Поки склала ще план пологів №2 "Кесарів розтин" (план пологів №1 "ПП після КР" ще не викидала ), де познайомлю лікаря із побажаннями про спинальну чи епідуральну анастезію та викладання дитини на груди. Це теж певний тест на адекватність реакції.
Дякую вам за ваш досвід і підтримку.